Демонстрація

1. Чашка з ростом золотистого стафілокока та кишкової палички на МПА

Зверніть увагу на наявність різних колоній на чашці Петрі. Стафілокок утворює золотистий пігмент, колонії середнього розміру, рівномірно опуклі, з рівними краями. Кишкова паличка утворює безбарвні, мутні колонії з блискучою поверхнею та рівними краями.

Рисунок 31 – Ріст стафілококів та кишкової палички на МПА

2. Ріст різноманітних видів бактерій на рідких поживних середовищах:

1) холерний вібріон на поверхні лужної пептонної водиутворює ніжну блакитну плівку;

2) стрептокок на цукровому бульйоніутворює придонний або пристінковий ріст, при цьому бульйон залишається прозорим;

3) бактерії тифопаратифозної групи(збудники черевного тифу, паратифів А та В) при ростіна МПБдають рівномірне помутніння;

4) спороутворюючі бактерії (B.subtilis) на м'ясопептонному бульйоніутворюють грубу плівку;

5) на водно-сироватковому середовищі під шаром стерильного вазелінового масларозмноженнялептоспірне супроводжується зовнішньою зміною середовища.

Рисунок 32 – Ріст бактерій на рідких поживних середовищах

3. Ріст на скошеному МПА різних бактерій на скошеному МПА, здатних утворювати пігменти

Уважно вивчіть пробірки з ростом різних бактерій, замалюйте їх у протокол.

Рисунок 33 – Пігментоутворення у мікроорганізмів

Пояснення до самостійної роботи з теми «ріст та розмноження мікроорганізмів.

2-й ЕТАП БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ ДІАГНОСТИКИ»

Фази розвитку бактеріальної популяції	Лаг-фаза. Фаза позитивного прискорення. Фаза логарифмічного росту. Фаза негативного прискорення. Стаціонарна фаза. Фаза прискореної загибелі. Фаза логарифмічної загибелі. 8.Фаза зменшення швидкості загибелі
Розмноження бактерій	Це збільшення кількості клітин у популяції.
Популяція	Це сукупність особин одного виду, які тривалий час займають певний простір і відтворюють себе впродовжпоколінь
Способи розмноження у мікробів	Бактерії розмножуються переважно бінарним поділом, наприклад,рикетсії, хламідії. У грампозитивних бактерій за рахунок цитоплазматичної мембрани утворююється перегородка і вростає від клітинної стінки до центра. Збудники туляремії, туберкульозу розмножуються брунькуванням. Актиноміцети розмножуються фрагментацією (поділом на частини) ниткоподібних клітин на паличкодібні та кокоподібні форми, а також спороутворенням. Патогенні гриби розмножуються брунькуванням та спороутворенням. Віруси розмножуються (репродукція) тільки внутрішньоклітинно, причому окремо відбувається реплікація нуклеїнових кислот, окремо синтезуються білки оболонки, потім формується віріон і виходть з клітини
Ріст індивідуальної клітини	Збільшення її біомаси, що виникає у результаті синтезу клітинного матеріалу
Механізм розмноження бактерій	Полягає в тому, що ДНК нуклеоїда деспіралізується, її нитки розходяться і на кожній за законом комплементарності (реплікація ДНК) відразу ж починає синтезуватися її копія. Так відбувається поділ генетичного матеріалу материнської клітини між двома дочірніми клітинами. За рахунок цитоплазматичної мембрани утворюється перегородка і синтезуються інші структури оболонки. Якщо реплікація ДНК і поділ клітин відбуваються синхронно, дочірні клітини розходяться. Утворюються поодинокі форми бактерій: мікрококи, бактерії, клостридії. Якщо реплікація ДНК-проходитьшвидше, ніж поділ клітини, то утворюються багатонуклеоїдні клітини (актиноміцети), які потім розпадаються на фрагменти. Якщо реплікація ДНК проходитьповільніше, ніж поділ клітини, то утворюються різні скупчення клітин. Якщо поділ проходить в одній площині, то утворюються парні клітини (диплококи, диплобактерії) або ланцюжки (стрептококи, стрептобацили). Якщо поділ відбувається у двох взаємно перпендикулярних площинах, то утворюються тетракоки, сарцини. Якщо поділ здійснюється в різних площинах, то утворюються стафілококи.
Фактори, що впливають на швидкість розмноження мікробів	Температура, рН, аерація, наявність поживних речовин тощо
Культуральні властивості	Характер росту мікроорганізмів на поживному середовищі.
Колонія (визначення)	Видиме скупчення клітин на щільному поживному середовищі.
Культуральні властивості бактерій	Як правило, видоспецифічні, тому мають важливе діагностичне значення (враховуються при ідентифікації)
Форма колоній мікроорганізмів	1 – округла; 2 – кругла з фестончатим краєм; 3 – круга з валиком по краю; 4, 5 – різоїдні; 6 – кругла з різоїдним краєм; 7 – амебоподібна; 8 – ниткоподібна; 9 – складчаста; 10 – неправильна; 11 – концентрична; 12 – складна
Профіль колоній мікроорганізмів	1 – зігнутий; 2 – кратероподібний; 3 –горбистий; 4 – врослийу агар; 5 – плескатий; 6 – випуклий; 7 – краплеподібний; 8 – конусоподібний
Апоптоз у бактерій	Сутність цього процесу зводиться до того, що при виснаженні поживного субстрату бактеріальна популяція ділиться на дві субпопуляції, одна з яких гине та піддається автолізу, а клітини іншої субпопуляції, використовуючи продукти як субстрат, продовжують розмножуватися

1-й та 2-й етапи виділення чистої культури аеробних бактерій

1-й етап

Дослідний матеріал від хворої людини

Мікроскопія мазків або нативних препаратів

Посів на диференціально-діагностичне середовище

Посів на чашки Петрі з поживним агаром

Посів на елективне середовище

Культивування у термостаті за певного температурного режиму

2-й етап

Мазок – фарбування за Грамом або іншим методом для вивчення морфологічних та тинкторіальних властивостей

Посів на скошений поживниий агар або інше середовище для накопичення чистої культури

Інкубація у термостаті за певного температурного режиму

Характеристика ізольованих колоній – культуральних властивостей

7. ІІІ – IV ЕТАП ВИДІЛЕННЯ ЧИСТОЇ КУЛЬТУРИ АЕРОБНИХ БАКТЕРІЙ. ФЕРМЕНТИ БАКТЕРІЙ. АНТИБІОТИКИ

Актуальність теми: при бактеріологічному методі діагностики виділяється чиста культура бактерій – збудників інфекційного захворювання. Кінцевою метою цього методу діагностики є ідентифікація виділених бактерій та визначення чутливості до антибіотиків. Вивчення ферментативних властивостей та факторів патогенності виділеної чистої культури є важливою складовою роботи бактеріолога, адже мікроорганізмам кожного виду притаманні свої особливі культуральні властивості і свій набір ферментів та факторів патогенності, виявлення яких є одним із елементів ідентифікації, а потім і поставлення діагнозу.

Дуже важливим при виділенні мікроорганізмів є визначення їх чутливості до антибіотиків із метою вибору оптимального препарату для лікування.

Мета (загальна) – вміти визначати вид та чутливість збудників до антибіотиків.