§ 18. Основні кліматичні показники

(Урок №23 — розширення та поглиблення знань)

 Назвіть основні кліматичні показники.

─ Основні кліматичні показники – температура повітря, атмосферні опади та їх розподіл тощо, – зумовлені впливом усіх трьох схарактеризованих у попередньому параграфові чинників кліматоутворення.

 Як визначають середні показники температури повітря за добу, місяць, рік?

─ За результатами вимірювань на метеостанціях (через кожні три години) обчислюють середню добову температуру як середнє арифметичне. За даними середньодобових температур знаходять середньомісячні температури теж як середнє арифметичне. Знаючи показники середньомісячних температур усіх дванадцяти місяців, будують графік річного ходу температури повітря, визначають її середньорічні показники.

Учитель нагадує, що розподіл кліматичних показників показують на кліматичних картах. Користуючись кліматичною картою навчального атласу учні виконують поставлені у підручникові дидактичні завдання, які дозволять їм виявити закономірності впливу чинників кліматоутворення на кліматичні показники на території України.

1. Температура повітря.

 Як називають ізолінії на карті, якими позначають зміни кліматичних показників?

─ Розподіл температури повітря зображують на кліматичних картах за допомогою ізотерм. Ізотерми – це лінії, що з’єднують точки з однаковою температурою.

 1) Як змінюється за рік середня температура повітря з півночі на південь України? Який чинник кліматоутворення в основному зумовив її зміни?

─ Середні за рік показники температури повітря зростають від +6С на півночі до +14С на півдні України. Зміни указаних показників в основному зумовлені впливом радіаційного чинника.

 2) Поясніть, чому за середньорічною температурою повітря найхолоднішим місцем в Україні є гора Говерла (близько 0 °С), а найтеплішим — місцевість Місхор на Південному березі Криму (+14 °С).

─ Найвищі вершини Українських Карпат характеризуються найнижчими середньорічними температурами повітря у зв’язку з впливом чинника підстилаючої поверхні — значною абсолютною висотою (у середньому з підняттям на кожні 100 м середня температура повітря знижується на 0,6°С, а влітку на південно-західному схилі гір – до 1°С ).

Місцевість Місхор (нижня частина Великої Ялти,) є найтеплішою в Україні завдяки поєднанню впливу кількох чинників – південного географічного положення; бар’єрного ефекту – вона є найбільш захищеною горами від холодних північних вітрів; отеплюючого впливу моря взимку; безхмарній погоді улітку (завдяки впливу бризової циркуляції).

Далі учні самостійно виявляють за рис. 18.1 закономірності розподілу середніх температур повітря в січні в сучасну кліматичну епоху (за даними метеорологічних спостережень у 1990-2005 роках):

 3) Як змінюється температура повітря в січні по 50° пн. ш. (у напрямку із заходу на схід)?

─ Із заходу на схід середня температура січня знижується від –3°…–4°С до –7°С. Правильним із наведених нижче завдання є пояснення б).

 4) Як змінюється температура повітря в січні з півночі на південь України (між її крайніми точками)?

─ Із півночі на південь середня температура січня зростає від –7°С до +4°С, що зумовлено переважно впливом радіаційного чинника кліматоутворення.

 5) Поясніть причину різниці середньої січневої температури повітря в Передкарпатті (–4 °С), у Закарпатті (–2 °С) і на вершині гори Говерла (–12 °С). Доведіть, що цей чинник діє і в Кримських горах.

─ Різниця в середній температурі повітря на 2°С між Передкарпаттям і Закарпаттям зумовлена бар’єрним ефектом Карпатських гір по відношенню до Закарпаття. Значно нижча температура повітря на вершині Українських Карпат зумовлена висотною поясністю клімату.

Ці ж чинники діють і в Кримських горах (учитель повертає учнів до пункту 3 §17 на с. 93). Можна додати, що середня температура повітря в Ялті у січні становить +3,7°С, а на метеостанції, розташованій на горі Ай-Петрі (біля 1100м), що височіє над містом –3,6°С.

Далі учні за рис. 18.2 виявляють закономірності розподілу середніх температур повітря у липні.

 6) Абсолютний максимум температур в Україні (+41 °С) зареєстрований у місті Сарата на Одещині. Поясніть, який баричний центр дії атмосфери підсилює вплив радіаційного чинника на температуру повітря в південно­-західній частині України.

─ Впливом Азорського баричного максимуму (антициклону).

 7) Впливом якого чинника зумовлене зростання липневих температур із північного заходу (+18 °С) на південний схід України (+23 °С)? Які атмосферні вихори влітку охолоджують повітря над західною частиною України? Із якого баричного центру дії атмосфери вони надходять, який підтип повітряних мас приносять?

─ Зростання липневих температур із північного заходу на південний схід України зумовлено вектором сукупного впливу циркуляційного чинника (із заходу на схід) і радіаційного чинника (із півночі на південь). Улітку охолоджують повітря над західною частиною України циклони із Ісландського мінімуму (приносять підтип морських помірних повітряних мас).

 8) У Ялті на рівні моря середня температура повітря в липні становить близько +24 °С. Яка температура повітря буде на вершині гори Ай-Петрі, розташованій поблизу Ялти (її абсолютна висота близько 1200 м)? Доведіть, що ця закономірність має підтвердження і в Карпатах.

─ Знаючи, що з підняттям на кожні 100 м середня температура повітря знижується на 0,6°С, визначаємо, що на вершині гори Ай-Петрі середня температура повітря в липні становить приблизно +16,8°С. Висотна поясність клімату проявляється і в Карпатських горах (учитель повертає учнів до пункту 2 §17 на с. 92).