8.2 Дослідження зносів та виявлення дефектів універсальними засобами (варіант №2)
За допомогою органолептичних методів дефектування оцінити технічний стан колінчастого валу і підшипника кочення; виявлені пошкодження занести до таблиці 2, характеризувати, вказати можливі причини їх з'явлення, зробити висновок що до способів їх усунення.
Згідно з рис.11 виміряти знос однієї з шатунних шийок колінчастого валу мікрометром по трьом поясам у чотирьох площинах; результати вимірювань занести до таблиці 5 і побудувати криві зносу шийки колінчастого вала за діаметром і шириною; визначити похибку форми шийки колінчастого вала (овальність, конусність).
Використовуючи прилад КИ-1223 визначити радіальний зазор у підшипнику кочення наступним чином: підшипник встановити на прилад та закріпити; віджати зовнішнє кільце підшипника і встановити індикаторну головку таким чином, що п’ятка індикаторної головки упирається в зовнішнє кільце підшипника; виставити індикаторну головку на "0"; відпустити та піджати зовнішнє кільце підшипника з протилежної сторони; за показанням індикаторної головки визначити радіальний зазор у підшипнику. Результати дефектування занести до таблиці 4 (у графі 1 вказати повне найменування деталі (без ескізу), а в графі 3 – контрольований параметр за технічними вимогами (радіальний зазор)).
Рисунок 11 - Схема вимірювань зносу шатунної шийки колінчастого вала.
Таблиця 5 Карта вимірювання шатунної шийки колінчастого валу
|
Параметри |
Пояси | |||||||||||
|
I |
II |
III | ||||||||||
|
Площини | ||||||||||||
|
А–А |
Б–Б |
В–В |
Г–Г |
А–А |
Б–Б |
В–В |
Г–Г |
А–А |
Б–Б |
В–В |
Г–Г | |
|
Розмір, мм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Знос, мм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Овальність |
|
|
| |||||||||
|
Конусність |
| |||||||||||
8.3 Дослідження прихованих дефектів магнітопорошковим методом (варіант №3).
1. Переносний магнітний дефектоскоп ПМД-70 у комплекті із пристроєм, що намагнічує: электроконтакти, соленоїд, гнучкий кабель, електромагніт шарнірний з універсальними полюсними наконечниками.
2. Ванна із суспензією (дисперсний порошок прожареного окису заліза - крокус і трансформаторне масло). Співвідношення обсягів порошку й масла 1:40.
3. Волосяна кисть для нанесення на поверхню деталі суспензії.
4. Лупа однолінзова текстильна з оптикою (ЛТ-1-10х ГОСТ 25706-83).
5. Лампа переносна для висвітлення намагнічених ділянок деталей при огляді (входить у комплект ПМД-70).
6. Кабелі живлення; №7 - блок імпульсний; № 9 - блок керування; електрошнур №1 - включення блоку живлення в електромережу 220В.
Дефектоскоп ПМД-70. - переносний універсальний засіб магнітного контролю для виявлення поверхневих і підповерхневих дефектів у виробах з феромагнітних матеріалів з відносної, максимальної магнітопроницаемості не менш 40 А/див.
Дефектоскоп розрахований на роботу в цехових, лабораторних або польових умовах, забезпечує два способи контролю: (на залишковій намагніченості й у прикладеному полі, з автоматичним розмагнічуванням після контролю.
Дефектоскоп дозволяє контролювати різні за формою деталі, зварені шви, внутрішні поверхні шляхом намагнічування окремих контрольованих ділянок або виробу в цілому із циркулярним або поздовжнім полем, створюваному за допомогою пристроїв, що намагнічують, що живляться імпульсним струмом (електроконтакти, гнучкий кабель), а також постійним струмом (електромагніт, соленоїд).
Дефектоскоп містить (рис. 12): блок живлення 1, блок керування 2, імпульсний блок 3, електромагніт 4, гнучкі кабелі 5, соленоїд 6, електроконтакти 7.
Електроконтакти призначені для намагнічування деталей нескладної конфігурації й значної маси й довжини (кулачкові валики, колінчасті вали, вали КП й ін.).
Гнучкі кабелі 5 призначені для визначення дефектів у деталей більших діаметрів або деталей безпосередньо на машині, гарна гнучкість кабелів дозволяє намотувати витки кабелю на деталі.
Соленоїд 6 дозволяє намагнітити деталі, що мають діаметр не більше 90мм і довжину не більше 160 мм.
Рисунок 12 - Загальний вид дефектоскопа
1 - блок живлення; 2 – блок керування; 3 - імпульсний блок; 4 - електромагніт; 5 - гнучкі кабелі; б - соленоїд; 7 – електроконтакти.
Електромагніти 4 виконані з магнітоємкої електротехнічної сталі. Електромагніт обладнаний двома послідовно з'єднаними обмотками, які розраховані на струм в 2А (при тривалому включенні), і щитком з вимикачем, що пов'язаний зі з’єднальним кабелем. Шарнірне з'єднання деталей магнитопровода забезпечує йому два ступені свободи, дозволяючи таким чином орієнтувати полюсні наконечники в просторі, що створює можливість робити намагнічування й розмагнічування ділянок деталей складної геометричної форми.
При наявності мережі змінного струму частотою 50Гц і напругою 220В блок імпульсний використається як окремий дефектоскоп, що працює в режимі намагнічування імпульсним струмом із застосуванням гнучкого кабелю або ручних електроконтактів.
Варіант живлення блоку імпульсного 3 від мережі постійного струму 24В здійснюється через блок керування з використанням його як перетворювача напруги, що працює на частоті 50±10Гц мережі постійного або змінного струму 24В переносного дефектоскопа, що працює із соленоїдом (або електромагнітом).
Варіант живлення блоку керування 2 від мережі змінного струму здійснюється підключенням його до імпульсного блоку 3.
Електрична схема блоку керування утворена мостовим підсилювачем потужності, застосовуваним для регулювання амплітуди й реверса струму, що намагнічує.
На передній панелі блоку керування розташовані: рознімання ЖИВЛЕННЯ для підключення кабелю 5, що з'єднує окремий блок живлення розетки ВИСВІТЛЕННЯ, ЭЛ. МАГНІТ, СОЛЕНОЇД; вимикач ЖИВЛЕННЯ-ВИКЛ; перемикачі живлення Бл.ИМП. РАЗМАГ.НАМАГ.НАПРУГА регулятор СТРУМ; Стрілочний вимірник струму 0 - 5А, напруги 50В; Кнопковий вимикач - РОЗМАГНІЧУВАННЯ ВКЛ.
На передній панелі імпульсного блоку розташовані: роз’ємник - ЖИВЛЕННЯ, запобіжники 2А, 10А, розмикач - БЛОК КЕРУВАННЯ, індикаторні лампи ЖИВЛЕННЯ, СТРУМ, у середній частині блоку штамп-марка дефектоскопа й блок імпульсний; перехідний перемикач - НАМАГНІЧУВАННЯ-РОЗМАГНІЧУВАННЯ, кнопка -ПУСК, розетка - кнопка електромагніта; цангові затискачі - ВИХІД для штирів кабелів, що намагнічують.
При роботі з дефектоскопом необхідно пам'ятати:
a) робота виконується в присутності навчального майстра, що робить підключення кабелів;
б) робота із гнучким кабелем забороняється при живленні блоку керування від блоку живлення;
в) одночасне включення від блоку дефектоскопа імпульсного блоку й блоку керування допускається тільки при живленні дефектоскопа від мережі змінного струму напругою 220В;
г) у процесі експлуатації блоку керування не допускати короткого замикання розетки «ЭЛ.МАГНІТ-СОЛЕНОЇД», тому що це може привести до виходу з ладу транзисторів;
д) переносну лампу А-24-21, призначену для висвітлення, включати тільки в розетку «ВИСВІТЛЕННЯ», розташовану в блоці живлення;
е) робота з імпульсним блоком допускається тільки при включеному навантаженні;
ж) пауза між двома наступними циклами розмагнічування повинна становити не менш 3 хв. - при роботі із блоком керування й не менш 2 хв. - при роботі з імпульсним блоком.
Приступаючи до роботи треба:
1. Зробити зовнішній огляд дефектоскопа і його робочої оснастки. Ознайомитися з методичними вказівками, і вивчити правила безпеки при роботі з дефектоскопом.
2. Підключити імпульсний блок до мережі змінного струму 50Гц, 220В для чого: підключити кабель живлення 1 (номер кабелю відбитий на спеціальному затискачі) до рознімання ЖИВЛЕННЯ імпульсного блоку, другий кінець рознімання кабелю 1 з’єднати з розніманням перехідного кабелю 4, що кінчається штепсельною вилкою й останню включити в мережну розетку (виконує навчальний майстер). У такому варіанті блок імпульсний може працювати як самостійний дефектоскоп, але тільки із двома пристроями, що намагнічують: гнучкий кабель і тверді контакти.
3. Для роботи дефектоскопа із блоком керування необхідно кабель 2 з'єднати розніманням БЛОК КЕРУВАННЯ на імпульсному блоці з розніманням ЖИВЛЕННЯ на блоці керування.
4. Перемикач режимів установити в положення НАМАГНІЧУВАННЯ, включити дефектоскоп перемикачем ЖИВЛЕННЯ-ВКЛ.
5. Кабель, що намагнічує, намотати на контрольний зразок (4 витки) і включити його штирі в цангові затискачі ВИХІД.
6. Натиснути кнопку пуск імпульсного блоку і намагнітити деталь.
7. Звільнити зразок від кабелю, що намагнічує, і полити його над ванночкою суспензією. Коли на зразку з'являться зображення дефектів, порівняти їх з еталоном.
8. Деталь знову помістити в поле, що намагнічує. Включити перемикач режимів на РОЗМАГНІЧУВАННЯ й розмагнітити деталь. Розмагнічування йде загасаючими імпульсами. Вгасання лампи СТРУМ вказує на повне розмагнічування.
9. Зробити контроль розмагнічування, для чого деталь знову полити суспензією; відбитків дефекту не повинно бути.
10. Протерти насухо контрольний зразок.
11. Зробити намагнічування деталі постійним струмом через пульт керування. Для цього використати соленоїд і постійні електромагніти.
12. Для намагнічування зразка соленоїдом - необхідно включити перемикачь імпульсного блоку ЖИВЛЕННЯ-ВКЛ., включити на блоці керування перемикачем живлення.
13. У розетку СОЛЕНОИД-ЭЛ.МАГНІТ включити СОЛЕНОЇД. Вмикач установити в положення НАМАГНІЧУВАННЯ. На соленоїді перемикач поставити в положення ПОСТІЙНИЙ СТРУМ, усередину соленоїда помістити контрольний зразок і зробити намагнічування.
14. Витягти контрольний зразок, із соленоїда і полити його суспензією на зразку з'являються сліди дефектів.
15. Зробити розмагнічування контрольного зразка намагнічуванням як зазначено в пунктах 9, 10, 11.
16. Виключити з розетки блоку керування соленоїд і включити в розетку постійний магніт.
17. Переключити перемикач постійних магнітів у положення і намагнітити деталь.
18. Зняти зразок з постійних магнітів і полити суспензією, переконатися в появі відбитків дефектів.
19. Зробити розмагнічування контрольного зразка намагнічуванням, як зазначено в пунктах 9, 10, 11.
20. Виключити живлення блоку керування й імпульсного блоку, виключити штепсельну вилку з розетки мережі змінного струму.