93. Характеристика структурних елементів платіжного балансу за методикою мвф.

Схеми платіжних балансів, прийнятих сьогодні МВФ і ОЕСР, враховують спільні риси, притаманні всім розвинутим країнам, і водночас дають змогу кожній країна вносити свої корективи.

За методикою МВФ платіжний баланс має таку структуру:

1)Поточні операції: (Товари, послуги , доходи від інвестицій..)

Всього: А — Баланс поточних операцій

2). Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал: ( прямі інвест, портфельні інвест, інший довгострок кап .)

3). Інший короткостроковий капітал

4). Помилки та пропуски

5) Компенсуючі (балансуючі) статті

6) Надзвичайні джерела покриття сальдо

7) Зобов'язання, що створюють валютні резерви іноземних офіційних органів

8). Підсумкові зміни у резервах:

Торговий баланс, баланс послуг і баланс некомерційних операцій за методикою класифікації МВФ відповідають розділу 1)«Поточні операції». Ця частина платіжного балансу найчастіше публікується та аналізується. Статті що відповідають балансу руху капіталів. При цьому доходи та платежі, пов'язані з вивозом капіталу, вміщені в розділ (1). Баланс за сумою статей 1,2,3,4 (вони звуться основними статтями) у деяких країнах розцінюється як підсумковий баланс. Але МВФ рекомендує підраховувати підсумковий баланс з урахуванням статей 5,6,7. Ці статті звуться балансуючими і характеризують джерела та методи погашення сальдо платіжного балансу. Стаття 8 показує, яким чином всі попередні статті вплинули на стан офіційних золотовалютних резервів країни.

Три перераховані вище групи операцій (послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази) називають "невидимими" операціями на противагу експорту та імпорту реальних цінностей - товарів.

Платіжний баланс за поточними операціями включає торговий баланс і "невидимі" операції. Поточними ці операції стали називати для того, щоб відокремити світову торгівлю товарами та послугами від міжнародного руху фінансових ресурсів у формі капіталів і кредитів.

Баланс руху капіталів і кредитів виражає співвідношення вивозу і ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів.

94. Платіжний баланс України: стан, динаміка та особливості формування.

До 1993 р. статистика міжнародних операцій України була представлена торговельним балансом, балансом фінансових ресурсів та валютним планом країни.

Спеціальною Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 17 вересня 1993 р. на Національний банк України було покладено відповідальність за складання узагальненого платіжного балансу України. Інформаційну базу платіжного балансу (як і в світовій практиці) становлять такі джерела:

• дані банківської системи про надходження платежів з-за кордону і здійснення платежів за кордон

• інформація про пересування товарних потоків через кордон

• статистичні спостереження підприємств та організацій з метою збирання повної та додаткової інформації

Національний банк України складає платіжний баланс, який базується на основі м/н операційній системі звітності, яка була розроблена у січні 1993 р.

У 2000 р., згідно з уточненням Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, відбулося коригування статей "Трансферти" та "Послуги" платіжного балансу,.

У 2003 році відбулося коригування даних платіжного балансу в частині імпорту товарів та імпорту послуг зумовлено удосконаленням методики коригування обсягів імпорту товарів до цін FOB.

У 2008 році платіжний баланс України пішов в мінус і склав 3,1 мільярда доларів. У 2008 році дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України виріс більш ніж удвічі - до 11,9 мільярдів доларів. В цілому за рік сальдо платіжного балансу склало 3,1 мільярда доларів.

У 2009 році дефіцит платіжного балансу України, за попередніми даними, в 4,3 разу більше, ніж у 2008 році,.Так, за підсумками 2009 року дефіцит поточного рахунку склав $ 1,94 млрд, . У 2009 році зниження зовнішнього попиту і світових цін в результаті глобальної кризи зумовили істотне зменшення надходжень від експорту товарів і послуг - на 36,7%", відсутність зовнішнього фінансування, скорочення внутрішнього попиту і девальвація обмінного курсу гривні наприкінці 2008 року визначили ще більше падіння імпорту - на 43,1%. "Як наслідок, в цілому за 2009 рік дефіцит поточного рахунку істотно скоротився