Антигенспецифічна імунна відповідь

Рисунок 83 – Схема антибактеріальної імунної відповіді

Зв’зок типу імунної відповіді з локалізацією інфекційних агентів

Локалізація інфекційних агентів	Приклад	Антигенпре- зентуючі клітини	Тип Т-хелперів (ключові цитокіни)	Ефекторні механізми і фактори
Позаклітинна (всередині організму)	Більшість мікроорганізмів, гриби, деякі паразити та простіші, віруси на певних стадіях циклу	В-клітини, макрофаги	Тh 2 (IL-4)	Фагоцитоз, антитіла, комплемент
Позаклітинна (на поверхні слизових)	Гельмінти, нейсерії, кандида, кишкові палички	В-клітини, опасисті та дендритні клітини	Тh 2 (IL-4, 5)	Антитіла (особливо IgA IgE) макрофаги, опасисті клітини
Внутрішньоклітинна (у цитоплазмі)	Віруси, лістерії, хламідії, рикетсії	Дендритні клітини	Тh 0, Тh1 (IL-2, 12, ІНФ-γ)	Цитотоксичні СД 8-лімфоцити, NK-клітини
Внутрішньоклітинна (у цитоплазматичних везикулах)	Мікобактерії, криптококи, бруцели, шистосоми, лейшманії	Дендритні клітини, макрофаги	Тh1 (IL- 12, ІНФ-γ)	Макрофаги, СД4-лімфоцити

19. Патологія імунної системи

Актуальність теми: захворювання, патогенез яких пов'язаний із порушеннями в імунній системі, досить поширені серед населення. Останнім часом існує тенденція до збільшення їх частоти. До цих захворювань відносять імунодефіцити, алергічні, аутоімунні та лімфопроліферативні процеси.

Мета – знати патогенез імунопатологічних захворювань та принципи їх імунодіагностики та імунотерапії.

Теоретичні питання

1. Типи порушень функціонування імунної системи (імунопатології).

2. Імунодефіцити: визначення, класифікація, клінічні прояви.

3. Принципи діагностики і лікування імунодефіцитів.

4. Алергія (гіперчутливість): визначення, типи алергічних реакцій, імунологічні механізми.

5. Принципи діагностики і лікування алергічних захворювань.

6. Автоімунні (автоагресивні) захворювання: визначення, механізми розвитку.

7. Принципи лікування та профілактики автоімунних захворювань.

Практична робота

Робота 1. Вивчити і записати в протокол демонстраційні імунологічні препарати із зазначенням мети їх використання з огляду на те, що введення одних зумовлює формування в організмі алергії (гіперчутливості) негайного або сповільненого типу, а інші – використовуються для визначення (діагностики) алергії.

1.Антитоксичні сироватки: протидифтерійна, протиправцева, протиботулічна, проти газової гангрени та ін.

2. Антибіотики: пеніцилін, стрептоміцин та ін.

3. Вакцини: для профілактики туберкульозу (ВСG), бруцельозу, сибірки, туляремії, чуми та ін.

4. Алергени: туберкулін, бруцелін, антраксин, тулярин та ін.

Пояснення до самостійної роботи з теми «патологія імунної системи»

Різновиди імунопатологій	Імунодефіцити – це втрата організмом здатності чинити опір будь-яким інфекціям і відновлювати порушення своїх органів унаслідок порушення структури й функції будь-якої ланки цілісної імунної системи. Гіперчутливість (алергія) – результат спотвореної підвищеної реакції на конкретні антигени-алергени. Автоімунні захворювання – це процеси, зумовлені розвитком імунних реакцій (гуморальних і клітинних) на антигени власного організму (автоантигени). Розвиваються в результаті порушення механізмів автотолерантності. Лімфопроліферативні процеси – це злоякісні захворювання, при яких відбувається безконтрольна проліферація лімфоїдних клітин
Атопія	Уроджена схильність до розвитку гіперчутливості першого (негайного) типу на конкретні антигени-алергени. Зумовлена підвищеним продукуваннямIgЕ
Принципи діагностики алергічних захворювань	Визначення реагінів у сироватці крові invitro. Визначення сенсибілізації до певних алергенів invivo (шкірно-алергічні проби)
Принципи лікування алергічних захворювань	Звільнення організму від контакту з алергеном. Імуносупресивна терапія: пригнічення гуморального або клітинного ланцюга патогенезу алергії. Блокада медіаторів імунних реакцій антигістамінними препаратами. Протизапальні препарати (кортикостероїди таін.). Специфічна імунотерапія: імунізація специфічним алергеном із метою синтезу захисних IgG, які конкурують з IgE
Профілактика анафілактичного шоку	Передуведеннямусіх сироваткових препаратівобов’язково визначається чутливість організму до сироватки, що вводиться. Лікувальна доза сироватки вводиться дробно за Безредко з метою запобігання розвитку анафілактичного шоку. Для цього вводять кінську сироватку, розведену1:100 внутрішньошкірно в згинальну поверхню передпліччя в об'ємі 0,1 мл. Якщо через20 хвилин набряк або почервоніння в місці введення не досягають у діаметрі 1,0 см, проба вважається негативною. Принегативній шкірній пробі нерозведену сироватку вводять підшкірно в об'ємі 0,1 мл.Завідсутності реакції через 30 хв вводять стерильним шприцом решту дози сироватки. Особаміз позитивною реакцією на внутрішньошкірне введення 0,1 мл розведеної в 100 разів кінської сироватки або тим, що мали реакцію на підшкірне введення 0,1 млсироватки, подальше введенняпрепарату протипоказане (НАКАЗ МОЗ від 5 серпня 1999 року N 198)
Імунодефіцити	Порушення імунологічної реактивності, обумовлені випадінням одного або декількох компонентів імунного апарата або факторів уродженого імунітету, що тісно з ним взаємодіють
Класифікація імунодефіцитів	Первинні, або вроджені, виникають внаслідок генетичного блока певної ланки імунної системи. Вторинні – виникають внаслідок ендо- та екзогенних впливів на нормальну імунну систему (СНІД)
Принципи лікування	Імунотерапію проводять після визначення стану імунної системи Обов’язково призначають за наявності порушень імунного статусу, що супроводжуються клінічними симптомами Обов’язковий контроль за станом імунітету під час лікування Використання імуномодуляторів для профілактики тих впливів, які можуть викликати імунодефіцити
Автоімунні захворювання	Зумовлені розвитком імунних реакцій (гуморальних і клітинних) на антигени свого організму (аутоантигени). Розвиваються в результаті порушення механізмів автотолерантності
Принципи лікування автоімунних захворювань	Імуносупресивна терапія: пригнічення гуморального або клітинного ланцюгапатогенезу. Вибірковаелімінація «заборонених» клонів сенсибілізованих лімфоцитів або автоантитіл (гемосорбція, плазмоферез). Використання протизапальних препаратів (кортикостероїди, препарати саліцилової кислоти). Блокада медіаторів імунних реакцій антигістамінними препаратами. Імунокорекція дефіциту або функціонального дефекту Т- супресорів.
Лімфопроліферативні захворювання	Злоякісні захворювання, при яких відбувається безконтрольна проліферація лімфоїдних клітин