- •§1. Предмет курсу, методи географічних досліджень. Адміністративно-територіальний устрій україни
- •Розділ і. Україна та її географічні дослідження
- •Тема 1. Фізико-географічне положення україни
- •§2. Загальні відомості про територію й кордони. Фізико-географічне положення
- •§3. Час на території україни
- •Тема 2. Джерела географічної інформації
- •§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України
- •§5. Географічні карти. Картографічні проекції
- •§6. Способи зображення об’єктів і явищ на оглядових і тематичних картах
- •§7. Топографічні карти та їх практичне використання
- •Опис місцевості та розв’язання задач за навчальними топографічними картами
- •Тема 3. Географічні дослідження на території україни
- •§8. Історія географічних досліджень території україни
- •§9. Географічні дослідження XX — початку xxі ст.
- •Зразки завдань для тематичного оцінювання (вступ. Теми 1 – 3)
- •Тема 4. Великі форми рельєфу й тектонічні структури
- •§10. Загальний план будови земної поверхні
- •Рельєф україни
- •95% Площа 5% р івнини гори
- •§11. Тектонічні структури
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (початок)
- •Тема 5. Геологічна будова
- •§ 12. Геологічна карта. Історія зміни природних умов
- •Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід
- •Тема 6. Геоморфологічна будова
- •§13. Закономірності поширення типів і форм рельєфу
- •Тема 7. Мінерально-сировинні ресурси
- •§ 14. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини (урок № 17 – вивчення нового)
- •§15. Рудні корисні копалини
- •§ 16. Нерудні корисні копалини. Раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (закінчення)
- •Завдання для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 2 (Теми 4 – 7)
- •Тема 8. Кліматичні умови та ресурси
- •1 . Кліматотвірні чинники
- •§ 17. Основні кліматотвірні чинники
- •§ 18. Основні кліматичні показники
- •1. Температура повітря.
- •2. Атмосферні опади та їхній річний хід.
- •525:720 ≈ 0,7. Цей показник характерний для південної частини зони лісостепу.
- •3. Розподіл вітрів переважаючих напрямків.
- •Середньорічні показники температури і кількості атмосферних опадів
- •§ 19. Кліматичні ресурси. Небезпечні явища в атмосфері
- •§ 20. Спостереження за змінами погоди й клімату
- •Узагальнюючі питання з теми 8 «Кліматичні умови та ресурси» Продовжуйте фрази або виберіть правильну відповідь:
- •Тема 9. Внутрішні води й водні ресурси
- •§21. Водний стік. Річки
- •§ 22. Озера, болота, водосховища, підземні води. Водні ресурси
- •Практична робота № 4 (продовження)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 3. Теми 8 – 9 «кліматичні умови та ресурси», «внутрішні води й водні ресурси»
- •Тема 10. Ґрунти й земельні ресурси
- •§ 23. Чинники ґрунтоутворення. Найпоширеніші ґрунти
- •24. Закономірності поширення ґрунтів. Земельні ресурси
- •Тема 11. Рослинний покрив
- •§ 25. Закономірності поширення типів рослинності
- •Тема 12. Тваринний світ
- •§26. Закономірності поширення фауністичних комплексів
- •Узагальнення знань з розділу іі
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 4 «Ґрунти і земельні ресурси», «Рослинний покрив», «Тваринний світ»
- •Розділ ііі. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •Тема 13. Природні територіальні комплекси (ландшафти)
- •§27. Ландшафти україни
- •§28. Фізико-географічне районування
- •Східноєвропейська рівнинна фізико-географічна країна Природні зони
- •Тема 14. Зона мішаних лісів
- •§29. Природа українського полісся
- •Тема 15. Зона лісостепу
- •§30. Лісостеп — зона поєднання широколистянолісових і лучностепових природних ландшафтів
- •Тема 16. Зона степу
- •§ 31. Степова зона колись і тепер
- •Практична робота № 6 складання порівняльної характеристики природних зон україни
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 5. Теми 13 – 16 «ландшафти», «природні зони»
- •(Українські Карпати і Кримські гори)
- •Тема 17. Українські карпати
- •§ 32. Українські карпати: географічне положення. Загальні риси природних умов
- •§ 33. Висотна поясність ландшафтів карпат. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Українських Карпат:
- •Тема 18. Кримські гори
- •§ 34. Особливості природних умов і ресурсів
- •§ 35. Висотна поясність. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Кримських гір:
- •Тема 19. Природні комплекси морів, що омивають україну
- •§ 36. Фізико-географічна характеристика чорного та азовського морів
- •Узагальнення знань з тем 17-19 (гірські країни, моря)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 6.
- •Розділ іv. Використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона
- •§ 37. Господарська оцінка природних ресурсів україни
- •§ 38. Екологічне законодавство. Геоекологічні проблеми, зумовлені землеробством
- •§ 39. Геоекологічні проблеми, зумовлені різними напрямками природокористування, і шляхи їх розв’язання
- •Аналіз карти геоекологічної ситуації в україні
- •Тема 20. Використання та охорона природних умов і природних ресурсів
- •§ 40. Природнозаповідний фонд україни
- •§ 41. Національна екологічна мережа україни. Моніторинг навколишнього середовища
- •Завдання для тематичного оцінювання з розділу іv
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 7.
- •Тематично-поурочне планування курсу
Опис місцевості та розв’язання задач за навчальними топографічними картами
(Урок №8 − застосування знань, умінь і навичок)
У підручнику подається інструкція до виконання цієї практичної роботи. Реалізація її завдань залежить від того, яку конкретно топографічну карту використовують учні (у різних атласах і роздаткових матеріалах вони різняться).
Нагадаємо також, що при визначенні відстаней за числовим масштабом слід:
1) виміряти за допомогою лінійки або циркуля-вимірювача відстань на топографічній карті;
2) помножити одержане значення на знаменник числового масштабу і визначити таким чином відстань на місцевості у сантиметрах;
3) перевести цю відстань у метри чи кілометри.
Приклад: Визначимо відстань від будиночка лісника до мосту в північно-західній частині карти масштабу 1:25 000, що подається в географічному атласі:
1) Виміряна на карті відстань становить 1,8 см;
2) 1,8 см 25 000 = 48 000 см;
3) 48 000 см = 480 м.
Довжину відрізків кривих ліній на картах (річок, доріг тощо) визначають за допомогою приладу курвіметра (це слово можна перекласти як «кривомір»). Якщо курвіметри наявні в кабінеті географії, то учитель може організувати вимірювання відстаней за їх допомогою.
«Читання» особливостей рельєфу на топографічній карті. Необхідно, щоб учні пригадали, що абсолютні висоти позначають за допомогою горизонталей (ізогіпсів) – ліній, що з’єднують точки з однаковою абсолютною висотою, та висотних відміток.
Горизонталі проводять через визначену кількість метрів. На картах масштабу 1:25 000 – через 5 метрів; масштабу 1:50 000 – через 10 метрів, 1:100 000 – через 20 метрів. Інформація про це дається у нижній частині карти під масштабом. Абсолютні висоти окремих горизонталей підписують у спеціальних розривах їх ліній.
Висотні відмітки – це підписи абсолютних висот (у метрах) вершин горбів чи гір, западин, перехресть доріг, окремих будівель тощо. Абсолютна висота поверхні води в річці чи озері називають урізом води.
Пагорби на планах і топокартах зображують низкою замкнених горизонталей округлої форми. Напрямок зниження поверхні показують бергштрихи – короткі рисочки біля горизонталей. Їх вільні кінці завжди спрямовані вниз по схилу (від вершини). Замкнені западини (улоговини) зображують горизонталями подібно до пагорбів. Відмінність полягає у тому, що бергштрихи спрямовані до середини западини.
Щоб визначити крутість схилів, слід користуватися графіком закладення, який зображують під південною лінією рамки карти. На горизонтальній осі графіка позначені значення кутів похилу. Щоб визначити крутість схилу, циркулем вимірюють відстань між двома сусідніми горизонталями на карті, а потім переносять дану відстань на графік закладення і на горизонтальній осі зчитують крутість схилу в градусах.
Опишіть рельєф у північній частині топографічної карти в географічному атласі:
а) рельєф місцевості гірський чи рівнинний;
б) яка найвища точка місцевості, де вона розташована;
в) яка найменша висота місцевості;
г) визначте, у якому напрямку відбувається загальне зниження земної поверхні;
д) чи є пагорби, яка їх абсолютна та відносна висота;
е) чи є западини, річкові долини, яри;
ж) які штучні форми рельєфу є в цій місцевості.