Тема 8. Урахування ризику і невизначеності інвестиційних проектів

Мета:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з визначенням та урахуванням ризику і невизначеності інвестиційних проектів.

План вивчення теми

1. Дисперсія. Середньоквадратичне (стандартне) відхилення.

2. Коефіцієнт варіації. Бета коефіцієнт.

3. Аналіз сценаріїв інвестиційних проектів.

4. Аналіз сценаріїв інвестиційних проектів.

5. Аналіз невизначеності шляхом аналізу чутливості та сценаріїв.

6. Аналіз невизначеності шляхом оцінки ризиків.

7. Імітаційне моделювання.

8. Порівняння методів аналізу ризиків інвестиційного проекту.

Методичні рекомендації

При вивченні теми доцільно звернути увагу на основні тези.

Практика дослідження ризиків спричинила появу різних підходів до оцінки ризику при виборі варіантів інвестування.

Так, дисперсія – міра відхилення фактичного значення від його середнього значення. В даному випадку величину ризику, або ступінь ризику можна виміряти двома критеріями: середнє очікуване значення, відхилення (мінливість) можливого результату.

Середнє очікуване значення – це те значення величини події, що зв’язане з невизначеною ситуацією. Воно є середньозваженим, всіх можливих результатів, де імовірність кожного результату використовується як частка або вага, відповідного значення. У такий спосіб обчислюється той результат, що приблизно очікується.

Середньоквадратичне відхилення є найбільш поширеним показником оцінки рівня інвестиційних ризиків. Розрахунок цього показника дозволяє враховувати коливання очікуваних прибутків від різних інвестицій.

Чисельне значення цього коливання характеризує показник середньоквадратичного відхилення ( ), що розраховується за формулою:

(16)

де t – число періодів; n – число спостереження; Е – розрахунковий прибуток по проекту при різних значеннях комп’ютеру; - середній очікуваний прибуток по проекту; - значення імовірності, що відповідають розрахунковому прибутку.

Провідною ідеєю оцінки ризику у цьому випадку є припущення, що невизначеність може бути поділена на два типи: статистичної невизначеності та нестатистичної невизначеності.

Статистична невизначеність – якщо невизначені параметри спостерігаються досить часто за допомогою статистики або імітаційних експериментів, то можна визначити частоти наявних даних подій. Якщо ж окремі події, повторюються досить рідко або взагалі ніколи не спостерігалися і їх реалізація можлива лише в майбутньому, то має місце нестатистична невизначеність. У цьому випадку використовується суб’єктивна ймовірність, тобто експертні оцінки визначення її величин. При виборі інвестиційних проектів звертають увагу на їх варіацію – зміну кількісних показників при переході від одного варіанта результату до іншого.

«Бета» - це показник не диверсифікованого ризику, який демонструє, як реагує курс цінного папера на ринкові сили, (чим більше, тим вищий фактор «бета» для цього цінного папера).

Фактор «бета» показник недиверсікованого ризику використовується в моделі для визначення очікуваної норми дохідності інвестиці1й відповідно до рівняння:

(17)

де очікувана дохідність – це дохідність інвестицій за даного рівня ризику, який вимірюється за допомогою фактора «бета»; ринкова дохідність – середня дохідність усіх цінних паперів; дохідність без ризикових активів – це дохідність, яку можна отримати на вільні від ризику інвестиції.

Очікувана дохідність зростає зі збільшенням фактора «бета». Аналіз чутливості передбачає порівняльний аналіз впливу різних факторів інвестиційного проекту на ключовий показник ефективності проекту: норму прибутку (ІRR) або чисте теперішнє значення (NPV).

Серед великого числа факторів, що впливають на формування інвестиційного проекту є типові: капітальні витрати і вкладення в оборотні кошти; ринкові фактори (ціна товару, обсяг продажу); компоненти собівартості продукції; час будівництва і запровадження в дію основних засобів. Серед цих факторів виділяються номінальні та граничні фактори. Графічне зображення дії факторів на результатний показник дозволяє зробити висновок про найбільш критичні фактори інвестиційного проекту, для того щоб у ході його реалізації звернути на ці фактори особливу увагу з метою скоротати ризик реалізації інвестиційного проекту.

Аналіз сценаріїв розвитку інвестиційних проектів дозволяє оцінити вплив на проект можливої одночасної зміни декількох змінних через вірогідність кожного сценарію. Цей вид аналізу може виконуватися як за допомогою електронних таблиць, так і з застосуванням спеціальних комп’ютерних програм, які дозволяють виконувати методи імітаційного моделювання.

Практично розраховується 3-5 сценаріїв розвитку проекту. Кожному сценарію повинні відповідати: набір значень початкових змінних; розраховані значення результативних показників; певна вірогідність настання даного сценарію яка визначається експертним шляхом.

В результаті розрахунку визначаються середні значення результативних показників (з настанням кожного сценарію).

При реалізації інвестиційного проекту враховується чинник невизначеності, що проявляється в аналізі чутливості. Загальний підхід при здійсненні цього аналізу: дослідити вплив на найважливіші критерії комерційної доцільності проекту (на внутрішню норму прибутку) змін ключових параметрів вихідних даних. Межі варіації становлять як правило 10-15%.

По кожному інвестиційному проекту слід оцінювати ступінь ризику в усіх випадках, коли є сумніви щодо поточності підготовки вихідних даних. Особливо це стосується проектів, які реалізуються в умовах нестабільності:

При формуванні сценаріїв з використанням методів імітаційного моделювання застосовується така послідовність дій:

- визначаються інтервали можливої зміни початкових змінних, в межах яких ці змінні є випадковими величинами;

- визначаються види розподілу вірогідностей в межах запасних інтервалів;

- встановлюються коефіцієнти кореляції між залежними змінними;

- багаторазово (не менше 200 разів) розраховуються результатні показники;

- отримані результатні показники розглядаються як випадкові величини, ким відповідають такі величини математичне очікування, дисперсія, функція розподілу та щільність вірогідностей;

- визначається вірогідність подання результативних показників в той чи інший інтервал, вірогідність перевищення мінімально припустимого значення та ін..

Аналіз значень результативних показників при сформованих сценаріях дозволяє оцінити можливий інтервал їх зміни при різних умовах реалізації проекту.

Вірогідність характеристики використовують для: прийняття інвестиційних рішень; ранжування проектів; обґрунтування раціональних розмірів та форм резервування та страхування.

Щоб прийняти вірне управлінське рішення щодо вибору і реалізації інвестиційного проекту слід провести порівняння методів аналізу ризиків інвестиційного проекту та визначити найбільш оптимальний інвестиційний проект для реалізації.

Порівняння проектів з метою прийняття правильних інвестиційних рішень є найбільш складною проблемою для планування розвитку. Після обчислення ряду основних критеріїв необхідно упорядкувати проекту за різними критеріями, що допоможе питання оптимального інвестиційного вибору. Бо кращий проект за чистою теперішньою вартістю (NPV) може виявитись найпреференційнішим за критерієм коефіцієнтом вигоди (В/С), а в аналітиці має бути повна ясність щодо дійсних обмежень і мети проекту.

Всі проекти мають різну внутрішню норму дохідності.

При різному співвідношенні NPV, (чистої теперішньої вартості та ВС (коефіцієнт вигоди): ІRR (внутрішньої норми дохідності розкриваються різні версії однієї концепції). Ці відношення допомагають перевірити узгодженість між критеріями у проекті, але вони надають мало вказівок про те, як провести порівняння між проектами або всередині проекту, якщо упорядкування за різними критеріями різні. Аналіз критеріїв показує що NPV майже завжди є більш преференційним критерієм бо він націлений на максимізацію вигід для інвестора.

Існує ряд загальних правил використання альтернативних критеріїв прийняття рішень та ефективності.

По суті відслідковуються зміни грошових потоків: при бюджетному обмеженні і при його відсутності; у разі коли чисті грошові потоки поводять себе нестійко при обмеженні операційних і капітальних витрат; за умов бюджетного обмеження і доступності грошових коштів. Стійкість грошових потоків передбачає використання таких критеріїв для ранжування та відбору, як показники чистої теперішньої вартості (NPV) та внутрішньої норми дохідності (ІRR). Для нестійких грошових потоків слід обмежитися тільки показником NPV.

При розгляді взаємовиключаючих проектів можна застосовувати показники чистої теперішньої вартості, а щоб запобігти дискримінації великих проектів – показники внутрішньої норми дохідності. В умовах невизначеності і високої міри непевності в майбутньому критерієм відбору краще взяти строк окупності.

Рішення схвалити чи відхилити проект приймається у розрізі стратегії планування розвитку підприємства, регіону, економіки в цілому.

Контрольні питання

1. Якими критеріями можна визначити ступінь ризику?

2. Як визначити середнє очікуване значення щоб пояснити ступінь ризику?

3. Як визначити середньоквадратичне відхилення що вказує на оцінку рівня інвестиційних ризиків?

4. Як визначити норму прибутку (IRR) та чисте теперішнє значення (NPV)?

5. Для чого проводиться аналіз сценаріїв?

Завдання до вивчення теми

1. Дати характеристику статистичній невизначеності.

2. З’ясувати потребу порівняння інвестиційних проектів.

3. Визначити правила використання альтернативних критеріїв прийняття рішень та ефективності при виборі інвестиційних проектів.

4. З’ясувати систему показників за якою характеризуються взаємовиключаючі інвестиційні проекти.

Основна література:

[6,8,9,18,19]

Додаткова література:

[9,17,18,36,38]