- •3513 Практикум з мікробіології, вірусології та імунології
- •Частина 1 Загальна бактеріологія та імунологія
- •Передмова
- •Cписок скорочень
- •Правила роботи у бактеріологічній лабораторії. Морфологія бактерій. Світлова мікроскопія з використанням імерсійного об’єктива. Прості методи фарбування препаратів
- •Дeмонстрація
- •1. Бактеріологічний посуд: бактеріологічна петля (рис. 1д), чашка Петрі (рис. 1а), пробірки, градуйовані піпетки, колби
- •2. Предметні та покривні скельця (рис. 1б, в). Скельця з лунками. Спиртівка. Пісочний годинник, олівець “для скла”
- •3. Мікроскоп. Імерсійне масло
- •Правила роботи з імерсійною системою
- •Можливі помилки під час роботи з мікроскопом
- •Догляд за мікроскопом
- •Пояснення до самостійної роботи з теми:
- •Загальна будова навчального світлового мікроскопа
- •2. Будова бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Фарбування за методом Грама. Мікроскопічний метод діагностики збудників інфекційних захворювань
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «будова бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Фарбування за методом Грама. Мікроскопічний метод діагностики інфекційних захворювань»
- •Спори та методи їх виявлення
- •Капсула
- •Класифікація бактерій за кількістю і розташуванням джгутиків
- •Методи виявлення джгутиків у бактерій
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми
- •«Особливості ультраструктури спірохет,
- •Рикетсій, хламідій, мікоплазм.
- •Сучасні методи мікроскопічного дослідження»
- •Звивисті форми бактерій
- •Загальна схема будови Treponema pallidum
- •4. Основи асептики та антисептики. Дезінфекція. Стерилізація
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •3. Автоклав
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «основи асептики та антисептики. Дезінфекція. Стерилізація»
- •Види та завдання дезінфекції
- •Практична робота студентів
- •Пояснення до самостійної роботи з теми
- •«Фізіологія бактерій.
- •Перший етап бактеріологіного методу діагностики.
- •Біологічний метод діагностики»
- •Метаболізм
- •Конструктивний (анаболізм) Енергетичний (катаболізм)
- •6. Ріст та розмноження мікроорганізмів.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «ріст та розмноження мікроорганізмів.
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «ііі – IV етап виділення чистої культури аеробних бактерій. Ферменти бактерій. Антибіотики»
- •8. Облігатні Анаероби. Виділення чистої культури
- •3. Метод Фортнера
- •4. Ріст Cl. Perfingens на середовищі Вільсон-Блера
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «облігатні Анаероби. Виділення чистої культури облігатних анаеробних бактерій»
- •V етап Врахування та аналіз результатів дослідження. Відповідь
- •9. Бактеріофаги. Генетика бактерій
- •Теоретичні питання
- •Практична робота студентів
- •Демонстрація
- •5 . Дослід із виявлення множинної стійкості мікроорганізмів до антибіотиків
- •2 Мл культури реципієнта (f-)
- •1 Мл бульйонної культури реципієнта
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «бактеріофаги та їх практичне використання. Генетика бактерій»
- •Бактеріофаги та їх практичне використання. Генетика бактерій
- •Перевага методу плр – полімеразної ланцюгової реакції для діагностики інфекційних захворювань
- •10. Нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •3.1. Замалюйте мікроскопічні препарати.
- •3.2. Бакпечатка для вивчення мікрофлори тіла людини
- •3.3. Біологічні препарати (еубіотики): колібактерин, лактобактерин, біфідумбактерин, біфікол.
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз. Вчення про інфекцію»
- •Дисбактеріоз
- •11. Вчення про інфекцію
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •1. Виявлення гемолітичної властивості бактерій
- •2. Виявлення плазмокоагулазної активності бактерій
- •4. Виявлення лецитовітелазної активності
- •Демонстрація
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «нормальна мікрофлора тіла людини. Дисбактеріоз. Вчення про інфекцію»
- •12. Імунітет. Фактори і механізми вродженого захисту організму
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •2. Фагоцитоз у новонародженої і дорослої людини
- •3. Визначення бактерицидної активності сироватки крові
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «імунітет. Фактори і механізми вродженого захисту організму»
- •Особливості імунної системи
- •13. Антигени
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація Діагностичні препарати: Діагностикуми і антигени
- •Алергени для шкірноалергічних проб
- •Лікувально-профілактичні препарати
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «антигени»
- •Класифікація антигенів
- •Антигени – сторонні макромолекули
- •Інфекційні
- •14. Адаптивна гуморальна імунна відповідь. Імуноглобуліни (антитіла). Серологічні реакції флокуляції, нейтралізації
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •1. Імунні сироватки (антитоксичні) та імуноглобуліни
- •2. Титрування антитоксичної сироватки методом флокуляції
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «гуморальна імунна відповідь. Імуноглобуліни (антитіла). Серологічні реакції флокуляції, нейтралізації»
- •Набутий (адаптивний) імунітет
- •Практична робота
- •Демонстрація
- •1. Реакція непрямої гемаглютинації (рнга)
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «серологічні реакції: реакція зв’язування комплементу (рзк), реакції з використанням мічених антитіл та антигенів – іфа, ріф, ріа»
- •16. Адаптивна клітинна імунна відповідь. Імунологічна толерантність. Регуляція імунної відповіді
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «адаптивна клітинна імунна відповідь. Імунологічна толерантність. Регуляція імунної відповіді»
- •Механізм цитотоксичної дії т-кілера на клітину-мішень
- •17. Оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «оцінка імунного статусу людини. Принципи функціонування імунної системи»
- •18. Протиінфекційний імунітет
- •Теоретичне питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «протиінфекційний імунітет»
- •Антигенспецифічна імунна відповідь
- •Зв’зок типу імунної відповіді з локалізацією інфекційних агентів
- •19. Патологія імунної системи
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «патологія імунної системи»
- •Типи алергічних реакцій
- •20. Специфічна профілактика та терапія інфекційних захворювань. Лікувальні, профілактичні та діагностичні імунологічні препарати
- •Теоретичні питання
- •Практична робота
- •Діагностичні препарати
- •Пояснення до самостійної роботи з теми «специфічна профілактика і терапія інфекційних захворювань. Лікувальні, профілактичні та діагностичні імунологічні препарати»
- •Список рекомендованої літератури
- •Практикум з мікробіології, вірусології та імунології
- •Частина 1 Загальна бактеріологія та імунологія
V етап Врахування та аналіз результатів дослідження. Відповідь
9. Бактеріофаги. Генетика бактерій
Актуальність теми: вивчення генетики бактерій та бактеріофагів необхідне для знання механізмів передачі патогенних властивостей і стійкості мікроорганізмів до лікарських препаратів. Генетичні маркери мікроорганізмів використовуються для діагностики інфекційних захворювань.
Мета (загальна) – уміти використовувати у медичній практиці бактеріофаги та оцінювати результати генетичних методів діагностики.
Теоретичні питання
Природа та властивості бактеріофагів.
Вірулентні та помірні фаги. Механізми їх взаємодії з бактеріальною клітиною. Практичне використання бактеріофагів (фагоідентифікація, індикація, профілактика, терапія).
Форми мінливості мікроорганізмів. Фенотипова мінливість.
Основні принципи генної інженерії.
Форми прояву мінливості мікроорганізмів.
Організація генетичного апарату бактерії.
Генетичні рекомбінації бактерій: трансформація, трансдукція, кон’югація.
Плазміди та їх характеристики (R-,F-,Col,Tain).
Фенотипова мінливість. Значення в мікробіологічній діагностиці інфекційних захворювань. L-форми бактерій.
Роль мутацій, рекомбінацій, селекції в мінливості стійких до ліків форм бактерій.
Генна інженерія, практичне використання в медичній мікробіології. Принципи генетичних методів діагностики інфекційних захворювань: ПЛР, ДНК-зондування.
Практична робота студентів
Робота 1. Вивчити та зарисувати демонстрацію, результати внести у протокол
Демонстрація
Реакція наростання титру фага
Принцип цієї реакції полягає у тому, що до дослідного матеріалу додають певну кількість індикаторного (специфічного) фага і ставлять утермостат. Якщо в дослідному матеріалі знаходяться бактерії, що відповідають внесеному фагу, кількість корпускул фага збільшується, у протилежномувипадкутитр бактеріофага буде дорівнювати вихідному.
Результат реакції занесіть до протоколу, зробіть висновок.
Титрування бактеріофага за методом Граціа
Титрування фага за Граціа дозволяє провести точне врахування активності препарату, тобто кількість фагових часток у1 мл досліджуваної рідини.
Цей метод полягає у наступному. До бульйонної культури стафілокока (0,5мл) додаємо 1 мл бактеріофага в розведенні 10-4, ретельно перемішуємо і залишаємо на 5 хвилин для адсорбції бактеріофага на бактеріальній клітині. Потім 0,5 мл розплавленого напіврідкого агару (0,7%) додали до суміші двох культур, перемішують і виливають другим шаромучашку Петрі з 1,5% агаром. Як тільки агар застиг, чашку ставлятьутермостат при температурі 37ºС на 7–8 годин.
Далі потрібно підрахувати кількість негативних колоній, кожна з яких виникла в результаті розмноження однієї фагової частинки. Для визначення титру бактеріофага за Граціа потрібно отриману кількість негативних колоній помножити на розведення. Наприклад, якщо фаг (в об'ємі 1 мл) з розведенням 10-4дав на чашці 7 негативних колоній, то титр фага = 7х10-4фагових часток в 1 мл нерозведеного субстрату.
Результат досліду занесіть до протоколу, зробіть висновок.
3. Фаготипування бактерій.Дозволяє визначити досліджуванукультуру. Воно має епідеміологічне значення, дозволяючи встановити джерело і шляхи поширення інфекції.
3.1 Фаготипування за Фішером. Принцип постановки цього досліду полягає у такому. Дно чашки Петрі з МПА розкреслюютьна квадрати і підписують тип фага, який буде нанесено. Проводять посів досліджуваної культури бактерій газоном. Через 5-10 хвилин після посіву на підсушену поверхнюпоживногосередовища у певні квадрати наносятьзавісь стандартних бактеріофагів по 1 краплі.
Після інкубації при температурі 37 ºСупродовж18–24 годин з’являються зони відсутності росту бактерій (лізису) у випадкузбігубактеріальної культури та внесеного бактеріофага. За типом фага, що спричинює лізис культури, визначають її фаготип. Результат досліду занесіть до протоколу, зробіть висновок.
Рисунок 54 – Фаготипування за Фішером
3.2. Фаготипування за Фюртом.1 мл бактеріофага вносять в 20 мл розплавленого та охолодженого до 45 ºС МПА. Суміш стерильно виливаютьв чашку Петрі і залишаютьдля застигання.Дно чашкиділять склографом на чотири сектори і підписують культуру мікроорганізмів, яка буде посіяна. У кожний сектор засіяли одну з чотирьох досліджуваних бульйонних культур бактерій. Чашку поставили в термостат при 37 ºС на 18–24 години.
Після 24 годин інкубації враховуютьрезультат. Відсутність росту бактерій в якомусь із секторів свідчить про специфічність даного цього стандартного бактеріофага відноснодослідної культури і про належність культури доцього фаготипу.
1
2
Результат досліду занесіть до протоколу, зробіть висновок.
3
4
Рисунок 55 – Фаготипування за Фюртом
3.4. Метод Отто.Визначення активності фага. У чашку Петрі налили 1,5% МПА. Після застигання чашку засіяли густим газоном 16–18-годинної бульйонної культури, гомологічної вихідному фагу, і через 16–18 хвилин посіву на висушену поверхню поживного середовища наносили краплями дослідний фільтрат (фаг). На одній чашці можна поставити декілька проб. Для цього чашку поділили на сектори і в кожний сектор вносили по одній краплі фільтрату. Після того як фаг дифундує в середовище, чашки перевернули догори дном, підписали, поставили в термостат при температурі 37 ºС на 18–24 години.
1
2
3
Позитивний результат досліду проводять за:
Рисунок 56 – Фаготипування за Отто
а) повної відсутності росту культури в місці нанесення краплі фільтрату (активний бактеріофаг);
б) наявності дрібних стерильних плям-колоній бактеріофага (бактеріофаг слабкої активності).
Результат досліду занесіть до протоколу, зробіть висновок.