5.1. Аналіз складу та структури необоротних активів підприємства

Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» необоротні активи — це активи, що не є оборотними. Отже необоротними є активи, що тривалий час утримуються підприємством з певною метою. До складу необоротних активів входять: основні засоби, нематеріа­льні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.

Склад та структуру необоротних активів підприємства наве­дено в таблиці 5.1.

Слід врахувати, що аналіз необоротних активів дає можливість визначити тип стратегії підприємства відносно довгострокових вкладень. Висока питома вага нематеріальних активів свідчить про інноваційний характер стратегії підприємства, про вкладення капі­талу в ліцензії, патенти та іншу інтелектуальну власність. Така стратегія сприяє зміцненню фінансового стану підприємства. Ви­сокі показники довгострокових фінансових вкладень відобража­ють інвестиційну стратегію розвитку підприємства

79

Таблиця 5. J

СКЛАД ТА СТРУКТУРА НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА (станом на кінець року)

Показники	2004 рік	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+,) 2006 року від:		2006 рік у % до:
				2004 року	2005 року	2004 року	2005 року
Нематеріальні акти­ви:
— залишкова вар­тість
Незавершене будів­ництво: — вартість, тис. грн	12,1			-12,1	-12,1
— питома вага, %	5,7	—	—	-5,7	-5,7	—	—
Основні засоби:
— залишкова вар­тість, тис. грн	201,9	188,5	173,8	-28,1	-14,7	86,1	92,2
— питома вага, %	94,3	100,0	100,0	+5,7	—	—	—
Довгострокові фі­нансові інвестиції:
— які обліковуються за методом участі в капіталі інших під­приємств
— інші фінансові ін­вестиції
Довгострокова дебі­торська заборгова­ність
Відстрочені подат­кові активи
Інші необоротні ак­тиви
Гудвіл при консолі­дації
Разом необоротних активів	214,0	188,5	173,8	-40,2	-14,7	81,2	92,2

80

Зазначимо, що у 2004 році найбільшу питому вагу у складі не­оборотних активів підприємства займали основні засоби — 94,3 % та 5,7 % припадало на незавершене будівництво. У 2005 та 2006 роках необоротні активи підприємства на 100 % бу­ли сформовані основними засобами.

Отже, підприємство дотримується стратегії створення матері­альних умов для розширення своєї основної діяльності. У зв'язку з цим проаналізуємо більш детально показники стану, руху, ефе­ктивності використання саме основних засобів.

5.2. Аналіз наявності, технічного стану, руху основних засобів

Відповідно до П(С)БО 7 основні засоби — це матеріальні ак­тиви, які підприємство утримує з метою використання їх у про­цесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, зда­вання в оренду іншим особам або для здійснення адміністратив­них і соціально-культурних функцій, очікуваний строк викорис­тання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

У таблиці 5.2. наведені дані, що характеризують наявність та рух основних засобів підприємства.

Таблиця 5.2

ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА, тис. грн

Роки	Залишок на поча­ток року	Надійшло у звітному році		Вибуло у звітному році		Залишок на кінець року	Залишок на кінець року за мінусом зносу	Сума зносу основних засобів на кінець року
		усього	у т. ч. введені в дію нові ос­новні засоби	усього	у т. ч. лікві­довані основ­ні засоби
2004	528,9					528,9	201,9	327,0
2005	528,9	6,6	6,6	38,9	38,9	496,6	188,5	308,1
2006	496,6					496,6	173,8	322,8

Дані таблиці показують, що аналізоване підприємство станом на кінець 2006 року має основні засоби вартістю 496,6 тис. грн та за останні 3 роки вона знизилась на 32,3 тис. грн (496,6 - 528,8) або 6,1 % [(496,6 : 528,9) х 100,0 - 100,0].

81

Аналіз основних засобів буде неповним, якщо не розглянути їх склад впродовж аналізованого періоду (таблиця 5.3).

Таблиця 5.3

СКЛАД ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА (станом на кінець року)

Показники	2004 рік	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+, -) 2006 року від:		2006 рік у % до:
				2004 року	2005 року	2004 року	2005 року
Основні засоби — усього, тис. грн	528,8	496,6	496,6	-32,2	—	93,9	100,0
у т.ч.:
Будівлі, споруди та пе­редавальні пристрої — вартість, тис. грн	173,8	173,8	173,8			100,0	100,0
— питома вага, %	32,9	35,0	35,0	+2,1	—	106,4	100,0
Виробничі машини та обладнання — вартість, тис. грн	346,9	З14,6	314,6	-32,3		90,7	100,0
— питома вага, %	65,6	63,4	63,4	-2,2	—	96,6	100,0
Інструменти, прилади, інвентар (меблі) — вартість, тис. грн	8,2	8,2	8,2			100,0	100,0
— питома вага, %	1,6	1,7	1,7	+0,1	—	106,5	100,0

На підставі даних таблиці 5.3 можемо зробити висновок, що переважна частка основних засобів підприємства припадає на ви­робничі машини та обладнання, будівлі, споруди і передавальні пристрої. Загалом їх вартість становить близько 99 % сумарної вартості основних засобів. Проте, якщо питома вага будівель та споруд поступово зростає протягом періоду, який аналізується, то стосовно частки виробничих машин спостерігається тенденція до її скорочення у загальній вартості основних засобів підприєм­ства. За даних обставин така тенденція може стати безпосеред­ньою передумовою скорочення виробничих потужностей товари­ства, не дивлячись на незначне поповнення складу активної частини основних засобів у 2005 році.

У процесі аналізу розраховують показники, які характеризу­ють стан та рух основних засобів. Технічний стан основних засо­бів підприємства характеризують такі показники як коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності.

82

Раніше названі показники обчислюють як за звітний період, так і за більш короткий проміжок часу, а також за ряд років, що

б*

83

дозволить глибше оцінити зміну показників у динаміці, особливо при вивченні технічного стану основних засобів. Алгоритми роз­рахунку показників, які характеризують стан та рух основних за­собів за фінансовою звітністю підприємства наведено в таб­лиці 5.4.

Таблиця 5.4

АЛГОРИТМИ РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ СТАН ТА РУХ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Показники	Алгоритм розрахунку показників за фінансовою звітністю
Вартість введених у дію основних засобів	форма № 5, ряд. 260, гр. 4
Первісна вартість основних засобів на кі­нець року	форма № 5, ряд. 260 гр. 14
Коефіцієнт оновлення основних засобів	пок. 1: пок. 2
Вартість основних засобів, які вибули	форма № 5, гр. 8, ряд. 260
Первісна вартість основних засобів на поча­ток року	форма № 5, ряд. 260 гр. 3
Коефіцієнт вибуття основних засобів	пок. 4: пок. 5
Сума нарахованого зносу на початок року	форма № 5, ряд. 260 гр. 4
Сума нарахованого зносу на кінець року	форма № 5, ряд. 260 гр. 15
Коефіцієнт зносу основних засобів на поча­ток року	пок. 7: пок. 5
Коефіцієнт зносу основних засобів на кі­нець року	пок. 8: пок. 2
Коефіцієнт придатності основних засобів на початок року	1 — пок. 9
Коефіцієнт придатності основних засобів на кінець року	1 — пок. 10

Дані таблиць 5.5 ще раз засвідчують зниження придатності основних засобів підприємства, що є прямим наслідком їх зноше­ності.

Особливо це стосується активної частини основних засобів (ви­робничих машин та обладнання), знос яких відбувається більш високими темпами (таблиця 5.6).

84

Таблиця 5.5

ПОКАЗНИКИ СТАНУ ТА РУХУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА (станом на кінець року)

Показники	2004 рік	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+, -) 2006 року від:		2006 рік у % до:
				2004 року	2005 року	2004 року	2005 року
Вартість введених у дію нових основних засобів, тис. грн		6,6			-6,6
Первісна вартість основ­них засобів на кінець ро­ку, тис. грн	528,9	496,6	496,6	-32,3		93,9	100,0
Коефіцієнт оновлення основних засобів	—	0,013	—	—	-0,013	—	—
Вартість вибулих основ­них засобів, тис. грн	—	38,9	—	—	-38,9	—	—
Первісна вартість основ­них засобів на початок року, тис. грн	528,9	528,9	496,6	-32,3	-32,3	93,9	93,9
Коефіцієнт вибуття осно­вних засобів	—	0,074	—	—	-0,074	—	—
Сума нарахованого зносу на початок року, тис .грн	309,3	327,0	308,1	-1,2	-18,9	99,6	94,2
Сума нарахованого зносу на кінець року, тис. грн	327,0	308,1	322,8	-4,2	+ 14,7	98,7	104,8
Коефіцієнт зносу основ­них засобів на початок року	0,585	0,618	0,620	+0,036	+0,002	106,0	100,3
Коефіцієнт зносу основ­них засобів на кінець року	0,618	0,620	0,650	+0,032	+0,030	105,2	104,8
Коефіцієнт придатності основних засобів на по­чаток року	0,415	0,382	0,380	-0,035	-0,002	91,6	99,5
Коефіцієнт придатності основних засобів на кі­нець року	0,382	0,380	0,350	-0,032	-0,030	91,6	92,1

Так, якщо протягом періоду, що аналізується, знос основних засобів в цілому по підприємству становив приблизно 62—65 % від їх первісної вартості, то знос виробничих машин та облад­нання складав 65,5—67 %. Поряд зі скороченням питомої ваги активної частини основних засобів у їх загальній структурі ця об-

85

ставина також свідчить про реальну загрозу скорочення вироб­ничих потужностей підприємства, якщо не буде своєчасно про­ведене оновлення його основних засобів.

Таблиця 5. б

СТАН АКТИВНОЇ ЧАСТИНИ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА (станом на кінець року)

Показники	2004 рік	2005 рік	2006 рік	Відхилення (+, -) 2006 року від:		2006 рік у % до:
				2004 року	2005 року	2004 року	2005 року
Коефіцієнт придатно­сті основних засобів	0,382	0,380	0,350	-0,032	-0,030	91,6	92,1
у тому числі: їх активної частини	0,345	0,360	0,334	-0,011	-0,026	96,8	92,8
Коефіцієнт зносу ос­новних засобів	0,618	0,620	0,650	+0,032	+0,030	105,2	104,8
у тому числі: їх активної частини	0,655	0,640	0,666	+0,011	+0,026	101,7	104,1

5.3. Аналіз використання основних засобів

Показники оцінки ефективності використання основних засо­бів поділяють на три групи: •узагальнюючі;

• часткові;

• техніко-експлуатаційні.

5.3.1. Аналіз узагальнюючих показників ефективності використання основних засобів

До узагальнюючих показників ефективності використання основних засобів відносять:

• фондовіддачу— це відношення виручки від реалізації про­дукції до середньорічної вартості основних засобів основного ви­ду діяльності;

• рентабельність основних засобів — визначають шляхом ділення прибутку на середньорічну вартість основних засобів ос­новного виду діяльності.

Показники фондовіддачі і рентабельності основних засобів дозволяють оцінити дві сторони економічної ефективності їх ви-

86

користання — кількісну і якісну. Однак кожен з них може підви­щуватися або знижуватися на підприємстві за один і той же про­міжок часу. Тому в процесі порівняльної оцінки ефективності ви­користання основних засобів двох і більше підприємств або періодів виникають труднощі, адже окремі підприємства при до­статньо високих показниках фондовіддачі мають низькі показни­ки рентабельності і навпаки. Усунути цей недолік дає можливість розрахунок інтегральних показників.

Перший комплексний (інтегральний) показник ефективно­сті використання основних засобів (ФЕ^У) відображає умовний середній економічний ефект у вигляді виручки від реалізації та прибутку, який припадає на кожну гривню витрат, які вкладені в основні засоби. Його визначають шляхом витягнення кореня ква­дратного з добутку показників фондовіддачі (ФВ) і рентабельно­сті (ФР) за формулою:

ФЕ' =ФВхФР [5.4]

Для розрахунку другого інтегрального показника ефектив­ності використання основних засобів (ФЕ\^/) використовується формула:

ФЕ⁷' =УФВхФРхФТ [5.5.]

де ФЕ — інтегральний показник ефективності використання ос­новних засобів;

ФВ — фондовіддача основних засобів;

ФР — рентабельність основних засобів;

ФТ— рівень ефективності використання основних засобів при здійсненні трудової діяльності.

Рівень використання основних засобів при здійсненні трудової діяльності визначають як відношення продуктивності праці до середньорічної вартості основних засобів.

Дані для аналізу ефективності використання основних засобів аналізованого підприємства наведені в табл. 5.7.

За аналізований період фондовіддача основних засобів зни­зилася на 0,16 грн або 25,8 %. Збитковість же основних засобів порівняно з 2004 роком теж впала на 2,23 %, однак відносно 2005 року зросла на 1,37 %. У такому разі лише значення інтег­рального показника дозволяє зробити оцінку економічної ефек­тивності використання основних засобів. З трьох періодів від­носно кращі показники використання основних засобів були у 2004 році, де другий інтегральний показник вищий і складає 0,13 грн.

87

Зміна інтегральних показників ефективності використання ос­новних засобів (першого або другого) у динаміці визначається за формулами:

ФЕ=ФЕ1ФЕ₀ 5.6]

або ФЕ=ФЕ1\ФЕ_{0* 100}

5.7]

де ФЕ — зміна інтегрального показника економічної ефективнос­ті використання основних засобів за аналізований період (індекс або відсоток);

ФЕ| — інтегральний показник ефективності використання ос­новних засобів у звітному році;

ФЕо — інтегральний показник ефективності використання ос­новних засобів у базовому періоді.

Зазначимо, що загалом підприємство має вкрай низькі показ­ники віддачі основних засобів та їх використання у звітному році погіршилося. Про це свідчить зниження другого інтегрального показника на 23,1 %. Аналогічні розрахунки можуть бути вико­нані і за більш тривалий період з метою виявлення кращих пері­одів з точки зору ефективності використання основних засобів.

5.3.2. Аналіз часткових показників ефективності використання основних засобів

Часткові показники характеризують економічну ефектив­ність використання окремих груп і елементів основних засобів. До них належать:

• виручка від реалізації продукції на І грн активної частини основних засобів;

• рентабельність на 1 грн активної частини основних засобів;

• інтегральний показник ефективності використання актив­ної частини основних засобів.

Індекс інтегрального показника характеризує збільшення або зменшення інтегральної ефективності використання активної ча­стини основних засобів за звітний рік у порівнянні з попереднім (базовим) періодом. Зіставлення індексів фондовіддачі, рентабе­льності і інтегральної ефективності використання основних засо­бів, розрахованих до вартості активної частини основних засобів, з індексом узагальнюючих показників дозволить виявити резерви росту фондовіддачі і рентабельності за рахунок кращого викори­стання їх активної частини (таблиця 5.8).

89

Зазначимо, що інтегральні показники ефективності викорис­тання основних засобів були розраховані навіть за умови збитко­вої діяльності підприємства для ілюстрації методики їх аналізу та виявлення тенденції зміни вищезазначених показників.

Розрахунки свідчать, що використання і активної частини ос­новних засобів у звітному році у порівнянні з минулими погір­шилося. На це вказує зниження інтегрального показника на 0,09 грн, або 24,3 %. Слід відзначити, що інтегральний показник ефективності використання основних засобів за цей же період та­кож знизився на 24,0 %. Тенденція зміни цих показників поясню­ється зменшенням розміру фондовіддачі основних засобів і акти-вноїїх частини відповідно на 25,8 % і 24,7 %.

5.3.3. Аналіз техніко-експлуатаційних показників ефективності використання основних засобів

Техніко-експлуатаційні показники ефективності викорис­тання основних засобів застосовуються для виміру ефективності роботи обладнання, механізмів, машин. Для характеристики ви­користання машин і механізмів застосовують наступні показники:

• використання машин за часом;

• використання машин за потужністю.

Тривалість використання машин і механізмів за часом назива­ється екстенсивним навантаженням. Показником, який відобра­жає дію екстенсивних факторів, є коефіцієнт екстенсивного на­вантаження машин і механізмів. Він визначається як відношення фактично відпрацьованого часу машин і механізмів до планового. Цей коефіцієнт може бути розрахований за один день, за місяць, квартал, рік за формулою:

Ке=Ч1 \ Ч0 [5.8]

Де Kе — коефіцієнт екстенсивного навантаження обладнання;

Чі — фактично відпрацьований час машин і механізмів;

Чо — запланований час роботи машин і механізмів.

У процесі аналізу використання машин за часом вивчають ка­лендарний, плановий (робочий) і корисний фонди часу машин і механізмів за кожним їх видом окремо. Календарний фонд робо­чого часу— це максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів у звітному періоді множиться на

91

24 години та кількість одиниць обладнання, машин, механізмів). Тоді запланований (робочий) фонд часу роботи машин і механіз­мів представляє собою календарний час за вирахуванням всіх за­планованих втрат і перерв, тобто кількість годин або змін, які по­винна відпрацювати машина або механізм протягом звітного періоду згідно із встановленим режимом роботи. Корисний фонд часу машин і механізмів відрізняється від робочого на незапла-новані втрати робочого часу як цілоденні, так і внутрішньо змін­ні, тобто, корисний час менше робочого на суму незапланованих втрат.

Одним із показників, який характеризує використання ма­шин по часу є коефіцієнт змінності. Його рахують як відно­шення загальної кількості відпрацьованих машино-змін до кі­лькості машин, які працюють у найбільшій зміні. Наприклад, підприємство має 10 екскаваторів, із яких в першій зміні пра­цювали 10, а в другій— 8. Тоді коефіцієнт змінності складає 1,8 [(10 + 8) : 10]. Підприємства повинні прагнути до підви­щення коефіцієнту шляхом впровадження плавних графіків їх праці, оскільки це забезпечує більш ефективне використання машин і механізмів.

До показників ефективності також належить коефіцієнт інте­нсивного використання машин і обладнання. Він визначається шляхом ділення фактичного обсягу робіт у натуральних одини­цях виміру за певний час на максимально можливий обсяг робіт, який може бути виконаний за цей же час за запланованими нор­мами продуктивності машин і обладнання або як відношення но­рми машинного часу на виробництво одиниці продукції до фак­тичних затрат часу за формулою:

Кін= Q1 \ Q макс [5.9]

де Кін— коефіцієнт інтенсивного використання машин і облад­нання;

Q\ — фактичний обсяг робіт у натуральному виразі за пев­ний час;

Qмакс — максимально можливий обсяг робіт у натуральному виразі за той же час.

Показником, який комплексно характеризує ефективність ро­боти машин та обладнання як за часом, так і за потужністю є ін­тегральний коефіцієнт ефективності використання машин і ме­ханізмів (Кінт)- Це результат витягнення кореня квадратного із

92

добутку коефіцієнтів екстенсивного (К_Е) і інтенсивного (Кі) ви­користання машин і механізмів за формулою:

Кінт ⁼ k_{e *} K1 [5.10]

Раніше названі показники виражаються в абсолютних величи­нах і розраховуються як щорічно, так і в динаміці. Найбільш оп­тимальне і ефективне використання машин і механізмів буде в тому випадку, якщо ці коефіцієнти дорівнюватимуть одиниці або будуть перевищувати це значення.

Отже, тільки на основі системи взаємопов'язаних показників можливо дати комплексну оцінку використання основних засобів і виявити резерви підвищення їх ефективності.