Тема 2. Джерела географічної інформації

§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України

Урок №4 (комбінований урок)

 Пригадайте назви методів збору первинної географічної інформації.

Назвіть методи обробки первинної географічної інформації для отримання нових знань.

─ Учитель відсилає учнів до робочого зошита, в якому виконана таблиця характеристики методів географічних досліджень (§1, завдання 7).

Після перевірки домашнього завдання (самостійно вирішених задач на визначення різниці у місцевому й поясному часі пунктів), учитель переходить до організації вивчення нового матеріалу із застосуванням пояснювально-ілюстративного методу. Учні самостійно знайомляться з відповідним пунктом параграфа, а вчитель ілюструє цю інформацію (показуючи книги, фотоальбоми, атласи тощо). Увага акцентується на методах дослідження природи рідного краю та джерелах краєзнавчої фізико-географічної інформації (завдання 3 і 4 в кінці параграфа діти виконують самостійно – у вигляді невеликих повідомлень чи оповідань).

У робочий зошит учні занотовують коротку інформацію про фільми й передачі фізико-географічного змісту, з якими вони ознайомилися впродовж навчального року.

Учитель рекомендує також каталоги географічної інформації в Інтернет:

http://dir. yahoo.com/Scince/Geography/;

http://www. openweb.ru;

http://www. geoid.ru;

http://www. geoportal.narod.ru;

http://www.national-geographic-news.info

http://edcwww.cr.usgs.gov/landaac/gtopo30

§5. Географічні карти. Картографічні проекції

(Урок №5 — розширення та поглиблення знань)

 Назвіть сучасні моделі земної поверхні — джерела географічних знань.

─ Землю або її окремі ділянки відображають моделі земної поверхні: глобуси, космічні знімки, аерофотознімки, плани місцевості, географічні карти. Особливості зображення земної поверхні на них указані в таблиці:

Модель земної поверхні	Особливості зображення земної поверхні	Охоплення території
Глобус	Найбільш точно показує форму Землі, але зображення її поверхні дуже зменшені	Уся планета Земля
Космічний знімок	Зменшене зображення, отримане за допомогою обладнання, установленого на космічних апаратах	Може охопити від половини площі Землі — до невеликої ділянки її поверхні
Аерофото-знімок	Зменшене фотографічне зображення, отримане за допомогою фотокамери, установленої на літаку	Невелика ділянка земної поверхні
План місцевості	Креслення за допомогою умовних знаків з невеликим зменшенням зображення поверхні	Невелика ділянка земної поверхні
Географічна карта	Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні, створене на певній математичній основі. Якщо модель великої ділянки земної поверхні створюють не на певній математичній основі, то це буде схематичне зображення – картосхема.	Може охоплювати різні території: від усієї Землі — до її відносно невеликої ділянки

 Поясніть, що таке масштаб? Які є види масштабів?

─ Масштаб – це відношення довжини лінії на моделі земної поверхні до довжини відповідної лінії на місцевості. Однаковий масштаб можна записати у різному вигляді: числовому, іменованому або лінійному. (При актуалізації знань вчителеві доцільно використовувати карти географічних атласів).

 Запропонуйте свій спосіб, щоб якнайточніше змоделювати опуклу земну поверхню на плоскому аркуші паперу й отримати карту.

─ Без розривів опуклу поверхню зобразити на плоскому аркушеві паперу неможливо. Чим більша випуклість – тим сильніші розриви.

При формуванні поняття про картографічні проекції учитель націлює учнів на виявлення їх особливостей, порівнюючи моделі (рис. 5.1 підручника), та складаючи таблицю:

Проекція	Допоміжна поверхня	Вигляд градусної сітки	Місця найменшого спотворення	Використання карт
Азимутальна	Плоска поверхня	Прямі лінії по центру карти, дуги − з віддаленням від центру карти	У точці дотику глобуса до площини	Карти півкуль, полярних територій, Африки
Циліндрична	Циліндр	Прямі лінії	По лінії дотику глобуса з площиною	Для створення карт територій, прилеглих до екватора; оглядових карт
Конічна, поліконічна	Один чи кілька вкладених конусів	Меридіани – прямі лінії-промені, що відходять від єдиного центру; паралелі – дуги	Уздовж однієї чи двох паралелей у середній частині карти	Конічні – для територій в середніх широтах; поліконічні - карт світу

Для довідки: Відмінності картографічних проекцій

Азимутальна проекція. Якщо уявна горизонтальна площина дотична до полюса, то цю проекцію називають нормальною, якщо до екватора – то поперечною; для інших територій – косою. Нормальна азимутальна проекція застосовується для картування приполярних територій, а поперечна – територій, розташованих поблизу екватора. У нормальній азимутальній проекції меридіани мають вигляд прямих ліній, що виходять від полюса, а паралелі – концентричних кіл.

Циліндрична проекція. Якщо вісь циліндра співпадає з віссю Землі, то така проекція називається нормальною, а якщо перпендикулярна до неї – поперечною, якщо інша – то косою.

Характерною рисою циліндричної нормальної проекції є те, що і паралелі, і меридіани є прямими лініями. Цю проекцію використовують для створення карт територій, прилеглих до екватора. Поперечні циліндричні проекції для створення оглядових карт не застосовуються.

 Які недоліки має зображення земної поверхні в циліндричній проекції?

─ Карта на рис. 5.2 виконана в нормальній рівнокутній циліндричній проекції. Найменше спотворення довжин спостерігається на екваторі (по лінії дотику глобуса з площиною); чим ближче до полюсів – тим спотворення довжин більше.

Конічна та поліконічна проекції. Якщо точки земної поверхні переносять на уявний конус, то така картографічна проекція називається конічною; а якщо одночасно на декілька конусів різного розміру — то поліконічною. При цьому вісь конусу співпадає із віссю Землі.

Для довідки: Класифікація — це метод групування об’єктів або явищ за певними ознаками.

У підручнику далі розглядається класифікація географічних карт за такими ознаками: охопленням території; змістом; призначенням тощо.

 2. Складіть таблиці або схеми класифікації географічних карт за певними ознаками: а) за масштабом; б) за змістом; в) за призначенням.

Класифікації географічних карт
а) за масштабом	б) за змістом	в) за призначенням
– великомасштабні (понад 1:200 000); – середньомасштабні (від 1:200 000) до 1:1 000 000 включно); – дрібномасштабні (дрібніше 1:1 000 000)	– загально-географічні; – тематичні (кліматичні, геоморфологічні, розміщення населення, економіко-географічні).	– туристичні, – науково-довідкові, – навчальні, – автомобільних шляхів, – військові тощо

 5. Перелічіть спільні й відмінні риси географічної карти та плану місцевості.

Спільні риси	Відмінності
Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні	План	Карта
	модель невеликої ділянки земної поверхні	може охоплювати різні території: від усієї Землі — до її відносно невеликої ділянки
	з невеликим зменшенням зображення поверхні (майже без спотворень)	з більшим зменшенням зображення поверхні (чим менший масштаб – тим більші спотворення)
	Без використання проекцій	Модель створена на певній математичній основі (з використанням певної проекції)

 7. Самостійно складіть кілька тестів, які характеризують відмінність картографічних проекцій за зображенням градусної сітки та особливостями спотворень.

─ В якій із проекцій градусна сітка має вигляд прямокутників:

а) конічній; б) циліндричній; в) азимутальній; г) на топографічних планах

─ В яких проекціях сильно спотворюються площі, але майже без спотворень відображаються кути між двома точками:

а) довільних; б) рівнокутних; в) рівновеликих; г) рівновідстаневих

─ У рівновеликих проекціях карт:

а) дуже спотворюються площі; б) абсолютно не спотворюється зображення площ;

в) спотворення площ незначне; г) у різних частинах карт спотворення площ різне.

8. Чи є спотворення кутів на фізичній карті географічного атласу?

Для довідки: частини картографічного зображення потрібно розтягувати або стискати, що призводить до спотворень на картах. Розрізняють чотири види картографічних спотворень: довжин ліній, кутів, форм і площ.

З’ясувати наявність спотворень можна за допомогою ліній градусної сітки:

• якщо відрізки меридіанів між сусідніми паралелями однакові, спотворень довжин по меридіанах немає;

• якщо відрізок паралелі 60° у два рази менший за відрізок екватора між сусідніми меридіанами, то спотворень довжин по паралелях немає;

• однакова форма клітин градусної сітки між одними й тими паралелями показує відсутність спотворень форм;

• перетин меридіанів і паралелей під прямим кутом показує, що спотворення кутів відсутні.

─ Оскільки на фізичній карті України перетин меридіанів і паралелей має кут близько 90°, то спотворення кутів на ній невелике.