Тема 4. Великі форми рельєфу й тектонічні структури

Основні поняття. Геологія — наука, яка вивчає гірські породи, умови їх залягання та чинники утворення. Тектоніка — одна з геологічних наук, яка вивчає рухи й будову літосфери. Формування рельєфу вивчає наука геоморфологія.

Рельєф і геологічну будову території України ми вивчатимемо за правилом: від простішого — до складнішого; від причин — до наслідків, у послідовності, відображеній на схемі:

Послідовність вивчення геологічної будови та рельєфу України

§10. Загальний план будови земної поверхні

(Урок № 12 – вивчення нового)

 Дайте визначення поняття «рельєф».

─ Рельєф – це сукупність форм твердої земної поверхні.

 Як саме відображають особливості рельєфу на фізичних картах?

Із курсу загальної географії (6 клас) учні можуть пригадати, що на фізичних картах земну поверхню позначають горизонталями (рис. 10.1). Проміжки між сусідніми горизонталями зафарбовують різними кольорами і їх відтінками. Звичайно низини і западини зафарбовують відтінками зеленого кольору, підвищені і гірські ділянки – жовтим, оранжевим і коричневим кольорами. Рельєф дна морів і океанів відображають лінії з однаковими глибинами – ізобати. Проміжки між ізобатами зафарбовують різними відтінками – від світло-блакитного (на невеликих глибинах), – до темно-синього кольору (на значних глибинах). У нижній частині карти є шкала висот і глибин, за якою можна точно визначити абсолютну висоту певної ділянки земної поверхні чи глибину водойми.

При вивченні великих форм рельєфу вчитель організовує послідовне заповнення таблиці на с. 48:

Рельєф україни

95% Площа 5% р івнини гори

70% 25% 4% 1%

Низовини Височини Карпати Кримські

При вивченні низовин учні позначають їх розташування на контурній карті й записують їх назви у відповідну клітинку таблиці. Якщо у межах низовини є менші складові частини, то учні записують їх назви у дужках. При заповненні клітинки в графі «височини» учні указують також назву найвищої вершини та її абсолютну висоту. До класу рельєфу височин на лежить і рівнина Малого Полісся.

При вивченні кожної з гірських систем спочатку записують назви передгірних височин, потім – низькогірних пасом, і на завершення – середньогірних пасом, та наносять їх розташування на контурній карті.

 4. а) Передгірні височини: Передкарпатська, Зовнішнє і більша частина Внутрішнього пасма Кримських гір. б) низькогірні пасма і масиви: більша частина Вододільно-Верховинського і Вулканічного пасом у Карпатах; найвищі ділянки Внутрішнього пасма та найнижчі масиви Головного пасма Кримських гір. в) середньогірні пасма і масиви: найвищі масиви Головного пасма Кримських гір – Бабуган-яйла, Чатирдаг-яйла тощо; більша частина Українських Карпат − Полонинське, Бескиди, Ґорґани тощо, у тому числі найвище пасмо – Чорногора (хоч деякі його вершини перевищують 2 км, але вони мають м’яку заокруглену форму, що характерно для середньогір’я а не для високогір’я). г) перевали: найвідомішими перевалами, розташованими в межах Вододільно-Верховинських Карпат є Ужоцький (889 м), Середній Верецький (838 м), Яблуницький (931 м – рис. 10.6); у межах Головного пасма Кримських гір – Ангарський (752 м), Байдарські Ворота (527 м).

 5. Яка частина України (відносно долини Дніпра) є вищою?

─ Правобережна, західна. (Пізніше учні дізнаються, що більша піднятість західної частини України зумовлена більшою інтенсивністю підняття ділянки літосфери впродовж неогенового й антропогенового періодів (за неотектонічний етап).

 6. Долини яких річок розділяють великі форми рельєфу? У якому напрямі, переважно, течуть по них річки?

─ Слід відзначити, що межі деяких височин проведені умовно (наприклад, межі між Придніпровською і Подільською височинами – по річці Південний Буг; східна межа Придніпровської низовини – по долині Дніпра).

Переважний напрямок течії річок – із півночі на південь, що зумовлено загальним напрямом поверхні південної частини Східноєвропейської рівнини.

 8. Укажіть позитивні й негативні риси впливу рельєфу на господарську діяльність населення різних частин України.

─ Позитивні риси: переважно низовинний рельєф, що сприяє господарському освоєнню території (зокрема, зумовлює її велику розораність); розчленована поверхня гір і найвищих височин дозволила зберегтися там природним комплексам, мало перетворених людиною, використання цих територій для рекреації.

Негативні риси: вільне проникнення через територію повітряних мас усіх напрямків (у тому числі холодних – із півночі); складні умови для освоєння гірських територій на ділянок із відслоненнями скельних гірських порід у межах височин.

 9. Складіть чайнворд «Рельєф України».

Учитель пропонує учням використовувати словничок термінів і понять на с. 216-218 при складанні цього чайнворду.

1.

К

Р

Я

Ж

2.

П

Е

Р

Е

В

А

Л

3.

П

О

Л

О

Н

И

Н

А

4.

П

О

Л

Т

А

В

С

Ь

К

А

5.

С

Х

І

Д

Н

О

Є

В

Р

О

П

Е

Й

С

Ь

К

А

6.

Г

Е

О

М

О

Р

Ф

О

Л

О

Г

І

Я

Зразок складання чайнворду: 1. Витягнута скеляста височина. 2. Зниження (сідловина) гірського пасма, через яке прокладена пішохідна, автомобільна чи залізна дорога. 3. Згладжена поверхня поблизу вершин Карпатських гір. 4. Підвищена частина Придніпровської низовини – … рівнина. 5. Рівнина, в межах якої розташовано понад 9/10 площі України. 6. Наука про рельєф.

Для довідки! Походження назв великих форм рельєфу (оронімів)

Аюдаг – мис і гора на Південному Березі Криму. Від татарського «аю» (ведмідь) і турецького «даг» (гора). Зовнішнім виглядом схожа на ведмедя, який ніби припав до моря і п'є воду.

Бабуган-яйла – найвищий масив Кримських гір; в перекладі з тюркського «головне літнє пасовище».

Бескиди – гори зовнішньої частини Карпат. В українській мові набуло значення «стрімкий схил гори».

Говерла – від румунського «Hоwіrlа» (важке підняття).

Ґорґани – пасмо в Карпатах; діалектне – «кам'янисті розсипища». Є версія походження від давньоруського «ґорґа» (порив вітру, шквал).

Донецький кряж – від річки Сіверський Донець.

Карадаг – гірський масив (згаслий вулкан) у Криму. Від тюркських слів «кара» (чорний) і «даг» (гора).

Карпати –назву виводять від західнослов’янського «харбат», «хрб» (хребет). Румуни вважають, що топонім має основу «кар, каро» (камінь).

Крим – від тюркського слова «кермен, керем» (фортеця, стіна).

Могила Мечетна – вершина Донецького кряжу. «Могила» – горб, що нагадує рукотворний курган. «Мечетна» – тому що тут колись була мечеть.

Полонинське пасмо – від слова «полонина», «плай» – безлісі простори на згладжених вершинах Карпатських гір (від нім. «плац» – рівне місце).

Розточчя – височина на межі України та Польщі; назва походить від вододілу (розтіччя) між басейнами Західного Бугу та Дністра.

Роман-Кош – вершина Кримських гір. Можливо, від тюркського «урман» (ліс) і «кош» (стоянка, житло пастухів овечих отар).

Товтри – вапнякові горби, – відкопані ерозією коралові рифи давнього Сарматського моря. Перекручене від назви гір «Татри» (височина названа польськими геологами). В народі їх ще називають «Медобори» (оскільки ці горби були покриті різнотрав’ям, і з них «брали мед»).

Чорногора – найвищий гірський масив Карпат, вкритий темним (чорним) ялиновим лісом.