Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
m3513 (1).docx
Скачиваний:
509
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
12.38 Mб
Скачать

Пояснення до самостійної роботи з теми «будова бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Фарбування за методом Грама. Мікроскопічний метод діагностики інфекційних захворювань»

Основні відмінності складних методів фарбування від простих

  1. Використання декількох барвників.

  2. Використання додаткових інгредієнтів, що не мають забарвлювальних властивостей.

Складні методи називають ще диференціальними, оскільки дають можливість розрізнити окремі групи бактерій, а також виявити хімічний склад, структуру бактеріальної клітини

Приклади складних методів фарбування

Фарбування за Грамом, Нейсером, Буррі-Гінсом

Основні етапи фарбування грампозитивних бактерій

  1. Зв'язок генціанвіолету з магнієвими солями РНК.

  2. Фіксація йодом комплексу генціанвіолет + Mg-солі РНК.

  3. Стійкий комплекс генціанвіолету з йодом + пептидоглікан.

  4. Стійкий комплекс не вимивається спиртом, фарбує бактерії у фіолетовий колір

Основні етапи механізму фарбування грамнегативних бактерій

  1. Генціанвіолет і йод утворюють комплекс, який у клітині не фіксується, що зумовлено меншою кількістю пептидоглікану та Mg-солей РНК.

  2. Спирт вимиває комплекс через широкі пори оболонки.

  3. Бактерії фарбуються фуксином у червоний колір

Кислотостійкість бактерій пов'язана

  1. З ліпідами.

  2. З оксикислотами

Обов'язкові структури (елементи) бактеріальної стінки

  1. Нуклеоїд (хромосома).

  2. Цитоплазма.

  3. Цитоплазматична мембрана.

  4. Клітинна стінка.

  5. Мезосоми.

  6. Рибосоми

Функції клітинної стінки

1. Визначає антигенну будову.

2. Взаємозв’язок із зовнішнім середовищем.

3. Зберігає форму клітини (руйнування – поява L-форм бактерій).

4. Надає форми, ригідності та еластичності.

5. Захисна роль.

6. Рецептори для бактеріофагів

Необов'язкові структури (елементи) бактеріальної стінки

Капсула.

Джгутики.

Пілі.

Спора

Морфологічні особливості нуклеоїду бактерій

Не має ядерної мембрани.

Складається з кільцевої молекули ДНК, що пов'язана з білками.

Відсутні гістони.

Гаплоїдний набір генів

Біополімер, що є основою клітинної стінки у прокаріотів

Пептидоглікан (муреїн)

Основні морфологічні відмінності мікоплазм від інших прокаріотів

Відсутність клітинної стінки

Сферопласти

Бактерії, у яких частково зруйнована клітинна стінка

Протопласти

Бактерії, у яких повністю зруйнована клітинна стінка

L-форми

Протопласти та сферопласти

Види L-трансформації

Зворотната незворотна

Цитоплазма

Складна колоїдна система, яка містить нуклеоїд, плазміди, рибосоми та різні включення

Плазміди

Додаткова позахромосомна молекула ДНК

Види включень у бактеріальній клітині

Крохмаль, глікоген, гранульоза, воски та ін.

Мікровійки

  1. Фімбрії, або війки.

  2. Кон’юговані, або донорські (F-пілі)

Необов'язкові структури (елементи) бактеріальної стінки

  1. Капсула.

  2. Джгутики.

  3. Пілі.

  4. Спора

Особливості будови джгутиків

Джгутики утворені волокнами - флагеліном, що розташовані навколо пустої серцевини. Джгутик прикріплюється до базального тільця, що міститься в клітинній стінці та цитоплазматичній мембрані бактерільної клітини. Утворення джгутикакодується генами і є постійною ознакою певних видів бактерій

Класифікація бактерій за кількістю та розміщенням джгутиків

  1. Монотрихи.

  2. Лофотрихи.

  3. Амфітрихи.

  4. Перитрихи.

Методи, що використовуються для виявлення рухливості

  1. Мікроскопічний: фазово-контрастна або темнопольна мікроскопія „роздавленої” чи „висячої” краплі.

  2. Бактеріологічний: посів уколом у стовпчик напівщільного агару або конденсаційнувологу

Приклади джгутикових бактерій

Escherichia coli, Samonella typhimurium, Vibrio cholerae та ін.

Характеристика спор

  1. Стійка форма бактерій, що утворююється переважно паличкоподібними бактеріями, дуже рідко коками.

  2. Спора – ущільнена ділянка цитоплазми з нуклеоїдом, яка містить ліпіди, мінімальну кількість води, велику кількість мінеральних сполук.

  3. Спори можуть десятки і навіть сотні років зберігатися в несприятливих умовах навколишнього середовища.

  4. Спороутворення кодується генами, тому є постійною ознакою певних видів бактерій

Приклади спорових бактерій

Сlostridium tetani, C. botulinum, Bacillus cereus, B. anthracis та ін.

Методи фарбування спорової культури

Метод Ожешки, Циля-Нільсена, Ауєскі

Розташування спор у клітині

  1. Термінальне (наприклад,уClostridium tetani

  2. Субтермінальне (наприклад,уClostridium botulinum, C.perfringens, C. novyiта ін.).

  3. Центральне (наприклад,уB. anthracis)

Мікрокапсула

Подана мукополісахаридними фібрилами, виявляється за допомогою електронної мікроскопії

Макрокапсула (капсула)

Має гелеподібну консистенцію. У різних бактерій різна за хімічним складом. Містить 98% води, 2% полісахаридів (Streptococcus pneumoniae), поліпептидів (Bacillus anthracis) або аміновуглеводнів (Streptococcus pyogenes). У деяких бактерій (S. pneumoniae, B. аnthracis) капсули утворюються в організмі у людини або тварини, а у деяких – як у макроорганізмі,так і на штучних поживних середовищах (Staphylococcus aureus, Кlebsiella pneumoniae, S. pyogenes)

Слизовий шар

Слиз, що виділяється бактерією та утворює пухкий шар (Neisseria gonorrhоeaе)

Схема будови бактеріальної клітини

Клітинна стінка

Джгутик

Нуклеоїд

Включення

Капсула

Рибосоми

Плазміда

Пілі

Мезосома

Цитоплазматична мембрана

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]