26. Коефіцієнт автономії вказує на:

1. питому вагу власного капіталу підприємства у загальній вартості ресурсів;

1. питому вагу оборотних активів у загальній вартості ресурсів;

2. питому вагу необоротних активів у загальній вартості ресурсів.

27. Який коефіцієнт не відносяться до показників плато­ спроможності:

1. коефіцієнт абсолютної ліквідності;

2. коефіцієнт фінансової залежності;

3. коефіцієнт поточної ліквідності.

417

28. Структура майна — це:

1. співвідношення між елементами майна та елементами, що фор­мують його капітал і валютою балансу;

2. пропорція між власним і позиковим капіталом;

3. співвідношення між майном і джерелами його фінансування.

29. На основі якої форми звітності проводять аналіз майна підприємства:

1. балансу;

2. звіту про фінансові результати;

3. звіту про власний капітал.

30. Як відбувається побудова аналітичного балансу:

1. об'єднанням у групи однорідних статей;

2. розрахунком питомої ваги окремих статей;

3. вилученням регулюючих статей.

31. Вартість необоротних активів визначається як:

1. підсумок першого розділу активу балансу;

2. сума середньорічної вартості основних засобів;

3. валюта балансу за мінусом оборотних активів.

32. Оборотні активи підприємства не включають:

1. вартість запасів;

2. дебіторську заборгованість товарного характеру терміном до 6 місяців;

3. довгострокову дебіторську заборгованість.

33. Чому дорівнює вартість оборотних активів підприємс­ тва, якщо власний капітал становить 3220 тис. грн, позико­ вий капітал — 2150 тис. грн, а вартість необоротних акти­ вів — 2780 тис. грн:

1. 2020 тис. грн;

2. 2590 тис. грн;

3. 2630 тис. грн.

34. Власний капітал підприємства — це:

1. статутний, додатковий капітал та прибуток;

2. перший і другий розділи пасиву балансу;

3. частина в активах підприємства, що залишаються після вираху­вання його зобов'язань.

35. Зміна вартості основних засобів зумовить зміну:

1. підсумку розділу першого активу балансу;

2. підсумку розділу четвертого пасиву балансу;

3. підсумку розділів першого активу та пасиву балансу.

418

36. Майно підприємства згруповано у балансі за принципом:

1. зростання ліквідності;

2. убування ліквідності;

3. за бажанням головного бухгалтера.

37. Амортизація — це:

1. систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необорот­них активів протягом строку їх корисного використання і експлуатації;

2. сума нарахованого зносу;

3. частина вартості необоротних активів.

38. Що з нижче перерахованого не с завданням аналізу ос­ новних засобів:

1. аналіз джерел формування активів підприємства;

2. оцінка стану, руху та структури основних засобів;

1. вплив ефективності використання основних засобів на показники фінансово — господарської діяльності підприємства.

39. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів відо­ бражає:

1. питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства;

2. забезпеченість підприємства основними засобами;

3. середню вартість основних засобів.

40. Коефіцієнт оновлення основних засобів — це:

1. відношення вартості введених нових основних засобів до первіс­ної вартості основних засобів на кінець періоду;

2. характеризує забезпеченість підприємства основними засобами;

3. дорівнює відношенню первісної вартості основних засобів до їх залишкової вартості.

41. Показники, що характеризують ефективність викори­ стання основних засобів — це:

1. рентабельність та фондовіддача основних засобів;

2. коефіцієнт придатності основних засобів;

3. рентабельність основних засобів.

42. Рентабельність основних засобів розраховується як:

1. відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості основних засобів;

2. відношення вартості основних засобів до обсягу реалізації про­дукції;

3. відношення суми прибутку від звичайної діяльності до оподатку­вання до середньої вартості основних засобів основного виду діяльності.

27*

419

43. Фондовіддача основних засобів — це:

1. відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості основних засобів;

2. відношення вартості основних засобів до обсягу реалізації про­дукції;

3. відношення виручки від реалізації до середньої вартості основ­них засобів основного виду діяльності.

44. Фондоозброєність — це:

1. відношення середньооблікової чисельності працюючих до серед­ньорічної вартості основних засобів;

2. відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості основних засобів;

3. відношення вартості основних засобів до обсягу реалізації про­дукції.

45. Інтегральний показник ефективності використання основних засобів — це:

1. добуток фондовіддачі та рентабельності основних засобів;

1. добуток рівня ефективності використання основних засобів при здійсненні трудової діяльності та їх фондовіддачі;

2. корінь квадратний із добутку фондовіддачі та рентабельності ос­новних засобів.

46. Як розраховується коефіцієнт вибуття основних за­ собів:

1. відношенням суми основних засобів, що вибули до загальної вар­тості основних засобів на початок року;

2. відношенням суми основних засобів, що вибули до загальної вар­тості основних засобів на кінець року;

3. відношенням суми основних засобів, що вибули протягом року до загальної вартості основних засобів.

47. Оборотні активи підприємства — це:

1. грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

1. сума другого розділу активу балансу;

2. валюта балансу за мінусом вартості основних засобів.

48. Які джерела формування оборотних активів можна віднести до власних і прирівняних до них:

1. статутний капітал;

2. поточна заборгованість;

3. власний капітал та довгострокові зобов'язання.

420

49. Показником ефективності використання оборотних активів підприємства є:

1. фондовіддача;

2. коефіцієнт ліквідності;

3. продуктивність праці.

50. За якою ознакою поділяють оборотні активи на висо- коліквідні, середньо ліквідні та низько ліквідні:

1. швидкість перетворення у грошові кошти;

2. швидкість обертання;

3. за бажанням головного бухгалтера.

51. Які оборотні активи відносять до високоліквідних:

1. незавершене виробництво;

2. витрати майбутніх періодів терміном до одного року;

3. грошові кошти.

52. Що з нижче наведеного не може бути джерелом фор­ мування оборотних активів;

1. дебіторська заборгованість;

2. власний оборотний капітал;

3. кредити банку.

53. Оборотність оборотних активів розраховується:

1. як відношення добутку середніх залишків оборотних активів та тривалості звітного періоду у днях до обсягу реалізації продукції товарів;

2. як відношення середніх залишків оборотних активів до обсягу реалізації продукції;

3. як відношення середніх залишків оборотних активів до тривалос­ті звітного періоду у днях.

54. Яка сума оборотних активів вивільнилась або додатко­ во залучена в оборот, якщо обсяг одноденного товарообороту у звітному році становив 8354 гри, у минулому 7700 гри, а обо­ ротність оборотних активів прискорилася на 5 днів:

1. вивільнено із обороту 40 770 грн;

2. додатково залучено 40 770 грн;

3. вивільнено із обороту 41 770 грн.

55. Показник, що комплексно характеризує ефективність використання оборотних активів називається:

1. коефіцієнтом оборотності;

2. коефіцієнтом рентабельності;

3. інтегральним показником.

421

56. Робочий капітал визначається як:

1. різниця між розміром власного капіталу та загальною вартістю необоротних активів;

2. різниця між середнім розміром власного капіталу і вартістю обо­ротних активів;

1. вірної відповіді не має.

57. Грошовий потік— це:

1. надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення господарської діяльності підприємства;

1. спосіб витрачання грошових коштів підприємства;

2. надходження грошових коштів від покупців.

58. Залежно від напрямку руху потоку розрізняють:

1. вихідний грошовий потік, сальдовий (результативний) грошовий потік, вхідний грошовий потік;

2. негативний та позитивний грошовий потік;

3. чистий і валовий грошовий потоки.

59. Залежно від напрямку діяльності виділяють:

1. вихідний грошовий потік, сальдовий (результативний) грошовий потік, вхідний грошовий потік;

2. чистий і валовий грошовий потоки;

3. грошовий потік від операційної діяльності, грошовий потік від інвестиційної діяльності, грошовий потік від фінансової діяльності.

60. Регулярний грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами в межах періоду, що аналізується має назву:

1. регулярний грошовий потік;

2. дискретний грошовий потік;

3. ануїтет.

61. Грошовий потік, що характеризує різницю між: пози­ тивним і негативним грошовим потоками має назву:

1. дефіцитного грошового потоку;

2. майбутнього грошового потоку;

3. чистого грошового потоку.

62. Коефіцієнт ліквідності грошового потоку — це:

1. різниця між позитивним і негативним грошовими потоками;

2. відношення чистого грошового потоку до валового грошового потоку;

3. відношення чистого грошового потоку до негативного грошового потоку.

422

63. Коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку показує:

1. частку чистого грошового потоку, спрямованого на виробничий розвиток підприємства в загальному обсязі чистого грошового потоку;

1. прискорення залучення грошових коштів;

2. прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів.

64. Прискорення залучення грошових коштів призведе до:

1. оптимізації дефіцитного грошового потоку;

2. зменшення чистого грошового потоку;

3. зменшення собівартості продукції.

65. Ліквідність — це:

1. швидкість реалізації того чи іншого активу;

2. матеріальна основа платоспроможності;

3. спроможність отримати грошові кошти від реалізації активів.

66. Платоспроможність — це:

1. здатність підприємства розрахуватися за своїми зобов'язаннями на відповідний момент часу;

2. такий стан підприємства, коли воно може розрахуватися зі своїми кредиторами;

3. спроможність отримати грошові кошти від реалізації активів.

67. Основним джерелом аналізу платоспроможності під­ приємства є:

1. баланс;

2. звіт про фінансові результати;

3. звіт про власний капітал.

68. Найбільш ліквідними визнаються:

1. грошові кошти;

2. дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги);

3. кредиторська заборгованість.

69. Аналіз ліквідності балансу це:

1. порівняння коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквід­ності та розташованих у порядку зменшення ліквідності, із зо­бов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення та розміщеними в порядку зростання термінів;

2. порівняння коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквід­ності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх по­гашення;

3. порівняння коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквід­ності та розташованих в порядку збільшення ліквідності, із зобов'я­заннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення та розмі­щеними в порядку зменшення термінів.

423

• 70. Який показник не відносяться до показників плато­спроможності:

1. коефіцієнт абсолютної ліквідності;

2. коефіцієнт фінансової залежності;

3. коефіцієнт поточної ліквідності.

71. Коефіцієнт поточної ліквідності розраховується як:

1. відношення оборотних активів до поточних зобов'язань;

2. відношення суми грошових коштів та поточних фінансових інве­стицій до поточних зобов'язань;

3. відношення поточних зобов'язань до оборотних активів.

72. Як називається коефіцієнт, який дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і показує, в якій мірі пото­ чні короткострокові зобов'язання забезпечуються оборотни­ ми активами:

1. коефіцієнт абсолютної ліквідності;

2. коефіцієнт загальної ліквідності;

3. коефіцієнт маневрування.

73. Баланс вважається ліквідним, якщо:

1. А1> = П1,А2> = П2,АЗ< = ПЗ,А4<=П4;

2. А1> = П1,А2> = П2,АЗ> = ПЗ,А4> = П4;

3. А1> = Ш,А2> = П2,АЗ> = ПЗ,А4< = П4.

74. Підприємство вважається неплатоспроможним:

1. якщо наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задово­лення у встановлений строк вимог, які пред'явлені до підприємства кре­диторами;

2. якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0,2;

3. якщо коефіцієнт загальної ліквідності є меншим за 1.

75. Банкрутство — це:

1. визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги креди­торів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

1. неплатоспроможність підприємства;

2. неспроможність підприємства в даний момент часу розрахувати­ся за своїми боргами.

76. Підприємство вважається неплатоспроможним:

1. якщо наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задово­лення в установлений строк вимог, пред'явлених до підприємства кре­диторами;

2. якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0,2;

3. якщо коефіцієнт покриття дорівнює 1.

424

77. Санація підприємства — це:

1. надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;

2. задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань перед бюджетом;

3. сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фі­нансового оздоровлення.

78. Заява про порушення справи про банкрутство може бути подана до арбітражного суду:

1. самим боржником;

2. кредитором;

3. всі відповіді вірні.

79. До зовнішніх факторів, що створюють передумови ви­ никнення кризи на підприємстві не відносять:

1. значний рівень інфляції;

2. посилення конкуренції в галузі;

3. низьку якість менеджменту на підприємстві.

80. Який показник розраховується під час аналізу можливо­ сті банкрутства підприємства, якщо структура балансу є не­ задовільно:

1. коефіцієнт відновлення платоспроможності;

2. коефіцієнт ліквідності;

3. коефіцієнт платоспроможності.

81. Коефіцієнт загальної ліквідності розраховується як:

1. відношення оборотних активів до позикового капіталу;

2. відношення оборотних активів до поточних зобов'язань;

3. відношення оборотних активів до виручки від реалізації.

82. Якщо коефіцієнт відновлення платоспроможності при­ ймає значення більше за 1, то це свідчить про:

1. наявність реальної можливості відновити платоспроможність;

2. відсутність реальної можливості відновити платоспроможність;

3. наявність реальної можливості втрати платоспроможності.

83. Основна мета проведення діагностики ймовірності ба­ нкрутства:

1. пастосування санаційних заходів;

2. оголошення банкрутом;

3. розрахунок показників ймовірності банкрутства.

425

84. При розрахунку індексу кредитоспроможності викори­ стовують:

1. модель Альтмана;

2. модель Бернстайна;

3. систему формалізованих і неформалізованих критеріїв.

85. Фінансова стійкість — це:

1. такий стан фінансових ресурсів підприємства, їх розподіл та ви­користання, який забезпечує його розвиток на основі росту прибутку та капіталу, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності;

2. такий стан оборотних активів підприємства, їх розподіл та вико­ристання, який забезпечує його розвиток на основі росту прибутку та капіталу, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності;

3. такий стан власного капіталу підприємства, його розподіл та ви­користання, який забезпечує його розвиток на основі росту прибутку та капіталу, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності.

86. Основним завданням аналізу фінансової стійкості є:

1. об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів під­приємства;

2. визначення на основі аналізу структури балансу міри стабільнос­ті та незалежності підприємства;

1. розрахунок показників фінансової стійкості.

87. Який показник характеризує ступінь забезпечення запа­ сів джерелами їх формування:

1. оборотність запасів;

2. наявність власного оборотного капіталу;

3. коефіцієнт автономії.

88. Коефіцієнт автономії вказує на:

1. питому вагу власного капіталу підприємства у загальній вартості ресурсів;

1. питому вагу оборотних активів у загальній вартості ресурсів;

2. питому вагу необоротних активів у загальній вартості ресурсів.

89. Власний капітал підприємства становить 150 тис. гри, необоротні активи — 55 % від величини власного капіталу. Вкажіть, яке значення буде мати коефіцієнт маневреності на даному підприємстві:

1. 0,75;

2. 0,45;

3. 0,25.

426

90. Коефіцієнт співвідношення позикового та власного ка- 'піталу визначається як:

1. відношення позикового капіталу до власного капіталу;

2. відношення власного капіталу до позикового капіталу;

3. відношення власного оборотного капіталу до позикового капіталу.

91. Загальна величина джерел формування запасів визнача­ ється як:

1. сума власного оборотного капіталу, довгострокових та коротко­строкових кредитів та позик;

2. сума власного оборотного капіталу та короткострокових кредитів та позик;

3. сума власного оборотного капіталу та довгострокових кредитів та позик.

92. Як розраховується коефіцієнт фінансової незалежності:

1. (власний капітал / позиковий капітал) х 100;

2. (власний капітал + довгострокові зобов'язання) / валюта балансу;

3. валюта балансу / власний капітал.

93. Частку власного капіталу, що знаходиться в обороті показує:

1. коефіцієнт автономії;

2. коефіцієнт покриття;

3. коефіцієнт мобільності.

94. Вказісіть, за якою із наведених умов фінансовий стан підприємства вважається кризовим:

1. ЕК0;Е2<0;ЕЗ<0;

2. Е1 < 0; Е2 > 0; ЕЗ > 0;

3. ЕК0;Е2<0;ЕЗ<0.

95. Структура капіталу — це:

1. комбінація боргу та власного капіталу;

2. сукупність засобів, що формують активи підприємства;

3. сукупність джерел формування оборотних активів.

96. Власний капітал — це:

1. капітал, у межах якого власники підприємства несуть відповіда­льність перед кредиторами;

2. капітал, основними складовими якого є статутний, додатковий, резервний капітал та прибуток;

3. частина в активах підприємства, що залишається після вираху­вання його зобов'язань.

427

97. Яке значення має коефіцієнт трансформації капіталу, якщо виручка від реалізації за рік становить 320 тис. грн, се­ редній розмір капіталу підприємства — 501 тис. грн?

1. 0,552;

2. 0,639;

3. 1,566.

98. Яке значення має рентабельність капіталу, якщо його середньорічна сума становить 501 тис. грн, прибуток від зви­ чайної діяльності до оподаткування — 55 тис. грн, чистий прибуток— 41 тис. грн?

1. 10,978%;

2. 13,815%;

3. 8,184%.

99. Ефективність використання капіталу характеризують показники:

1. рентабельності капіталу;

2. оборотності капіталу;

3. попередні відповіді вірні.

100. Яке значення має коефіцієнт концентрації власного капіталу, якщо станом на кінець звітного періоду підприємс­ тво має розмір позикового капіталу 750 тис. грн, а вартість необоротних та оборотних активів становить відповідно 690 та 325 тис. грн?

1. 0,261;

2. 1,087;

3. 1,353.

101. Робочий капітал визначається як:

1. різниця між розміром власного капіталу та загальною вартістю необоротних активів;

2. різниця між середнім розміром власного капіталу і вартістю обо­ротних активів;

3. різниця між оборотними активами та поточними зобов'язаннями підприємства.

102. Коефіцієнт маневреності — це:

1. відношення власного оборотного капіталу до власного капіталу;

2. відношення позикового капіталу до власного капіталу;

3. відношення власного оборотного капіталу до вартості запасів на певну дату.

428

103. Які із перерахованих показників впливають на розмір рентабельності капіталу підприємства:

1. добуток рентабельності продажу та оборотності активів у кілько­сті оборотів;

1. добуток рентабельності продажу та оборотності активів у днях;

2. відношення рентабельності продажу до оборотності активів у кі­лькості оборотів.

104. Рентабельність капіталу — це:

1. відношення чистого прибутку до середньої вартості капіталу;

2. відношення чистої виручки до вартості капіталу;

3. відношення вартості капіталу до виручки від реалізації.

105. Інвестиційна діяльність — це:

1. визначення шляхів та об'єктів інвестування, розробка та реаліза­ція інвестиційних проектів;

2. придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фі­нансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів;

3. реалізація оборотних активів.

106. Що з нижче приведеного не може бути інвестицією:

1. орендоване приміщення;

2. грошові кошти;

3. немає вірної відповіді.

107. Фінансові інвестиції— це:

1. вкладення коштів у різноманітні фінансові активи;

2. вкладення грошових коштів у придбання основних засобів;

3. купівля запасів.

108. За характером участі у інвестиційному процесі інвес­ тиції поділяють на:

1. реальні та портфельні;

2. прямі та непрямі;

3. прямі та портфельні.

109. Джерелом фінансування інвестиційної діяльності не може бути:

1. кредиторська заборгованість;

2. чистий прибуток;

3. амортизаційні відрахування.

110. Інвестиційні затрати — це:

1. початкова вартість інвестиційного проекту;

2. втрати від реалізації матеріальних цінностей;

3. трудові виробничі витрати.

429

111. Процентна ставка, що застосовується до майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і невпевненість, пов'язані з фактором часу — це:

1. дисконтна ставка;

2. дисконтний множник;

3. ставка відсотків по кредитах.

112. Рівень прибутковості певного інвестиційного проекту можна визначити за допомогою:

1. внутрішньої ставки прибутковості;

2. періоду окупності;

3. немає вірної відповіді.

113. Який показник характеризує ефективність капітало­ вкладень:

1. термін введення об'єкта в експлуатацію;

2. чисельність працівників;

3. термін окупності об'єкта.

114. Який показник застосовується для аналізу ефективно­ сті використання інвестованого акціонерного капіталу:

1. рентабельності усього капіталу;

2. рентабельності власного капіталу;

3. рентабельності основних засобів.

115. Які з показників не відносяться до показників ділової активності:

1. коефіцієнт зносу основних засобів;

2. коефіцієнт оборотності запасів;

3. фондовіддача основних засобів.

116. Коефіцієнт завантаження економічного потенціалу розраховується як:

1. відношення виручки від реалізації до вартості активів підприємства;

1. відношення виручки від реалізації до середніх залишків основних засобів;

2. відношення вартості активів до виручки від реалізації.

117. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як:

1. відношення середньої дебіторської заборгованості до доходу від реалізації;

2. відношення чистої виручки від реалізації до середньої дебіторсь­кої заборгованості;

3. відношення виручки від реалізації до розміру дебіторської забор­гованості на кінець звітного періоду.

430

118. Ділова активність оцінюється за:

1. показниками інтенсивності використання засобів;

2. показниками рентабельності;

3. показниками ліквідності.

119. Тривалість операційного циклу — це:

1. тривалість перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти;

2. відношення собівартості продукції до середніх залишків поточної заборгованості;

3. відношення виручки від реалізації до середніх залишків поточної заборгованості.

120. Коефіцієнт стабільності економічного росту — це:

1. відношення різниці між чистим прибутком і сумою дивідендів виплачених акціонерам до власного капіталу;

1. відношення чистого прибутку до середніх залишків капіталу;

2. відношення суми дивідендів виплачених акціонерам до середніх залишків капіталу.

121. Покращанню показників ділової активності підприєм­ ства сприяє:

1. підвищення ефективності використання ресурсів підприємства;

2. підвищення заробітної плати робітникам підприємства;

3. скорочення чисельності працюючих.

122. Прибуток характеризує:

1. кінцевий результат діяльності підприємства;

2. обов'язковий елемент само відтворення підприємства;

3. грошові кошти отриманні в результаті реалізації.

123. Рентабельність — це:

1. відносний показник ефективності діяльності підприємства;

2. сума отриманого підприємством прибутку;

3. показник фінансового аналізу.

124. Порівняння показників прибутку звітного періоду з по­ казниками попереднього періоду проводиться за допомогою:

1. горизонтального аналізу;

2. вертикального аналізу;

3. порівняльного аналізу.

125. Аналіз рентабельності передбачає:

1. розрахунок коефіцієнтів рентабельності, коефіцієнтів ефективно­сті розподілу прибутку;

1. розрахунок коефіцієнтів прибутковості діяльності;

2. структурний аналіз прибутку.

431

126. Валовий прибуток — це:

1. різниця між чистим доходом від реалізації та собівартістю про­дукції;

2. різниця між виручкою від реалізації та собівартістю продукції;

3. різниця між чистим доходом від реалізації та витратами діяльності.

130. Вкажіть, які із перерахованих груп показників вплива­ ють на розмір прибутку від операційної діяльності:

1. зміна рівня витрат, фондовіддачі, вартість основних засобів та оборотних активів;

1. зміна рівня доходу, рівня витрат, рентабельність капіталу;

2. зміна виручки від реалізації, рівня доходу від реалізації, рівня витрат.

131. Рентабельність активів — це:

1. відношення чистого прибутку до середнього розміру активів;

2. відношення валового прибутку до валюти балансу;

1. відношення фінансового результату до оподаткування до вартос­ті активів.

132. Відносний показник, який визначається шляхом ділен­ ня прибутку на товарооборот — це:

1. оборотність товарів у днях;

2. віддача товарних запасів;

3. рентабельність продажу.

133. Рентабельність власного капіталу — це:

1. відношення валового прибутку до середнього розміру власного капіталу;

2. відношення чистого прибутку до середнього розміру власного капіталу;

1. відношення власного капіталу до чистого прибутку.

134. Факторний аналіз рентабельності капіталу прово­ диться за допомогою:

1. факторної моделі «Дюпона»;

2. факторної моделі «Бернстайна»;

3. факторної моделі «Альтмана».

135. Які із перерахованих показників впливають на розмір рентабельності капіталу:

1. добуток рентабельності товарообороту та оборотності активів у кількості оборотів;

2. добуток рентабельності товарообороту та оборотності активів у днях;

3. сума рентабельності товарообороту та оборотності активів у кі­лькості оборотів.

432

136. Які із перерахованих показників впливають на розмір рентабельності власного капіталу:

1. добуток рентабельності товарообороту, оборотності активів у кі­лькості оборотів, коефіцієнту фінансової залежності;

2. добуток рентабельності товарообороту, оборотності активів у днях, коефіцієнту фінансової залежності;

3. добуток рентабельності товарообороту, оборотності активів у кі­лькості оборотів, коефіцієнту фінансування.

137. Визначити, як зміниться прибуток підприємства, як­ що відомо, що витрати і валовий прибуток зросли відповідно на 20 і ЗО тис. грн:

1. зросте на 50 тис. грн;

2. зросте на 10 тис. грн;

3. зменшиться на 10 тис. грн.

138. Чому до числа факторів, вплив яких на зміну прибутку визначають у процесі аналізу фінансових результатів, не включають структуру товарообороту:

1. зміна структури товарообороту не впливає на формування фінан­сового результату діяльності підприємства;

1. відсутня надійна інформація про структуру товарообороту;

2. структура товарообороту впливає на формування прибутку не безпосередньо, а опосередковано через рівень валового прибутку та рі­вень витрат.

139. Запланований обсяг реалізації продукції складає 12 000 грн, фактичний обсяг реалізації— 12 480 грн. На яку суму зміниться запланований прибуток (360 грн) в залежнос­ ті від зміни обсягу реалізації продукції?:

1. +14,4 грн;

2. +480,0 грн;

3. -14,4 грн.

140. Рентабельність власного капіталу складає 0,525. Який прибуток принесе кожна гривня вкладена власниками підпри­ ємства:

1. 52,5 коп.;

2. 47,5 коп.;

3. 525 коп.

141. Рентабельність продажу можна розрахувати за даними:

1. балансу підприємства;

2. звіту про фінансові результати;

3. звіту про рух грошових коштів.

2J.478

433

142. Як вплине зростання частки позикового капіталу на рентабельність активів:

1. не вплине;

2. позитивно;

3. негативно.

143. Визначити, скільки складе розмір рентабельності ак­ тивів підприємства, якщо відома наступна інформація: виру­ чка від реалізації становить 150,0 тис. грн, середній розмір капіталу— 75,0 тис. грн:

1. 7,5%;

2. 28,1 %;

3. 14,0%;

144. Відповідно до якого значення Z-рахунку Альтмана у підприємства виникає висока загроза банкрутства:

1. від 1,8 до 2,7;

2. від 2,8 до 2,9;

3. понад 3,0.

145. Z-рахунок Альтмана було побудовано за допомогою:

1. багато параметричного кластерного аналізу;

2. мультиплікативного дискримінантного аналізу;

3. емпіричних даних про аналогічні випадки банкрутства.

146. Який показник не використовується у Z-рахунку Аль­ тмана:

1. власний капітал;

2. чистий прибуток;

3. виручка від реалізації.

147. Метод бальної оцінки «рахунок А-Аргенті» належить до методів:

1. багатомірних статистичних моделей;

2. експертних оцінок;

3. рейтингових систем оцінки.

148. Визначте, за якою факторною моделлю розраховуєть­ ся коефіцієнт Таффлера:

1. адитивною;

2. мультиплікативною;

3. комбінованою.

434

149. Який показник не використовується у R-моделі Іркут­ ської державної економічної академії:

1. власний капітал;

2. чистий прибуток;

3. інтегральні затрати.

150. У разі застосування колективної експертної оцінки за­ гальний підсумок не може визначатися як:

1. середнє арифметичне значень оцінок усіх експертів;

2. середнє нормалізоване зважене значення оцінок;

3. найбільш поширена думка.

151. Який з наведених нижче факторів належить до поте­ нційних внутрішніх слабких сторін:

1. розширення асортименту продукції для задоволення потреб кліє­нтів;

2. вузький асортимент продукції;

3. значний досвід.

152. До складу факторів, які характеризують сильні і слаб­ кі сторони підприємства, не належать:

1. репутація;

2. соціальна відповідальність;

3. законодавча і нормативна база.

153. Яке з перерахованих нижче тверджень можна вважа­ ти перевагою SWOT-аналізу:

1. об'єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього і вну­трішнього середовища;

2. потужна підтримка прийняття конкретних управлінських рішень;

3. періодична діагностика ринку та ресурсів підприємства.

154. Стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для знешкодження зовнішніх загроз, називається:

1. стратегія «Максі — Міні»;

2. стратегія «Міні — Максі»;

3. стратегія «Міні —Міні».

155. Стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для реалізації зовнішніх можливостей, називається:

1. стратегія «Максі — Максі»;

2. стратегія «Міні — Максі»;

3. стратегія «Міні — Міні».

28*

435

156. Стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми на основі використання зовнішніх можливостей, нази­ вається:

1. стратегія «Максі — Максі»;

2. стратегія «Міні — Максі»;

3. стратегія «Міні — Міні».

157. Стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми та уникнення зовнішніх загроз, називається:

1. стратегія «Максі — Міні»;

2. стратегія «Міні — Максі»;

3. стратегія «Міні — Міні».

158. Структура капіталу — це:

1. співвідношення між власним і позиковим капіталом;

2. співвідношення між окремими статтями власного капіталу;

3. співвідношення між окремими джерелами формування статутно­го капіталу.

159. Середня ціна власного капіталу, який використовуєть­ ся для фінансування, визначається за методом середньої:

1. арифметичної;

2. арифметичної зваженої;

3. хронологічної.

160. Мета оптимізації структури капіталу — це:

1. мінімізація витрат;

2. максимізація ринкової вартості підприємства;

3. максимізація прибутку.

161. За якою формулою визначається вплив фінансового ле- вериджу:

1. ЕФЛ = (Рск - Цпк) х (ПК / ВК);

2. ЕФЛ = (Р_ск - Цпк) х (1 - Коп) х (ПК / ВК);

3. ЕФЛ = (Рск - Цпк) х (1 - ПП) х (ВК / ПК), де ЕФЛ — ефект фінансового левериджу;

Р_СК — рентабельність сукупного капіталу, %;

Цпк — середньозважена ціна позикового капіталу (витрати, пов'язані з позиковим капіталом / середній розмір позикового капі­талу) %;

Коп — коефіцієнт оподаткування;

ПК — середній розмір позикового капіталу, тис грн;

ВК — середній розмір позикового капіталу, тис грн.

436

162. Мінімізація ризику при формуванні структури капіта­ лу притаманна:

1. компромісній політиці фінансування активів;

2. консервативній політиці фінансування активів;

3. будь-якій політиці фінансування активів.

163. Який фактор визначає вартість позикового капі­ талу:

1. рівень витрат на залучення коштів і обслуговування боргу відно­сно суми залучення;

2. абсолютна величина залучених коштів;

3. абсолютна сума витрат на залучення коштів.

164. Визначити невірне твердження:

1. консервативна політика фінансування передбачає використання власного капіталу та довгострокових зобов'язань для формування не­оборотних і оборотних активів;

2. компромісна політика фінансування активів має на меті викорис­тання власного капіталу та довгострокових зобов'язань для формування необоротних активів та постійної частини оборотних активів;

3. консервативна політика фінансування передбачає використання власного капіталу та довгострокових зобов'язань для формування не­оборотних та половини змінної частини оборотних активів.

165. Якщо у проектованому балансі активи перевищують пасиви, то різниця між ними називається:

1. додатково необхідні фонди;

2. додатковий капітал;

3. додаткові активи.

166. Першим етапом складання проектованих фінансових звітів є:

1. визначення чистого прибутку, який необхідно отримати;

2. прогнозування доходу (виручки) від реалізації;

3. прогнозування валюти балансу.

167. Якщо додатково необхідні фонди мають від'ємне зна­чення, тоді у проектованому балансі:

1. збільшують декілька статей необоротних активів;

2. збільшують статті власного капіталу;

3. збільшують декілька статей оборотних активів.

437

168. Визначити за допомогою прийому коригування надли­ шку потужності прогноз вартості основних засобів, якщо у звітному періоді вартість осноших засобів становить 1000 тис. гри, коефіцієнт зростання продажу — 19 %, основні засоби реально задіяні на 90 %:

1. 1036 тис. грн;

2. 1071 тис. грн;

3. 1150 тис.грн.

169. Додатково необхідні фонди ~ це:

1. потреба у додатковому фінансуванні за рахунок збільшення вла­сного капіталу або за рахунок збільшення зобов'язань;

2. частина основних засобів або оборотних активів, яка має бути поповнена для забезпечення прогнозованого зростання обсягів продажу;

3. фонди, які необхідно залучити для посилення ліквідності.

170. Метод відсотку від продажу — це:

1. збільшення або зменшення усіх статей проектованого балансу і звіту про фінансові результати на відсоток зміни обсягу продажу;

2. збільшення або зменшення додатково необхідних фондів на той же відсоток, на який змінився обсяг продажу;

3. збільшення або зменшення показника доходу від реалізації про­дукції і статей проектованого балансу і звіту про фінансові результати (окрім тих, що не залежать від зміни продажу) на однаковий відсоток.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс України: Офіційний текст / Україна. Вер­ховна Рада. — К.: Кондор, 2003. — 208 с

2. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 p., № 1576-ХП // Україна. Закони. Основні чинні кодекси і закони Украї­ни / Уклад. Ю. П. Єлісовенко. — К.: Махаон, 2003.

3. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991 p., № 1201-XII // Офіційне видання. Закони України у 11 томах. Т. 2. — К.: Інститут зак-ва ВР України, 1996. — С 3—17.

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р., № 996-XIV // Офіційне видання. Закони України у 20 томах. Т. 19. — К.: Інститут зак-ва ВР України, 1996. — С 206—213.

5. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.1999 р. із змінами і доповнен­нями // Україна. Закони. Основні чинні кодекси і закони України / Уклад. Ю. П. Єлісовенко. — К.: Махаон, 2003.

6. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. // Закони України. — К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1996. —Т. 2. —С 173.

7. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості під­приємств і організацій, затверджена Наказом Агентства з питань запо­бігання банкрутству підприємств і організацій від 23.02.1998 p., № 22 // Українська інвестиційна газета, 21.04.1998 p., № 15. — С. 29—33.

8. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств і організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21.03.1997 p., №37 // Галицькі контракти.— 1997.— №40.— С 40—55.

9. Міжнародний стандарт аудиту № 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність» // 2001 МФБ. Стандарти аудиту та етики. — К.: ТОВ «Парітет-інформ», 2003. — С 380—392.

10. Міжнародний стандарт аудиту №570 «Безперервність» // 2001 МФБ. Стандарти аудиту та етики.— К.: ТОВ «Парітет-інформ», 2003. —С 346—358.

439

11. Методичні рекомендації проведення поглибленого аналізу фі­нансово — господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 р. № 1403.

12. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспромо­жності підприємства та ознак з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені Наказом Мініс­терства Економіки України від 17 січня 2001 року № 10 // Бухгалте­рия. — 2001. —№ 11. — С. 18—22.

13. Методичні положення по оцінці фінансового стану підприємст­ва та встановлення незадовільної структури балансу, затверджених Розпорядженням Федерального управління про неспроможність (банк­рутство) № 31 від 12.08.94, № 56 від 12.09.94, № 67 від 11.10.94.

14. Проект «Вимоги до аудиторського висновку, який подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації інформації та випуску цінних паперів, а також при поданні регулярної інформації акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій (крім комерційних банків)» // Аудитор України. — 2004. — № 44. — С 2—3.

15. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87// Все про бухгалтерсь­кий облік. — 2002 р. — № 84 (751). — С 3.

16. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №2 «Баланс». За­тверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 ро­ку № 87 // Все про бухгалтерський облік. — 2002 р. — № 84 (751). — С 5.

17. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 // Все про бухгалтерський об­лік. — 2002 р. — № 84 (751). — С 10.

18. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №4 «Звіт про рух грошових коштів» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87 // Все про бухгалтерський об­лік. — 2002 р. —№ 84 (751). — С 15.

19. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №5 «Звіт про власний капітал» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87 // Все про бухгалтерський облік.— 2002 р. — № 84 (751). — С 19.

20. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 бе­резня 1999 року № 87 // Все про бухгалтерський облік. — 2002 р. — №84(751). —С 29.

21. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №11 «Зо­бов'язання» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87// Все про бухгалтерський облік. — 2002 р. — №84(751). —С 48.

440

22. Абрютжа М. С, Грачев А. В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательство «Дело и Сервис». — 2001. — 280 с.

23. Акеліс С. Технічний аналіз від А до Я. — М.: Діаграма, 1999. — 596 с.

24. Андрущак Є. М. Діагностика банкрутства українських підпри­ємств // Фінанси України. — 2004. — № 9. — С 118—124.

25. Антикризисное управление: от банкротства— к финансовому оздоровлению / Под ред. Г. П. Иванов — М: Закон и право, «Юнити», 1995. —254 с.

26. Антикризисный менеджмент / Под ред. проф. Грязно-вой А. Г. — М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем»; Изд-во «ЭКМОС», 1999.— 368 с.

27. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э. М. Корот-кова. — М: Инфра-М, 2000. — 432 с.

28. Афанасьев Р. Визначення банкрутства та його різновидів за но­вим законодавством України // Збірник наукових праць Української Академії управління при Президентові України,— 2000.— № 1.— 6. —С 256.

29. Бабич Л. М. Актуальні проблеми удосконалення організацій­но— методичного механізму запобігання банкрутству на підприємст­ві // Актуальні Проблеми Економіки. — 2003. — № 4. — С. 71—75.

30. Бабо А. Прибыль: Пер. с англ. — М: Прогресе и Универс, 1993. —27 с.

31. Бандурко О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. Фі­нансова діяльність підприємства. — К.: Либідь, 1998. — 310 с

32. Банкротова Н. Банкрутство: безвихідь чи вихід? / Баланс. — 2000. — № 11—14. — С. 23—24.

33. Банкрутство та прогнозування його виникнення // Фінанси підприємства: Конспект лекцій / Ушакова Н. М, Лігоненко Л. О. — К., 1998. —С 96—104.

34. Банкрутство і санація підприємства: Теорія і практика кризового управління / За ред. О. В. Мозенков. — X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. — 272 є.

35. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы: Курс лекций (Под ред. И. П. Мерзлякова). — М.: ИНФРА, 1998. — 298 с.

36. Біла О.Г. Фінансове планування і прогнозування. Навчальний посібник. -Львів: Компакт-ЛВ, 2005. — 312 с

37. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебный курс / д. э. н. И. А. Бланк. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: Ника-Центр, Эльга, 2004. — 656 с.

38. Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника-Центр, 1998.— 544 с.

39. Бланк И. А. Управление формированием капитала. -К.: «Ника-Центр», 2000.—512 с.

40. Бирман X., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов. — М: Банки и биржи, 1997. — 631 с.

441

41. БойчукІ.М. Економіка підприємства.— К.: Каравела: Львів: Новий світ, 2000. — 242 с

42. Братищенко Ю. Підстави банкрутства // Економіка. Фінанси. Право — 2002. -№1.-С. 3—7.

43. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту. Пер. з англ. — К.: Молодь, 1997. —1000 с.

44. Бутинець Ф. Ф. Економічний аналіз: Навчальний посібник. — Житомир: Рута, 2003. — 680 с

45. Быкова А. Теория бухгалтерского учета.— М.: Госфиниздат, 1962. —125 с.

46. Ван Хорн Дж. К. Основы финансового менеджмента: Пер. с англ. / Дж. К. Ван Хорн; Джон М. Вахович. — 11-е изд. — М.: Изд. дом «Вильяме», 2001. — 992 с.

47. Варгіч С. Механізм банкрутства: підсумки його дії в Україні // Цінні папери України. — 2000. — № 24. — С 4—5.

48. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник / В. О. Василенко. — К.: ЦУЛ, 2003. — 504 с.

49. Василенко В. О., Ткаченко Т. І. Стратегічне управління під­приємством. Навчальний посібник. — Вид. 2-ге, виправл. і доп. За ред. Василенка В. О.— К.: Центр навчальної літератури, 2004.— 400 с.

50. Верига Ю. А., Подольська В. О. Аналіз фінансового стану під­приємства за фінансовою звітністю: Методичні рекомендації для прак­тичних працівників. — Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. — 55 с

51. Верига Ю. А., Подольська В. О. Аналіз фінансового стану під­приємства за балансом, складеним згідно з П(С)БО: Текст лекції. — Полтава: РВВ ПУСКУ, 2001. — 79 с

52. Bopcm И., Ревентлоу П. Экономика фирмы / Пер. с дат. Чекан-ского А. Н., Рождественского О. В. — М.: Высшая школа. — 1994.

53. Винокуров Д. Якщо йдеться про банкрутство // Податки та бух­галтерський облік. — 2001. — № 21. — С. 39—44.

54. Гитман Л.Дж., ДжонкМ.Д. Основы инвестирования.— М.: «Дело», 1997. —1008 с.

55. Грек Б. Банкрутство в Україні: минуле і сьогодення // Право України. — 2004. — № 6. — С 24—31.

56. Грузииов В. П., Грибов В. Д. Экономика предприятия: Учебник для вузов. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. — 535 с.

57. Донцова Л. В., Никифорова Н. А. Комплексный анализ бухгал­терской отчетности. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательство «Дело и Сервис», 2001. — 304 с.

58. Єпіфанов А., Міщенко В. Проблеми кредитування та оцінки кре­дитоспроможності клієнтів банку // Банківська справа. — 1997. — № 5. — С 39.

59. Загородній А. Г, ВозиюкГ.Л., СловженкоТ. С. Фінансовий словник. — 4-те вид., випр. та доп. — К.: Т-во «Знання», КОО; Л.: Вид-во Львів, банк, ін-ту НБУ. — 506 с

442

60. Завгородній В. П. Бухгалтерський облік в Україні. — К.: А.С.К., 2002.—420 с.

61. Золотогоров В. Г. Энциклопедический словарь по экономике. — Мн.: Полымя, 1997. — 416 с.

62. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб.— К.: МАУП, 2000.— 152 с: іл.

63. Иванов А. П. Инвестиционная привлекательность акций.— М: Издательский Центр «Акционер», 2002. — 192 с.

64. Кізима А. Прогнозування імовірності банкрутства на основі Z-рахунку Альтмана//Економіка України.— 1999. — № 12. — С.81—83.

65. Кірейцев Г. Г. Фінансова санація та банкрутство підприємств // друге видання, перероб. і доп — Київ: ЦУЛ, 2002.

66. Кмицикевич О. Р. и др. Анализ хозяйственной деятельности орга­низаций и предприятий потребительской кооперации. Учебник для кооп. вузов. Изд. 2-е доп. и переработ. — М, «Экономика», 1971. — 319 с.

67. Ковалев В. В. Анализ финансового состояния и прогнозирование банкротства. — СПБ.: «Аудит — ажур», 1994. — 163 с.

68. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Вы­бор инвестиций. Анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 1996.—432 с: ил.

69. Ковалев В. В. Введение в финансовый менеджмент. М.: Финан­сы и статистика, 2001. — 768 с: ил.

70. Ковалев А. П. Диагностика банкротства.— М.: «Финстатин-форм», 1995.

71. Колесаръ Е. Моделі діагностики банкрутства підприємств // Економіст. — 2002. — № 10. — С. 60—63.

72. Константинова А. В. Банкрутство як спосіб оздоровлення під­приємств // Економіка АПК. — 2002. — № 3. — С. 50.

73. Короткое Э. М. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э. М. Короткое. — К.: ИНФРА-М, 2000. — 432 с.

74. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування. — К: Центр навчальної літератури, 2003. — 224 с

75. Крамаренко Г. А. Моделирование финансовой системы в ры­ночной и переходной экономике // Академічний огляд.— 2003.— №1. —С. 84—88.

76. Крамаренко Г. А., Черная О. Е. Влияние структуры капитала предприятия на его формирование и результативность использования // Вестник СевГТУ. Экономика и финансы. — Севастополь. — 2004. — №53. —С. 34^2.

77. Крамаренко Г. О., Чорна О. Є. Фінансовий менеджмент: Підру­чник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — 520 с.

78. Крамаренко В. I., Холод Б. І. та ін. Управління ресурсами підпри­ємства: Навчальний посібник: Центр навчальної літератури, 2004. — 288 с

79. КрейнинаМ.Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строитель­стве и торговле. — М.: АО «ДИС», «МВ-Центр», 1994. — 256 с.

443

80. Кукурудза Л. О. Банкрутство: причини, наслідки, організація протидії // Вісник Київського державного торговельно-економічного університету. — 1998. — № 1. — С 91—101.

81. Лапішко М. О. Основи фінансово-статистичного аналізу еконо­мічних процесів. — Львів: Світ, 1995. — 328 с

82. Лігоненко Л. О. Методологія діагностики банкрутства підпри­ємств і напрями її вдосконалення // Фінанси України.— 1998.— №8. — С 136—147.

83. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоре-тико-методологічні засади та практичний інструментарій: Монографія / Л. О- Лігоненко. — К.: КДТЕУ, 2001. —580 с

84. Лігоненко Л. О. Антикризове управління торговельним підпри­ємством. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економіч­них наук: 08.07.05. — Київ, 2001. — 30 с

85. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка тор­говельного підприємства. Пдручник для вузів. (Під ред. проф. Н. М. Ушакової). — К.: «Хрещатик», 1999. — 800 с

86. Маркіна І. А. Менеджмент підприємства.— К.: Вища школа, 2000. — 76 с

87. Мендрул О. Г. Управління вартістю підприємства: Моногра­фія. — К.: КНЕУ, 2002. — 272 с

87. Мэнкью Н. Принципы экономике. — СПб: Питер, 2003. — 624 с.

87. Мертенс А. В. Инвестиции: Курс лекций по современной фи­нансовой теории. — К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. — 416 е.: ил.

88. Мищенко А. 77. Стратегічне управління: Навч. посіб. — Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. — 336 с.

91. Немцов В. Д. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник.— К.: ТОВ «УВПК «Екс об», 2002. — 559 с.

92. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси / Пер. з англ. В. Ф. Овсієнка та В. Я. Мусієнка. — К.: Основи, 1993. — 383 с.

93. Овсяннікова О. В. Через банкрутство— відродження (проблеми і практика) // Правосуддя — гарант законності у сфері правовідносин. Т. 21 (1): Міжвідомчий науковий збірник. — К, 2000 — С 167—172.

94. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. Мочерно-го С В. — Тернопіль: AT «Тарнекс» за участю AT «НОЙ» та видавниц­тва «СВІТ», 1993. —361с.

95. Петленко Ю. В. Оптимізація джерел фінансових ресурсів під­приємств // Фінанси України. — 2000. — № 6. — С 91—96.

96. Подольська В. О. Прогнозування можливого банкрутства під­приємства: Текст лекцій — Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. — 75 с

97. Подольська В. О., Тарасюк І. Ю. Фінансовий аналіз: Навчальний комплекс. — Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. — 179 с

98. Погорелое А. В. Анализ деятельности предприятия-должника в процессе банкротства // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації. — 2002. — № 49. — С 64—68.

444

99. Поляков Б. Банкротство как институт хозяйственного права // Предпринимательство, хозяйство и право — 2001. — № 9. — С. 13—15.

100. ПосылкинаО. Проблемы банкротства предприятий // Бизнес-информ. — 1998. -№6.~С. 28—39.

101. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современ­ный экономический словарь. — 4-е изд., перераб. и доп. — М: ИН-ФРА-М, 2005. —480 с.

102. Редченко К. І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навч. посібник. Ви­дання 2-ге, доповнене. — Львів: «Новий Світ — 2000», 2003. — 272 с

103. РоманюкО.П. Методи економіко-статистичного аналізу: Навч. посібник. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — 144 с: іл.

104. Руденко Л. В., ПодолъсъкаВ.О., Яріш О. В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник для студен­тів вищих навчальних закладів. — К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2000. — 422 с

105. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предпри­ятия. — 4-е изд., перераб. и доп. — Минск: ООО «Новое знание», 1999. —688 с.

106. Савицкая Г. В. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 2005. — 281 с.

107. Савицкая Г. В. Анализ эффективности деятельности предпри­ятия: методологические аспекты / Г. В. Савицкая. — М.: Новое знание, 2003. —160 с.

108. Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов.— Учебное пособие.— К.: Абсолют-В, Ольга, 1999.— 304 с.

109. Скворцов Н. Н. Как избежать банкротства предприятия? От вы­живания к процветанию. — К.: Будівельник. — 1995. — 143 с.

110. Статистика финансов: Учебник / Под ред. проф. В. Н. Салина. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 816 с: ил.

111. Старостенко Г. Г., Мірко Н. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб­ник — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 224 с.

112. Столяров Г. С, СмшановД. Г., Ковтун Н. В. АРМ статистика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 268 с.

113. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. — Львів: ЛБІ НБУ, 2000. — 485 с

114. Третяк О. Про проблему банкрутства підприємств // Економіка України — 2000. — № 2. — С 46^9.

115. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник / О. О. Терещенко. — Ірпінь: КНЕУ, 2000. — 412 с

116. Терещенко О. О. Антикризове управління фінансами підпри­ємств. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук: 08.04.01. — Київ, 2005. —40 с

117. ТітовМ. І. Новий закон про банкрутство: проблеми застосуван­ня // Право України. — 2000. — № 8. — С 95—99.

118. Тинний І. Становлення інституту банкрутства підприємств в Україні // Фінанси України. — 1999. — № 8. — С 40—49.

445

119. Ульянченко О. В. Дослідження операцій в економіці: Підручник / Ульянченко О. В. — X., 2003. — 569 с.

120. Уткин Э. И. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов.— М.: Издательство «Зеркало», — 1998. — 320 с.

121. Фастовець А. А. Стратегія фінансової стабілізації господарю­ючих суб'єктів споживчої кооперації України // Науковий Вісник ПУ­СКУ. — 2003. — № 1. — С 94—99.

122. Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. Інвестознавство: Підручник / За наук. ред. В. Г. Федоренка. — К.: МАУП, 2000. —408 с: іл.

123. Фінансова звітність— основний інструмент для прийняття рі­шень // Матеріали презентації: Корпоративне управління в Україні. — Киів, 2003. —78 с.

124. Фінансово-економічний аналіз: Підручник / Буряк П. Ю., Ри­мар М. В., Биць М. Т. та ін. Під заг. ред.. П. Ю. Буряка, М. В. Римара — К.: ВД «Професіонал», 2004. — 528 с

125. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. проф. Г. Г. Кірейцева. — К: ПУЛ, 2002. — 496 с.

126. Финансовый менеджмент / Е. С. Стоянова, Т. Б. Крылова, И. Т. Балабанов; Под. общ. ред. Е. С. Стояновой. 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Перспектива, 2002.

127. Финансово-кредитный энциклопедический словарь / Под. ред. —А. Г. Грязновой. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 1168 с.

128. Фишмен Дж., Пратт 77/., Гриффит К., Уилсон К. Руководство по оценке бизнеса / Пер. с англ. Л. И. Лопатников. — М.: ЗАО «КВИН-ТО-КОНСАЛТИНГ». 2000. — 388 с.

129. Фокіна Н. П. Методика виявлення загрози банкрутства за оцінкою показників фінансового стану // Актуальні Проблеми Еко­номіки. — 2003. — № 7. — С 56—63.

130. Фокіна Н. 77. Прогнозування криз та банкрутств промислових підприємств // Актуальні Проблеми Економіки. — 2003. — № 2. — С 76—78.

131. Фролова В. Преобразованное законодательство о банкротстве: решение проблем или новые проблемы // Предпринимательство, хозяй­ство и право. — 2001. — № 7. — С. 30.

132. Хелферт Э. Техника финансового анализа / Пер. с англ. / Под ред. Л. П. Белых — М.: Аудит. ЮНИТИ, 1996. — 663 с.

133. Хендриксен Э. С, Ван Бреда М. Ф. Теория бухгалтерского уче­та. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 576 с.

134. Чиркин А. Н. Оценка бизнеса. Вопросы теории. Курс лекций по оценке бизнеса: — Киев, 2002. — 85 с; ил.

135. Черняк О. І. Виявлення ознак неплатоспроможності підприєм­ства та можливого його банкрутства // Статистика України. — 2003. — № 4. — С 87—94.

136. Шелудько В. М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2002. — 535 с — (Вища освіта XXI ст.)

446

137. Шембель Ю. Прогнозирование банкротства украинских пред­приятий: проблемы использования модели Альтмана // Бизнес-ин-форм. — 1999. — № 13—14. — С. 48—50.

138. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа: Учеб. Посо­бие / А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин, Е. В. Негашев. — 3-е изд., пере-раб. и доп. — М.: Инфра-М, 2002. — 208 с.

139. Экономический анализ деятельности предприятий и объедине­ний: Учебник / Под ред. С. Б. Барнгольца и Г. М. Тация. — 2-е изд. — М.: Финансы и статистика, 1981. —488 с.

140. Экономическая энциклопедия / Под ред. Абалкина Л. И. — М.: серия «Экономика», 1999. — 1054 с.

141. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С. В. По-кропивного. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 528 с.

142. Економічний довідник: За ред. Мочерного С. В. — К.: Феміна, 1995. —368 с.

143. Яріш О. В. Проблеми використання фундаментального аналізу для оцінки інвестиційної привабливості цінних паперів // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 164. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. — С 44—53.

144. Walter В., Meigs, Robert F. Meigs. Accounting: the basis for business decisions. —New York. 1987. — P. 1059.

^{ДОДАТКИ}

Додаток А

БАЛАНС

на 31 грудня 2004 р.

Форма № 1 Код за ДКУД Г~

АКТИВ	Код рядка	На початок року	На кінець звітного періоду
/	2	3	4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010
первісна вартість	011
знос	012
Незавершене будівництво	020		12,1
Основні засоби:
залишкова вартість	030	219,6	201,9
первісна вартість	031	528,9	528,9
знос	032	309,3	327,0
Довгострокові фінансові інвести­ції:
які обліковуються за методом уча­сті в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська забор­гованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080	219,6	214,0

448

Продовження дод. А

АКТИВ	Код рядка	На початок року	На кінець звітного періоду
/	2	3	4
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	18,7	6,5
тварини на вирощуванні та відго­дівлі	ПО
незавершене виробництво	120
готова продукція	130
товари	140	1,6	0,8
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за то­вари, роботи, послуги:
чисто реалізаційна вартість	160	10,4	3,6
первісна вартість	161	10,4	3,6
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за роз­рахунками:
з бюджетом	170	1,0	3,0
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборго­ваність	210	1,2
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230		2,8
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом II	260	32,9	16,7
III. Витрати майбутніх періодів	270	7,1
Баланс	280	259,6	230,7

Продовження дод. А

ПАСИВ	Код рядка	На початок року	На кінець звітного періоду
І	2	і	4
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	29,2	29,2
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320	161,7	161,7
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непо­критий збиток)	350	(17,8)	(69,3)
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом І	380	173,1	121,6
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом II	430
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зо­бов'язання	450
Відстрочені податкові зо­бов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом III	480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довго­строковими зобов'язаннями	510

450

Закінчення дод. А

ПАСИВ	Код рядка	На початок року	На кінець звітного періоду
/	2	3	4
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	66,4	97,5
Поточні зобов'язання за розрахун­ками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	0,4	0,8
з позабюджетних платежів	560	0,3
зі страхування	570	5,4	3,4
з оплати праці	580	14,0	7,4
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610
Усього за розділом IV	620	86,5	109,1
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	259,6	230,7

29*

451-

Додаток Б

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за 2004 рік

Форма № 2