Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Весь_ДИДАКТ_МАТЕР_Булава.doc
Скачиваний:
71
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
18.08 Mб
Скачать

Тема 3. Географічні дослідження на території україни

§8. Історія географічних досліджень території україни

ДО XX СТОЛІТТЯ (урок №9 – комбінований)

Автор підручника вважає, що тему «Географічні дослідження…» потрібно було б розглядати у кінці вивчення навчальної дисципліни, бо діти ще не знають змісту курсу, не знайомі з багатьма поняттями. Тому пропонуємо значно скоротити час на вивчення теми (до двох годин). Учні знайомляться з тестом параграфів як з навчальними оповіданнями.

Пригадайте найдавніші методи отримання географічних знань.

─ Польовий, описовий.

Перелічіть історичні етапи географічного пізнання Землі.

─ Із курсу історії діти знають, що в минулому людства виділяють епохи: стародавнього світу (до V століття нашої ери); середніх віків (до кінця XVІІ століття, включаючи епоху Великих географічних відкриттів, що розпочалися в XV столітті); нового часу (до кінця ХІХ століття), новітнього часу та сучасності (ХХ … початок ХХІ століття). Тому виділяють аналогічні за назвами історичні етапи географічного пізнання Землі.

Стародавній етап географічного пізнання.

Оповідання для ознайомлення. Біля 8 тисяч років тому виникло землеробство — вирощування окультурених рослин. Людям стали необхідними знання про рух космічних тіл (особливо Сонця), від яких залежали початок і кінець певних землеробських справ. Люди дійшли висновку, що на перебіг різних природних явищ на Землі суттєво впливають космічні тіла і їх рухи. Тому вони вели спостереження за Сонцем, Місяцем, планетами й зірками. Носіями цих знань були, здебільшого, жерці. Пізнання навколишнього середовища було зумовлене не тільки потребами у їжі, житлі, певних предметах, але й природною допитливістю окремих людей.

Середньовічний етап географічного пізнання

Згадайте, якою річкою в межах України проходив цей шлях? (По Дніпру).

Оповідання для ознайомлення. Арабські мандрівники про землі східних слов’ян.

Цікаву оповідь про землі слов’ян біля Києва дає Ібн-Даст у творі «Книга добрих скарбів» (перша половина Х століття): «Країна слов’ян — край рівний і лісний; в лісах вони і живуть. З дерева виробляють вулики для бджіл... Вони пасуть свині, а також вівці... Найбільш сіють просо... Є в них різні кобзи, гуслі й дудки... . Холод в їх країні такий великий, що кожний на зиму викопує собі житло — землянку, до котрої приробляє з дерева гостроверхій дах, й на той дах накладає землю. У таких землянках живуть цілою родиною, запалюють посередині вогонь, розпікають до почервоніння каміння й так гріються. В такому житлі вони залишаються до весни».

Після монгольських завоювань через українські землі мандрували посли до хана від правителів держав Західної Європи (італієць Плано Карпіні, француз Вільгельм Рубрук та інші), які залишили свої спогади.

Географічні уявлення давніх слов’ян та в часи Київської Руси. У стародавніх слов’ян переважали міфологічні погляди на світобудову. У світогляді давніх слов’ян існував свій пантеон богів, що „відповідали” за певні природні явища (Перун, Мокш, Даждьбог тощо).

Важливими історичними й географічними джерелами знань є давньоруські літописи, які писали переважно монахи: літописне зведення 1073 року; «Повість временних літ» (1114-1116 рр.), у якій, зокрема, описується торговий шлях «із варяг у греки» — від Скандинавії до Чорного й Середземного морів, який на значній протяжності проходив Дніпром.

У літописах знаходимо назви історичних земель, річок тощо. Географічний термін «Україна» вперше згадується в Київському літописі (1187 р.). Проте найчастіше землі, які заселяли східнослов’янські народи, йменували «Руссю». Терміном «Україна» позначали відокремлену частину території Русі. Відомості географічного характеру трапляються в «Повісті врем’яних літ» — літописному зведенні, укладеному в Києві, яке відоме також як «Літопис Нестора» (охоплює 852-1117 рр.). Його продовженням є Київський літопис (охоплює 1118-1198 рр.), та Галицько-Волинський літопис (охоплює 1209-1292 рр.).

Географічні дослідження Нового часу. У кінці XVIII століття дослідженням природи Західної України займався «батько» польської геології й географії Станіслав Сташіц; Карпати вивчав професор Львівського університету Балтазар Акке.

Серед робіт вчених Російської Академії наук виділяється праця академіка Йогана-Антона Гюльденштадта, який під час експедиції 1773-1774 років описав рослинність цілинного тоді степу. Чудові описи природи Криму залишили Карл Габліц і Петро-Симон Паллас.

7. У чому полягають особливості географічної інформації про територію України: а) в працях давньоримських учених:

─ Особливістю розвитку географії у давньоримський час було складання книг описів Ойкумени і її частин. Їх складали для виховання дітей найбільш знатних людей держави – майбутніх правителів і полководців.

б) в джерелах XVII століття

─ У зв’язку з винайденням приладів для складання топографічних карт з’явилися досить точні карти земель сучасної України.

Чим відрізняється географія ХІХ століття від географії XVIIІ століття?

У XVIIІ столітті з’явилися перші наукові описи природи різних частин України. Географія буда єдиною, цілісною наукою. У ХІХ столітті розвиток географії призвів на її поділ на окремі науки (геоморфологію, кліматологію тощо). У кінці ХІХ століття розпочаті комплексні географічні дослідження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]