25. Поняття «обмежувальний пункт». Його вплив на структурування парламенту

По іншому наз – «обмежувальний бар'єр», «загороджувальний пункт», «обмежувальний пункт» - це мінімальна кількість голосів виборців яку повинна набрати політична партія для того , щоб бути допущеним до розподілу мандатів. ( в Туреччині-10%, в Ізраїлі-1%, в Україні-3%, Росія-7%, Швеція-3%, в Нідерландах бар’єру взагалі немає).

Для пол. партій і пол. блоків в деяких країнах може бути різний виб. бар’єр.

З дебільшого мінімум становить 5 % голосів виборців. Партії які не подолали цей бар’єр не отримують мандатів.

Автоматично відсікає проходження дрібних партій у парламент.

Може застосовуватись диференційований підхід допартій та виборчих блоків через запровадження “прогресивного виборчого бар’єру”. Наприклад - до партій менший бар’ер ніж до коаліцій.

26. Порядок формування верхньої палати парламенту.

Верхні палати парламенту формується різними способами:

1)Шляхом загальних прямих виборів, тобто таким самим способом як і нижня палата. Проте в.п.п. враховує територ. ознаку представництва територ. громад. . Їх нерiдко проводять не тiльки на основi виборчого права з бiльш високим вiковим цензом, а й з використанням iнших виборчих сис-тем. Зокрема, так формують iспанський, iталiйський, польський, румун-ський i чеський сенати, а також палату радникiв парламенту Японiї.

Приклади: 1)палата депутатів і сенат п-ту Італії форм. За змішанаї виборчої системи. Проте сенат враховує принцип представництва від областей. 2) Свої особливостi мають прямi вибори у верхнi палати парламентiв де-яких федеративних держав. Представництво в таких палатах насамперед враховує наявнiсть суб'єктiв федерацiї. Вiд кожного суб'єкта обирається рiвна кiлькiсть депутатiв. Так, сенат конгресу США обирається безпосеред-ньо виборчим корпусом за принципом <по два сенатори вiд кожного шта-ту>. На таких самих засадах вiдбуваються вибори верхнiх палат парла-ментiв Венесуели, Мексики i Бразилiї. У Швейцарiї до ради кантонiв оби-рають по два представники вiд кожного суб'єкта федерацiї. Для цього у 22 кантонах проводять прямi вибори, в одному вiдповiдна процедура вiдбу-вається в рамках кантонального представницького органу.

2) Формув. пар-в непрямими або опосередкованими виборами. Типовими прикладами є способи формування верхніх палат у пар-х Австрії, Індії, Нідерландах, Норвегії, Франції. Свої особливостi мають непрямi вибори у верхню палату парламенту Австрiї. Законодавчi органи (ландтаги) земель обирають своїх представникiв до федеральної ради. Кiлькiсть цих представникiв залежить вiд чисельностi населення суб'єктiв федерацiї i варiюється вiд трьох до дванадцяти. При цьому члени федеральної ради обираються на строки власних повноважень ландтагiв. Враховуючи, що пi строки рiзняться, депутати верхньої палати федерального парламенту перебувають не в рiвному становищi.

Прикладом може бути сенат парла-менту Францiї, який за конституцiєю забезпечує представництво <тери-торiальних колективiв> республiки, а також французiв, що мешкають за межами країни.

3) Призначення. Використ у Німеччині та Канаді. Так у ФРН члени Бундестрату призначаються урядами земель зі свого складу.

У Канаді члени сенату призначаються генерал-губернатором від кожної провінції за поданням глави федер. уряду.

4) принцип наявності дворянського титулу.Лорди Англії можуть бути лише пери-дворяни, які мають титул не нижче борона, герцог, маркіз, граф, віконт.

Донедавна лорди палати лордів поділ. на спадкових та довічних. Довічні л. – особи, які отримали свій титул за видатні заслуги перед державою без права передачі титулу у спадок (прем’єр-міністри, спікери після відставки, представники бізнесу, культури, спорту, науки). Спадкові лорди – представники верх палати, які передають свій статус у спадок. Проте у 1998 р. було схвалено акт монарха відповідно до якого було скасовано спадкова передача титулу. Окрім того є 20 судових лордів, які призначаються монархом із числа суддів апеляційного суду.

26 духовних лордів вищих ієрархів англіканської церкви, а також визнач квотою представників ірланд та шотланд. Лордів.

5)комбінований спосіб (Росія, Індія, Італія, Узбекистан). Рос. Федерація. До Ради Федерації верх. палати кожен суб’єкт рос. Федерації делегує по 2 представники, один з яких обирається законод органом суб’єкта федерації, а інший призначається керівним органом суб’єкта федерації.

В Італії президент может призначати довічно сенаторами 5 громадян, які прославили країну видатними досягненнями.

В Індії 12 з 244 членів Ради Штатів призначається Президентом із числа осіб, які мають особливі заслуги перед державою.