- •§1. Предмет курсу, методи географічних досліджень. Адміністративно-територіальний устрій україни
- •Розділ і. Україна та її географічні дослідження
- •Тема 1. Фізико-географічне положення україни
- •§2. Загальні відомості про територію й кордони. Фізико-географічне положення
- •§3. Час на території україни
- •Тема 2. Джерела географічної інформації
- •§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України
- •§5. Географічні карти. Картографічні проекції
- •§6. Способи зображення об’єктів і явищ на оглядових і тематичних картах
- •§7. Топографічні карти та їх практичне використання
- •Опис місцевості та розв’язання задач за навчальними топографічними картами
- •Тема 3. Географічні дослідження на території україни
- •§8. Історія географічних досліджень території україни
- •§9. Географічні дослідження XX — початку xxі ст.
- •Зразки завдань для тематичного оцінювання (вступ. Теми 1 – 3)
- •Тема 4. Великі форми рельєфу й тектонічні структури
- •§10. Загальний план будови земної поверхні
- •Рельєф україни
- •95% Площа 5% р івнини гори
- •§11. Тектонічні структури
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (початок)
- •Тема 5. Геологічна будова
- •§ 12. Геологічна карта. Історія зміни природних умов
- •Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід
- •Тема 6. Геоморфологічна будова
- •§13. Закономірності поширення типів і форм рельєфу
- •Тема 7. Мінерально-сировинні ресурси
- •§ 14. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини (урок № 17 – вивчення нового)
- •§15. Рудні корисні копалини
- •§ 16. Нерудні корисні копалини. Раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (закінчення)
- •Завдання для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 2 (Теми 4 – 7)
- •Тема 8. Кліматичні умови та ресурси
- •1 . Кліматотвірні чинники
- •§ 17. Основні кліматотвірні чинники
- •§ 18. Основні кліматичні показники
- •1. Температура повітря.
- •2. Атмосферні опади та їхній річний хід.
- •525:720 ≈ 0,7. Цей показник характерний для південної частини зони лісостепу.
- •3. Розподіл вітрів переважаючих напрямків.
- •Середньорічні показники температури і кількості атмосферних опадів
- •§ 19. Кліматичні ресурси. Небезпечні явища в атмосфері
- •§ 20. Спостереження за змінами погоди й клімату
- •Узагальнюючі питання з теми 8 «Кліматичні умови та ресурси» Продовжуйте фрази або виберіть правильну відповідь:
- •Тема 9. Внутрішні води й водні ресурси
- •§21. Водний стік. Річки
- •§ 22. Озера, болота, водосховища, підземні води. Водні ресурси
- •Практична робота № 4 (продовження)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 3. Теми 8 – 9 «кліматичні умови та ресурси», «внутрішні води й водні ресурси»
- •Тема 10. Ґрунти й земельні ресурси
- •§ 23. Чинники ґрунтоутворення. Найпоширеніші ґрунти
- •24. Закономірності поширення ґрунтів. Земельні ресурси
- •Тема 11. Рослинний покрив
- •§ 25. Закономірності поширення типів рослинності
- •Тема 12. Тваринний світ
- •§26. Закономірності поширення фауністичних комплексів
- •Узагальнення знань з розділу іі
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 4 «Ґрунти і земельні ресурси», «Рослинний покрив», «Тваринний світ»
- •Розділ ііі. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •Тема 13. Природні територіальні комплекси (ландшафти)
- •§27. Ландшафти україни
- •§28. Фізико-географічне районування
- •Східноєвропейська рівнинна фізико-географічна країна Природні зони
- •Тема 14. Зона мішаних лісів
- •§29. Природа українського полісся
- •Тема 15. Зона лісостепу
- •§30. Лісостеп — зона поєднання широколистянолісових і лучностепових природних ландшафтів
- •Тема 16. Зона степу
- •§ 31. Степова зона колись і тепер
- •Практична робота № 6 складання порівняльної характеристики природних зон україни
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 5. Теми 13 – 16 «ландшафти», «природні зони»
- •(Українські Карпати і Кримські гори)
- •Тема 17. Українські карпати
- •§ 32. Українські карпати: географічне положення. Загальні риси природних умов
- •§ 33. Висотна поясність ландшафтів карпат. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Українських Карпат:
- •Тема 18. Кримські гори
- •§ 34. Особливості природних умов і ресурсів
- •§ 35. Висотна поясність. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Кримських гір:
- •Тема 19. Природні комплекси морів, що омивають україну
- •§ 36. Фізико-географічна характеристика чорного та азовського морів
- •Узагальнення знань з тем 17-19 (гірські країни, моря)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 6.
- •Розділ іv. Використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона
- •§ 37. Господарська оцінка природних ресурсів україни
- •§ 38. Екологічне законодавство. Геоекологічні проблеми, зумовлені землеробством
- •§ 39. Геоекологічні проблеми, зумовлені різними напрямками природокористування, і шляхи їх розв’язання
- •Аналіз карти геоекологічної ситуації в україні
- •Тема 20. Використання та охорона природних умов і природних ресурсів
- •§ 40. Природнозаповідний фонд україни
- •§ 41. Національна екологічна мережа україни. Моніторинг навколишнього середовища
- •Завдання для тематичного оцінювання з розділу іv
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 7.
- •Тематично-поурочне планування курсу
§11. Тектонічні структури
(Урок № 13 – комбінований)
Що вивчає наука тектоніка?
─ Тектоніка – одна з геологічних наук, яка вивчає рухи і будову літосфери та земної кори.
Яка відмінність між поняттями «літосфера» й «земна кора»?
─ Літосфера – це тверда оболонка Землі, яка включає земну кору і верхню мантію. Нижньою межею літосфери є астеносфера – в’язкий шар у верхній мантії, над яким відбуваються горизонтальні і вертикальні рухи частин літосфери. Середня потужність літосфери під материками 400 км, під океанами 200 км. Сучасні дослідження показали, що шар астеносфери є не суцільним.
Земна кора – верхня частина літосфери, обмежена знизу так званою «поверхнею Мохоровичича (Мохо)», яка відділяє земну кору від мантії і фіксується зміною швидкості проходження сейсмічних хвиль.
Що називають літосферними плитами?
─ Дивіться словник понять на с. 217 підручника:
Літосферні плити — найбільші блоки літосфери Землі, обмежені зонами розломів. По розломах відбувається переміщення літосферних плит (зіткнення, розсування тощо).
. Як ви вважаєте, які методи досліджень будуть застосовані при вивченні тектонічної будови?
─ Результати дистанційних (геофізичних) досліджень; методи моделювання і порівняння, наукового пояснення.
Пригадайте, якими гірськими системами виражений у рельєфі рухливий пояс?
─ Середземноморський рухливий пояс в межах України виражений у рельєфі Карпатською і Кримською гірськими системами.
При вивченні тектонічної будови учитель використовує картосхему (рис. 11.1) та таблицю-легенду до неї (рис. 11.2). У цій таблиці показаний поділ великих тектонічних структур на менші.
Спочатку вивчаємо будову давньої Східноєвропейської платформи за допомогою схематичного рисунка «Умовний переріз через платформу», що подається нижче. Цей рисунок учитель послідовно може схематично зобразити на дошці. На рисунку слід чітко відобразити вертикальну будову платформи – поділ на кристалічний фундамент і осадовий чохол. За потужністю осадового чохла в межах платформи виділяють щит і плиту платформи. У свою чергу, в межах плити платформи виділяють масиви і западини.
Умовний переріз через платформу
До плити Східноєвропейської давньої платформи належать Воронезький масив; Львівський прогин і перехідна структура між ним та УкЩ – Волино-Подільська плита; Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ), північна частина Причорноморської западини.
Пункт параграфа «Де і чому відбуваються землетруси?» подається для ознайомлення. Учитель може схематично зобразити механізм виникнення землетрусів: різнонаправлені горизонтальні рухи – у межах зони Вранча () і Закарпатської зони (); різнонаправлені вертикальні рухи – у межах Кримсько-Чорноморської () і Південно-Азовської () зон підвищеної сейсмічної активності. Учні знаходять місця розташування названих зон на тектонічній і фізичній картах.
7. Чому Середземноморському рухливому поясу відповідає найскладніший рельєф (із великим перепадом висот)?
─ Тому, що для цього поясу характерні дуже інтенсивні вертикальні й горизонтальні рухи земної кори, оскільки Середземноморський рухливий пояс − це ділянка стиснення між Африканською та Євразійською літосферними плитами. Ділянкам інтенсивного підняття сформувалися гірські складчасто-брилові споруди (наприклад, Кримська й Карпатська), а на ділянках інтенсивних опускань – передгірні прогини (Передкарпатський, Закарпатський, Індоло-Кубанський), улоговини морів (Чорного і Азовського).
9. Спробуйте графічно відобразити періоди розвитку тектонічних структур і відповідних їм форм рельєфу в межах рухливого поясу.
─ У межах рухливого поясу упродовж історії розвитку тектонічних структур і відповідних їм форм рельєфу спостерігалися такі послідовні періоди:
Періоди розвитку тектонічних структур у межах рухливого поясу |
Які форми рельєфу відповідають |
Схематичні рисунки |
1. Розширення і опускання |
Улоговини морів і океанів |
|
2. Стиснення, складкоутворення і підняття |
Гірські системи, передгірні прогини і міжгірні западини |
|
3. Відносний тектонічний спокій |
Руйнування гірських систем, утворення рівнин |
|
10. У вигляді таблиці порівняйте спільні й відмінні риси в парах понять: літосферні плити – рухливі пояси літосфери; платформа – складчаста система; щит – плита платформи; давня платформа – молода платформа.
Визначення понять |
Спільні риси |
Відмінності |
а) Літосферні плити – найбільші блоки літосфери Землі, обмежені зонами розломів. По розломах відбувається переміщення літосферних плит (зіткнення, розсування тощо) |
Найбільші складові частини літосфери |
а) Великі ділянки літосфери, обмежені зонами розломів |
б) Рухливі пояси — широкі видовжені ділянки між літосферними плитами, у межах якої чергуються в часі інтенсивні горизонтальні (розсування, стиснення) та вертикальні тектонічні рухи (опускання, підняття) |
б) Зони розломів на межах літосферних плит, утворені внаслідок рухів останніх (сходження, розходження, підсування тощо) |
|
а) Платформа – малорухома ділянка літосферної плити, що складається із кристалічного або складчастого фундаменту й осадового чохла. У рельєфі відповідає рівнинам. За віком фундаменту виділяють давню Східноєвропейську платформу й молоді платформи (Західноєвропейську, Скіфську). |
Тектонічні структури – великі складові частини літосфери |
а) Малорухома (стійка) ділянка літосферної плити |
б) Складчаста система, область — ділянки літосфери, що утворилися в межах рухливих поясів внаслідок стиснення багатокілометрової товщі осадових гірських порід. Поділяються на складчасті споруди, виражені в рельєфі горами, та прогини, виражені в рельєфі, переважно, низовинами або улоговинами морів |
б) Частини рухливих поясів літосфери, для яких характерні інтенсивні вертикальні й горизонтальні рухи |
|
а) Щит – частина платформи, в межах якої фундамент виходить на поверхню, або перекритий малопотужним осадовим чохлом. Утворився внаслідок тривалого підняття ділянки платформи |
Складові частини платформи |
а) Осадовий чохол відсутній або мало потужний (до 500 м), утворився внаслідок стійкого тектонічного підняття |
б) Плита платформи — частина платформи, перекрита потужним чохлом осадових гірських порід, які утворилися внаслідок тектонічних опускань |
б) Осадовий чохол потужний (понад 500 м), утворився внаслідок слабкого підняття або опускання |
|
а) Давня платформа — жорстка малорухома ділянка літосферної плити, що складається із кристалічного докембрійського фундаменту й осадового чохла. У рельєфі відповідає великим рівнинам |
Тектонічні структури – великі складові частини літосферних плит. У рельєфі відповідають рівнинам |
а) Кристалічний фундамент платформи давній (докембрійський) |
б) Молода платформа — малорухома ділянка літосферної плити, що складається із складчастого фундаменту й осадового чохла (переважно потужного).
|
б) Складчастий фундамент складений зім’ятими в складки й ущільненими гірськими породами (переважно палеозойського віку) |
Практична робота №3