2. Фагоцитоз у новонародженої і дорослої людини
Фагоцитуючі клітини звільняють організм від стороннього матеріалу: мікроорганізмів, токсинів, вірусів. Це здійснюють поліморфноядерні лейкоцити (ПМЯЛ) і моноядерні фагоцити (моноцити і макрофаги), що утворюються з поліпотентних стовбурних клітин кісткового мозку.
Морфологічною особливістю ПМЯЛ є добре виражена грануляція цитоплазми. За здатністю гранул фарбуватися барвниками ПМЯЛ поділяють на еозинофіли (фарбуюються еозином), базофіли (фарбуються метиленовим синім), нейтрофіли (фарбуються сумішшю метиленового синього і еозину). Усі ПМЯЛ здатні до фагоцитозу, але тільки нейтрофілам властива висока фагоцитарна активність, що обумовлює природну резистентність організму.
Функціональний стан ПМЯЛ оцінюють за фагоцитарною і бактерицидною активністю, хемотаксичними і міграційними властивостями цих клітин.
Макрофаги в організмі знаходяться у вільному та фіксованому станах. На поверхні фагоцитів розташовані специфічні рецептори до Ig і третього компонента комплементу (С3), які сприяють імунному фагоцитозу.
Другою функцією макрофагів є індукція імунної відповіді організму на сторонні агенти, оскільки вони є антигенпрезентуючими клітинами. Критеріями функціональної активності макрофагів є фагоцитарна активність, бактерицидні властивості, здатність до розпластання, агрегації, контактування через цитокіни та рецептори з лімфоцитами.
У дорослих людей спостерігається завершений фагоцитоз стафілококів. У лейкоцитах видно рівномірно пофарбовані коки в невеликій кількості. У новонароджених дітей фагоцитарна здатність клітин у стадії поглинання бактерій майже однакова з активністю клітин дорослої людини, однак завершеність фагоцитарної реакції виражена менше, ніж у дорослих. Фагоцитовані стафілококи залишаються живими у середині лейкоцитів. Розмножуючись, вони накопичуються у великій кількості і розносяться по організму, при цьому фагоцитоз втрачає захисний характер і сприяє генералізації інфекції. Причиною незавершеності фагоцитозу є незрілість ферментних систем (ензимопатія) лейкоцитів новонародженої дитини. У недоношених дітей незавершеність фагоцитозу відзначається більш тривалий час.
3. Визначення бактерицидної активності сироватки крові
Бактерицидна активність сироватки крові – здатність до знищення патогенних бактерій – обумовлена дією гуморальних факторів уродженого імунітету (лізоциму, лактоферину, комплементу) і природних антитіл.
Для визначення бактерицидної активності готується ряд розведень сироватки, у які додається стандартна суспензія бактерій.
Після інкубації в термостаті з кожного розведення роблять висів. Сектор чашки з МПА, що відповідає титру бактерицидної активності сироватки крові, – це найбільше розведення сироватки, у якому відсутній ріст бактерій.
Визначення бактерицидності нейтрофілів за допомогою тесту відновлення нітросинього (НСТ-тест) тетразолію
Принцип тесту полягає в тому, що при активації фагоцитуючих клітин (нейтрофілів) відбувається відновлення розчинного безкольорового нітросинього тетразолію в диформазан, який розподіляється в цитоплазмі або на поверхні фагоцитів у вигляді гранул, забарвлених у темно-синій колір. Цей тест відображає ступінь активації кисеньзалежних механізмів бактерицидної активності фагоцитуючих клітин, в основі яких є активація НАДФ-Н2-оксидази і гексомонофосфатного шунта. В результаті ряду реакцій утворюються активні форми кисню (супероксидний аніон О2-), які мають бактерицидну активність і відновлюють нітросиній тетразолій.
Рисунок 69 – Визначення бактерицидності нейтрофілів у НСТ–тесті