- •Атрибутивний і функціональний підходи до інформації
- •Інфраструктура та структура журналістики
- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •Порівняльна характеристика каналів масової комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет
- •Структура журналістського тексту
- •Задум, тема, концепція, ідея твору
- •Композиція, конфлікт, сюжет твору
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •Жанрова система фотожурналістики
- •Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера
- •Способи використання світла при фотозйомці
- •Специфічні зображально-виражальні засоби
- •Основні функції радіомовлення
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Специфіка інформаційних радіожанрів
- •Основи телевізійної журналістики
- •Місце телебачення у системі змі. Суспільні функції телебачення.
- •Зображально-виражальні засоби екрану
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •Жанри інформаційного телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •Історія виникнення і розвитку Інтернет
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •Етика паблік рілейшнз і соціальна відповідальність
- •Стратегічне планування в паблік рілейшнз
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •Комунікація у кризових ситуаціях
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •Структура пр-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •2. Выбор инструментов
- •1. Корпоративные сми: газета, журнал, информационный бюллетень и т.П.
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •Етико-правові основи журналістської діяльності
- •Регулювання діяльності змі в українському законодавстві
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •Правова основа свободи слова та зловживання нею.
- •Бізнесова діяльність редакції змі. Форми комерційної діяльності. Редакційні та при редакційні структури.
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •Радикальна та еміграційна журналістика
- •Масово-інформаційна діяльність у стародавньому світі
- •Система масової комунікації 17 і 20 ст. Порівняльна характеристика
- •Система масової комунікації 18 і 20 ст.
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •Загальна характеристика інформаційних жанрів
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів
- •Порівняльна характеристика художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет, есе
- •Проблематика газетних виступів
- •Висвітлення соціальної проблематики у змі
- •Роль журналіста у формуванні інформаційного поля щодо значущих соціальних проблем
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •Стандартні формати газетних шпальт
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Філологічний і соціологічний аспект у вивченні журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •Журналістика у низці інших типів соціальної комунікації
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •Функції знаку, коду, тексту в соціальній комунікації
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
Загальна характеристика інформаційних жанрів
Питання уже були.
До журналістського інформаційного роду належать замітка, звіт, репортаж, інтерв’ю. Характерними рисами інформаційного роду є:
1. головний предмет зображення – новина;
2. необхідність оперативності
3. відсутність коментарів та авторських оцінок, аналізу.
Замітка – це найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення. Головними рисами є стислість тексту при подачі новини.
Виділяють тверду і м’яку замітку. Тверда замітка передбачає суворе дотримання жорстких вимог до подачі новин, тобто вона має містити відповідь на 6 головних запитань: Хто? Що? Де? Коли? Чому? Для чого? Об’єм тексту не має перевищувати 35-40 рядків.
М’яка замітка передбачає ще й присутність у тексті подробиць, цитат, супроводжуючих деталей.
Звіт – це інформаційне повідомлення про роботу і хід заходу, у якому приймала участь певна група осіб, які вирішували важливі питання (сесія парламенту). Він включає коментарі журналіста, елементи аналізу, оцінки.
Репортаж – це жанр, який передбачає оперативну і яскраву розповідь про подію. Новина тут доповнюється суб’єктивними враженнями
Інтерв’ю – це жанр, який подає суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на питання журналіста. Сучасна журналістика усе ширше використовує жанр бесіди. Це такий різновид інтерв’ю, при якому журналіст не обмежується короткими відповідями співрозмовника, а сперечається з ним, коментуючи його оцінку і надаючи свій погляд на події.
Аналітичне інтерв’ю – не лише повідомляє про подію, але й наводить роздуми з цього приводу.
2. Жанрові різновиди замітки
Замітка – це найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення. Головними рисами є стислість тексту при подачі новини.
Виділяють тверду і м’яку замітку. Тверда замітка передбачає суворе дотримання жорстких вимог до подачі новин, тобто вона має містити відповідь на 6 головних запитань: Хто? Що? Де? Коли? Чому? Для чого? Об’єм тексту не має перевищувати 35-40 рядків.
М’яка замітка передбачає ще й присутність у тексті подробиць, цитат, супроводжуючих деталей.
Аналітичні жанри
«Публіцистика думки» і «публіцистика факту» - їх співвідношення
В прежние времена в русской журналистике очень жёстко разводились понятия "журналист" и "публицист". "Журналистами" называли всех, кто имел отношение к производству массовой информации, это слово имело либо нейтральную, либо слегка ироническую эмоциональную окраску.
Словом "публицист" обозначали человека, который действительно влияет на общественное сознание, предоставляя ему собственные, незаёмные объяснения, мнения и оценки по волнующим общество проблемам.
Потом появилась точка зрения, что публицистика - это всё, что предлагается публике, общественности, а следовательно, каждый журналистский текст есть публицистика и каждый пишущий есть публицист. Понятие "журналистика" скукожилось до технического обеспечения массовых информационных процессов.
Особливості аргументації в газетно-жанровій публіцистиці.
Аргументом вважають доказ, який використано для доведення істинності тези.
Аргумент може бути не ітільки словесним: Ісус Христос дивами доказував, що він син Божий.
Але у медіа використовують, здебільшого, текстові аргументи:
Фактологічні – посилання на поточні події і випадки
Наукова аргументація – емпіричні дані і теорії, що підтверджують закономірності
Юридичні аргументи – пов’язані з діючими нормами
Морально-етичні
Отож, у реальному недійному дискурсі виділяють три пласти впливу: фактологічний, недійний, образний.
Із структурного погляду аргумент становить собою ланцюжок розгортання послідовних суджень (перехід від загального явища до конкретного факту чи від сукупності фактів до дійсності)
Іноді, аргументи можуть вводити в оману.
Художньо-публіцистичні жанри