Тема 6. Геоморфологічна будова

§13. Закономірності поширення типів і форм рельєфу

(урок № 16 – вивчення нового)

 Як обертання Землі в Космосі впливає на формування рельєфу?

─ Як відомо, на початку кожного геотектонічного циклу відбувається розширення Землі, яке супроводжується інтенсивним розходженням і опусканням блоків земної кори в межах рухливих поясів. У межах же давніх платформ відбувається незначне опускання їх окраїн (як правило, окраїни платформ стають мілководним шельфом океанів і морів).

Всередині кожного геотектонічного циклу спостерігається стиснення Землі. Його основні наслідки – інтенсивне стиснення і горотворення в межах рухливих поясів і незначне підняття – у межах платформ (на їх окраїнах утворюються плити платформ, складені горизонтальними пластами гірських порід).

 Що вивчає наука геоморфологія?

─ Геоморфологія – наука про рельєф. З поняттям «геоморфологічна будова» учні знайомляться зі словника понять на с. 217: Геоморфологічна будова – поєднання в межах певної території форм рельєфу різного розміру і походження.

 Поясніть зв’язок між проявом внутрішніх і зовнішніх процесів утворення великих форм рельєфу (за рис. 13.1). Які процеси зумовлюють формування рівнин і гір?

─ Великі форми рельєфу сформувалися впродовж неотектонічного етапу під впливом двох груп процесів: внутрішніх, ендогенних (підняття або опускання) і зовнішніх, екзогенних (денудація або акумуляція гірських порід). На ділянках неотектонічного підняття упродовж останніх 25 млн. років утворювалися гори і височини, а на ділянках опускань, які змінювалися слабкими підняттями – низовини.

У межах платформ Євразійської літосферної плити неотектонічні рухи були слабо інтенсивні (+400... –100 м), тому тут утворились різні типи рівнин. На ділянках, які піднімалися досить активно (+200 ...+400 м), утворилися денудаційні височини (найбільш підняті частини Донецької, Придніпровської, Подільської). На ділянках неотектонічного опускання відбувалася акумуляція пухких гірських порід і сформувалися акумулятивні низовини (знижені частини Причорноморської, Придніпровської, Поліської, Закарпатської). На інших територіях процеси денудації та акумуляції поєднувалися.

 Які форми рельєфу відповідають прогинам і западинам?

─ Прогинам у межах складчастих систем Середземноморського рухливого поясу відповідають: Закарпатська низовина (Закарпатській западині); Передкарпатська височина (Перед карпатському прогину); Північнокримська низовина (прогинам у межах Скіфської молодої плити); улоговина Азовського моря (прогинам у межах Скіфської молодої плити та Індоло-Кубанському прогинові).

Неотектонічний етап триває і понині. Продовжуються вертикальні й горизонтальні рухи земної кори. У межах рівнин переважають підняття (+2...5 мм за рік), і лише подекуди – опускання. У Карпатах підняття становлять +2...4 мм на рік, у Кримських горах +1..3 мм за рік (на Південному березі Криму –1...2 мм). Неотектонічні рухи по зонах розломів у межах рухливого поясу зумовлюють землетруси.

Інформація про невеликі форми рельєфу і їх типи (морфоскульптури), в основному, згрупована у вигляді таблиці. Користуючись цією таблицею, подальшим текстом та ілюстраціями, а також геоморфологічною картою навчального атласу учні визначають райони найбільшого поширення кожного типу рельєфу.

Типи рельєфу	Рельєфоутворюючі процеси і фактори (відповідні форми рельєфу)	Райони найбільшого поширення
Ерозійно- аккумулятивний	а) Площина ерозія і акумуляція (змиті верхні частини схилів; делювіальні шлейфи нижньої частини схилів); б) Лінійна ерозія та акумуляція тимчасових водотоків (ерозійні борозни, лощини, яри, балки); в) Ерозія й акумуляція постійних водотоків (корінні схили, заплави, тераси річкових долин)	Ерозія переважає в межах найбільш піднятих форм рельєфу (схилів гір, височин), складених пухкими гірськими породами – на відрогах Середньоросійської, Придніпровської, Подільської височин тощо. Акумуляція переважає в межах низовин (Закарпатської, власне Придніпровської, Причорноморської)
Денудаційний	Неотектонічні підняття, міцні гірські породи (горби -“останці”)	Донецький, Словечансько-Овруцький, Гологоро-Кременецький кряжі, Приазовська височина
Льодовиковий (змінений ерозією)	Денудація (гляціодислокації, гляціовідторженці, льодовикові кари) й акумуляція (горби напірної морени) Дніпровського та Окського льодовиків	Райони поширення льодовиків (наприклад, Волинське моренне пасмо); у Карпатських горах – льодовикові кари
Водно- льодовиковий	Ерозія і акумуляція талих льодовикових вод: піщані (зандрові) рівнини, ози, ками, прохідні долини	Низовини, куди стікали потоки талих льодовикових вод (Поліська низовина, рівнина Малого Полісся)
Гравітаційний	Круті схили (зсуви, ”шишаки”; обвально-осипні шлейфи на схилах гір)	У горах; на берегах морів і водосховищ, на крутосхилах річкових долин
Карстовий	Розчинні у воді тріщинуваті гірські породи: поверхневий карст (каррові поля, лійки, долини, провали); покритий карст (печери, шахти, каверни)	Кримські гори, Причорноморська низовина (у вапняках); Середньоросійська височина, захід Поліської низовини (у крейді); Закарпатська низовина, західна частина Донбасу (у кам’яній солі); південь Подільської височини (у гіпсах)
Еоловий	Вітрова ерозія , сипучі гірські породи (дюни-кучугури, котловини видування)	У межах Поліської низовини, надзаплавних терасах і дельтах річок
Суфозійний	Просадки лесових порід на плоских вододілах (“степові блюдця”, поди)	Придніпровська і Причорноморська низовини, Київське лесове плато
Береговий	Абразійна або акумулятивна дія хвиль і течій (коси, берегові бари, пляжі, тераси)	Узбережжя Чорного й Азовського морів
Вулканогенний	Давній вулканізм, різні види денудації	Зруйновані вулкани Вулканічного пасма, Південного берега Криму
	Грязьовий вулканізм	Грязьові вулкани на сході Кримського півострова, дні Азовського моря
Техногенний	Спрямована діяльність людини (кар’єри, відвали, дамби, насипи, кургани, будівлі)	Найпоширеніший у промислових районах (Донбасі, Кривбасі, Придніпров’ї)

  Які форми рельєфу річкової долини є ерозійними, а які — акумулятивними?

─ Ерозійні форми: круті корінні схили, схили терас, річища; акумулятивні форми: акумулятивні тераси, заплави.

 Чи можна запобігти негативному впливу ерозії?

─ Підходи до запобігання негативному впливові ерозії:

а) контурно-меліоративне землевлаштування (проектування контурів полів у відповідності до контурів елементів рельєфу; підбір для кожного контуру сівозмін; комплексу меліоративних заходів);

б) лісова меліорація; засипка та обвалування ярів;

в) щілювання, борознування, розорювання упоперек схилів тощо.

 1. Які процеси зумовлюють утворення великих, а які — невеликих форм рельєфу?

─ Великі форми рельєфу утворюються під переважним впливом ендогенних процесів, а невеликі форми – головним чином під впливом екзогенних процесів.

 4. Які гори в межах України належать до молодих; омолоджених; вулканічних?

─ До молодих гір належить більша частина Українських Карпат, складена осадовими гірськими породами, а також передгір’я Кримських гір; до омолоджених (відроджених) гір слід віднести Головне пасмо Кримських гір, Рахівське й Чивчинське пасма Карпат; до вулканічних гір – Вулканічне (Вигорлат-Гутинське) пасмо Українських Карпат, окремі вулканічні куполи в Закарпатті (Берегівський, Мукачівський тощо), згаслий вулкан Карадаг і гори-лаколіти Аюдаг, Кастель – у Криму.

6. Доведіть, що акумуляція й денудація гірських порід є протилежно направленими, але взаємозв’язаними процесами, які зумовлюють утворення різних типів і форм рельєфу.

─ При відповіді на це запитання слід користуватися рис. 13.1 підручника. Денудація й акумуляція дійсно є взаємозв’язаними процесами, які відбуваються під дією одного й того ж агента. Так, один і той же водний потік зумовлює ерозію у верхніх частинах схилу, й акумуляцію гірських порід – у його нижніх частинах. Вітер одного напрямку й сили в одному місті зумовлює утворення улоговин видування, а по сусідству – дюни. Як правило, на піднятих ділянках переважає денудація, а на знижених ділянках – акумуляція.

7. Поширення яких невеликих форм рельєфу завдає шкоди різним видам господарської діяльності? Розвитку яких із них сприяє діяльність людини? Чи можна запобігти негативному впливові цих геоморфологічних процесів?

─ Утворення деяких невеликих форм рельєфу зумовлене протіканням несприятливих (стихійних) геоморфологічних явищ, які завдають шкоди різним видам господарської діяльності. Деякі з цих явищ зумовлює або інтенсифікує діяльність людини. Так, площинний змив та ерозія тимчасових водотоків значно інтенсифіковані в умовах великої розораності території України (особливо на схилах, складених пухкими гірськими породами). Про заходи щодо запобігання ерозії, як несприятливого геоморфологічного процесу, йшлося вище.

Господарська діяльність людини інтенсифікує також процеси зсувоутворення (при дорожньому будівництві, створенні штучних водоймищ), дефляцію (вітрову ерозію) – при вирубуванні соснових лісів на перших надзаплавних терасах річок; суфозію − на плоских вододілах при їх розорюванні або при будівництві на лесових ґрунтах тощо.

Зумовлює утворенню техногенних форм рельєфу видобуток корисних копалин. При складуванні «пустих» гірських порід утворюються їх величезні відвали.