II тема 15 частина

ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ В УПРАВЛІННІ

Діагностика кризових явищ

на підприємстві із застосуванням

різних методичних підходів

При вивченні цієї теми студенти повинні:

• оволодіти основними методичними підходами щодо діа­гностики кризових явищ на підприємстві;

• навчитись проводити обчислення фінансових показни­ків та розуміти їх економічну сутність;

• вміти застосовувати отримані результати аналізу для обґрунтування стратегічних управлінських рішень, ви­явлення резервів підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності.

Ключові слова: прогнозний аналіз, інтегральна оцінка за­грози банкрутства, дискримінантний аналіз, SWOT-analysis, комплексна оцінка фінансової ситуації, локальні інтегральні показники, стратегічна піраміда, стратегія, стратегічний ана­ліз.

Найважливіша проблема будь-якого українського підприємст­ва — це проблема його виживання і забезпечення безупинного розвитку. Ефективне вирішення цієї проблеми полягає у своєчас­ному проведенні діагностики фінансового стану підприємства за допомогою різноманітного методологічного інструментарію.

У частині першій навчального посібника розглянуті теорети­чні і методологічні підходи щодо оцінки фінансового стану під­приємства у напрямках платоспроможності, фінансової стійкос­ті, ділової активності, ефективності використання фінансових ре­сурсів, виявлення причин банкрутства, тобто, фінансовий аналіз,

309

з цієї точки зору, відображає діяльність підприємства в мину­лому.

Однак, найважливішим питанням сьогодення є виявлення тен­денцій розвитку суб'єкту господарювання в майбутньому. Реаль­на цінність фінансової звітності полягає в тому, що вона може бути використана для прогнозування майбутніх показників фі­нансово-господарської діяльності.

Економічна наука має в своєму арсеналі чималу кількість різ­них прийомів і методів прогнозування фінансових показників, в тому числі і в плані діагностики банкрутства підприємства.

Фундаментальна діагностика банкрутства підприємств харак­теризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розви­тку підприємства, яка здійснюється на основі методів факторного аналізу та прогнозування.

Основними цілями фундаментальної діагностики банкрутства є:

• поглиблення результатів оцінки кризових параметрів фінан­сового розвитку підприємства, отриманих у процесі експрес-діагностики банкрутства;

• підтвердження отриманої попередньої оцінки масштабів кризового фінансового стану підприємства;

• прогнозування розвитку окремих факторів, що спричиняють загрозу банкрутства підприємства та їхніх негативних наслідків;

• оцінка і прогнозування здатності підприємства до нейтралі­зації загрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

Поглиблена діагностика банкрутства здійснюється за наступ­ними основними етапами:

1. проведення комплексного фундаментального аналізу з ви­користанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факто­рів на кризовий фінансовий розвиток підприємства;

2. прогнозування розвитку кризового фінансового стану під­приємства під негативним впливом окремих факторів.

Основу проведення комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих фак­торів на кризовий фінансовий розвиток підприємства складає ви­явлення ступеню негативного впливу окремих факторів на різні аспекти фінансового розвитку підприємства.

В процесі здійснення фундаментального аналізу використо­вуються наступні методи:

• алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підпри­ ємства, що ґрунтується на використанні закордонних методик прогнозування ймовірності банкрутства;

310

• кореляційний аналіз. Цей метод використовується для ви­значення ступеня впливу окремих факторів на характер кризово­го фінансового розвитку підприємства;

• СВОТ-аналіз (SWOT-analysis);

• дискримінантний аналіз. Цей метод передбачає розподіл сукупності на окремі групи за допомогою, так званих, зразкових вибірок.

Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підпри­ємства під негативним впливом окремих факторів здійснюється на основі розробки спеціальних багатофакторних регресійних моделей, використання, в цих цілях, аналітичного апарату СВОТ-аналізу та інших методів. В процесі прогнозування враховуються фактори, що мають найбільший негативний вплив на фінансовий розвиток та представляють найбільшу загрозу банкрутства під­приємства в майбутньому періоді.

15.1. Алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства

З метою прогнозування ймовірності загрози банкрутства О. В. Мозенковим пропонується застосування механізму діагно­стики фінансового стану підприємства, цільовою спрямованістю якого є отримання кількісної інтегральної оцінки фінансового стану [34]. На рис. 15.1 наведено основні модулі цього меха­нізму.

Модуль 1. Оцінка фінансового стану підприємства

Модуль 2. Визначення тенденції розвитку загального та локальних показників

Модуль 3. Визначення джерел розвитку негативних тенденцій

Рис. 15.1. Взаємозв'язок модулів, які формують механізм діагностики

Розглянемо сутність та послідовність аналітичних процедур за кожним виділеним модулем.

311

15.1.1. Модуль 1. Оцінка фінансового стану підприємства

Модуль оцінки фінансового стану підприємства призначе­ний для побудови кількісної оцінки фінансової ситуації, що скла­лася в певний момент часу на підприємстві. На рис. 15.2 наведе­но завдання, що розв'язуються у даному модулі.

Модуль 1.

Оцінка

фінансового

стану підприємства

Визначення системи показників,

які формують інформаційний

простір дослідження

Кількісна оцінка загального стану підприємства

Кількісна оцінка локальних сфер діяльності підприємства

Рис. 15.2. Перелік завдань, які розв'язуються в модулі

Визначення системи показників, що формують інформаційний простір дослідження є одним із найбільш суттєвих завдань. Від того, які показники формуватимуть інформаційний простір до­слідження, багато в чому залежить достовірність і якість отрима­них результатів.

Саме тому перелік показників, які формують фінансову ситу­ацію, повинен відповідати наступним вимогам:

• показники повинні давати комплексну характеристику фі­нансового стану підприємства;

• вибрані показники повинні відображати найбільш істотні ознаки різних аспектів фінансового стану;

• перелік показників повинен відповідати діючій системі об­ліку та звітності;

• витрати на збір і обробку інформації повинні бути мініма­льними.

Крім того, вибрані показники повинні забезпечувати викорис­тання різних методів фінансового аналізу, таких як: горизонталь­ний (трендовий) аналіз; вертикальний (структурний) аналіз; порі­вняльний аналіз; аналіз фінансових коефіцієнтів. Виходячи з пе­релічених методів існує багато підходів до угрупування фінансо­вих показників. Для аналізованого підприємства доцільною буде

312

класифікація показників, яка відображає фінансовий стан підпри­ємства, виходячи з цілей фінансової діагностики, а саме:

• оцінки задовільності структури активів і пасивів;

• оцінки стану та джерел фінансування основних засобів;

• оцінки платоспроможності та ліквідності;

• оцінки фінансової незалежності від зовнішніх джерел фі­нансування;

• оцінки забезпеченості підприємства власним капіталом;

• оцінка ділової активності.

Проведений аналіз літературних джерел, практики ведення фінансового обліку, аналізу на українських підприємствах дозво­лив виділити набір фінансових показників, що сформували зміст інформаційного простору дослідження (таблиця 15.1).

Таблиця 15.1

ПОКАЗНИКИ, ЩО ФОРМУЮТЬ ФІНАНСОВУ СИТУАЦІЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Група показників	Назва показника
Показники задові­льності структури активів і пасивів	Коефіцієнт економічної незалежності
	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу
	Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у ва­люті балансу
	Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і запа­сів у валюті балансу
	Коефіцієнт маневреності
Показники стану та джерел формуван­ня основних засобів	Коефіцієнт інвестування
	Коефіцієнт нагромадження амортизації
	Коефіцієнт придатності
Показники плато­спроможності та ліквідності	Коефіцієнт абсолютної ліквідності
	Коефіцієнт швидкої ліквідності
	Коефіцієнт поточної ліквідності
	Коефіцієнт ліквідності запасів
	Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках
	Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебітор­ської заборгованості

313

Закінчення табл. 15.1

Група показників	Назва показника
Показники фінан­сової залежності	Коефіцієнт фінансової залежності
	Коефіцієнт фінансування
	Коефіцієнт заборгованості
	Перший коефіцієнт фінансової стійкості
	Коефіцієнт короткострокової заборгованості
	Другий коефіцієнт фінансової стійкості
	Запас стійкості фінансового стану
Показники забезпе­ченості підприємс­тва власним капіта­лом	Коефіцієнт забезпеченості запасів
	Коефіцієнт забезпеченості товарів
	Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів
	Коефіцієнт покриття запасів
Показники ділової активності	Коефіцієнт трансформації
	Оборотність дебіторської заборгованості
	Оборотність запасів
	Тривалість операційного циклу
	Оборотність кредиторської заборгованості
	Оборотність власного капіталу
	Тривалість фінансового циклу

Алгоритм побудови комплексної оцінки фінансового стану підприємства включає ряд основних етапів (рис. 15.3).

Представлення вихідних даних у вигляді матриці дає можли­вість досліджувати зміни значень показників, які описують стан підприємства в часі; вивчити просторові розходження; досліджу­вати зміни однієї ознаки в часі та просторі, тобто на множині об'єктів. З метою досягнення мети дослідження матрицю вихід­них даних було сформовано з 32 показників (додаток К).

314

Рис. 15.3. Алгоритм формування комплексної оцінки фінансової ситуації

Наступним кроком є виключення з попереднього списку пока­зників тих, котрі впливають на фінансову ситуацію підприємства, шляхом розрахунку коефіцієнту варіації. Якщо значення цього коефіцієнту менше граничного значення 0,1, то показники вва­жаються квазипостійними і виключаються з подальшого дослі­дження. Проведений аналіз показав, що вихідна матриця містить 5 квазипостійних показників, які виключаються з дослідження.

Показники, відібрані в остаточний список, мають різну розмі­рність, тому матрицю вихідних даних необхідно трансформува­ти, вводячи єдиний для всіх показників масштаб. Нормалізація ознак здійснюється за формулою:

де хij — значенняу-го показника для і-го періоду;

xj — середнє арифметичне значення j'-ro показника;

Sj —середньоквадратичне відхиленняу'-го показника.

При формуванні точки — еталона (Ро) серед показників — стимуляторів обираємо максимальні їх значення, а серед показ­ників — дестимуляторів — мінімальні значення.

315

Таблиця 15.2

ПЕРЕЛІК ПОКАЗНИКІВ СТИМУЛЯТОРІВ ТА ДЕСТИМУЛЯТОРІВ

Показники	Стимулятори (+), дестимулятори (-)
Коефіцієнт економічної незалежності	+
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	-
Коефіцієнт маневреності	+
Коефіцієнт інвестування	+
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	+
Коефіцієнт швидкої ліквідності	+
Коефіцієнт поточної ліквідності	+
Коефіцієнт ліквідності запасів	+
Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках	+
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості	-
Коефіцієнт фінансової залежності	-
Коефіцієнт фінансування	+
Коефіцієнт заборгованості	-
Перший коефіцієнт фінансової стійкості	+
Другий коефіцієнт фінансової стійкості	+
Запас стійкості фінансового стану	+
Коефіцієнт забезпеченості запасів	+
Коефіцієнт забезпеченості товарів	+
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів	+
Коефіцієнт покриття запасів	+
Коефіцієнт трансформації	-
Оборотність дебіторської заборгованості, днів	-
Оборотність запасів, днів	-
Тривалість операційного циклу, днів	-
Оборотність кредиторської заборгованості, днів	-
Оборотність власного капіталу, днів	-
Тривалість фінансового циклу, днів	-

316

Далі необхідно порівняти отриману фактичну ситуацію із си­туацією, прийнятою за еталон. Для визначення координат точ­ки — еталона всі показники доцільно поділити на дві групи: сти­мулятори та дестимулятори. До стимуляторів відносяться показники, що впливають на фінансовий стан підприємства. По­казники з протилежними властивостями називаються дестимуля-торами. У таблиці 15.2 наведений перелік показників стимулято­рів та дестимуляторів суб'єкту дослідження.

Останнім кроком в цьому модулі є розрахунок комплексної кількісної оцінки фінансових ситуацій підприємства, що виража­ється у вигляді інтегрального показника (додаток Л). Основними перевагами інтегрального показника є:

• по-перше, він синтезує в собі весь вплив, включених у до­слідження фінансових показників;

• по-друге, зводить проблему оцінки фінансової ситуації під­приємства до одного кількісного значення, що значно полегшує економічну інтерпретацію отриманих результатів.

15.1.2. Модуль 2. Визначення тенденції розвитку загального та локальних показників

Значення інтегрального показника дозволяє проаналізувати динаміку зміни фінансового стану підприємства. Чим ближче значення комплексної оцінки до одиниці, тим стабільнішим є фі­нансовий стан підприємства. Мета подібних розрахунків полягає у визначенні не тільки загальної тенденції розвитку фінансового стану підприємства, але й в аналізі причин і джерел розвитку не­гативних тенденцій. Такі розрахунки доцільно проводити у сере­довищі табличного редактора Excel.

У таблиці 15.3 наведені результати розрахунків загального і локальних інтегральних показників фінансових ситуацій по під­приємству. Аналіз отриманих значень загального інтегрального показника суб'єкту дослідження показав, що воно функціонує в області кризового управління.

Після розрахунку інтегрального показника, що дає однозначну кількісну оцінку фінансового стану підприємства, необхідно зро­бити висновки щодо розвитку кризи, тобто, визначити її тенден­цію. Вирішення цього завдання покладено в основу другого моду­ля, і ґрунтується на побудові графіків зміни значень інтегральних показників. Динаміка розвитку загального інтегрального показни­ка фінансового стану підприємства представлена на рис. 15.4.

317

Таблиця 15.3

РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКІВ ЗНАЧЕНЬ ЗАГАЛЬНОГО ТА ЛОКАЛЬНИХ ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ

п/п	Період	Загальний інтеграль­ний показ­ник	Локальні інтегральні показники
			по групі показників плато­спроможності	по групі показ­ників фінансо­вої незалеж ності	по групі показ­ників задовіль­ності структури активів і пасивів	по групі показ­ників забезпе­ченості підпри­ємства власним капіталом	по групі показ­ників стану та джерел фі­нансування ос­новних засобів	по групі показників ді­лової активності
1	01.04.04	0,438	0,700	0,597	0,879	0,783	0,847	0,026
2	01.07.04	0,519	0,842	0,954	1,000	0,810	1,000	0,087
3	01.10.04	0,251	0,275	0,644	0,689	0,240	0,641	0,213
4	01.01.05	0,198	0,248	0,746	0,780	0,088	0,709	0,119
5	01.04.05	0,314	0,155	0,706	0,756	0,572	0,713	0,381
6	01.07.05	0,266	0,199	0,625	0,660	0,418	0,616	0,300
7	01.10.05	0,387	0,563	0,731	0,524	0,564	0,689	0,159
8	01.01.06	0,344	0,410	0,560	0,608	0,542	0,528	0,268
9	01.04.06	0,143	0,393	0,171	0,262	0,451	0,237	0,156
10	01.07.06	0,205	0,401	0,227	0,253	0,531	0,239	0,345
II	01.10.06	0,117	0,365	0,158	0,153	0,317	0,158	0,353
12	01.01.07	0,035	0,240	0,159	0,141	0,088	0,145	0,362

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 И 12 ІЗ

періоди

Рис. 15. 4. Динаміка загального інтегрального показника аналізованого підприємства

Спадна тенденція зміни значень загального інтегрального по­казника (рис. 15.4) дозволяє зробити висновок про розвиток кри­зових явищ на підприємстві. Як видно з таблиці 15.3 значення за­гального інтегрального показника невисокі. Якщо з 1 по 7 періоди (1 квартал 2004— 3 квартал 2005 років) вони свідчать про назрівання проблем з фінансовою стійкістю підприємства, то, починаючи з 7 періоду, спостерігається істотне падіння зна­чень інтегрального показника практично до нуля. Це характери­зує підприємство як таке, що знаходиться в стані глибокої кризи і, якщо не будуть вчасно прийняті відповідні заходи, воно може виявитися хронічно неплатоспроможним, тобто, банкрутом.

З метою виявлення причин подібного становища необхідно проаналізувати локальні інтегральні показники по групах. На рис. 15.5—15.10 представлені зміни значень відповідних локаль­них інтегральних показників.

Динаміка зміни інтегрального показника по групі показників платоспроможності подана на рис. 15.5.

Загальна динаміка зміни даного показника спадна, окрім спле­ску на 7 періоді. Детальний аналіз коефіцієнтів, які формують даний інтегральний показник, дозволив зробити висновок про те, що кризою охоплена і фінансова сфера діяльності підприємства. Так, коефіцієнт абсолютної ліквідності протягом всього періоду, що аналізується, має максимальне значення 0,042, що майже в 5 разів нижче від нормативу, коефіцієнт швидкої ліквідності — 0,224, коли його норматив 0,7—0,8, значне відхилення від реко-

319

мендованих значень спостерігається і по коефіцієнту загальної ліквідності. Негативно маємо оцінити збільшення коефіцієнту співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості. Так, отримані кошти від перетворення оборотних активів на го­тівку станом на кінець 2006 року дозволять перекрити кредитор­ську заборгованість товарного характеру та поточні зобов'язання за розрахунками лише на 16 %, що у 15,6 рази менше оптималь­ного значення.

Рис. 15.5. Динаміка значень інтегрального показника по групі показників платоспроможності

На рис. 15.6 представлений графік зміни значень локального інтегрального показники по групі показників фінансової незале­жності від зовнішніх джерел фінансування.

Аналізуючи тенденцію розвитку локального інтегрального показника (рис. 15.6), можна сказати, що аналізоване підприємс­тво має реальну можливість втратити незалежність від зовнішніх джерел фінансування. Таке становище є невипадковим. Протягом періоду, що аналізується, спостерігається стійка тенденція до зменшення власного капіталу майже в 2,5 рази (з 145,1 тис. грн на початок 2004 року до 59,9 тис. грн на кінець 2006 року), та, як наслідок, необхідності залучення позикових ресурсів. Фінансо­вий ризик у контексті залежності від зовнішніх інвесторів та кре­диторів посідає значне місце, про що свідчать розрахунки коефі­цієнту заборгованості, рівень якого є досить високим.

320

Аналізуючи рис. 15.7, можна відзначити, що протягом всього періоду, що аналізується, спостерігається спадаюча тенденція зміни значень інтегрального показника. Якщо з 1 по 8 періоди (1 квартал 2004 року — 4 квартал 2005 року) дані значення коли­ваються на рівні 0,524 — 0,829, то починаючи з 8 періоду, спо­стерігається різкий спад. Це викликано різким скороченням ма­невреності власного капіталу (на 50 %), низьким рівнем та зниженням коефіцієнту економічної незалежності до 0,31 (при оптимальному значенні >0,5). Це свідчить про різке скорочення власного оборотного капіталу, що є одним з найважливіших по­казників фінансової стійкості підприємства.

Динаміка зміни значень по групі показників стану і джерел фінансування основних засобів також характеризується спадною тенденцією (рис. 15.8).

процесом, тому що у підприємства не вистачає коштів для від­новлення виробництва. Усе це є джерелами зменшення значень інтегрального показника.

Особливий інтерес представляє аналіз показників по групі за­безпеченості підприємства власним капіталом (рис. 15.9).

_І

10 11 12 13 періоди

Рис. 15.9. Динаміка значень інтегрального показника

по групі показників забезпеченості підприємства

власним капіталом

Аналіз представленого рисунка дозволяє зробити висновок про негативну тенденцію розвитку інтегрального показника. Так, коефіцієнт забезпеченості запасів протягом періоду, що аналізується, зменшився майже в 4 рази, і станом на кінець 2006 року становив (-14,603), коефіцієнт забезпеченості обо­ротних активів — в 3 рази, та склав (-5,424). Причинами поді­бного стану є постійне, стійке зниження розміру власного обо­ротного капіталу.

Динаміка зміни інтегрального показника по групі показників ділової активності подана на рис. 15.10. Аналізуючи динаміку зміни інтегрального показника, можна відзначити тенденцію до його зростання. Протягом періоду, що аналізується спостеріга­ються незначні зрушення у бік підвищення швидкості оборотнос­ті товарно-матеріальних запасів, оборотності загального капіталу, оборотності дебіторської заборгованості, скорочення тривалості операційного циклу. Але такі зміни позитивно оцінити не мож­ливо, адже зменшення показників оборотності відбувається при стійкому зниженні розмірів виручки від реалізації та скорочення всіх категорій активів, і зумовлено випереджанням темпів змен-

21*

323

15.1.3. Модуль 3. Визначення джерел розвитку негативних тенденцій

Цільовою спрямованістю третього модулю механізму діагнос­тики є побудова комплексу моделей, за допомогою якого керів­ники та менеджери зможуть визначити найістотніші причини розвитку кризових явищ на підприємстві. Перелік завдань даного модулю наведений нарис. 15.11.

Для аналізу фінансового стану підприємства в майбутньому і прийняття рішень щодо джерел розвитку кризи необхідно побу­дувати моделі залежності сукупності локальних інтегральних по­казників від часу.

З цією метою доцільно використати метод побудови моделі тимчасового ряду на основі тренда (вирівнювання на основі тре­нда). Критерієм якості підібраного тренда є дослідження, пов'язані із значеннями коефіцієнтів детермінації та кореляції. Чим ближче значення коефіцієнта детермінації і коефіцієнта ко­реляції до 1, тим більш адекватною є підібрана функціональна залежність. У таблиці 15.4 наведені побудовані моделі локальних інтегральних показників. Розраховані значення коефіцієнтів ко­реляції і детермінації свідчать про адекватність побудованих мо­делей.

За допомогою розроблених трендових моделей керівництво підприємства має змогу не тільки визначити ретроспективні тен­денції розвитку локальних інтегральних показників, що відбива­ють стан справ в окремій сфері функціонування підприємства, але і передбачити, тобто, спрогнозувати, розвиток тенденцій у майбутньому.

325

З метою побудови моделі залежності загального інтегрального показника від сукупності локальних інтегральних показників бу­дується багатофакторна регресійна модель, (додатки М, Н), що дозволяє виділити найбільш істотні локальні інтегральні показ­ники, які впливають на загальний інтегральний показник підпри­ємства. Даний вплив визначається за допомогою аналізу коефіці­єнтів регресійної моделі при локальних інтегральних показниках. У таблиці 15.5 наведена розроблена регресійна модель для під­приємства.

Аналіз отриманої моделі дозволяє зробити висновок, що у найбільш тяжкому стані знаходяться сфери функціонування, що характеризуються показниками платоспроможності та ліквіднос­ті, фінансової залежності від зовнішніх джерел фінансування та забезпеченості підприємства власним капіталом. Таким чином, проведена за різними методиками діагностика свідчить про схи­льність підприємства до банкрутства та дозволяє діагностувати

326