Пояснення до самостійної роботи з теми

«Особливості ультраструктури спірохет,

Рикетсій, хламідій, мікоплазм.

Сучасні методи мікроскопічного дослідження»

Групи звивистих (спіралеподібних) бактерій	Вібріони. Спірили. Спірохети
Характеристика рикетсій	Дрібні поліморфні (кокоподібна форма, паличкоподібна, іноді ниткоподібна) грамнегативні бактерії, внутрішньоклітинні паразити
Життєвий цикл рикетсій	1-шастадія – вегетативна. 2-гастадія – спокою. Рикетсії, що знаходяться в першій стадії, мають паличкоподібну форму, активно розмножуються шляхом бінарного поділу й активно рухаються. Хоча рикетсії мають власну систему синтезу білка та мобілізації енергії, але їх життєдіяльність тісно пов’язана з метаболізмом клітини-хазяїна, тому вони не можуть розмножуватися поза нею.Устадії спокою – мають сферичну форму і не розмножуються
Будова рикетсій	Як усі типові прокаріоти, рикетсії мають клітинну стінку, як у всіх грамнегативних бактерій, цитоплазматичну мембрану, нуклеоїд
Приклади бактерій, які належатьдо родуRickettsia	Rickettsia prowazekii, R.typhi, R.canada, R.sibirica
Характеристика хламідій	Дрібні грамнегативні нерухливі бактерії, які розмножуються тільки в цитоплазмі еукаротичних клітин. Метаболізм таких бактерій залежить від метаболізму клітини-хазяїна, тому що у них відсутня здатність синтезувати свої власні високоенергетичні сполуки (АТФ) („енергетичні паразити”)
Будова хламідій	Хламідії мають клітинну стінку, хімічний склад якої подібнийдотакого,яку грамнегативних бактерій, нуклеоїд, рибосоми, цитоплазму, цитоплазматичну мембрану
Основні стадії життєвого циклу хламідій	1. Елементарні тільця. 2. Ініціальні, або ретикулярні тільця. 3. Проміжні тільця. Життєвий цикл закінчується ущільненням проміжних форм і утворенням елементарних тілець
Методи фарбування, які використовуються для виявлення хламідій в інфікованих клітинах	Романовського-Гімзе, Кастенади, Маккіавелло та ін.
Приклади патогенних для людини хламідій	Chlamуdia trachomatis, Chlamydia psittaci, Chlamydia pneumonia
Характеристика мікоплазм	Плеоморфні (кокоподібні, ниткоподібні) мікроорганізми, які не мають клітинної стінки. Мікоплазми оточені тонкою тришаровою мембраною. Розмір геному у мікоплазм –найменшийсеред прокаріот. Для мікоплазм притаманна мінімальна кількість органел: цитоплазматична мембрана, нуклеоїд, рибосоми. Розмножуються шляхом бінарного поділу, брунькування. Через відсутність клітинної стінки мікоплазми чутливі до дії механічних, фізичних та хімічних факторів
Приклади патогенних для людини мікоплазм	Mycoplasma pneumoniae, M.hominis, M. arthritidis, Ureaplasma urealyticum
Характеристика спірохет	Спіралеподібноїформи рухливі грамнегативні бактерії. За морфологічними, тинкторіальнимита біологічними властивостями спірохети: грамнегативні, хемоорганотрофи, рухливі, розмножуються поперечним діленням; ендоспор не утворюють. Серед спірохет є як аеробні, так і факультативно-анаеробні види
Будова спірохет	Центральна структура клітини є протоплазматичнимциліндром, в якому містяться цитоплазма, нуклеоїд, рибосоми і різні комплекси ферментів. Протоплазматичний циліндр оточений цитоплазматичною мембраною та клітинною стінкою, що містить пептидоглікан. Протоплазматичний циліндр має постійну спіральну форму, завдяки пептидоглікану, утворюючи первинні завитки. Їх кількість, тип, шаг, висота, кут нахилу різні у кожного виду та відіграють важливе систематичне значення. Навколо спіралеподібногоцитоплазматичного циліндрарозташовується периплазматичний простір,уякому знаходяться джгутики. Один кінець кожного джгутикаприкріплений до одного з полюсів протоплазматичного циліндра, а інший – приблизно посередині. Периплазматичні джгутики спіралеподібнообвивають протиплазматичний циліндр, утворюючи вісьову нитку. Поверх джгутиків розміщується багатошарова зовнішня мембрана – зовнішня оболонка. Внаслідок такої будови рухливість спірохет відрізняється від рухливості інших бактерій
Приклади спірохет патогенних для людини	Представники роду Treponema, Borrelia, Leptospira
Особливості морфології лептоспір	Кінці цих спірохет загнуті у вигляді крючків з ущільненнями на кінцях. Утворюючи вторинні завитки, вони мають вигляд літер SабоC; мають 2осьові нитки
Особливості генетичного апаратаборелій	Генетичний апарат складається з невеликих за розміром лінійниххромосом та набору циркулярних та лінійних плазмід
Особливості темнопольної мікроскопії	Вивчення нефарбованих мікроорганізмів (наприклад спірохет), яківидноу відбитку світлі на темному полі
Мета використання темнопольної мікроскопії	Для виявлення в непофарбованих (нативних) препаратах збудників інфекційних захворювань, а також для вивчення рухливості мікроорганізмів
Особливості фазово-контрастної мікроскопії	Ця мікроскопія не збільшує роздільної здатності оптичної системи, але допомагає виявити нові деталі будови живих мікроорганізмів, вивчити різні стадії їх розвитку, вплив на них фізичних та хімічних факторів
Особливості люмінесцентної мікроскопії	Використання люмінесцентнихбарвників (флюорохромів). Використання УФВ як джерела освітлення
Переваги люмінесцентної мікроскопії	-можливість досліджувати як живі, так і загиблі мікроорганізми, прозорих та непрозорих об׳єктів, виявлення окремих бактерій, вірусів грибів та їх антигенів; -кольорове зображення; -високий рівень контрастності
Основні характеристики електронного мікроскопа	У електронному мікроскопі замість світла використовується потік електронів у безповітряному середовищі, на шляху яких знаходиться анод
Мета використання електронної мікроскопії	Для детального вивчення будови мікроорганізмів, а у вірусології з діагностичною метою
Мікроскопія з використанням фазово-контрастного пристрою	Цей вид мікроскопії розроблений для спостереження за прозорими об’єктами. Вінгрунтуєтьсяна перетворенняхфазових змін,якихзазнаєсвітловахвиляпід часпроходженнячерез об’єкт, у видимі амплітудні за допомогою певного оптичного пристрою. Метод використовують для дослідження живих клітин мікроорганізмів, контрастність яких досягається оптичним шляхом без втручання в їх фізіологічні процеси

Таблиця 1 – Характеристика спірохет

Ознака	Рід Borrelia	Рід Treponema	Рід Leptospira
Морфологія	Великі спіралеподібні бактерії	Дрібні штопороподібно закручені нитки	S або С-подібна
Завитки	3 – 5	8 – 12	Первинні (дрібні) та вторинні
Кінці	Ниткоподібні	Джгутикоподібні	Точкові або гудзикоподібні
Фарбування за Романовським-Гімзе	Фіолетово-сині	Ніжно-рожеві	Яскраво-рожеві
Приклади патогенних представників роду	B.reccurentis, B.persica, B.caucasіca, B.burgdorferi	T.pallidum	L.interrogans, L.grippotyphosa, L.icterohaemorrhagicae