Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум 4 курс.doc
Скачиваний:
81
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
22.32 Mб
Скачать

Робота №5

ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ МАШИН

МеханізованИМ наплавленняМ

1 Мета роботи

Ознайомитися з основними положеннями окремих видів механізованого наплавлення деталей. Набути практичних навичок в наплавленні деталей (на прикладі наплавлення деталей у середовищі вуглекислого газу).

2 Питання для самостійної підготовки

2.1 Які переваги та недоліки має електродугове наплавлення?

2.2 Які параметри процесу електродугового наплавлення відносяться до основних і як вони впливають на процес?

2.3 Чому необхідний захист електричної дуги?

2.4 Що являє собою флюс, його призначення?

2.5 Які флюси використовуються для наплавлення, їх маркірування?

2.6 Які гази використовуються для захисту та їх характеристика?

2.7 Які вимоги пред’являються до наплавочних матеріалів при використанні вуглекислого газу?

2.8 Які електродні матеріали використовуються для наплавлення і як їх вибирають у конкретному випадку?

3 Завдання

Ознайомитись з сучасним обладнанням для наплавлення в середовищі вуглекислого газу (інертних газів), його можливостями, характеристикою, матеріалами, що використовуються для наплавлення.

Вивчити обладнання, що встановлене на робочому місці, визначити режими наплавлення і технологію підготовки деталі, скласти план операції наплавити деталь (зразок).

Таблиця 1 – Вихідні данні та варіанти завдань для розрахунку

Параметри режиму наплавлення деталей

Варіанти завдань

1

2

Матеріал деталі

Діаметр поверхні, що наплавляється:

- номінальний Dн, мм

- дійсний Dд, мм (визначається виміром, чи задається учбовим майстром, викладачем)

Діаметр електродного дроту de, мм

Довжина наплавлюваної поверхні , мм

Сталь 45

40

1,2

30

Сталь 35Г

80

1,8

60

4 Час виконання роботи

Самостійна підготовка – 2 година;

Робота в лабораторії – 4 акад. години.

5 Література

5.1 Основна

5.1.1 Ремонт машин та обладнання / Підручник. О.І. Сідашенко, О.А. Науменко, Т.С. Скобло, О.В. Тіхонов та ін.; За ред. проф. О.І. Сідашенка, О.А. Науменка. – 2-е вид. перероб. доп. – Х.: “Міськдрук”, 2014. - 742 с.

5.1.2 Ремонт машин. Под ред. Н.Ф. Тельнова, -М.: Агропромиздат , 1992. – 560 с.

5.1.3 Канарчук В.Е., Чигринец А.Д. Техническое обслуживание, ремонт и хранение автотранспортних средств. В З кн. – К.: Вища шк., 1992.- Кн 3. Ремонт автотранспорних средств. – 495 с.

5.2 Додаткова

5.2.1 Бабусенко С.М. Ремонт тракторов и автомобилей. -М.: Агропромиздат, 1987. - 351 с.

5.2.2 Ачкасов К.А. Прогрессивные способы ремонта сельскохозяйственной техники. -М.: Колос, 1984.

5.2.3 Таратута А.И., Сверчков А.А. Прогрессивные методы ремонта машин. -Минск, урожай, 1979. – 352 с.

5.2.4 Молодык Н.В., Зенкин А.С. Восстановление деталей машин. Справ. -М.: Машиностроение,1989. - 480 с.

5.2.5 Свецинский В.Г. и др.. Сварочные материалы для механизированых способов дуговой сварки. - М.: Машиностроение, 1983. – 102 с.

5.2.6 Авдеев М.В., Воловик Е.А., Ульман И.Е. Технология ремонта машин и оборудования. -М.: Агропромиздат, 1986. – 247 с.