Демонстрація

1. Treponema pallidum у матеріалі від хворого ( фазово-контрастна мікроскопія)

Слід зауважити, що внаслідок відсутності простих методів культивування трепонем – збудників сифілісу, виділення збудника у лабораторіях не проводять. На первинній стадії хвороби та при вродженому сифілісі проводять бактеріоскопічне долідження. Одним із методів мікроскопії дослідного матеріалу є фазово-контрастна мікроскопія.

Рисунок 18 – T. pallidum, фазово-контрастна мікроскопія

Відомо, що оптична довжина проходження світла залежить від показника заломлення. Світлові хвилі, що проходять через оптично більш щільні ділянки об׳єкта, відстають за фазою від хвиль, які не проходять через ці ділянки. При цьому інтенсивність світла не змінюється, а змінюється лише фаза коливання. Для підвищення контрастності зображення в об׳єктив мікроскопу вкладають напівпрозору фазову пластинку, в результаті чого між променями фону та об’єкта виникає різниця амплітуд світлових хвиль. Коли вона досягає ¼ довжини хвилі, то виникає видимий ефект.

При розгляді та зарисовуванніпрепаратів зверніть увагу на форму бактерій. Ці мікроорганізми в препараті являють собою світлі чітко видимі спіралеподібні бактерії на темному полі (негативний контраст фазово-контрастної мікроскопії).

2. Treponema pallidum у темному полі

В основіцьогометоду мікроскопіїлежитьефект Тиндаля – розсіювальнийпучок світла при спостереженні збоку має вигляд блакитного об’єктана темному полі. Іншими словами, при освітленні об’єктакосими променями світла ці промені, не потрапляючи в об’єктив, залишаються невидимими для очей, тому поле зору темне.Утойсамийчас оптично неоднорідні клітини, які знаходяться у полі зору і потрапляють у сферу проходження променів, відхиляють їхутакому ступені, що промені потрапляють у об’єктив. Оскільки промені світла йдуть саме від об’єктів, людина,що мікроскопує,бачить їх у темному полі інтенсивно освітленими. Цей варіант мікроскопії проводиться з використанням спеціального пристрою темного поля. При боковому освітленні при такій мікроскопії можна спостерігати за живими об’єктами розмірами 0,02 – 0,06 мкм.

Рисунок 19 – T. pallidum у темному полі

3. Виявлення Treponema pallidum у реакції непрямої імунофлуоресценції

Така реакція використовується для експрес-діагностики. Для постановки такої реакції та проведення люмінесцентної мікроскопії мазок із матеріалу фіксуютьупродовж10 хвилин у ацетоні, потім обробляють міченими ФІТЦ антитілами доT. pallidum. Якщо у дослідному матеріалі є T. рallidum, то при люмінесцентній мікроскопії відбувається специфічне світіння типових за морфологією трепонем.

Рисунок 20 – T. pallidum,

люмінесцентна мікроскопія

4. Борелії у мазку з крові хворого поворотним тифом, фарбування за Романовським-Гімзи

У зв’язку з особливостями патогенезу бореліозу від хворого для дослідження беруть кров з пальця та готують препарат товста крапля та мазок. Мазки з крові висушують на повітрі, фіксують спиртом упродовж3 хвилин, зновувисушують та фарбують методом Романовського-Гімзе. Барвник Романовського-Гімзе складається з метиленового синього, еозину та азуру, завдяки чому він забарвлює в різний колір елементи мікроорганізму та формені елементи крові. При вивченні та зарисовуванніпрепарату зверніть увагу на те, що довжина борелій може варіювати від 10 до 30 мкм. Їх довжина може навіть в декілька разів бути більше,ніж діаметр лейкоцитів,та в два, три рази більшевід діаметра еритроцитів. Борелія при фарбуванні за Романовським-Гімзе має блакитно-фіолетовий колір, а елементи крові забарвлюютьсятакимчином: еритроцити – в рожевий, ядра лейкоцитів – у фіолетовий, цитоплазму– у блакитний.

Рисунок21 –Borrelia spp., фарбування за методом Романовського-Гімзе

4. Борелії у темному полі

При вивченні препарату зверніть увагу на форму бактерії та кількість завитків. Для борелій характерні коловийхвилеподібний рух. Такий рух опосередкований наявністю 15 – 20 фібрил.

4. Лептоспіра у темному полі

У зв׳язку з поганим забарвленням лептоспіри вивчають в основному в нативних препаратах. Підготовлений дослідний матеріал наносять на тонке предметне скло та накривають покривним склом. Отриманий препарат «роздавлена крапля» вивчають у темнопільному мікроскопі з об׳єктивами «сухої» системи. Під час мікроскопії виявляють рухливі тонкі нитки лептоспір із характериними згинами на кінцях (вторинні завитки), що надають їм вигляду літери С або S, іноді можна розрізати первинні завитки.

Рисунок 22 –Leptospira spp. у темному полі

4. Схема життєвого циклу хламідій

Хламідії – патогенні грамнегативні облігатні внутрішньоклітинні бактерії. У циклі розвитку хламідій присутні поряд зі стадіями, характерними для клітинних організмів – рикетсій, і стадії, характерні для вірусів, особливо на початковому етапі розвитку. Разом з тим сам двофазний життєвий цикл хламідій суттєво відрізняє їх від власне бактерій. Вивчіть та зарисуйте схему життєвого циклу хламідій у протокол.

1. Адсорбція елементарного тільця.

2. Проникнення елементарного тільця в клітину.

3. Реорганізація елементарного тільця в ретикулярне тільце.

4. Ділення ретикулярного тільця.

5. Дозрівання ретикулярних тілець в елементарні.

6. Накопичення елементарних

Рисунок 23 – Схема життєвого циклу хламідій

тілець в ендосомі.

7. Вихід хламідій із клітини.