Узагальнення знань з розділу іі

(Урок № 33 — узагальнення, корекції та контролю знань)

Під час самостійної підготовки до тематичного контролю учні відповідають на завдання на с. 135.

 Вставте пропущені слова, або продовжуйте фрази:

1. Територія України розташована в межах Євразійської літосферної плити і Середземноморського рухливого поясу. 2. Між тектонічними структурами і великими формами рельєфу є певна відповідність. Так, УкЩ відповідають Придніпровська й Приазовська височини; фундамент Середньоросійської височини — це Воронезький кристалічний масив. 3. Карпати утворились в альпійський геотектонічний цикл, а Кримські гори — в кіммерійський геотектонічний цикл. 4. Великі форми рельєфу утворилися протягом неотектонічного етапу, а невеликі — антропогенового періоду. 5. Надра України багаті на такі види корисних копалин: залізні й марганцеві руди, будівельні матеріали, а бідні на руди кольорових металів – олова, молібдену тощо, нафти і газу. 6. Рудні корисні копалини приурочені до таких тектонічних структур: фундаменту Українського щита, Донецької складчастої області, Вулканічного пасма Карпат, а горючі корисні копалини — до западин різного походження і віку (Донецької складчастої області, Передкарпатського і Львівського прогинів, Причорноморської западини тощо. 7. Основні чинники кліматоутворення — радіаційний, циркуляційний, підстилаючої земної поверхні. 8. На територію України протягом року проникають три типи (помірний, тропічний, арктичний) і шість підтипів повітряних мас (кПП, мПП, кТП, мТП, кАП, мАП). 9. Улітку на територію України проникають повітряні маси з таких баричних центрів атмосфери: Азорського максимуму (зумовлюють спекотну суху погоду); Ісландського мінімуму (зумовлюють відносно прохолодну вологу погоду). 10. Коефіцієнт зволоження — це співвідношення річної кількості опадів до випаровуваності. Він збільшується з північного заходу й заходу на південний схід і південь (від >1 до 0,3). 11. Річки України живляться сніговими талими, дощовими і підземними водами. У горах і на північному заході рівнинної України найбільша частина у живленні річок дощових вод, а на півдні України — снігових талих вод. 12. Складові частини розподілу водного стоку річок протягом року — повінь, паводки, межень. 13. За походженням озерні улоговини поділяють на заплавні, карстові, у льодовикових карах, загатні, лиманні, залишкові тощо. 14. Чорноземи сформувалися під степовою трав’янистою рослинністю; субори — на дерново-підзолистих ґрунтах; діброви — на сірих лісових ґрунтах. 15. Наведіть приклад впливу фізико-географічних чинників (клімату — забезпеченості теплом і вологою, рельєфу, складу гірських порід, рівня залягання ґрунтових вод) на поширення ґрунтового й рослинного покривів (дивись заповнену таблицю на с.125, текст на с. 128-130).

На першому етапі уроку учитель узагальнює знання учнів із розділу ІІ і готує їх до вивчення розділу ІІІ.

При вивченні кожного з шести природних компонентів у підручникові давалися завдання на встановлення взаємозв’язків між ними. Ці взаємозв’язки зумовлені протіканням у географічній оболонці Землі фізико-географічних явищ внаслідок надходження різних видів енергії та її подальшого перерозподілу між природними компонентами (згідно загальної закономірності природи — збереження енергії).

Протікання фізико-географічних явищ зумовлене впливом одного або кількох джерел енергії: 1) сонячної; 2) радіоактивного розпаду й ущільнення земних надр; 3) обертання Землі і сили тяжіння; 4) вітру й текучої води (трансформованої енергії перших трьох видів); 5) техніки (трансформованої й направленої людиною енергії всіх попередніх видів).

Більшість фізико-географічних явищ протікає під впливом кількох чинників (джерел енергії). Так, поверхневий водний стік формується завдяки енергії Сонця, із використанням якої відбулося випаровування води, а потім випадання дощу; енергії земних надр, завдяки якій територія була піднята й вода стікає по поверхні. Водний стік зв’язує всі природні компоненти (Учитель задає питання: «Подумайте, як саме, і наведіть приклади такого зв’язку»).

Фізико-географічні явища, які завдають шкоди господарству, погіршують умови життя населення називають несприятливими стихійними. За впливом на формування певного природного компоненту, дещо умовно, несприятливі явища поділяють на геолого-геоморфологічні; метеорологічні; гідрологічні; ті, що погіршують якість ґрунтів; життя рослин і тварин.

 Узагальніть знання про фізико-географічні явища у вигляді таблиці, за планом: а)тип несприятливих явищ; б) назва явища; в) чинники і джерела енергії протікання; г) райони найбільшого поширення.

Протікання або активізація багатьох сучасних фізико-географічних явищ значною мірою зумовлені порушенням людиною природних потоків речовини й енергії, застосуванням енергії техніки. Одні явища зумовлюють виникнення цілого ланцюжка інших. Тому, перш ніж планувати якісь зміни у природі, необхідно спрогнозувати, до яких несприятливих фізико-географічних явищ ці зміни можуть призвести. Для запобігання або зменшення шкоди від уже існуючих несприятливих фізико-географічних явищ проводять меліоративні, гідротехнічні, агротехнічні та інші заходи із застосуванням енергії техніки.