Пояснення до самостійної роботи з теми «основи асептики та антисептики. Дезінфекція. Стерилізація»

Групи факторів зовнішнього середовища, що діють на мікроорганізм	Фізичні, хімічні, біологічні
Результати дії факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми	Сприятливе. Знешкоджувальне. Індиферентне
Варіанти знешкоджувальної дії факторів	Бактерицидна. Бактеріостатична. Бактеріолітична. Зміна властивостей (мінливість)
Умови, що визначають результат дії фактора	Природа фактора, що діє. Вид мікроорганізму. Інтенсивність фактора. Експозиція. Поєднання факторів. Фізіологічний стан мікроорганізму
Загальна характеристика фізичних та хімічних агентів	До фізичних факторів, які мають негативний вплив на мікроорганізми, відносять високі температури, променеву енергію, ультразвук, речовини, що зменшують поверхневе натягнення. Під високими температурами розуміють діапазон температур вище 60^0С, які мають стерилізувальнудію відносновегетативних та спорових форм мікробів. Променева енергія поширенау природі у вигляді електромагнітних хвиль різної довжини, що викликає різноманітні фізіологічні та біохімічні ефекти. Бактерицидну дію на мікроби мають ультрафіолетові промені (довжиною 2300 – 2800 Å) та іонізуюча радіація. До їх дії найбільш чутливі нуклеїнові кислоти. Ультразвукові (високочастотні) коливання в багатьох випадках руйнують мікробні клітини, але їх чутливість до ультразвуку може коливатися в широких діапазонах. Ультразвуком користуються для отримання антигенів із тканин та мікробних клітин та інших цілей. Речовини, які зменшують поверхневе натягнення (детергенти), затримують ріст, спороутворення бактерій. Висушування має бактерицидну дію на велику кількість мікроорганізмів. Але деякі з них стійкі до висушування, наприклад,спори збудника правця, сибірки. Деякі хімічні сполуки мають бактерицидну та бактеріостатичну дію на мікроорганізми. Ці сполуки використовують у медичній практиці антисептики для дезінфекції різних матеріалів, приміщень тощо. Вибір антисептика та його дози залежить від матеріалу, що підлягає дезінфекції
Мікробоциди	Речовини, які вбивають мікроорганізми: бактеріоциди, фунгіциди, спороциди, альгіциди вірулоциди
Бактеріостатики та фунгістатики (мікробостатики)	Речовини, що пригнічують ріст та розмноження мікроорганізмів
Класифікація атимікробних речовин залежно від мети використання	Антибіотики. Антисептики. Дезінфектанти. Консерванти
Антисептики (визначення)	Речовини, що викликають загибель широкого кола мікроорганізмів або запобігають їх розмноженню в/на тканинах організму
Дезінфектанти (визначення)	Речовини, що знешкоджують мікроорганізмів в/на об’єктах зовнішнього середовища
Консерванти (визначення)	Речовини, що запобігають розмноженню мікроорганізмів у харчових продуктах, косметичних засобах та інших об’єктах
Загальна характеристика антимікробних речовин	Для антибіотиків та хіміотерапевтичних препаратів характерна специфічність та вибірковість дії. Антисептики та дезінфектанти, як правило, мають неспецифічну дію
Дезінфекція (визначення)	Знешкодження патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів в об'єктах зовнішнього середовища з використанням переважно хімічних речовин – дезінфектантів
Основна причина проведення дезінфекції	Знешкодження збудника інфекційного захворювання на предметах зовнішнього середовища, які використовуються у роботі з хворим
Методи дезінфекції	1.Фізичні. 2.Механічні (витряхування, провітрювання, вологе прибирання та ін.); дія високої температури (кип’ятіння, пастеризація та ін.); дія УФВ (опромінення бактерицидними лампами). 3.Хімічні методи (використання дезінфекційних засобів: хлоровмісних препаратів, окисників, фенолів, йоду, спиртів, формальдегідів, кислот, альдегідів)
Вимоги до дезінфектантів	Повинні швидко і повністю розчинятися у воді. Повинні у малих концентраціях та в короткий час знешкоджувати мікроорганізми. Не повинні мати токсичної дії на людський організм та тварин
Пастеризація (визначення)	Знешкодження вегетативних форм патогенних та гнильнихмікроорганізмів у продуктах харчування шляхом прогрівання останніх при температурах нижче 90^○С
Антисептика (визначення)	Знешкодження патогенних мікроорганізмів на поверхні тіла людини та у рані з використанням хімічних речовин – антисептиків
Різновиди антисептики	Механічна. Фізична. Хімічна. Біологічна
Асептика (визначення)	Система заходів, що запобігають внесенню (потраплянню) мікроорганізмівіз навколишнього середовища в тканини або порожнини людського організму при лікувальних та діагностичних маніпуляціях, а також у матеріал для дослідження, в поживні середовища та культури мікроорганізмів при лабораторних дослідженнях
Стерилізація (визначення)	Знешкодження всіх форм життя в об'єктах зовнішнього середовища з використанням переважно фізичних факторів (автоклавування, кип'ятіння, фільтрування та ін.)
Методи стерилізації	1. Фізичні методи стерилізації: а) термічна стерилізація високими температурами (асептичний метод); б) променева стерилізація ультрафіолетовим випроміненням; в) механічна стерилізація (фільтраційний метод). 2. Хімічні методи стерилізації. 3. Біологічна (додавання антибіотиків у поживні середовища)
Фізичні методи стерилізації	1. Прокалювання. Таким способом зазвичай стерилізують дрібний інструментарій (бактеріологічні петлі, голки, пінцети тощо), предметні та покривні скельця. 2. Кип׳ятіння. 3.Стерилізація сухим жаром. Проводиться у сухожаровій шафі (пічі Пастера) при нагріванні повітря до температури 165 – 180 °С та стерилізації матеріалу впродовж60 – 45 хвилин. При більш високій температурі відбувається обвуглення паперу, у який загорнутий посуд, а при більш низькій температурінеобхіднийбільший термін стерилізації. Сухим жаром стерилізують скляний посуд – пробірки, чашки Петрі, піпетки тощо. 4. Стерилізація парою під тиском. Це один із найбільш ефективних методів стерилізації,що грунтуєтьсяна сильній гідролізуючій дії насиченої пари. Проводиться в автоклаві. 5. Стерилізація проточною парою – при температурі 100 °С використовується у тих випадках, коли матеріал не витримує високої температури (наприклад, поживні середовища, молоко, желатин, деякі вуглеводи). Стерилізацію проточною парою проводять у автоклаві при відкритому випускному крані та незачиненій кришці або в апараті Коха при 100 °С. Для повного знезараження використовують принцип багаторазової стерилізації, тобто стерилізують матеріал при 100°С (або 80 – 90°С)упродовж30 – 40 хвилинупродовж 3 діб (вегетативні форми гинуть, а спори зберігаються та проростають при кімнатній температурі; таке трикратне прогрівання забезпечує достатньо надійну стерильність матеріалу). 6. Тиндалізація – це багаторазова стерилізація матеріалу при 56 – 58°С упродовж 1години 5 днів поспіль. Використовується для стерилізації речовин, що легко руйнуються (сироватки, вітаміни тощо). 7. Пастеризація – не повна стерилізація при температурі 65 – 80°Супродовж10 – 60 хвилин. Спрямована на знешкодження неспорових мікроорганізмів. Використовується для стерилізації харчових продуктів (вино, пиво, молоко, соки тощо). 8. Стерилізація ультрафіолетовими променями використовується для стерилізації повітря в мікробіологічних лабораторіях, боксах, операційних і т. п. Використовують бактерицидні лампи різної потужності
Механічна стерилізація	Проводиться за допомогою дрібнопористих фільтрів різних типів, які затримують лише клітинні форми мікроорганізмів та їх спори. Фільтруванням стерилізують рідкі матеріали, які не витримують нагрівання (сироватки, розчини антибіотиків тощо). Фільтрування також використовується для отримання бактеріальних токсинів, фагів та різних продуктів життєдіяльності бактерій
Хімічні методи стерилізації	Стерилізація об’єктів, які не витримують високої температури (наприклад, ендоскопи)