- •Паскевич Тетяна Іванівна магістерська робота електронний посібник для поглибленого вивчення математики учнями математичних ліцеїв та шкіл
- •1. 1. Поняття про електронний підручник
- •1. 2. Основні вимоги до електронного підручника
- •1. 3. Структуризація та оформлення електронного підручника
- •1. 3. 1. Особливості мови html
- •1. 3. 2. Редагування тексту
- •3Адання заголовків
- •1. 3. 3. Створення гіперпосилань і графіки на Web-cторінках
- •1. 3. 4. Робота з таблицями
- •1. 4. Програма Advanced Grapher.
- •1. 5. Етапи створення посібника
- •2. 1. Границя послідовності
- •2. 1. 1. Деякі позначення і термінологія
- •2. 1. 2. Числові послідовності та їх класифікація
- •2. 1. 3. Нескінченно малі послідовності та їх властивості
- •2. 1. 4. Границя послідовності
- •2. 1. 5. Граничний перехід в нерівностях
- •2. 1. 6. Нескінченно великі послідовності
- •2. 2. Теорія дійсних чисел
- •2. 2. 1. Теорія дійсних чисел
- •Порівняння дійсних чисел
- •Властивість транзитивності
- •Додавання дійсних чисел
- •Віднімання дійсних чисел.
- •Множення дійсних чисел
- •Частка двох дійсних чисел
- •Інші властивості дійсних чисел
- •2. 2. 2. Точні грані множини
- •2. 2. 3. Поняття підпослідовності. Теорема Больцано-Вейєрштрасса. Поняття часткової границі. Верхні і нижні границі, проблема їх існування
- •2. 2. 4. Критерій Коші збіжності послідовності
- •2. 3. Границя і неперервність функції
- •2. 3. 1. Гранична точка множини. Означення границі функції
- •2. 3. 2. Границя функції на нескінченності (випадок, коли )
- •2. 3. 3. Односторонні границі функції в точці
- •Перша цікава границя.
- •2. 3. 4. Означення неперервності функції в точці. Точки розриву функції та їх класифікація
- •2. 3. 5. Арифметичні операції над неперервними функціями
- •Одностороння неперервність функції в точці
- •2. 3. 6. Властивості неперервних функцій
- •Локальна властивість
- •2. Глобальні властивості
- •2. 3. 7. Обернена функція
- •2. 4. Показникова та логарифмічна функції і їх властивості
- •2. 4. 1. Степінь з раціональним показником. Показникова функція та її властивості
- •2. 4. 2. Логарифмічна функція
- •2. 4. 3. Загальностепенева функція і її властивості
- •2. 4. 4. Друга та інші цікаві границі
- •2. 4. 5. Гіперболічні функції та їх графіки
- •3. 1. Похідна та її обчислення
- •3. 1. 1. Поняття дотичної до кривої. Кутовий коефіцієнт дотичної
- •3. 1. 2. Диференційованість функції в точці. Зв’язок її з неперервністю і існуванням похідної
- •3. 1. 3. Правила диференціювання
- •3. 1. 4. Диференціал функції та його застосування
- •3. 1. 5. Похідні і диференціали вищих порядків
- •3. 1. 6. Параметрично задані функції і обчислення їх похідних
- •3. 1. 7. Теореми про середнє. І, іі правила Лопіталя. Критерій строгої монотонності функції
- •3. 2. Дослідження функції та побудова її графіку
- •3. 2. 1. Дослідження функції на екстремум
- •3. 2. 2. Дослідження функції диференційованої на відрізку на найбільше та найменше її значення на цьому ж відрізку
- •3. 2. 3. Опуклість і вгнутість графіка функції. Теорема про достатні умови опуклості, вгнутості функції на проміжку
- •3. 2. 4. Точки перегину графіка функції та їх відшукання
- •3. 2. 5. Асимптоти графіка функції
- •4. 1. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 1. Первісна. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 2. Заміна змінних у невизначеному інтегралі. Інтегрування за частинами
- •4. 2. Інтегрування різних класів функцій
- •4. 2. 1. Інтегрування раціональних функцій
- •4. 2. 2. Інтегрування деяких класів ірраціональних функцій
- •4. 2. 3. Інтегрування ірраціональних функцій з квадратним тричленом під квадратним коренем. Підстановки Ейлера
- •4. 2. 4. Підстановки Чебишева
- •4. 2. 5. Інтегрування тригонометричних функцій
- •4. 3. Інтеграл Рімана
- •4. 3. 1. Суми Дарбу. Їх властивості та означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 2. Рівномірно-неперервні функції. Теорема Кантора
- •4. 3. 3. Друге означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 4. Властивості інтеграла Рімана
- •4. 3. 5. Інтеграл із змінною верхньою межею. Його властивості
- •4. 3. 6. Формула Ньютона-Лейбніца (основна формула інтегрального числення). Інтегрування методом підстановки та за частинами
- •4. 4. Застосування інтеграла Рімана
- •4. 4. 1. Площа криволінійної трапеції
- •4. 4. 2. Площа криволінійного сектора.
- •4. 4. 3. Об’єм тіла обертання
- •4. 4. 4. Довжина дуги кривої
- •4. 4. 5. Площа поверхні обертання
- •4. 4. 6. Координати центра ваги матеріальної дуги та пластинки. Теореми Гульдена
1. 3. 2. Редагування тексту
Найбільш поширеною формою подання iнформацiї є текст, тому він звичайно займає велику частину Web-сторінок. Розглянемо основні можливості оформлення тексту, передбачені в HTML.
Формування абзаців i рядків
При ствоpeннi Web-сторінок електронного посібника потрібно прагнути до лаконічних текстів, чітко структурованих абзацами. Для створення абзацу у мові HTML передбачено кілька можливостей. Найпростіша з них – це використання тегів <Р> i </Р>, між якими вміщений текст абзацу. Проте, кінцевий тег < / Р> в елементі абзацу не є обов'язковим.
Для переведення рядка (розрив рядка) застосовують тег <BR>. Цей тег є порожнім елементом, що змушує браузер перевести текст на новий рядок. Теги <BR> зручні при оформленні поштових адрес, наборі віршів тощо.
3Адання заголовків
Заголовки поділяють НТМL-документ на логічно закінчені блоки. Завдяки заголовкам студент, що зайшов на Web-сторінку може отримати уявлення про її вміст. Для задання заголовків використовуються парні теги <Н1> (заголовок 1-го, найвищого рівня), <Н2> (заголовок 2-го рівня). Усього передбачено 6 рівнів заголовків.
Браузери відображають заголовки більшим (напівжирним) шрифтом. Вищому рівню заголовку відповідає більший розмір шрифту. Заголовки відокремлюються порожніми рядками від іншого тексту.
Форматування символів
Параметри шрифту, який використовують для відображення тексту на Web-сторінках, найпростіше визначити за допомогою дескриптора FONT, для якого передбачені такі атрибути: face (гapнітypa шрифту або список допустимих шрифтiв); color (колiр шрифту) i size (розмiр шрифту).
HTML допускає два підходи до шрифтового виділення фрагментів тексту. З одного боку, можна прямо вказати, що шрифт на деякій ділянці тексту повинний бути жирний або похилим, тобто змінити фізичний стиль тексту. З іншого боку, можна позначити деякий фрагмент тексту як має деякий відмінний від нормального логічний стиль, залишивши інтерпретацію цього стилю браузерові. Пояснимо це на прикладах.
Курсив:<i>...</i> Ця пара міток виділяє курсивом весь текст, розташований між ними. Дескриптор <і> не має атрибутів. Використовується курсив для залучення уваги або створення особливого ефекту; слід пам’ятати, що при надлишковому використанні ефективність курсиву швидко зменшується. Закреслювання: <s>...</s>
Текст, укладений між цими дескрипторами, буде закреслений тонкою лінією, ширина якої дорівнює одному пікселю. Закреслений текст складно читати на екрані, тому не потрібно зловживати цим дескриптором. Найчастіше він застосовується для виділення тексту, що був вилучений з попередніх версій документа. Цей тег не має атрибутів.
Моноширинний шрифт: <tt>...</tt>
Текст розташований між цими мітками, виводиться моноширинним (monospaced) шрифтом, звичайно це один зі шрифтів сімейства Courier або інший шрифт із зарубками. Такий шрифт застосовується для тексту, надрукованого за допомогою телетайпа або друкарської машинки. Часто такий вид тексту використовується для вказівки на інформацію, що видається комп'ютером.
Підкреслення: <u>...</u>
Весь текст, розташований між цими дескрипторами, буде підкреслений. Потрібно намагатися уникати цього дескриптора, оскільки більшість браузерів використовує підкреслення для виділення гіперпосилань. Підкреслення може ввести в оману користувачів, якщо вони подумають, що перед ними гіперпосилання, що не працює.
Жирний шрифт: <b>...</b>
Ця пара міток виділяє жирним шрифтом весь текст, розташований між ними. Дескриптор <b> не має атрибутів. Використовується в заголовках, для виділення.
Вирiвнювання абзацiв
Абзаци, які визначають тегами <Р> i <BR>, за замовчанням вирівнюються по лівому краю сторiнки. Змінити таке вирівнювання можна за допомогою атрибута align. Значення align=”center” задаватиме вирівнювання по центру, значення align=”right” – вирівнювання по правому краю сторiнки (вирiвнювання по лівому краю визначається атрибутом align=”left”). Наприклад, заголовок <Hl аlign="сеntеr"> Ряди </Нl> розташовуватиметься по центру сторінки.
Задання фону сторiнки
Якщо ж потрібно визначити колiр шрифту для всієї сторiнки, то використовують атрибут text дескриптора <ВОDY>. Наприклад, тег <BODY text="red"> задає для всього тексту червоний колiр.Koлip фону всього НТМL-документа визначається атрибутом bgcolor тегу <ВОDY>. Наприклад, тег <ВОDY bgcolor="olive"> призначає оливковий колiр для фону Web-сторiнки.
Створення спискiв
Мова HTML надає спецiальнi елементи, що дозволяють подавати текстову iнформацiю у виглядi подiбних спискiв.
Як відомо виділяють марковані (неупорядковані) i нумеровані (упорядковані) списки, причому код списку є структурою iз вкладених елементiв. Зовнiшнiм елементом є пари тегів:
1) <UL> . . . < /UL> – для маркованого списку;
2 <OL> . . . </OL> – для нумерованого списку.
У серединi цих тегів містяться елементи списку, якi записуються за допомогою одиночних тегів: <LІ> Bміст рядка списку.
Отже, кiлькiсть елементiв LІ дорiвнює кiлькостi рядкiв у списку. Iменa наведених вище тегів є скороченнями слiв: UL (Unordered List) – неупорядкований список, тобто список без номерів; OL (Ordered List) – упорядкований список, LI (List Item) – елемент списку.
Iнодi на початку списку розташовують заголовок, що видiляється парним тегом <LH>. . .</LH>. Ім’я цього тегу LH – скорочення вiд List Header (заголовок списку).[15]