Розділ і. Україна та її географічні дослідження

Тема 1. Фізико-географічне положення україни

§2. Загальні відомості про територію й кордони. Фізико-географічне положення

Урок №2 (вивчення нового матеріалу)

 Пригадайте, за яким планом ви давали характеристику географічного положення материка?

Учитель до початку уроку на дошці записує план цієї характеристики:

• Розташування материка щодо екватора, найбільша його видовженість із півночі на південь;

• півкулі й географічні пояси, в яких розташований материк;

• видовженість материка із заходу на схід;

• океани та моря, морські течії, що омивають материк;

• інші найближчі материки і розташування відносно них.

• На якому материку та в якій його частині розташована Україна?

Україна знаходиться в західній частині Євразії, у межах частини світу Європи. У різних країнах Європи і в різний час підходи до проведення меж цієї частини світу змінювалися. Немає єдності щодо цього питання і в сучасних європейських географів.

Центр материкової частини Європи, визначений як за методом пересічення серединної паралелі й серединного меридіана (53º34′ пн.ш., ≈25º сх.д.), так і за центром ваги цієї частини світу розташований у північно-західній частині Білорусі, на межі з Литвою. Тож відносно цього географічного центру Україна розташована в центральній і південно-східній частинах Європи.

Разом з тим, вчителю необхідно уточнити, що пам’ятний знак «Географічний центр Європи» поблизу с. Ділове на Закарпатті (рис. 2.1.) у 1979 р. був споруджений біля звичайного геодезичного знаку, встановленого Австро-Угорським Воєнно-географічним інститутом у 1887 р. Біля цього знаку є напис, при перекладі якого було зроблено помилку щодо його змісту. Слід вважати цей пам’ятний знак свідченням приналежності України до центральної Європи.

Оскільки територія України значно менше материків, і її природа буде вивчатися детальніше, то план фізико-географічного положення України теж буде детальнішим (с. 11 підручника):

ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ:

1. Загальні відомості про територію і кордони;

2. Широтне положення;

3. Довготне положення;

4. Положення відносно океанів і морів;

5. Положення відносно потоків повітряних мас;

6. Положення стосовно літосферних плит і найбільших форм рельєфу;

7. Розташування в межах басейнів великих річок;

8. Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення.

Характеристика фізико-географічного положення України подається послідовно, за наведеним вище і в підручнику планом, у діалоговій формі.

1) Загальні відомості про територію і кордони України, аналіз її розташування у межах материка і частини світу подаються в першому пункті §2. Учитель також пропонує учням прочитати оповідання «Для допитливих» Україна на карті світу на с. 14 підручника: «Україна на 1/7 більша за площу Франції, майже в 2 рази - Польщі, в 2,5 рази - Великобританії й Румунії, майже в 5 разів - Греції, в 20 разів - Бельгії. Україна межує із 7 країнами. Найбільш протяжний кордон суходолом Україна має з Росією — 1974 км + 488 км по морях; майже вдвічі коротший — із Молдовою (1222 км) і Білоруссю (1084 км); ще удвічі коротший — із Румунією (614 км + 265 по морю) та Польщею (542 км); короткий — з Угорщиною (137 км); найкоротший — зі Словаччиною (98 км).

До державної території України належать також територіальні води (понад 20 тис. кв. км водної поверхні прибережних морів, товщі вод під нею, морського дна й надр під ним на відстані 12 морських миль або 22,2 км від берегової лінії).

Відповідно до Закону України «Про виключну (морську) економічну зону», прийнятого 1995 р., до територіальних вод України прилягає смуга шириною 200 морських миль, у межах якої заборонена економічна діяльність без спеціального дозволу українського уряду. Морські кордони України визначені ще не чітко. Вони становлять біля 1,5 тисяч кілометрів. Країнами-сусідами України через Чорне й Азовське моря є Росія, Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія. Протяжність межі виключної (морської) економічної зони з Туреччиною становить близько 393 км».

Завдання: Користуючись картою, визначте, які країни межують з Україною на сході й північному сході; на півночі; на північному заході; на заході; на південному заході.

2) При визначенні широтного положення України, учні дають відповідь на запитання:

 В якій півкулі відносно екватора розташована Україна? (У північній півкулі). Пригадайте, як кількість сонячної енергії залежить від різниці широти крайніх північної та південної точок України?

— Чим більша різниця в широті крайньої північної й південної точок території – тим більша різниця у кількості сонячної енергії. Оскільки протяжність території України з півночі на південь становить 8º, то це означає, що різниця в нахилі сонячних променів над крайньою північною точкою України буде на 8º меншою, ніж над крайньою південною точкою, а значить буде суттєва різниця і в середньорічній температурі повітря.

Для закріплення цієї залежності вчитель пропонує учням за їх бажанням удома розв’язати задачу 7 із завдань у кінці параграфа:

 7. Різниця в кількості сонячної енергії зумовлена різницею у висоті Сонця на різних широтах. Визначте висоту Сонця в ополудні над крайніми північною і південною точками України в дні рівнодення (23 вересня або 21 березня) за формулою:

 = 90° –  (де  - висота Сонця ополудні,  - широта місцевості).

Розв’язок:

а) визначаємо висоту Сонця в ополудні над крайньою північною точкою України: ₁ = 90° – 52° = 38°;

б) визначаємо висоту Сонця в ополудні над крайньою південною точкою України: ₂ = 90° – 44° = 46°.

Висновок: різниця у висоті Сонця над північною і південною частинами України досить суттєва і становить 8°. Ця різниця зумовлює відмінності в температурах повітря, ґрунтово-рослинному покриві та розподілі природних зон (від зони мішаних лісів на півночі – до степової зони на півдні).

3) При визначенні довготного положення України, учні дають відповідь на запитання:

 У якій півкулі відносно нульового (Гринвіцького) меридіану розташована Україна? (У східній півкулі). Визначте різницю між крайніми західною і східною точками України в градусах довготи: (40° – 22° ≈ 18°).

Довготне положення, зокрема, важливо знати для визначення різниці в поясному й місцевому часі. Слід відзначити, що досить значна протяжність території України із заходу на схід негативно впливає на внутрішню єдність нашої держави.

Після вивчення широтного й довготного положення доцільно перейти до обґрунтування розташування географічних центрів України, визначених різними способами.

Для пояснення визначення географічного центру України за методом пересічення серединних паралелі й меридіану можна запропонувати учням виконати розрахунки:

 Визначте серединну паралель (широту) і серединний меридіан (довготу) на території України і точку їх пересічення.

Є кілька способів їх визначення. Один із них:

а) визначення серединної паралелі:

[(52°23 пн. ш. – 44°23 пн. ш.) : 2] + 44°23 пн. ш. = 48°23 пн. ш.

б) визначення серединного меридіану:

[ (40°13 сх. д. – 22°09 сх. д.) : 2] + 22°09 сх. д. = 31°10 сх. д.

Отже, 48°23 пн. ш., 31°10 сх. д. — координати географічного центру України, який розташований поблизу селища Добровеличківка Кіровоградської області.

Рис. 2.4. Крайні точки і географічні центри України (з виправленнями)

Для ілюстрації визначення географічного центру за пересіченням серединної паралелі й серединного меридіану вчитель використовує рис. 2.4 підручника. Проте діти можуть помітити, що художник, який виконував рисунок, допустив дві помилки. По-перше, не правильно підписана географічна широта серединної паралелі (слід прямо у підручнику виправити її на правильну: 48°23 пн. ш.). По-друге, неточно позначене розташування Добровеличківки, а значить і проведення серединних паралелі й меридіану. Тому можна запропонувати вчителеві виконати схематично на дошці рис. 2.4 з нашими виправленнями.

Далі вчитель пояснює, що існує ще один метод визначення географічного центру України ─ за «центром ваги» або за її конфігурацією. Розглянувши виправлений рис. 2.4 побачимо, що площа України на північ від серединної паралелі суттєво більша, ніж на південь від неї, а її площа на схід від серединного меридіану дещо більша, ніж на захід від нього. Тому географічний центр України за її конфігурацією («центром ваги») розташований за румбом «північ − північний схід» від Добровеличківки. За допомогою комп’ютерної програми, вченими Науково-дослідницького інституту геодезії і картографії було визначено його точне розташування ─ поблизу села Мар’янівка Шполянського району Черкаської області (49°0139 пн. ш.; 31°2858 сх. д.). Його місцезнаходження підтверджене ухвалою Національної ради з географічних назв (протокол №1 від 16.10.2003 року), та наказом №95 Державного комітету природних ресурсів України від 20.05.2005 року. Нещодавно поблизу Мар’янівки, на узбіччі дороги Черкаси — Умань, був установлений пам’ятний знак «Шполянщина – географічний центр України».

4) Положення відносно океанів і морів.

 Пригадайте, які протоки відділяють Чорне море від Атлантичного океану? (Босфор і Дарданелли).

5. Положення відносно потоків повітряних мас і 6) положення стосовно літосферних плит та найбільших форм рельєфу учитель пропонує визначити за допомогою настінних карт Європи, Євразії, світу —фізичної та будови земної кори.

7. Розташування в межах басейнів великих річок.

 Із якими державами проходять кордони України по річках: Дніпро, Дунай, Дністер, Західний Буг, Сіверському Донець?

По долині Дніпра північніше Київського водосховища проходить кордон України з Білоруссю; по Кілійському рукаву Дунаю – з Румунією; по Дністру – з Молдовою; по Західному Бугу – з Польщею; по верхів’ях Сіверського Донця і його приток – з Російською Федерацією.

7. Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення України у підручнику подається у вигляді таблиці, яку учні можуть доповнити самостійно:

Особливості	Оцінка положення:
	Сприятливі риси	Несприятливі риси
1.Розташована у помірних широтах, зонах мішаних лісів, лісостепу, степу	Клімат дозволяє вирощувати основні продовольчі культури	Клімат прохолодний для теплолюбних рослин
2.Відносно віддалена від морів та океанів.	Відносно стійка погода. Має вихід до морів	Із заходу на схід зростає посушливість клімату
3.Належить переважно до Євразійської тектонічно стійкої літосферної плити. Переважає рівнинний рельєф.	Територія зручна для обробки земель, будівництва доріг. Сильні землетруси бувають рідко	Територія відкрита для повітряних мас різних напрямків (холодних з півночі і сухих зі сходу).

 Яке велике місто України розташоване на половині шляху між екватором і північним полюсом? (Сімферополь, 45° пн. ш.). Які пункти в Україні є найближчими: а) до екватора (мис Сарич, 44°23 пн. ш.); б) до північного полюса? (крайня північна точка України, 52°23 пн. ш.).

 Що вам відомо про проблеми, із якими стикається Україна при визначенні державних кордонів?

─ Проведення державного кордону регулюється Конституцією й законом України «Про державний кордон», та низкою міждержавних договорів. На жаль, повноцінно встановити державний кордон з часу проголошення незалежності України вдалося лише зі Словаччиною. На інших ділянках колишнього державного кордону неіснуючого СРСР діють застарілі документи та відбувається переговорний процес. Ще більш невизначеним є державний кордон з колишніми союзними республіками СРСР (на той час – адміністративно-територіальна межа між ними).

Делімітація – це проведення кордонів, зафіксоване у договірно-правових документах, протоколах-описах та альбомах топографічних карт. Демаркація – це комплекс заходів, націлених на проведення кордонів на місцевості.

Договір про делімітацію кордонів з Республікою Білорусь у 1997 р. підписаний, але не ратифікований її парламентом. Тому роботи з демаркації кордону не ведуться. Аналогічний договір з Республікою Молдова підписаний у 1999 р.; продовжуються роботи з демаркації кордонів (крім ділянки кордону з Придністров’ям, керівництво якого чинить спротив проведенню таких робіт). Делімітацію кордонів на суходолі з Російською Федерацією було завершено в 2003 році. Із 2004 р. українська сторона ініціює роботи з демаркації кордону, але російська сторона зволікає зі створенням своєї частини делегації по проведенню переговорів і здійсненню робіт на місцевості. Набагато повільніше просуваються роботи з делімітації морської ділянки державного кордону з РФ. Російська сторона наполягає на збереженні статусу Азовського моря й Керченської протоки як внутрішніх вод обох держав (що для Росії значно вигідніше).

Проходження кордонів України з Польщею було перевірено двосторонньою комісією, але напрацьований нею документ не ратифікований парламентами двох країн. Не до кінця вирішеною є проблема проходження кордонів на стику Польщі, України й Білорусі. Завершена перевірка проходження державного кордону України й Угорщини, але урядом цієї країни документ не ратифікований. На початку 1990-х років Румунія розірвала договори, які встановлювали кордон між цією країною й колишнім СРСР. Нинішній режим державного кордону з Румунією регулюється Договором 2003 року, хоч деякі проблеми в проведенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон двох країн у Чорному морі ще залишаються. Зокрема, Румунія наполягає на тому, що острів Зміїний є ненаселеною скелею й не може враховуватися при визначенні кордону на континентальному шельфі й меж виключних економічних зон. Румунія з цього приводу ще в 2004 році звернулася до Міжнародного суду ООН.