- •Робота №1
- •Завдання
- •Час виконання роботи
- •5 Література
- •5.1.Основна
- •5.2. Додаткова
- •Оснащення робочого місця
- •Загальні положення і вказівки до виконання роботи
- •8. Порядок виконання роботи
- •Короткі вказівки з техніки безпеки
- •Контрольні питання
- •Технологічна картка контрольно-вимірювальних операцій при складанні двигуна
- •10. Зазори у замках кілець, мм:
- •15 Стан маслонасосу
- •3 Завдання
- •5.2 Додаткова
- •6 Оснащення робочого місця
- •7.4 Використання коерцитиметричного контролю для оцінки якості деталей
- •8 Порядок виконання роботи
- •8.1 Дослідження зносів та виявлення дефектів універсальними засобами (варіант №1)
- •8.2 Дослідження зносів та виявлення дефектів універсальними засобами (варіант №2)
- •8.3 Дослідження прихованих дефектів магнітопорошковим методом (варіант №3).
- •8.4 Ультразвуковий метод (варіант №4)
- •8.5 Коерцитиметричний контроль приладом крм-ц (варіант №5)
- •9 Короткі Вказівки з техніки безпеки
- •11 Контрольні запитання
- •Додаток в
- •Додаток ж
- •Робота №3
- •4 Время выполнения работы
- •5 Литература
- •5.1 Основная
- •5.2 Дополнительная
- •6 Оснащение рабочего места
- •7 Общие положения и указания к выполнению работы
- •7.1 Выбор грунта и его обработка.
- •7.2 Окрасочные пистолеты (краскопульты)
- •Принцип действия краскопульта
- •Окрасочные пистолеты hlvp
- •7.3 Смешивание и нанесение краски
- •Однослойное окрашивание
- •Двухслойное окрасшивание
- •Окрашивание краскопультом
- •Испарение растворителя (летучие фракции)
- •Основные условия
- •7.4 Шпатлевание
- •Полиэфирная шпатлевка
- •Нанесение шпатлевки
- •Указание к подготовке шпатлевки
- •Шлифование слоя шпатлевки
- •7.5 Технологический процесс окраски состоит из следующих основных операций:
- •7.6 Контроль лакокрасочных покрытий Измерение толщины покрытий
- •Контроль оптических свойств покрытий
- •Контроль лакокрасочных материалов
- •8 Порядок вЫПоЛнения рАботЫ
- •9 Краткие указания по технике безопасности
- •10 Содержание отчета
- •11 КонтрольнЫе вопросы
- •Некоторые виды дефектов в процессе шпатлевания
- •Толщиномер лакокрасочных покрытий mgr-a-10Fe (Mini)
- •Робота №4
- •5.2 Дополнительная
- •6. Оборудование и материалы.
- •7. Общие сведения
- •7.4 Устройство и работа сварочного трансформатора и выпрямителя
- •8. Порядок выполнения работы
- •9. Техника безопасности при ручной дуговой сварке
- •10. Содержание отчета
- •Контрольные вопросы
- •Характеристика вспомогательного оборудования для сварки
- •Робота №5
- •3 Завдання
- •4 Час виконання роботи
- •5 Література
- •5.1 Основна
- •5.2 Додаткова
- •6 Оснащення робочого місця
- •7 Загальні положення та вказівки до виконання роботи
- •8 Порядок виконання роботи
- •9 Короткі вказівки з техніки безпеки
- •11 Контрольні питання
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Робота № 6 Газополуменеве напилення та наплавлення зношених деталей
- •1 Мета роботи
- •2 Питання для самостійної підготовки
- •3 Завдання
- •4 Час виконання роботи
- •5 Література
- •5.1 Основна
- •5.2 Додаткова
- •6 Оснащення робочого місця
- •7 Загальні положення та вказівки до виконання роботи
- •8 Порядок виконання роботи
- •9 Короткі вказівки з техніки безпеки
- •11 Контрольні питання
- •Робота №7
- •5.2 Додаткова
- •6 Оснащення робочого місця
- •8 Порядок виконання роботи
- •9 Короткі вказівки з техніки безпеки
- •12 Контрольні питання
- •Додаток б
- •Аргонодугове зварювання алюмінію при ремонті деталей доїльних апаратів.
- •5.2 Додаткова
- •6 Оснащення робочого місця
- •7 Загальні положення та вказівки до виконання роботи
- •8 Порядок виконання роботи
- •9 Короткі вказівки з техніки безпеки
- •11 Контрольні питання
- •Додаток а
- •Додаток в
- •5.2 Додаткова
- •6 Оснащенння робочого місця
- •7 Загальнi положення та вказівки до виконання роботи
- •8 Порядок виконання роботи
- •9 Короткі вказівки з техніКи безпеки
- •11 Контрольні питання
- •1 Мета роботи
- •5.2 Додаткова
- •6 Оснащення робочого місця
- •7 Загальні положення та вказівки до виконання роботи
- •Примітка: * Твердіє при 95 - 120 оC
- •8 Порядок виконання роботи
- •8.1 Перший варіант завдання, приклеювання фрикційних накладок:
- •8.2 Другий варіант завдання, зарівнювання тріщин у головці блока епоксидною композицією:
- •8.3 Третій варіант завдання, зароблювання тріщин у корпусі коробки передач клеєзварювальним способом:
- •8.4 Четвертий варіант завдання, застосування анаеробних герметиків для різьбових з'єднань
- •9 Короткі Вказівки з техніки безпеки
- •11 Контрольні питання
- •Додаток а
- •Продукт, готовий до застосування, поставляється в поліетиленових флаконах. Додаток б Анаеробна герметизуюча прокладка анатерм-501м
- •Додаток д
- •Гарантійні терміни збереження в залежності від температур - від 3 до 6 місяців
- •Додаток е
- •Технологія, полімери і Інструменти для ремонту автостекол фірми Poly (сша)
- •Дослідження впливу пластичної деформації на властивості поверхневого шару оброблюваної деталі та утворення поверхонь з регулярним мікрорельєфом вібронакатуванням
- •1 Мета роботи
- •2 Питання для самостійної підготовки
- •3 Завдання
- •4 Час виконання роботи
- •5 Література
- •5.1 Основна
- •5.2 Додаткова
- •6 Оснащення робочого місця
- •7 Загальні положення та вказівки до виконання роботи
- •Профілограма
- •Відношення числа подвійних ходів (осциляцій) до частоти обертання деталі
- •8 Порядок виконання роботи
- •9 Короткі вказівки з техніки безпеки
- •11 Контрольні запитання
- •Додаток а
- •Додаток б
Профілограма
Рисунок 2 - Види частково-регулярних мікрорельєфів: ЧРМР (а, б, в) та мікрорельєфу ПРМР (г).
а – канавки, що не торкаються ; б – канавки, що торкаються; в – канавки, що пересікаються; г – канавки, що зливаються (ПРМР).
Вібронакатування – чистова (фінішна) обробка, яка забезпечує утворення оптимального для різних умов експлуатації мікрорельєфу поверхні, збільшує стомлюючу міцність, контактну жорсткість та зносостійкість. Вона супроводжується наклепом, збільшенням мікротвердості оброблюваного металу, підвищенням класу шорсткості поверхні, зменшенням або повністю виключенням приробки спряження. При утворюванні системи канавок ЧРМР зміцнюються ділянки впадин та напливів; при утворюванні повністю перекритої канавками поверхні (ПРМР) - нова поверхня зміцнена повністю (як виступи, так і впадини).
При вібронакатуванні утворюється мікрорельєф, в якому радіус мікровиступів та мікровпадин у сотні, тисячі раз більше, ніж при традиційних способах механічної обробки. Цей мікрорельєф відрізняється більшою опорною поверхнею при достатній її маслоємності та високим ступенем однорідності. Канавки, утворені вібронакатуванням, служать масляними кишенями. Продукти зносу та абразивний пил осідає на дно канавок та разом з маслом під тиском виноситься за межі зони тертя спряжених деталей. При цьому в зоні тертя зменшується температура, коефіцієнт і момент тертя, різко підвищується зносостійкість спряжених поверхонь.
7.3 Основними параметрами процесувібронакатування (вібровигладжування) є:
Зусилля вібронакатування Р визначає величину остаточної деформації і вона тим більша, чим більше Р і чим менше опір оброблюваного матеріалу пластичному деформуванню. Воно є одним із основних параметрів режиму змінення, яким можна найбільше впливати на ступінь вигладжування, т.б. на зменшення шорсткості поверхні.
За міру остаточної деформації та ступінь вигладжування прийнята зміна діаметру деталі ∆d : ∆d = к·(Rz вих.- Rz),
де Rz вих. – вихідна шорсткість поверхневого шару, мкм;
Rz – шорсткість поверхневого шару після обробки, мкм;
к – коефіцієнт, залежний від властивостей оброблюваного матеріалу (к= 1,3…1,5).
Зусилля обробки визначає як геометричні (ширина та глибина канавки, ступінь обробки вихідної поверхні, шорсткість), так і фізико-механічні характеристики якості поверхневого шару (твердість, остаточні напруги та інш.).
Радіус тору вигладжувача або діаметр кулі Rb вибирається у першу чергу в залежності від шорсткості та розмірів оброблюваної деталі, а також від жорсткості поверхневого шару деталі. При обробці мало- і нерівножорстких деталей необхідно використати кулі малого діаметру, так як при цьому необхідна деформуюча дія здійснюється при менших зусиллях обробки.
Амплітуда коливань робочого інструменту λ встановлюється та вимірюється за рахунок зміни ексцентриків на валу електродвигуна. Величина амплітуди звичайно не перевищує 3 мм, що пов’язано із збільшенням інерційних сил та прискореним виходом віброголовки зі строю.
Число подвійних ходів (осциляцій) Пп.х. визначається частотою обертів вала електродвигуна.
Частота обертів деталі Пд визначає кількість хвиль (синусоїд), видавлених канавок, які припадають на один оберт деталі та величину зміщення канавок відповідно одна другої у напрямку оберту деталі.