Примітка: * Твердіє при 95 - 120 оC

7.11 Еластоміри Для відновлення гумової поверхні, а також усунення її дефектів використовують еластоміри. Найбільш зрозуміле пояснення слову "еластоміри" дає тлумачний словник: це полімери, що володіють при звичайних температурах високоеластичними властивостями, тобто, здібні до величезних оборотних деформацій розтягування. Типові еластоміри - каучук і гума. Ті ж еластоміри, про які ми говоримо, є двокомпонентними ("база" - "затверджувач") рідкими (90ф, 75ф) матеріалами і тиксотропними пастоподібними (90т, 75т) матеріалами на основі гуми хімічного затвердіння з каучуковими і волоконними наповнювачами. Завдяки своїй будові, еластомери дуже швидко повертаються в початковий стан - тобто, володіють великою еластичністю. Саме тому еластоміри широко використовуються, коли потрібне відновлення устаткування: обгумування, виготовлення (відливання) нестандартних форм ущільнень і прокладок, відновлення гумових валів і ланок, гумованих поверхонь циліндрів насосів і роторів.

Еластоміри відносяться до матеріалів багатоцільового призначення. Крім вже вказаних функцій: відновлення устаткування, ремонт устаткування, обгумування і т.д., полімери даної групи також можуть використовуватися як захисне покриття. Вони стійкі і до високих температур, і до хімічної дії: хімічна стійкість є однією з головних характеристик еластомерів. Крім цього, еластомери прості в застосуванні - головне, правильно підготувати поверхню, на яку наноситиметься еластомір. Рідкі еластомери наносяться кистю, пастоподібні - шпателем, причому, наносяться тільки на ретельно очищену і знежирену поверхню, на якій не повинно бути ніяких домішок. Після нанесення еластомери висихають приблизно за 20 хвилин

7.12 Сучасні тенденції щодо застосування полімерних матеріалів

У теперішній час окрім традиційних способів використання полімерних матеріалів їх застосовують при відновлення кульових з'єднань за технологією SJR (Додаток Д), ремонті автостекол (Додаток Е), при виготовлені деталей з високими антифрикційними якостями (Додаток Ж) та якості плівкових клеїв (Додаток З).

8 Порядок виконання роботи

8.1 Перший варіант завдання, приклеювання фрикційних накладок:

1. Видалити із диска муфти зношені фрикційні накладки (заклепки зрубати зубилом і видалити бородком з отворів диска).

Приклеєні накладки видалити або вирівняти проточуванням на токарному верстаті. Оскільки приклеювання накладки може провадитись на стальний ведений диск або вирівняну фрикційну накладку диска, зношену приклеєну накладку можна не видаляти, а тільки вирівняти.

2.Очистити поверхню диска від забруднення та іржі щіткою або шліфувальною шкуркою. Забруднення та сліди корозії на поверхні диска не допускаються.

3.Зачистити поверхню фрикційних накладок стальною щіткою до надання їм невеликої шорсткості.

4. Знежирити поверхню стального диска і фрикційних накладок змоченим у ацетоні тампоном, а потім протягом 10—15 хв. просушити на повітрі. Торкатися руками до знежиреної поверхні забороняється.

5. Нанести пензликом на поверхню диска і накладок перший шар клею ВС-10Т або ВС-350, шар повинен бути товщиною 0,1—0,2 мм без напливів.

6. Просушити його протягом 15—20 хв. (клей ВС-10Т) або 1 год. (клей ВС-350) до моменту, коли злегка притиснутий знежирений гумовий стержень не прилипне до клейової плівки.

7. Нанести на поверхню диска і накладок другий шар клею товщиною 0,3—0,5 мм. Клей ВС-10Т просушити до неповного висихання, а ВС-350 витримати протягом 1 год.

8. Накласти на диск накладки і в затискному пристрої затиснути їх зусиллям 0,08—0,5 МПа (ВС-10Т) або 0,06— 0,2 МПа (ВС-350).

9. Термообробити диски у сушильній шафі при температурі 180+1 °С протягом 1—2 год. (ВС-10Т) або 200+5 °С протягом 2 год. (ВС-350).

10. Коли диски охолонуть, зачистити їх торці від напливів клею.

11. Перевірити якість приклеювання накладок і торцеве биття диска (на крайніх точках воно не повинно перевищувати 0,5 мм).