Тема 5. Геологічна будова

§ 12. Геологічна карта. Історія зміни природних умов

(урок № 15 – вивчення нового)

 Як ви розумієте поняття «геологічний час»?

Під геологічним часом розуміють час від виникнення земної кори. Для позначення часу й послідовності утворення гірських порід, що складають різні частини земної кори, прийняте геологічне літочислення – поділ історії її розвитку на певні відрізки часу – еони, ери, періоди тощо. Слід доповнити, що розрізняють абсолютне й відносне геологічне літочислення.

Геохронологічна таблиця на с. 60-61 підручника відображає не тільки геохронологічну шкалу й відлік абсолютного геологічного літочислення (тривалість еонів, ер і періодів), а й представляє райони поширення гірських порід відповідного віку по території України, що допомагає вивченню геологічної карти України. Тому учні одночасно знайомляться з легендою геологічної карти (за рис. 12.1) та четвертою колонкою таблиці на с. 60-61:

Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід

Ера	Період (початок, млн р. тому)			Геотектонічний цикл	Гірські породи та райони їх найбільшого поширення
1	2				4
Кайнозойська	Антропогеновий, 1,8			Альпійський	Лесоподібні суглинки; на півночі — моренні валунні суглинки, алювіальні піски і супіски; торф
	Неогеновий, 25				Глини, піски, вапняки, мергелі; гіпси, кам’яні й калійні солі (Передкарпаття); вулканічні породи (Закарпаття); осадові залізні руди (Керченський півострів)
	Палеогеновий, 67				Зім’яті в складки пісковики, конгломерати (в Карпатах); піски, глини, буре вугілля (осадовий чохол УКЩ); піски, пісковики, мергелі, глини (ДДЗ, Внутрішнє пасмо Криму)
Мезозойська	Крейдовий, 137			Мезозойський (кіммерійський)	У Карпатах (пісковики, глини, мергелі). Крейда, кремінь, вапняки, мергелі, пісковики на півночі Волино-Подільської плити, Середньоросійській височині
	Юрський, 195				Вапняки Головного пасма Кримських гір. Невеликі ділянки на заході Карпат (вапняки, конгломерати, пісковики) та Донбасі (піщано-глинисті відклади)
	Тріасовий, 230				В основі Головного пасма Криму; невеликі ділянки в Донбасі (піщано-глинисті відклади). В інших місцях — занурені під молодші гірські породи
Палеозойська	Пермський, 285			Герцинський	Піщано-глинисті відклади (Донецька складчаста область). У зануреному стані — на ДДЗ (кам’яна сіль)
	Кам’яно-вугільний, 350				Найпоширеніші в Донбасі (перешаровуються пласти аргілітів, пісковиків, кам’яного вугілля — потужністю 12 км). Є також ртутні й поліметалічні руди.
	Девонський, 400				На заході Подільської височини (пісковики, сланці, доломіти, вапняки) та Донбасі; в зануреному стані — у Львівському прогині і ДДЗ (нафта, газ, кам’яна сіль)
	Силурійський, 440			Каледонський	Відслонюються в долинах річок Придністров’я (Волино-Подільської плити) — вапняки, пісковики
	Ордовицький, 500				Мало поширені (на півдні Волино-Подільської плити, осадового чохла західних схилів УкЩ)
	Кембрійський 570			Байка- льський
Протеро-зойська		2600			УкЩ: метаморфічні (залізисті кварцити, сланці, мармури); магматичні (граніти, сієніти, габро, лабрадорити тощо.)
Архейська		3600			УкЩ: метаморфічні (кварцити, кристалічні сланці, гнейси); магматичні (граніти, діорити, пегматити тощо.)

Учитель може послідовно задавати запитання такого змісту: «Коли почався і закінчився кам’яновугільний період?»; «Визначте за геологічною картою, де поширені гірські породи кам’яновугільного періоду?»; «Гірські породи якого складу утворилися впродовж кам’яновугільного періоду?».

З точки зору автора, важливим завданням першої частини уроку є доведення того, що різні осадові гірські породи утворюються за певних палеогеографічних умов (під впливом тектонічних рухів певного напрямку й інтенсивності, в різних кліматичних умовах тощо). Наука, яка вивчає природні умови нашої планети та її окремих частин у минулому, за певні відрізки геологічного часу, називається палеогеографією. Далі учні за текстом підручника можуть ознайомитися з палеогеографічними умовами утворення кам’яного вугілля в межах колишнього Донецького прогину. Ще краще, якщо учитель наведе приклади впливу палеогеографічних умов на формування геологічних відкладів у своєму рідному краї.

П ри вивченні пункту параграфа «Історія формування тектонічних структур» найважливішим завданням є пояснення причин розвитку земної кори. Для цього вчитель використовує модель на рис. 12.3, яка пояснює причини протікання геотектонічних циклів. Учням також рекомендують ознайомитися з навчальними оповіданнями на енциклопедичній сторінці (с. 66-67). Увагу слід зосередити на наслідках кожного геотектонічного циклу.

ЕНЦИКЛОПЕДИЧНА СТОРІНКА

Чому відбуваються зміни земної кори і рельєфу?

Геологи виявили, що історія розвитку земної кори протікає згідно із закономірністю періодичності процесів у природі. Вважають, що Сонце разом із планетами обертається по еліпсу навколо центру Галактики. При цьому відстань від Сонця й Землі до центру Галактики змінюється. У періоди, коли Сонце й планети розташовуються якнайдалі від центру Галактики, надра Землі стискуються (унаслідок зменшення сили тяжіння), а земна кора ніби зморщується. Унаслідок стиснення активізується горотворення, зростає відносна площа суші (унаслідок затягування океанічних літосферних плит під материкові, зминання у складки осадових порід колишнього дна океанів). А в періоди найближчого положення Землі до центру Галактики її надра розширюються (унаслідок збільшення сили тяжіння), а земна кора розтягується, зростають площі океанів за рахунок утворення нової земної кори океанічного типу, а в межах материків виникають глибокі тріщини.

Геотектонічний цикл – це поступові зміни земної кори й рельєфу Землі, які тривають від початку одного розширення Землі до початку іншого. Середня тривалість одного циклу (близько 176 млн. років) відповідає одному обертові Сонячної системи навколо центру Галактики. Отже, рух Сонячної системи навколо центру Галактики, згідно викладеної гіпотези, є головною причиною періодичності в розвитку земної кори (рис. 12.4).

Геотектонічні цикли і їх прояв у межах території України

Байкальський геотектонічний цикл (650 - 540 млн. р. тому). Основні події: на початку циклу – утворення Давньоатлантичного океану; у кінці – закриття океану, горотворення на захід і південь від Східноєвропейської платформи. Складчасті структури цього циклу залягають у фундаменті Скіфської плити, Львівського прогину та Карпат.

Каледонський геотектонічний цикл (540 - 408 млн. р. тому). Протікав у межах нинішньої Західноєвропейської платформи.

Герцинський геотектонічний цикл (408 -225 млн. р. тому). На початку циклу – розширення, утворення морського басейну на місці сучасної Скіфської плити, Пра-Карпат; утворення Дніпровсько-Донецької западини і Львівського прогину. У кінці циклу – стиснення земної кори, формування Донецької, Пра-Карпатської, Пра-Кримської герцинських складчастих систем. Нині герцинські складчасті структури залягають у фундаменті Скіфської плити.

Кіммерійський геотектонічний цикл (225-105 млн. р. тому). Почався з нового опускання окраїн платформи. У кінці циклу протікало складкоутворення й гороутворення в межах Скіфської плити та Кримської складчастої системи. Сформувалась Причорноморська западина.

Альпійський геотектонічний цикл (105 - 0 млн. р. тому). На початку циклу утворився Карпатський морський басейн. 25 млн. років тому розпочалося формування сучасного рельєфу: поступове загальне підняття суходолу в межах Східноєвропейської платформи, утворення сучасних Карпат і оновлення Кримських гір.

Четверту частину параграфа становить характеристика подій антропогенового періоду, які на більшій частині України призвели до формування найближчого до поверхні шару гірських порід та невеликих форм рельєфу.

 6. Чим відрізняється історія геологічного розвитку платформ і рухливих поясів?

─ Відомо, що давні платформи – ділянки із малорухомою земною корою, ядра материків, – утворилися 1,65 млрд. років тому, в протерозойську еру (до кембрійського періоду). Тому Східноєвропейську платформу називають докембрійською. І при розширенні і при стисненні Землі Східноєвропейська платформа залишалася відносно стійкою (в епохи розширення опускалися її окраїни, в межах яких накопичувався осадовий чохол і формувалися плити платформи).

А навколо платформи, в межах рухливих поясів, на початку кожного геотектонічного циклу виникали океани й моря, а в кінці утворювались області складчастості, яким у рельєфі відповідали гірські системи. В періоди відносного тектонічного спокою гори руйнувались й на їх місці утворювались рівнини. У наступний геотектонічний цикл тут могли знову проявитись опускання, а на давніх гірських породах утворюватись молоді осадові породи морського походження, які в кінці циклу зминалися у складки.

 7. Чому в історії Землі відносна площа суходолу то зменшувалася, то збільшувалася? Із якими етапами геотектонічних циклів пов’язані «епохи моря»?

─ Причина змін відносної площі суходолу (материків) полягає в обертанні Землі разом із Сонячною системою, навколо центру Галактики. Відносна площа суходолу зменшувалася на етапі розширення Землі (при найменшій відстані від центру Галактики); з цим етапом пов’язана так звані «епохи моря». Відносна площа суходолу збільшувалася на етапі стиснення нашої планети (при найбільшій відстані від центру Галактики).

 8. Як вплинули наслідки дніпровського зледеніння на сучасну природу України? Чи впливають (і як) антропогенові відклади на поширення різних ґрунтів?

Наслідки дніпровського зледеніння	Антропогенові відклади	Ґрунти
Із прильодовикових районів сильними вітрами переносився пил	Леси і лесоподібні суглинки, що покривають 70 % площі України	Чорноземи, сірі лісові, каштанові
Дія льодовика	Морена (основна і напірна)	Дерново-підзолисті, сірі лісові
Дія талих льодовикових вод	Водно-льодовикові піски й супіски	Дернові борові й дерново-підзолисті

 9. Як вважають учені, останнє максимальне стиснення Землі закінчилося 2 млн. років тому. Які зміни у рельєфі України відбуватимуться в наступні 20 млн. років?

─ Очевидно, що інтенсивність тектонічних рухів буде затухати і приблизно через 20 млн. років настане пік епохи відносного тектонічного спокою (очевидно, що Карпатські й Кримські гори перетворяться на пенеплени – майже рівнини).

 10. Як ви поясните той факт, що 40 млн. років тому більша частина території України була покрита мілким морем, а острови суходолу — переважно рівнинними?

─ 40 млн. років тому Земля перебувала в стадії відносного тектонічного спокою після «епохи моря». Унаслідок денудації гори були зруйновані, перетворилися на низовини, а при подальшому опусканні затоплювалися мілким морем.