16. Адаптивна клітинна імунна відповідь. Імунологічна толерантність. Регуляція імунної відповіді

Актуальність теми: набуті імунні реакції клітинного типу є провідними при інфекційних захворюваннях, зумовлених внутрішньоклітинними паразитами, пухлинних, автоімунних захворюваннях, а також при трансплантаційному імунітеті. Знання механізмів та вміння оцінити різні типи адаптивної клітинної імунної відповіді необхідні лікарю для розуміння патогенезу та проведення діагностики, лікування названих вище станів. Штучна імунологічна толерантність використовується при трансплантації органів. У лікарській практиці є багато ситуацій, коли лікар змушений втручатися в регуляцію імунної відповіді у хворого (стимулювати або гальмувати), тому зазначені процеси є важливими для лікарів усіх спеціальностей.

Мета – уміти оцінити стан клітинної складової імунної відповіді при діагностиці імунодефіциту.

Теоретичні питання

1. Адаптивна (набута) клітинна імунна відповідь: визначення, різновиди. Антигени, які зумовлюють клітинну імунну відповідь.

2. Клітинна імунна відповідь цитотоксичного типу: схема, цитокіни, клітини-ефектори, механізми дії, апоптоз.

3. Захворювання, при яких провідна роль належить цитотоксичному типу імунної відповіді.

4. Клітинна імунна відповідь запального типу: схема, цитокіни, клітини-ефектори, механізм дії.

5. Захворювання, при яких провідна роль належить імунній відповіді за запальним типом.

6. Первинна та вторинна імунна відповідь. Клітини пам'яті, практичне значення.

7. Імунологічна толерантність: визначення, типи, механізми, практичне використання.

8. Регуляція імунної відповіді в організмі: перелік факторів та механізмів.

Практична робота

Робота 1. Вивчити та записати у протокол демонстраційні антигенні препарати із зазначенням складу та мети використання:

1) вакцина БЦЖ, бруцельозна вакцина, сибіркова, чумна вакцини;

2) туберкулін, антраксин, лепромін, бруцелін.

Робота 2. Вивчити мікроскопічний препарат із апоптозом лімфоцитів

Рисунок 78 – Апоптоз лімфоцитів (електронограма)

Пояснення до самостійної роботи з теми «адаптивна клітинна імунна відповідь. Імунологічна толерантність. Регуляція імунної відповіді»

Адаптивна клітинна імунна відповідь	Це імунна відповідь, ефекторами якої є Т-цитотоксичні лімфоцити (кілери СД8), Т-хелпери (СД4) та активовані макрофаги
Які антигени викликають розвиток адаптивної клітинної відповіді	Корпускулярні антигени – клітинну імунну відповідь запального тіла. Видозмінені антигени власного тіла стимулюють розвиток клітинної імунної відповіді цитотоксичного типу
Різновиди адаптивної клітинної імунної відповіді	Цитотоксична (ТСД8) та запальний (Тх - СД4)
При яких станах організму виникають набуті реакції клітинного типу	При інфекційних захворюваннях, зумовлених внутрішньоклітинними збудниками. При автоімунних захворюваннях. При трансплантаційному імунітеті. При пухлинних процесах
Захворювання, при яких найбільше значення має цитотоксичний тип імунної відповіді	вірусні інфекції (гепатит В); пухлини; відторгнення трансплантата
Захворювання, при яких провідна роль належить запальному типу імунної відповіді	Бактеріальні інфекції викликані збудниками туберкульозу, сибірки, чуми, туляремії, бруцельозу та ін. Вірусні інфекції (герпетична). Мікози
Головні цитокіни клітинної імунної відповіді	ІНФ-γ, ІЛ-2,ФНП-α, ІЛ-12
Апоптоз	Програмована загибель клітин, при якій відбувається фрагментація ДНК. Апоптоз виникає при надходженні сигналів ззовні або внаслідок реалізації внутрішньоклітинної програми загибелі. Апоптоз є основою деяких фізіологічних (селекція тимоцитів) і патологічних (розвиток цитопеній) процесів
Імунологічна толерантність	Відсутність імунної відповіді на введення певних антигенів. Розрізняють природну і штучну імунологічну толерантність
Механізми розвитку імунологічної толерантності	Механізми виникнення толерантності до кінця не вивчені. Вважають, що найбільш ймовірними причинами розвитку толерантності є: блокада антиген специфічних рецепторів; блокада проліферативної та біосинтетичної функції лімфоцитів; елімінація з організму антигенспецифічних клонів лімфоцитів за рахунок індукції в них апоптозу; швидка інактивація антитілами антигену та виведення його із організму
Практичне використання феномену імунологічної толерантності	Явище імунологічної толерантності може бути використане при лікуванні алергічних та аутоімунних захворювань
Первинна імунна відповідь	Формується при первинному проникненні антигену у організм та характеризується низькою специфічністю та інтенсивнісю, потребує певного часу для активації захисних механізмів
Імунологічна пам'ять	У процесі розвитку первинної імуної відповіді частина лімфоцитів розмножується без диференціювання та перетворюється в клітини пам'яті. Ці клітини відрізняються високою специфічністю до конкретної антигенної детермінанти та великою тривалістю життя, що забезпечує постійну готовність імунної системи реагувати на повторний контакт з антигеном за типом вторинної імунної відповіді
Вторинна імунна відповідь	Формується при вторинному проникненні антигену в організм. Ця форма імунної відповіді розвивається швидше, має більш виражені ознаки дозрівання, вищу специфічність та забезпечує більш ефективний захист організму
Практичне значення клітин пам’яті	Феномен імунологічної пам’яті широко використовується для створення напруженого імунітету та його тривалого підтримання відносно до ряду небезпечних та значно поширених інфекцій. Це стало можливим завдяки використанню вакцинації
Регуляція адаптивної імунної відповіді в організмі людини	Мультиваріантна: 1. Природа антигену. 2. Генетична (система НLА). 3. Оптимальна кооперація клітин в імунній відповіді. 4. Нервова система. 5. Ендокринна система. 6. Цитокіни. 7. Антитіла

Схема клітинної імунної відповіді

Рисунок 79 – Схема клітинної імунної відповіді