Передмова
Інфектологія та імунологія є фундаментальними дисциплінами, які обумовлюють розвиток медичної науки. Досягнення сучасної медичної мікробіології лежать в основі боротьби з інфекційними захворюваннями. Понад 70% усіх захворювань людини мають інфекційну природу і викликаються різноманітними патогенними мікроорганізмами. Мікробний фактор відіграє важливу роль у патогенезі багатьох соматичних та онкологічних захворювань.
У першій частині посібника, підготовленій співробітниками медичного інституту Сумського державного університету, на основі молекулярно-генетичних та молекулярно-біологічних даних викладені та узагальнені сучасні уявлення стосовно природи та властивостей патогенних мікроорганізмів.
У патогенезі майже всіх інфекційних та неінфекційних захворювань суттєву роль відіграють імунні механізми, а тому базисні знання з імунології необхідні всім майбутнім лікарям. Імунологія є порівняно молодою та динамічною наукою, яка розвивається стрімкими темпами. Особливістю цієї науки є те, що її «серцевина» не зовсім стабілізована, і змінюється в часі значно більше, ніж інші науки. Автори мали на меті системно висвітлити основні положення імунології, необхідні для розуміння патогенетичних засад захворювань інфекційної та неінфекційної етіології.
Сучасна діагностика стану імунітету базується, головним чином, на оцінці показників гуморального і клітинного стану імунної системи. В її основі лежать сучасні серологічні та генно-молекулярні методи.
Імунодіагностика адаптивного імунітету різноманітна і залежить від мети, яку ставить лікар. Це може бути серологічна специфічна діагностика, яка віддзеркалює характер відновлення імунної системи.
Усе це обумовлює важливість мікробіології, вірусології та імунології як базисної дисципліни, у підготовці сучасних лікарів.
Підручник призначений для студентів вищих медичних закладів та відповідає вимогам офіційно затверджених програм викладання мікробіології, вірусології та імунології в Україні.
Cписок скорочень
БГКП –бактерії групи кишкових паличок
БГФ – базофільні гранулярні фагоцити
ВСА – вісмут сульфіт агар
ЖСА – жовтково сольовий агар
ІФА – імуноферментний аналіз
МПА – м'ясопептонний агар
МПБ – м'ясопептонний бульон
НАБ – неаглютинуючі бактерії
ОД – одиниці дії
ПАР – поверхнево активні речовини
ПМЯЛ – поліморфноядерні лейкоцити
РБТЛ – реакція бласттрансформації лейкоцитів
РГМЛ – реакція гальмування міграції лейкоцитів
РЗК – реакція зв’язування комплементу
РІА – радіоімунологічний аналіз
РІФ – реакція імунофлюоресценції
РН – реакція нейтралізації
РНГА – реакція непрямої гемаглютинації
РП – реакція преципітації
ФГА – фітогемаглютинін
ФІ – фагоцитарний індекс
ФІТЦ – фітоізотіоцинат
ФНП – фактор некрозу пухлин
ФЧ – фагоцитарне число
ШКТ – шлунково-кишковий тракт
Правила роботи у бактеріологічній лабораторії. Морфологія бактерій. Світлова мікроскопія з використанням імерсійного об’єктива. Прості методи фарбування препаратів
Актуальність теми: готувати препарати з будь-якого патологічного матеріалу хворого або культури бактерій на предметному склі, фарбувати та мікроскопувати їх для визначення морфології збудника з метою орієнтовної діагностики інфекційного захворювання чи ускладнення повинен уміти кожний лікар.
Мета – Засвоїти правила роботи у бактеріологічній лабораторії; уміти готувати і мікроскопувати пофарбовані препарати бактерій на предметному склі та розрізняти їх за морфологією.
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
Правила роботи в мікробіологічній лабораторії.
Морфологія та класифікація мікроорганізмів.
Світлова мікроскопія: мета використання, принципи імерсійної мікроскопії.
Розміри бактеріальної клітини та способи їх визначення.
Правила приготування препаратів із культур мікроорганізмів із рідкого та щільного живильних середовищ.
Прості методи фарбування мікроорганізмів.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Робота 1. Ознайомитися з правилами роботи в навчальній бактеріологічній лабораторії
Правила роботи в навчальній бактеріологічній
лабораторії на кафедрі мікробіології
Робота на кафедрі мікробіології та в бактеріологічній лабораторії потребує суворого дотримання спеціальних правил, оскільки дослідження проводяться з використанням культур живих мікроорганізмів і заразного матеріалу від хворих та експериментальних тварин.
Дотримання цих правил необхідно не тільки для особистої безпеки, але йдля безпеки оточуючих нас людей.
Усі студенти повинні працювати в медичних халатах, шапочках, гумових рукавичках та змінному взутті.
Кожен студент повинен працювати лише на закріпленому за ним робочому місці.
Забороняється заходити у навчальні лабораторії в головних уборах та верхньому одязі, класти на столи портфелі та сумки.
У приміщенні бактеріологічної лабораторії категорично забороняється курити, вживати їжу, зберігати продукти харчування.
На робочому столі повинні знаходитися тільки предмети, необхідні для проведення бактеріологічних досліджень: спиртівка, пастерівські та градуйовані піпетки, пінцети, бактеріологічні петлі, шпателі, предметні та накривні скельця, пробірки, штативи, чашки Петрі, мікроскоп.
Переливати рідини, які містять патогенні мікроорганізми,категорично заборонено. При набиранні таких рідин у піпетки потрібно користуватися гумовими балонами або грушами.
При потраплянні інфекційного матеріалу на руки, стіл, підлогу та інші поверхні сліднегайно повідомити про це викладача і в його присутності провести дезінфекцію заражених ділянок, потім обробити руки дезрозчином і ретельно їх вимити з милом.
Оскільки деякі мікроорганізми, особливо спори грибів, є алергенами, не допускається їх розпилення, тому не можна залишати відкритими чашки Петрі, пробірки, колби з культурами мікроорганізмів.
У навчальній лабораторії не дозволяються зайві ходіння, різкі рухи, непотрібні розмови. Виконання цих вимог запобігає прониканню сторонніх мікроорганізмів із повітря і ротової порожнини в досліджуваний матеріал.
Після закінчення роботи протирають імерсійний об’єктив мікроскопа, столи дезінфікують, предмети, матеріали, інструменти, інфіковані під час виконання практичної роботи, збирають у бікси для знезараження та дезінфікують руки.
Рисунок 1 – Бактеріологічний посуд та інструменти
Правила дезінфекції робочого місця:
зробіть з вати кульку діаметром близько 2 см;
візьміть кульку пінцетом, змочіть її в
дезінфекційному розчині;
протріть цією кулькою поверхню столу;
опустіть кульку в посуд з дезінфекційним розчином;
витріть стіл вологою серветкою.
Правила дезінфекції рук:
зробіть з вати 2 кульки діаметром близько 2 см;
візьміть кульку пінцетом, змочіть її в дезінфекційному розчині;
протріть нею руки в такій послідовності: ліва рука – тильний бік, долонний бік, між пальцями, нігтьова пластинка, під нігтями; права рука – у такійсамійпослідовності;
опустіть кульку в посуд із дезінфекційним розчином;
візьміть пінцетом другу кульку і все повторіть;
вимийте руки водою з милом.
Увага! Пам’ятайте про те, що студенти несуть відповідальність за мікроскопи, якими користуються, інше лабораторне обладнання, чистоту робочого місця, дотримання правил техніки безпеки.
Робота 2. Вивчити демонстрацію. Зарисувати мікропрепарати в протокол