Тема 7. Мінерально-сировинні ресурси
Візьміть до уваги! Ознайомлюючись зі змістом § 14—16 підручника та картою корисних копалин навчального атласу, необхідно послідовно наносити їхні родовища на контурну карту. Під час уроків розглядайте зразки відповідних корисних копалин зі шкільної колекції.
§ 14. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини (урок № 17 – вивчення нового)
Чому існує дуже багато різних видів мінералів і гірських порід?
─ Вчителю варто нагадати, що мінерали – це природні тіла, речовина яких відносно однорідна за складом i властивостями. Існують кілька тисяч мінералів. Кожен із мінералів утворюється за певних умов – на різних глибинах, при різній температурі й тиску тощо.
Мінерали входять до складу гірських порід. Деякі гiрськi породи складаються iз одного мінералу (наприклад вапняк – із кальциту), інші – з кiлькох мiнералiв. Наприклад, гранiт – з кварцу, польового шпату, слюди.
Гiрськi породи поширені не лише в горах. Це всi природнi тiла, що складають земну кору. Гiрськими породами є твердий гранiт, рiдка нафта, природний горючий газ. Однак, переважають гiрськi породи у твердому агрегатному станi.
Гірських порід дуже багато, оскільки вони утворюються за різних умов. За умовами утворення гірські породи подiляють на три групи: магматичні, метаморфічні, осадові. Прикладами магматичних гірських порід є граніт і базальт; метаморфічних – мармур, кристалічний сланець; осадових – глина, вапняк.
Чи випадково різні гірські породи поширюються на території України?
─ Різні гірські породи поширені закономірно — залежно від історії геологічного розвитку певної території (зміни характеру тектонічних рухів та палеогеографічних умов — дивіться геохронологічну таблицю на рис. 60-61).
Для допитливих!» В геологічній історії території України були епохи, сприятливі для формування родовищ корисних копалин певного типу. У протерозойську еру — для залізних метаморфізованих руд та родовищ графіту. У девоновий і пермський періоди — товщ солей, що відкладались в теплих лагунах пересихаючих морів. Відклади кам’яновугільного періоду надзвичайно багаті горючими корисними копалинами. До відкладів крейдового періоду приурочені родовища крейди і фосфоритів, палеогенового періоду — бурого вугілля, марганцевих руд; неогенового періоду — солей, сірки, осадових залізних руд.
Територія України належить до тектонічних структур, різних за віком та умовами утворення. Як це вплинуло на забезпеченість різними групами корисних копалин?
─ Належність території України до різних тектонічних структур зумовлює значну різноманітність родовищ корисних копалин.
Як роздатковий матеріал, учитель може використати узагальнюючу таблицю класифікації корисних копалин, яка подається далі, а при вивченні окремих груп корисних копалин – таблиці на с. 74-75 та карту на с. 55 підручника.
При вивченні закономірностей поширення паливних корисних копалин учні знайомляться зі змістом таблиці на с. 75 і одночасно знаходять розташування басейнів, областей і родовищ відповідної корисної копалини на карті атласу.
Пригадайте, за яких палеогеографічних умов утворилося кам’яне вугілля (див. с. 62 підручника): «В Донецькому прогині в карбоновий період, під впливом коливних слабо інтенсивних тектонічних рухів, в умовах жаркого вологого клімату накопичилися понад 300 пластів кам’яного вугілля (в умовах заболоченого суходолу), які чергуються з пластами пісків і глин (що утворилися в морських умовах внаслідок тектонічного опускання). Причому піски утворювалися на мілководдях (до 10 м), а глини — у періоди інтенсивніших опускань, на більших глибинах».
Ким були відкриті родовища кам’яного вугілля Донбасу? (див. с. 40 підручника — рудознавцем-самоучкою Г.Капустіним).
Чим відрізняється Донецька складчаста область від інших частин Східноєвропейської платформи? (див. с. 56 підручника: «Особливе місце у складі Східноєвропейської платформи займає Донецька складчаста область. Вона має з ДДЗ спільні риси історії геологічного розвитку (Донецький прогин колись був східним продовженням ДДЗ). Але в межах цього прогину осадові породи біля 300 млн. років тому були зім’яті у складки (внаслідок стиснення й підняття ділянки літосфери), місцями прорвані магмою».
Як нафта могла потрапити на Керченському півострові на земну поверхню? (Унаслідок виверження грязьових вулканів).
Знайдіть на карті атласу назви родовищ, що освоюються з морських платформ.
─ У Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області відкрито 40 родовищ вуглеводнів, із них 10 − в акваторіях морів. Їх передбачені запаси складають біля 1 трлн. м3 газу. Нині освоюються газові родовища з морських платформ Штормове і Голіцинське на шельфі Чорного моря та два родовища північніше півострова Казантип у південній частині дна Азовського моря. Підприємство “Чорноморнафтогаз” на українському шельфі Чорного моря на південь від острова Зміїний розвідало великі поклади з промисловими запасами, які за попередніми оцінками складають 10 млн. т нафти та 10 млрд. куб. м. газу.
3. Гірські породи якого походження (осадові, магматичні, метаморфічні) використовують як паливні корисні копалини?
─ Більшість паливних корисних копалин є гірськими породами осадового походження, які утворилися переважно в межах тектонічних западин і прогинів різного віку і походження. Виняток становить антрацит – метаморфізоване кам’яне вугілля. Серед геологів є група вчених, які доводять неорганічне (не осадове) походження родовищ нафти і природного газу.
4. Складіть план характеристики паливних корисних копалин. Охарактеризуйте за ним паливні корисні копалини кожного виду.
─ Орієнтовний план:
а) вид корисної копалини;
б) назви басейнів, областей, найбільших родовищ;
в) приналежність до тектонічних структур;
г) палеогеографічні умови утворення;
д) умови залягання й особливості видобутку.
5. Порівняйте між собою: а) три вугільних басейни (Донецький, Львівсько-Волинський, Дніпровський – за наведеним вище планом); б) три нафтогазоносні області (Дніпровсько-Донецьку, Карпатську, Причорноморську – за наведеним вище планом).
7. За рекомендованою вчителем літературою детальніше охарактеризуйте умови залягання й особливості освоєння одного із видів паливних корисних копалин.
Байсарович М.М. Геологія та корисні копалини України. - К.: Наукова думка, 2001.
Геология и полезние ископаемые. (Серия: Природа Украинской ССР). - К. Наукова думка, 1986.
Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины /Ответственный редактор Е.Ф.Шнюков. – К.: Наукова думка, 1989.
Нафта і газ України. - Київ, 1997.
Нафта і газ Прикарпаття. Історичний нарис. - Краків-Київ, 2004.