- •Атрибутивний і функціональний підходи до інформації
- •Інфраструктура та структура журналістики
- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет
- •Структура журналістського тексту
- •Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •Жанрова система фотожурналістики
- •Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •Способи використання світла при фотозйомці
- •Специфічні зображально-виражальні засоби
- •Основні функції радіомовлення
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Специфіка інформаційних радіожанрів
- •Основи телевізійної журналістики
- •Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.
- •Зображально-виражальні засоби екрану
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •Жанри інформаційного телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність
- •Стратегічне планування в паблік рілейшнз
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •Комунікація у кризових ситуаціях
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •Структура пр-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •2. Выбор инструментов
- •1. Корпоративные сми: газета, журнал, информационный бюллетень и т.П.
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •Етико-правові основи журналістської діяльності
- •Регулювання діяльності змі в українському законодавстві
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •Правова основа свободи слова та зловживання нею.
- •Бізнесова діяльність редакції змі. Форми комерційної діяльності. Редакційні та при редакційні структури.
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •Радикальна та еміграційна журналістика
- •Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •Система масової комунікації 17 і 20 ст. Порівняльна характеристика
- •Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •Загальна характеристика інформаційних жанрів
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів
- •Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе
- •Проблематика газетних виступів
- •Висвітлення соціальної проблематики у змі
- •Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •Стандартні формати газетних шпальт
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •Журналістика у низці інших типів соціальної комунікації
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
5. Основні етапи розвитку пр у світі
ПР будується на зусиллях переконання людей, впливу на їх поведінку. А тому говорять, що він такий же давній, як і сама цивілізація. Пам’ятники, інші форми монументального мистецтва стародавнього світу є першими спробами вплинути на людей. Піраміди, статуї, храми, могильники, живопис і стародавні пам’ятники писемності – приклад увічнення, обожнювання правителів. Стародавні мистецтво та література, що прославляли подвиги вождів сприяли тому, що вони подавалися як богоподібні герої. Промови готувалися з використанням риторики, як засобу переконання.
Великий мислитель античності Аристотель вважав, що переконати людей можна лише тоді, коли доб’єшся їх симпатії до себе.
Цицерон особливого значення надавав інтерасам, смакам публіки. На його думку, завдання оратора – естетично втішати публіку, впливати на волю і поведінку людей, спонукати їх до активної діяльності.
Крім риторики ПР використовує символіку, гасла. Варто згадати і про два інших відібраних і перевірених історією методів як скульптура і монети, які широко використовувалися і використовуються в політичних цілях.
Інструментарій впливу на громадськість широко використовувалася при підготовці воєн, організації підтримки політичних партій, поширенні релігійних вірувань, популяризації людей і подій, просуванні товарів на ринок.
У Давній Греції високо цінувалося вміння спілкуватися, вести суперечки, переконувати співбесідника. Щоб досягти кращого визнання політичні діячі зверталися до софістів з проханням допомогти їм у словесних баталіях.
Мистецтво діалогу у його словесній формі повязують з іменем давньогрецького філософа і вихователя Сократа. Саме він і його учні виробили комплекс засад діалогічної форми обговорення, при якій визнається рівність і унікальність кожного з партнерів, можлива розбіжність та оригінальність точок зору.
Великим майстром впливу на маси був Юлій Цезар, кожного разу перед воєнними битвами він домагався підтримки мас. Уже в ті часи використовувалися засоби психологічної. На них же ґрунтувалися і хрестові походи, коли їх учасникам обіцялося не лише відпущення гріхів, а й багатрства.
Своєрідний та унікальний досвід демократичних зязків з громадськістю мала й Київська Русь, у якій були поширені народні віча, які користувалися правом звертатися до князя. Згодом, побідним демократичним інститутом стала козацька рада.
Із винайденням друкарського верстату почалася нова епоха у розвитку ПР. Тепер впливати на поведінку населення стало можливо і через друковане слово.
Засади ж ПР як професії зародилися у США в епоху боротьби американських патріотів за незалежність і впровадження демократичних норм правління. Серцевину американської революції склала апеляція до громадської думки і вплив на неї, цілеспрямоване використання каналів комунікації і прагнення переконати кожного. Цій меті слугувала преса, зустрічі з героями визвольної боротьби, гасла, символи, риторика, пісні.
Вони організовували псевдоподії, як приклад можна навести Бостонське чаювання.
Але виокремився і набув специфічних рис ПР лише у 19 ст. Безпосередній попередник ПР – це прес-агент, така людина була при президенті Джексоні, людині яка вийшла з народу, не вміла готувати промов і пояснювати сенс свої політичних рішень.
Наступним кроком до сучасного ПР став конфлікт великих корпорацій і робітників. Газети критично налаштовували громадськість по відношенню до гігантів, підкупи, погрози і реклама не давали бажаного ефект. Виходом стала пропаганда на сторінках газет.
Першою фірмою, що надавала необхідну корпораціям інформацію, стала «Пабліситі бюро», що була створена 1900 р.
Батьком ПР називають Айві Лі, він був одним з перших, хто зрозумів, що важливо надавати інформацію пресі. Так він передав ЗМІ усі заяви шахтарів, коли ЗМІ не були допущені на конференцію.
Перший курс з ПР читав племінник Фрейда Едуард Бернайз, який у своїй дисципліні поєднів висновки дядька ученого з досвідом праці в прес-аненстві у Нью-Йорку.
У 20 рр 20 ст в Америці швидко зростає кількість фірм ПР, які обслуговують великий бізнес
Широко користувався прийомами ПР і Франклін Рузвельт при впровадженні механізму регулювання у ринкові відносини., великий бізнес проводив свої ПР-акції, щоб зашкодити плану Рузвельта
Найголовнішою умовою становлення ПР було формування демократичних засад суспільства, зміцнення прав людини і громадянина.
Надалі створюються обєднання фахівців з ПР. Зокрема Товариство ПР Америки веде свій родовід з 1936 р.