- •§1. Предмет курсу, методи географічних досліджень. Адміністративно-територіальний устрій україни
- •Розділ і. Україна та її географічні дослідження
- •Тема 1. Фізико-географічне положення україни
- •§2. Загальні відомості про територію й кордони. Фізико-географічне положення
- •§3. Час на території україни
- •Тема 2. Джерела географічної інформації
- •§ 4. Джерела географічних знань при вивченні України
- •§5. Географічні карти. Картографічні проекції
- •§6. Способи зображення об’єктів і явищ на оглядових і тематичних картах
- •§7. Топографічні карти та їх практичне використання
- •Опис місцевості та розв’язання задач за навчальними топографічними картами
- •Тема 3. Географічні дослідження на території україни
- •§8. Історія географічних досліджень території україни
- •§9. Географічні дослідження XX — початку xxі ст.
- •Зразки завдань для тематичного оцінювання (вступ. Теми 1 – 3)
- •Тема 4. Великі форми рельєфу й тектонічні структури
- •§10. Загальний план будови земної поверхні
- •Рельєф україни
- •95% Площа 5% р івнини гори
- •§11. Тектонічні структури
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (початок)
- •Тема 5. Геологічна будова
- •§ 12. Геологічна карта. Історія зміни природних умов
- •Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід
- •Тема 6. Геоморфологічна будова
- •§13. Закономірності поширення типів і форм рельєфу
- •Тема 7. Мінерально-сировинні ресурси
- •§ 14. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини (урок № 17 – вивчення нового)
- •§15. Рудні корисні копалини
- •§ 16. Нерудні корисні копалини. Раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів
- •Установлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території україни (закінчення)
- •Завдання для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 2 (Теми 4 – 7)
- •Тема 8. Кліматичні умови та ресурси
- •1 . Кліматотвірні чинники
- •§ 17. Основні кліматотвірні чинники
- •§ 18. Основні кліматичні показники
- •1. Температура повітря.
- •2. Атмосферні опади та їхній річний хід.
- •525:720 ≈ 0,7. Цей показник характерний для південної частини зони лісостепу.
- •3. Розподіл вітрів переважаючих напрямків.
- •Середньорічні показники температури і кількості атмосферних опадів
- •§ 19. Кліматичні ресурси. Небезпечні явища в атмосфері
- •§ 20. Спостереження за змінами погоди й клімату
- •Узагальнюючі питання з теми 8 «Кліматичні умови та ресурси» Продовжуйте фрази або виберіть правильну відповідь:
- •Тема 9. Внутрішні води й водні ресурси
- •§21. Водний стік. Річки
- •§ 22. Озера, болота, водосховища, підземні води. Водні ресурси
- •Практична робота № 4 (продовження)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 3. Теми 8 – 9 «кліматичні умови та ресурси», «внутрішні води й водні ресурси»
- •Тема 10. Ґрунти й земельні ресурси
- •§ 23. Чинники ґрунтоутворення. Найпоширеніші ґрунти
- •24. Закономірності поширення ґрунтів. Земельні ресурси
- •Тема 11. Рослинний покрив
- •§ 25. Закономірності поширення типів рослинності
- •Тема 12. Тваринний світ
- •§26. Закономірності поширення фауністичних комплексів
- •Узагальнення знань з розділу іі
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 4 «Ґрунти і земельні ресурси», «Рослинний покрив», «Тваринний світ»
- •Розділ ііі. Ландшафти і фізико-географічне районування
- •Тема 13. Природні територіальні комплекси (ландшафти)
- •§27. Ландшафти україни
- •§28. Фізико-географічне районування
- •Східноєвропейська рівнинна фізико-географічна країна Природні зони
- •Тема 14. Зона мішаних лісів
- •§29. Природа українського полісся
- •Тема 15. Зона лісостепу
- •§30. Лісостеп — зона поєднання широколистянолісових і лучностепових природних ландшафтів
- •Тема 16. Зона степу
- •§ 31. Степова зона колись і тепер
- •Практична робота № 6 складання порівняльної характеристики природних зон україни
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 5. Теми 13 – 16 «ландшафти», «природні зони»
- •(Українські Карпати і Кримські гори)
- •Тема 17. Українські карпати
- •§ 32. Українські карпати: географічне положення. Загальні риси природних умов
- •§ 33. Висотна поясність ландшафтів карпат. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Українських Карпат:
- •Тема 18. Кримські гори
- •§ 34. Особливості природних умов і ресурсів
- •§ 35. Висотна поясність. Охорона природи. Природні області
- •Висотні пояси Кримських гір:
- •Тема 19. Природні комплекси морів, що омивають україну
- •§ 36. Фізико-географічна характеристика чорного та азовського морів
- •Узагальнення знань з тем 17-19 (гірські країни, моря)
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 6.
- •Розділ іv. Використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона
- •§ 37. Господарська оцінка природних ресурсів україни
- •§ 38. Екологічне законодавство. Геоекологічні проблеми, зумовлені землеробством
- •§ 39. Геоекологічні проблеми, зумовлені різними напрямками природокористування, і шляхи їх розв’язання
- •Аналіз карти геоекологічної ситуації в україні
- •Тема 20. Використання та охорона природних умов і природних ресурсів
- •§ 40. Природнозаповідний фонд україни
- •§ 41. Національна екологічна мережа україни. Моніторинг навколишнього середовища
- •Завдання для тематичного оцінювання з розділу іv
- •Зразки завдань для оцінювання навчальних досягнень з тематичного блоку 7.
- •Тематично-поурочне планування курсу
Тема 12. Тваринний світ
§26. Закономірності поширення фауністичних комплексів
(Урок №32 — комбінований)
Чому тваринний світ вивчають останнім серед природних компонентів?
— Тому що цей природний компонент є найслабкішим порівняно з іншими.
1. Дайте визначення понять: «фауна», «фауністичний комплекс»; «харчовий ланцюг»; «акліматизація» та «реакліматизація» тварин.
Фауна - сукупність видів та інших таксонів тварин, що живуть на певній території (України, степової зони, своєї області тощо). Термін «фауна» вживають тоді, коли хочуть перелічити види тварин, які живуть на даній території.
Фауністичні комплекси (тваринний світ) – сукупність тварин, пристосованих до існування в межах певного рослинного угрупування, більш-менш однорідних природних умов – певних лісів, степів, водойм тощо).
Харчовий ланцюг – ряд видів організмів, у якому кожна попередня ланка слугує їжею для наступної ланки.
Акліматизація – пристосування переселених з інших місцевостей видів тварин до умов нового природного середовища; реакліматизація – переселення в певну місцевість видів тварин, які тут мешкали раніше, але зникли (переважно унаслідок діяльності людини).
При вивченні фауністичних комплексів учні користуються відповідною картою навчального атласу.
2. Схарактеризуйте найпоширеніші фауністичні комплекси на території України:
Фауністичний комплекс |
Ссавці |
Птахи |
Плазуни |
Земноводні |
1.Ліси |
||||
А) хвойні і мішані |
Копитні: лось, козуля європейська, кабан дикий, олень благородний. Хижаки: вовк, лисиця звичайна, (бурий ведмідь, рись, кіт лісовий європейський), куниця лісова, тхір чорний, [росомаха]. Гризуни: полівка лісова, миші лісова і польова, білка, соня лісова, бобер, заєць-русак, [білка-летяга] Комахоїдні: бурозубки звичайна і мала, кріт, борсук. |
Тетерук, рябчик, глухар, синиці, яструб великий, бекас, вальдшнеп, дятли чорний, великий і малий строкаті; сойка, канюк звичайний, сови вухата і неясить; (пугач, сичик-горобець, орел-змієїд, чорний лелека, скопа). |
Гадюка звичайна, вуж звичайний, веретенниця, мідянка, ящірка прудка |
Жаби гостроморда і трав’яна; квакша звичайна, тритон гребінчастий, (ропуха комишова). |
Б) широколистяні ліси рівнин |
Копитні: кабан дикий, лось, козуля європейська, олень плямистий і благородний (акліматиз.) Хижаки: лисиця звичайна, куниця лісова, тхір чорний. Гризуни: білка, соні, заєць-русак. Комахоїдні: кріт, борсук, їжак, бурозубка звичайна, лісова миша
|
Голуб-синяк і припутень, горлиця звичайна, зозуля, дятли великий строкатий і малий, мухоловки, синиці, зяблики, пищухи, славки, дрозди, соловей, дрімлюга, сорокопуди, підорлики, балабан, шуліка чорний, сова вухата |
Гадюка звичайна, вуж звичайний, веретенниця, мідянка, ящірка прудка і живородна, (полоз лісовий – у Прикарпатті) |
Жаби гостроморда і трав’яна,; квакша звичайна, тритон гребінчастий |
В) Ліси Українських Карпат
|
Копитні: лось, козуля, олень благородний, сарна Хижаки: куниці лісова і кам’яна, вовк, (бурий вед мідь, рись, кіт лісовий європейський), Гризуни: білка звичайна, миші, заєць.
|
Тетерук, рябчик, глухар, дятли зелений, чорний і трипалий; шишкар чорний, корольки, повзики, шуліка рудий, сова сіра, (сокіл-сапсан, орел-бер-кут) |
Гадюка звичайна, мідянка, вуж звичайний, ящірки прудка, зелена і живородна, (полоз Ескулапів) |
(Жаба прудка) і трав’яна,; тритони звичайний і(карпатський, саламандра плямиста) |
Г) Ліси Гірського Криму |
Копитні: олень благородний кримський, кабан дикий, козуля, муфлон європейський (акл.) Гризуни: білка-телеутка (аклім.), миша лісова Хижаки: кримська гірська лисиця, кам’яна куниця, ласка. Комахоїдні: борсук, бурозубка мала, білозубки |
Чорний гриф, стерв’ятник, сип білоголовий, орел-могильник, сизий голуб, західний соловей, кам’яний дрізд, сойка чорноголова та інші реліктові та ендемічні підвиди |
Ящірки кримська і скельна, мідянка, жовточеревий полоз, (жовтопузик). На ПБК: (кримський гекон, леопардовий полоз, жовтопузик) |
Квакша зелена, ропуха зелена, тритон гребінчастий |
2.Степи |
Гризуни: ховрахи крапчастий, малий або сірий, на заході – європейський; хом’як звичайний, хом’ячок сірий, полівка гуртова, сліпак малий і (піщаний в дельті Дніпра), заєць-русак, (земляний заєць), миша курганчикова, (байбак). Хижаки: кам’яна куниця, лисиця-корсак і звичайна, рідко – вовк; (тхір степовий, перегузня) Комахоїдні і всеїдні: борсук, їжак (вухатий) і звичайний Копитні: [сайгак, дикий кінь-тарпан, бик-тур, степовий зубр, кулан] |
(Журавель степовий, дрохва (хохітва), стрепет), перепел, жайворонки; хижі – боривітер, шуліка чорний, кібчик, канюк звичайний, (орел степовий). |
Ящірки зелена та прудка, полози жовточеревий і узорчастий, (чотирисмугий), (гадюка степова) |
Ропуха зелена, часничниця |
3.Болота |
Кутора звичайна, кабан дикий, лось, ондатра (акл.) |
Качки-крижні, норці, гаїчка болотна, чаплі руда і жовта, бугай, лелеки, (журавель сірий), гуска сіра, лунь болотний. |
Вуж звичайний, черепаха болотна |
Жаби зелена і гостроморда |
4.Луки А)рівнинні |
Кріт, заєць-русак, єнотоподібний собака, горностай, ласка, борсук, полівка звичайна, миші жовтогорла і малесенька |
Шпаки, граки, горихвістки, коньок лучний, плиска жовтоголова, кулики, лунь лучний, (сірий журавель) |
мідянка, вуж звичайний, ящірки прудка і живородна |
Жаби трав’яна і гостро-морда, тритон звичайний |
Б)Гірські луки Карпат |
Кріт, (карпатська снігова полівка, альпійська буро-зубка |
Дрізд кам’яний, плиска гірська, оляпка, (альпійська завирушка) |
(Ескулапів полоз) |
(Альпійський тритон) |
5.Водойми: (ріки, озера, їх узбережжя) |
(Бобер), видра, нутрія, норка європейська, ондатра, кутора звичайна і (мала), водяна полівка, (хохуля). |
Чаплі – руда, біла, сіра; качки – крижні, широконіска, гоголь; чирки, лиска, деркач, водяна курочка, норці великий, коровайка, (кулик-ходуличник, колпиця, пелікан кучерявий і рожевий, орлан-білохвіст, сірий журавель, скопа). |
Вуж водяний, черепаха болотна |
Жаби ставкова і озерна, тритони звичайний і гребінчастий |
Примітка: у круглих дужках перелічені види занесені до «Червоної книги»; у квадратних дужках – зниклі види.
4. Порівняйте пристосування до умов навколишнього середовища тварин широколистяних лісів і степів України.
Для лісів характерні крупні копитні і великі хижаки. Є багато деревних видів ссавців і птахів. У степу великі копитні тварини, пристосовані до кочування і життя відкритих просторів, були знищені при освоєнні території. Вони відігравали значну роль у підтриманні рівноваги у степових ландшафтах. Так, при надмірному випасі зростала роль посухостійких рослин; при недостатньому випасі – вологолюбних. Чисельними були гризуни, які щороку виносили на поверхню тони ґрунту, зумовлювали переривання ґрунтового профілю та мозаїчність степової рослинності. Дуже чисельними були птахи, о собливо насіннєїді.
Наведіть приклади харчових ланцюгів (на прикладі природних степів):