- •§1. Предмет курсу, методи географічних досліджень. Адміністративно-територіальний устрій україни
- •Розділ і. Україна та її географічні дослідження
- •Тема 1. Фізико-географічне положення україни
- •§2. Загальні відомості про територію й кордони. Фізико-географічне положення
- •§3. Час на території україни
- •Тема 2. Джерела географічної інформації
- •§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України
- •§5. Географічні карти. Картографічні проекції
- •§6. Способи зображення об’єктів і явищ на оглядових і тематичних картах
- •§7. Топографічні карти та їх практичне використання
- •Опис місцевості та розв’язання задач за навчальними топографічними картами
- •Тема 3. Географічні дослідження на території україни
- •§8. Історія географічних досліджень території україни
- •§9. Географічні дослідження XX — початку xxі ст.
- •Зразки завдань для тематичного оцінювання (вступ. Теми 1 – 3)
- •Тема 4. Великі форми рельєфу й тектонічні структури
- •§10. Загальний план будови земної поверхні
- •Рельєф україни
- •95% Площа 5% р івнини гори
- •§11. Тектонічні структури
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (початок)
- •Тема 5. Геологічна будова
- •§ 12. Геологічна карта. Історія зміни природних умов
- •Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід
- •Тема 6. Геоморфологічна будова
- •§13. Закономірності поширення типів і форм рельєфу
- •Тема 7. Мінерально-сировинні ресурси
- •§ 14. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини (урок № 17 – вивчення нового)
- •§15. Рудні корисні копалини
- •§ 16. Нерудні корисні копалини. Раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (закінчення)
- •Завдання для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 2 (Теми 4 – 7)
- •Тема 8. Кліматичні умови та ресурси
- •1 . Кліматотвірні чинники
- •§ 17. Основні кліматотвірні чинники
- •§ 18. Основні кліматичні показники
- •1. Температура повітря.
- •2. Атмосферні опади та їхній річний хід.
- •525:720 ≈ 0,7. Цей показник характерний для південної частини зони лісостепу.
- •3. Розподіл вітрів переважаючих напрямків.
- •Середньорічні показники температури і кількості атмосферних опадів
- •§ 19. Кліматичні ресурси. Небезпечні явища в атмосфері
- •§ 20. Спостереження за змінами погоди й клімату
- •Узагальнюючі питання з теми 8 «Кліматичні умови та ресурси» Продовжуйте фрази або виберіть правильну відповідь:
- •Тема 9. Внутрішні води й водні ресурси
- •§21. Водний стік. Річки
- •§ 22. Озера, болота, водосховища, підземні води. Водні ресурси
- •Практична робота № 4 (продовження)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 3. Теми 8 – 9 «кліматичні умови та ресурси», «внутрішні води й водні ресурси»
- •Тема 10. Ґрунти й земельні ресурси
- •§ 23. Чинники ґрунтоутворення. Найпоширеніші ґрунти
- •24. Закономірності поширення ґрунтів. Земельні ресурси
- •Тема 11. Рослинний покрив
- •§ 25. Закономірності поширення типів рослинності
- •Тема 12. Тваринний світ
- •§26. Закономірності поширення фауністичних комплексів
- •Узагальнення знань з розділу іі
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 4 «Ґрунти і земельні ресурси», «Рослинний покрив», «Тваринний світ»
- •Розділ ііі. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •Тема 13. Природні територіальні комплекси (ландшафти)
- •§27. Ландшафти україни
- •§28. Фізико-географічне районування
- •Східноєвропейська рівнинна фізико-географічна країна Природні зони
- •Тема 14. Зона мішаних лісів
- •§29. Природа українського полісся
- •Тема 15. Зона лісостепу
- •§30. Лісостеп — зона поєднання широколистянолісових і лучностепових природних ландшафтів
- •Тема 16. Зона степу
- •§ 31. Степова зона колись і тепер
- •Практична робота № 6 складання порівняльної характеристики природних зон україни
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 5. Теми 13 – 16 «ландшафти», «природні зони»
- •(Українські Карпати і Кримські гори)
- •Тема 17. Українські карпати
- •§ 32. Українські карпати: географічне положення. Загальні риси природних умов
- •§ 33. Висотна поясність ландшафтів карпат. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Українських Карпат:
- •Тема 18. Кримські гори
- •§ 34. Особливості природних умов і ресурсів
- •§ 35. Висотна поясність. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Кримських гір:
- •Тема 19. Природні комплекси морів, що омивають україну
- •§ 36. Фізико-географічна характеристика чорного та азовського морів
- •Узагальнення знань з тем 17-19 (гірські країни, моря)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 6.
- •Розділ іv. Використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона
- •§ 37. Господарська оцінка природних ресурсів україни
- •§ 38. Екологічне законодавство. Геоекологічні проблеми, зумовлені землеробством
- •§ 39. Геоекологічні проблеми, зумовлені різними напрямками природокористування, і шляхи їх розв’язання
- •Аналіз карти геоекологічної ситуації в україні
- •Тема 20. Використання та охорона природних умов і природних ресурсів
- •§ 40. Природнозаповідний фонд україни
- •§ 41. Національна екологічна мережа україни. Моніторинг навколишнього середовища
- •Завдання для тематичного оцінювання з розділу іv
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 7.
- •Тематично-поурочне планування курсу
Тема 19. Природні комплекси морів, що омивають україну
§ 36. Фізико-географічна характеристика чорного та азовського морів
(Урок № 44 – вивчення нового матеріалу)
За яким планом характеризують географічне положення морів?
Орієнтовний план характеристики географічного положення морів:
Загальні відомості про розміри (площа, протяжність);
Широтне положення, розташування в межах географічних поясів, природних зон;
Положення відносно океанів та інших морів; найважливіші шляхи сполучення;
Які території омиває море; протяжність берегової лінії в межах країни; виключна морська економічна зона;
Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення.
Назвіть форми рельєфу дна океанів і морів.
─ Виділяють великі форми рельєфу дна океанів: І. Підводна окраїна материків. ІІ. Перехідна зона дна океанів. ІІІ. Ложе океанів. ІV. Серединно-океанічні хребти.
У межах Чорного моря можна виділити дві перші форми.
Підводна окраїна материків за глибиною поділяється на три частини: шельф, материковий схил, материкове підніжжя.
а) Шельф – це ділянки з материковим типом земної кори, затоплені прибережними морями (з глибиною, в середньому, до 200 м). У межах Чорного моря шельф представлений невеликою ділянками Скіфської плити, Східноєвропейської платформи, зануреної частини Кримської складчастої області. Азовське море цілком розташоване у межах шельфу і фактично є затокою Чорного моря (і лише історичний чинник зумовив його виділення як моря).
б) Материковий схил розташовується в середньому від 200 м до 2000 м. Його поверхня нахилена в середньому на 4о – 10о від суходолу до центральної частини Чорного моря. Рельєф материкового схилу хвилястий або ступінчастий, часто ускладнений глибокими ущелинами.
в) Материкове підніжжя – це широкі нахилені рівнини, що прилягають до материкового схилу й покриті потужним чохлом осадових відкладів.
У межах двох останніх частин відбувається поступове зменшення потужності материкової земної кори.
Центральна частина улоговини Чорного моря характеризується процесами переходу одного типу земної кори (материкового) в інший (океанічний), шляхом занурення й переплавки цього невеликого блоку літосфери.
У яких одиницях вимірюють солоність води?
─ У проміле (‰).
Поясніть причини різного вмісту солей у воді цих морів. Чому солоність Чорного моря значно менша, ніж середня солоність Світового океану (35‰)?
─ Менша солоність Чорного моря зумовлена його відносною ізольованістю й молодістю. Менша солоність Азовського моря, порівняно з Чорним, зумовлена його значно меншим об’ємом. Тому на солоність Азовського моря значний вплив мав річковий стік (Дону, Кубані тощо).
Пригадайте, як моря впливають на клімат узбережжя.
─ Чорне море впливає на 140-280 км углиб території України; Азовського – на 90-120 км. Улітку на узбережжі морів на 1-2ºС знижується температура повітря. Внаслідок бризової циркуляції на побережжі морів кількість безхмарних днів більше ніж на відстані 40-50 км вглиб суші. Відповідно зменшується кількість атмосферних опадів. Над акваторією Чорного моря внаслідок загострення баричного контрасту із прогрітою сушею нерідко виникають місцеві циклони. Взимку моря зумовлюють деяке підвищення температури повітря на півдні України.
Знаючи особливості циркуляції повітряних мас, поясніть, у яку пору року на Чорному морі найчастіше бувають шторми?
─ Шторми найчастіше бувають узимку, коли через акваторію Чорного моря проходить полярний кліматологічний фронт, по якому рухаються середземноморські й чорноморські циклони. У Чорному морі бувають хвилі висотою 3 метри (під час зимових штормів — до 15 м), а от припливи і відпливи майже непомітні (до 30 см).
1. Як особливості природи морів відображені у їх географічних назвах?
─ «Чорне море» турецькою мовою звучить «Кара-Деніз», де «кара» — чорний, «деніз» — море (чорний колір море має під час штормів). Море носило також назви «Понт Аксейнос» (грецьке — Негостинне море), «Понт Евксейнос» (Гостинне море).
Азовське море греки називали «Меотійським болотом»; скіфи — морем Карачулак). Сучасна назва походить від арабського «Бахр-ель-Азов» (темно-синє море). Є й інші тлумачення: від назви міста Азова (тюркське «азак» — низький); народів: ази (абхази), або аси, яси (осетини).
6. Складіть схему зв’язків між природними комплексами морів і суходолу України; покажіть потоки речовин у різних агрегатних станах.
7. Про що свідчить такий факт: через протоку Босфор глибинною течією переноситься 176 км3 води в рік, а поверхневою течією — 340 км3?
─ Цей факт свідчить про те, що в замкнутий басейн Чорного моря надходить більше води з річковим стоком та атмосферними опадами, ніж випаровується з його поверхні. Тому «надлишок» води надходить через Босфор поверхневою течією в Мармурове, а потім в Середземне море. Більш солона, а тому важча вода із Середземного моря поступає в Чорне море із Середземного глибинною течією.