Тема 16. Зона степу

§ 31. Степова зона колись і тепер

(Урок № 37 – комбінований)

 Пригадайте критерії проведення меж лісостепу зі степом. Який природний чинник найбільше вплинув на проходження цих меж?

─ Межі цих природних зон зумовлені впливом радіаційного і циркуляційного чинників в умовах рівнинного рельєфу. На місцевості ці межі проводять по розмежуванню чорноземів типових (що сформувалися під лучними степами) та чорноземів звичайних, що сформувалися під справжніми (різнотравно-типчаково-ковиловими) степами.

 4. Назвіть пристосування степових рослин і тварин.

─ Будова рослин степів пристосована до умов посушливого клімату. Листя багатьох степових рослин пристосовані до зменшення випаровування: вони або вкриті численними волосинками чи пухом, дрібненькі і дуже розчленовані (перстач, чебрець, таволга); або вузенькі, скручені в щетинки (ковила, типчак); запасають вологу в товстих стеблах чи листі, покритому восковим нальотом (молодило, заяча капуста тощо).

Навіть у межах одного і того ж роду види, що зростають на півночі зони, мають більш широку листову поверхню, ніж види, що зростають на півдні степової зони.

Часто думають, що перекотиполе - це власна назва рослини. Але це не так: форму кулі набувають декілька видів степових рослин (катран татарський, кермек, качим, курай, волошки тощо). Стебла цих рослин утворюють кулю, яка восени, після дозрівання плодів, легко відламується вітром, що котить її по полю, розвіваючи насіння.

Краще, ніж дерева, пристосовані до збереження вологи степові чагарники (висотою 0,5-3м) і чагарнички (висотою до 0,5м). Вони мають багато стебел, маленькі листя. Це - терен (або колюча слива степова), степова вишня, мигдаль низький (або бобчук), дереза (або чагарничкова жовта акація) тощо.

Основи окремих пагонів степових рослин покриті відмерлими частинами рослин. Внаслідок цього вода після весіннього сніготанення і опадів частково затримується в дернині створюючи більш вологе середовище.

Одні степові рослини (злаки – наприклад, типчак, деякі види ковили) мають мичкувату кореневу систему, яка густо пронизує пори ґрунту і таким чином може швидко вбирати вологу після короткочасних літніх злив. Інші мають довгу стрижневу кореневу систему, яка вбирає вологу із глибини до 10 м і більше. Треті мають кореневища (пирій, деякі види ковили), бульби (анемона), цибулини (тюльпан) - тобто підземні стебла, які зберігалися під час літньої посухи у "сплячому" стані. Четверті рослини – ефемери (наприклад, степовий мак, тонконіг бульбистий), - існували лише в умовах коротких періодів з достатнім зволоженням (переважно, навесні; інколи восени).

Тварини степу пристосувалися до життя на відкритих просторах. Вони мають жовтувато-сірувате забарвлення; було багато копитних тварин, які колись поїдали велику масу трави (сайгаки, тарпани, тури, кулани); копитні і хижаки пристосовані до швидкого пересування, міграцій у несприятливі періоди; багато дрібних тварин роблять нори (ховрахи, бабаки, тушканчики) або ведуть підземний спосіб життя (сліпаки); було багато усеїдних і насіннєїдних птахів: дрохва (до 16 кг), стрепет (до 1 кг), журавель-красавка, сіра куріпка, жайворонки тощо.

 6. Перелічіть основні риси природи степу (за аналогією з раніше вивченими природними зонами).

─ Основні риси природи степу – недостатнє атмосферне й ґрунтове зволоження та достатнє забезпечення теплом; сприятливі для розвитку родючих переважно чорноземних ґрунтів гірські породи – леси й лесоподібні суглинки; переважання посухостійкої трав’янистої рослинності; у наш час – велика розораність.

 10. Складіть модель взаємозв’язків природних компонентів одного з підтипів степових ландшафтів (на прикладі середньостепового підтипу).

Приземний шар повітря (клімат) І з недостатнім зволоженням (К=0,5-0,4), теплим літом (+22…23°С) і прохолодною малосніжною зимою

Гірські породи – лесоподібні суглинки; рельєф – розчленований ярами і балками

Підземні води залягають відносно глибоко від поверхні (промивний режим)

Ґрунт – опідзолений (сірий, ясно-сірий, темно-сірий лісовий)

Рослини: переважає дуб звичайний (з домішкою бука й граба – на заході зони, клена й липи – на сході зони); розвинений трав’янистий ярус

Тварини: великі копитні, гризуни, дрібні комахоїдні птахи