5. Елементи і характеристика соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин.

Фактори соціально-культурного середовища МЕВ багато в чому визначають індивідуалізацію попиту зарубіжних клієнтів, ставлення до праці фахівців, поведінку підприємців на фінансових ринках тощо. Економічна поведінка людини в тій чи іншій країні базується на її фізіологічних, психологічних та інших особистих особливостях (рис.). Поєднання фізіолог. і соц. засад породжує такі похідні хар-тики людської поведінки, як політ. орієнтація, вегетаріанство, патріотизм та інше, що також справляє вплив на МЕВ.

Соціальна поведінка людей визначається конкретними груповими нормами. Групи людей формуються внаслідок природжених факторів (стать, сім’я, вік, каста, етнос, раса, національність) або тих, що людина здобуває в процесі навчання, виховання тощо (релігія, політична орієнтація, професія). Існує наступна закономірність — чим більш розвиненим є суспільство, тим більше значення опановують фактори, надбані в процесі життя людини.

Сукупність норм, на яких базуються різні дії тієї чи іншої групи можна назвати культурою даної групи.

Основні характ соц-культ середовища:

1.розвиток форм мотивації до праці. Чим розвиненіша країна, тим більше прогресивних видів заохочення до праці там використовують, тим краще там труд. законод-во. Це набирає великої значущості в ЗЕД, з одного боку, і приваблює висококваліфік. труд. ресурси, з іншого боку.

2. мовні (вербальні) та немовні (колір, дистанція, час, імідж) комунікації.

3. морально-етичні норми поведінки людини. (Напр., тепер бізнесмен чи велика ТНК повинні бути максимально чесними і пунктуальними, якщо хочуть надовго закріпитися на світ. ринку.)

4. культура (пануюча в сусп-ві с-ма моральних цінностей, звичаїв, традицій, що розділяються усіма або абсолютною більшістю сусп-ва),

5. менталітет і особливості уподобань суб’єктів МЕВ, від урахування яких досить часто залежить підписання ділового контракту чи виконання спільних програм.

6. Зовнішнє середовище міжнародних економічних відносин, сутнісна характеристика його елементів

Зовн. середовище МЕВ-це зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соц.-культурні та інфраструктурні умови реалізації форм МЕВ на різних рівнях.

Зовн. середовище МЕВ можна поділити за двома критеріями:

а) за сферами впливу: політико-правове, соц.-культурне, економічне та інфраструктурне;

б) за безпосередністю впливу дії:

- серед-ще прямого впливу (постачальники, споживачі, конкуренти тощо);

- серед-ще непрямого впливу (політ. та ек. устрій, заг. нормативна законодавча база, соц.-ек. традиції тощо).

Особливостями зовн. середовища МЕВ є насамперед:

- тісний взаємозв’язок між його сегментами;

- складність та різноманітність;

- відносна невизначеність багатьох параметрів.

Вцілому, зовн. середовищу МЕВ притаманне певне протиріччя. З одного боку, воно є досить стабільним внаслідок інерційності розвитку політ., екон., соц. структур. З іншого боку, за рядом параметрів воно є досить динамічним, особливо в процесі розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних систем.

7. Сутність і тенденції розвитку світового господарства

Світове господарство (СГ) - сукупність нац економік, які знаходяться в тісній взаємодії та взаємозалежності. СГ є важливою категорією міжнародної економіки. В своєму розвитку СГ пройшло довгий шлях. Можна виділити 4 основних етапи цього розвитку:

1. Великі геогр відкриття 15-16 століть — промислова революція (кін 18 — поч 19 ст.).

2. Промислова революція — кін 19 — поч 20 ст.

3. Кін 19 — поч 20 ст. — 60-ті роки 20 ст.

4. 60-ті роки 20 ст. — теперішній час.

До особливостей сучасного етапу розвитку СГ відносяться:

• лібералізація зовнішньоекон зв’язків країн. Зняття бар’єрів на шляху переміщення капіталів, робочої сили, товарів між державами.

• активно проявляється тенденція до уніфікації та стандартизації в різних галузях міжнар соц-екон життя;

• розвиток процесу транснаціоналізації вир-ва;

• в системі управління світовою економікою поступово втрачається колишня роль ООН. Її функції переходять до урядів країн “великої сімки”. Крім того, управління світовим господарством починає концентруватися у тріаді: СОТ — МВФ — Світовий банк.

• подальший розвиток процесу глобалізації господарського життя.

Процеси лібералізації, відкриття нац економік приводять до таких наслідків: а) посилення конкуренції між нац та закордонними виробниками, банкрутств вітчизняних підприємств; б) зміни відносних цін; в) структурних зрушень. Не завжди лібералізація зовнішньоекон відносин країни із зовнішнім світом обумовлює підвищення ефективності функціонування нац економіки.