- •§1. Предмет курсу, методи географічних досліджень. Адміністративно-територіальний устрій україни
- •Розділ і. Україна та її географічні дослідження
- •Тема 1. Фізико-географічне положення україни
- •§2. Загальні відомості про територію й кордони. Фізико-географічне положення
- •§3. Час на території україни
- •Тема 2. Джерела географічної інформації
- •§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України
- •§5. Географічні карти. Картографічні проекції
- •§6. Способи зображення об’єктів і явищ на оглядових і тематичних картах
- •§7. Топографічні карти та їх практичне використання
- •Опис місцевості та розв’язання задач за навчальними топографічними картами
- •Тема 3. Географічні дослідження на території україни
- •§8. Історія географічних досліджень території україни
- •§9. Географічні дослідження XX — початку xxі ст.
- •Зразки завдань для тематичного оцінювання (вступ. Теми 1 – 3)
- •Тема 4. Великі форми рельєфу й тектонічні структури
- •§10. Загальний план будови земної поверхні
- •Рельєф україни
- •95% Площа 5% р івнини гори
- •§11. Тектонічні структури
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (початок)
- •Тема 5. Геологічна будова
- •§ 12. Геологічна карта. Історія зміни природних умов
- •Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід
- •Тема 6. Геоморфологічна будова
- •§13. Закономірності поширення типів і форм рельєфу
- •Тема 7. Мінерально-сировинні ресурси
- •§ 14. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини (урок № 17 – вивчення нового)
- •§15. Рудні корисні копалини
- •§ 16. Нерудні корисні копалини. Раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (закінчення)
- •Завдання для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 2 (Теми 4 – 7)
- •Тема 8. Кліматичні умови та ресурси
- •1 . Кліматотвірні чинники
- •§ 17. Основні кліматотвірні чинники
- •§ 18. Основні кліматичні показники
- •1. Температура повітря.
- •2. Атмосферні опади та їхній річний хід.
- •525:720 ≈ 0,7. Цей показник характерний для південної частини зони лісостепу.
- •3. Розподіл вітрів переважаючих напрямків.
- •Середньорічні показники температури і кількості атмосферних опадів
- •§ 19. Кліматичні ресурси. Небезпечні явища в атмосфері
- •§ 20. Спостереження за змінами погоди й клімату
- •Узагальнюючі питання з теми 8 «Кліматичні умови та ресурси» Продовжуйте фрази або виберіть правильну відповідь:
- •Тема 9. Внутрішні води й водні ресурси
- •§21. Водний стік. Річки
- •§ 22. Озера, болота, водосховища, підземні води. Водні ресурси
- •Практична робота № 4 (продовження)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 3. Теми 8 – 9 «кліматичні умови та ресурси», «внутрішні води й водні ресурси»
- •Тема 10. Ґрунти й земельні ресурси
- •§ 23. Чинники ґрунтоутворення. Найпоширеніші ґрунти
- •24. Закономірності поширення ґрунтів. Земельні ресурси
- •Тема 11. Рослинний покрив
- •§ 25. Закономірності поширення типів рослинності
- •Тема 12. Тваринний світ
- •§26. Закономірності поширення фауністичних комплексів
- •Узагальнення знань з розділу іі
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 4 «Ґрунти і земельні ресурси», «Рослинний покрив», «Тваринний світ»
- •Розділ ііі. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •Тема 13. Природні територіальні комплекси (ландшафти)
- •§27. Ландшафти україни
- •§28. Фізико-географічне районування
- •Східноєвропейська рівнинна фізико-географічна країна Природні зони
- •Тема 14. Зона мішаних лісів
- •§29. Природа українського полісся
- •Тема 15. Зона лісостепу
- •§30. Лісостеп — зона поєднання широколистянолісових і лучностепових природних ландшафтів
- •Тема 16. Зона степу
- •§ 31. Степова зона колись і тепер
- •Практична робота № 6 складання порівняльної характеристики природних зон україни
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 5. Теми 13 – 16 «ландшафти», «природні зони»
- •(Українські Карпати і Кримські гори)
- •Тема 17. Українські карпати
- •§ 32. Українські карпати: географічне положення. Загальні риси природних умов
- •§ 33. Висотна поясність ландшафтів карпат. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Українських Карпат:
- •Тема 18. Кримські гори
- •§ 34. Особливості природних умов і ресурсів
- •§ 35. Висотна поясність. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Кримських гір:
- •Тема 19. Природні комплекси морів, що омивають україну
- •§ 36. Фізико-географічна характеристика чорного та азовського морів
- •Узагальнення знань з тем 17-19 (гірські країни, моря)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 6.
- •Розділ іv. Використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона
- •§ 37. Господарська оцінка природних ресурсів україни
- •§ 38. Екологічне законодавство. Геоекологічні проблеми, зумовлені землеробством
- •§ 39. Геоекологічні проблеми, зумовлені різними напрямками природокористування, і шляхи їх розв’язання
- •Аналіз карти геоекологічної ситуації в україні
- •Тема 20. Використання та охорона природних умов і природних ресурсів
- •§ 40. Природнозаповідний фонд україни
- •§ 41. Національна екологічна мережа україни. Моніторинг навколишнього середовища
- •Завдання для тематичного оцінювання з розділу іv
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 7.
- •Тематично-поурочне планування курсу
§ 33. Висотна поясність ландшафтів карпат. Охорона природи. Природні області
(урок № 41 – комбінований)
Чому одні дослідники відносять Закарпатську низовину до зони широколистих середньоєвропейських лісів, а інші — до зони лісостепу?
─ Очевидно, що у природному стані на Закарпатті переважали широколистяні ліси. Але внаслідок давнього освоєння території природа Закарпаття стала схожа на лісостепову зону.
2. Назвіть відмінності у висотній поясності північно-східного й південно-західного схилів Карпат. Поясніть причини різниці.
─ Відмінності зумовлені схиловою асиметрією (на однаковій висоті на південно-західному схилові випадає більша кількість опадів; а температура повітря на кілька градусів вища). Тому на південно-західному схилі висотні пояси починаються в середньому на 200 метрів вище. Цей схил іноді називають «схилом бука» — дерева вибагливого до тепла. Протилежний північно-східний прохолодніший схил називають «схилом смереки» — більш холодостійкого дерева.
6. Чи є справедливим судження одного мандрівника про те, що на шляху від Івано-Франківська до берега Північного Льодовитого океану він бачив таке ж різноманіття рослинності, що й на шляху від Івано-Франківська до вершини Говерли? Свою відповідь обґрунтуйте.
─ Дійсно, від підніжжя Карпат до їх вершини спостерігається той же набір висотних поясів, що й набір природних зон від Прикарпаття до узбережжя Північного Льодовитого океану. Така аналогія зумовлена змінами клімату. Тільки на рівнинах зниження температури на 1○С спостерігається на відстані приблизно 100 км, а в горах – з підняттям усього на 150 м.
7. Що спільного між природою вершин Карпат та узбережжя Північного Льодовитого океану?
─ На узбережжі цього океану розташовується природна зона тундри, а на вершинах Карпат – гірський аналог тундри, – альпійський висотний пояс. Аналогія полягає у схожості рослинності, наявності деяких спільних видів флори й фауни, які в Карпатах є реліктами льодовикового періоду. Але між тундрою й альпійськими луками є й суттєві відмінності: кількість опадів на вершинах Карпат значно більша, ніж у тундрі; відсутні полярні ночі й полярні дні тощо.
8. Самостійно складіть схему висотної поясності Українських Карпат (вертикальний масштаб — 1 : 20 000).
Висотні пояси Українських Карпат:
1.Передгірний лісостеп: а) із дуба скельного; б) із дуба звичайного, граба, бука, з домішкою ялиці.
2.Підгірний і низькогірний пояс широколистяних, переважно дубових лісів: а) із дуба скельного, з домішкою граба і бука; б) із дуба звичайного, граба, бука, ялиці.
3. Низькогірний і середньогірний пояс переважно букових лісів: а) майже виключно із бука; б) із бука, з домішкою ялиці і ялини.
4.Середньогірний пояс хвойних, переважно ялинових лісів (у нижній частині - із домішкою ялиці і бука).
5.Субальпійський пояс полонин (ялинове рідколісся і криволісся, чагарники-стелюхи, високі різнотравні луки);
6.Альпійський пояс полонин, льодовикових карів (низькотравні і мохові луки, чагарнички).
9. Дайте порівняльну характеристику Закарпатської низовини й Передкарпатської височини за планом:
Пункти плану: |
Закарпатська низовина |
Передкарпатська височина |
а) тектонічна структура |
Закарпатська западина |
Передкарпатський прогин |
б) корисні копалини |
Кам’яна сіль, нафта, природний газ, буре вугілля, мінеральні води |
Кам’яна сіль, калійна сіль, нафта, природний газ, озокерит, буре вугілля, мінеральні води |
в) середня температура січня та липня |
Січня -2°С Липня + 20°С |
Січня -4°С Липня +18°С |
г) річна кількість атмосферних опадів |
900 мм |
700 мм |
д) річки |
Басейн Дунаю: Тиса, Латориця, Уж |
Басейни Дністра і Прута |
е) характерні ґрунти |
Дернові опідзолені й оглеєні |
Буроземно-підзолисті |
є) рослинність |
Передгірний лісостеп із переважанням дуба скельного |
Передгірний лісостеп із переважанням дуба звичайного |
ж) господарське використання |
Значне освоєння: виноградарство, плодівництво, овочівництво, зернове господарство |
Менше освоєння: картоплярство, вирощування кормових культур |