Практична робота
Робота 1. Ознайомитися з правилами роботи з люмінесцентним та електронним мікроскопами.
Деякі біологічні об’єкти здатні при освітленні короткохвильовими променями (блакитно-фіолетовими, ультрафіолетовими) поглинати їх і випромінювати промені з більш довгою хвилею. При цьому клітини будуть світитися жовто-зеленим або помаранчевим світлом. Це власна, або первинна, люмінесценція.
Нелюмінуючі
об’єкти можна обробити спеціальними
флуоресцуючими барвниками – флуорохромами
(акридином жовтим, аураміном, примуліном,
конго червоним) і також спостерігати
люмінесценцію. Це буде наведена, або
вторинна, люмінесценція.
Препарати, пофарбовані флуорохромом, вивчають у середовищах, не люмінуючих під впливом короткохвильових променів: у воді, гліцерині, вазеліновому маслі або фізіологічному розчині.
Оптична система люмінесцентного мікроскопа відрізняється від оптичної системи світлового мікроскопа джерелом світла (можна використовувати ртутну лампу, а якщо можливе збудження люмінесценції об’єкта блакитно-фіолетовими променями, то і низьковольтні лампи) і наявністю на шляху променів двох світлофільтрів: синього світлофільтра перед конденсором, що пропускає синьо-фіолетові промені видимого спектра, і жовтого світлофільтра в окулярі мікроскопа, який прибирає сині промені, що заважають виявленню люмінесценції.
Рисунок 16 –Люмінісцентний мікроскоп
Люмінесцентна мікроскопія порівняно зі світловою дозволяє:
вивчати морфологію живих та відмерлих клітин мікроорганізмів у поживному середовищі і тканинах тварин та рослин;
досліджувати клітинні мікроструктури, вибірково відбираючи різні флуорохроми, які є при цьому специфічними цитохімічними індикаторами;
визначати функціонально-морфологічні зміни клітин;
використовувати флуорохроми при імунологічних реакціях та підрахунку бактерій у зразках із їх невисоким вмістом.
Електронна мікроскопія
За
схемою будови електронний мікроскоп
аналогічний світловому, але освітлення
об’єкта забезпечує не промінь світла,
а потік електронів від вольфрамової
нитки, що нагрівається електричним
струмом.
Роздільна здатність сучасних електронних мікроскопів становить 0,2–0,4 нм, робоче збільшення у середньому – 100 000 разів.
Трансмісійний електронний мікроскоп широко використовують в біологічних дослідженнях. Кожен електронний мікроскоп складається з електронної пушки (джерело електронів); електромагнітних катушок, що виконують роль конденсорної, об’єктивної та проекційної лінз; предметного столика, екрана для зображення та окуляра. Для роботи мікроскопа необхідний вакуумний насос, тому що рух електронів можливий лише у вакуумі. Електрони у трансмісійному мікроскопі рухаються таким самим чином, як і у світловому мікроскопі.
Рисунок 17 – Електронний мікроскоп
Препарати для електронно-мікроскопічних досліджень розміщують на спеціальні сітки, на які нанесена найтонша плівка (підложка).
При вивченні під електронним мікроскопом морфологічних особливостей клітин мікроорганізмів досліджуються цілі клітини, для вивчення ультраструктури клітин – їх зрізи. Контрастність об’єкта досягається напиленням його пилом важких металів (хрому, золота, паладію) або обробкою різними контрастуючими речовинами (фосфорно-вольфрамовою кислотою, уранілацетатом тощо).
Робота 2. Вивчити демонстраційні препарати та зарисувати їх у протокол