- •Поняття «парламентаризм». Парламентаризм як форма суспільного життя
- •2. Періодизація світового Парламентаризму.
- •3. Типи парламентаризму.
- •4. Парламентські інститути в античному світі.
- •5. Станово - представницькі установи Середньовічча та Нового часу…
- •6. Британьські концепції парламентаризму: Локк, Берк, Міль
- •7. Американські концепції парламентаризму: Медісон, Джефферсон, Гамільтон
- •8. Ідеї парламентаризму в німецькій класичній філософії
- •9. Сучасний парламентаризм, його значення та функції
- •10. Керівні органи парламенту: різновиди, способи формування, функції та роль.
- •11. Двопалатна структура парламенту: сутність і різновиди
- •12. Структура сучасних парламентів: поняття, типи парламентів.
- •13. Повноваження верховної палати парламенту.
- •14. Однопалатні парламенти.
- •15. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах унітарних держав
- •16. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах федеративних держав.
- •17. Принципи організації сучасних парламентів: основні ознаки
- •18. Сесійність і професійність сучасних парламентів
- •19. Кількісний склад сучасних парламентів
- •20. Строки повноважень парламентів
- •21. Порядок формування парламентів. Залежність складу парламенту від типу виборчої системи.
- •22. Мажоритарна виборча система. Її вплив на структуру парламенту.
- •23. Пропорційна виборча система та її роль у структуруванні парламенту
- •24. Змішана виборча система та її роль у структуризації парламенту
- •25. Поняття «обмежувальний пункт». Його вплив на структурування парламенту
- •26. Порядок формування верхньої палати парламенту.
- •27. Проблема двопалатності парламенту в унітарних державах.
- •28. Прямі та багатоступінчаті (непрямі) вибори депутатів, призначення членів парламенту, мандат «за посадою»
- •29. Парламентські фракції (клуби, групи) : підстави для формування, роль у роботі парламенту.
- •30. Постійні комітети (комісії) парламенту.
- •31. Особливості політичної структуризації п-тів в сша та в. Британії.
- •32. Чергові та позачергові сесії парламентів
- •33. Допоміжний апарат парламенту.
- •34.Праламентські слідчі комісії.
- •35. Статус парламентаріїв
- •36. Парламентскийй імунітет та індемнітет
- •37. Зміст законодавчої функції парламентів
- •38. Поняття «Законодавчий процес»
- •39. Основні етапи законотворення.
- •41. Поняття «Законодавча ініціатива», суб’єкти зі
- •42. Етап обговорення законопроекту
- •43. Етап прийняття Закону.
- •44. Парламентські читання у законодавчому процесі
- •45. Етап підписання Закону.
- •46. Право вето в Конституціях країн світу.
- •47. Відносне (відкладене) вето і процедура його подолання
- •48. Етап Офіційного оприлюднення закону
- •Поняття “механізм стримувань і противаг”
- •50.Установча функція парламенту : поняття
- •51. Процедура обрання глави держави парламентом.
- •Участь парламенту у формуванні уряду.
- •54.Участь парламенітв у формуванню органів державної влади або призначенню посадових осіб.
- •55.Повноваження парламенту у сфері зовнішньої політики .
- •56.Квазісудові функції парламентів(Імпічмент,амністія)
- •57. Контрольна функція парламенту: поняття
- •Поняття «парламент» без «парламентаризму»
- •Контрольні органи парламенту.
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •61. Форми парламентських контролю
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •62. Виконавча влада як об’єкт парламентського контролю.
- •63. Інтерпеляція та депутатський запит
- •64. Тимчасові комітети(комісії) призначення, процедура формування.
- •65. Питання про довіру уряду та звіти уряду.
- •У Німеччині
- •У Франції
- •66. Інститут омбудсмана
- •69. Парламентські слухання.
- •70. Бюджетний процес і рахункові палати
- •71. Поняття асигнатура і контра сигнатура.
- •73. Процес становлення парламентаризму в сучасній Україні
- •74. Процедура формування парламенту України
- •75. Верховна Рада України контексті сучасного парламентаризму,
- •76. Парламент України в системі вищих органів державної влади
- •77. Керівні органи українського парламенту
- •78. Структура Верховної Ради України
- •79. Повноваження парламенту України
- •80. Контрольна функція українського парламенту
- •81. Проблема політичної відповідальності парламенту в Україні
- •82. Правовий статус народного депутата України
- •83. Процедура проходження законопроекту в парламенті
- •84. Президентське право не вето та процедура його подолання в Україні
- •85. Підстави та процедура розпуску парламенту в Україні
- •86. Парламентські фракції та групи в парламенті України
- •87. Контроль парламенту за здійсненням делегованих повноважень.
- •88. Проблема утвердження парламентаризму в постсоціалістичних країнах
- •89. Проблема парламентаризму в президентських республіках
- •90. Поняття "криза парламентаризму", її сутність
25. Поняття «обмежувальний пункт». Його вплив на структурування парламенту
По іншому наз – «обмежувальний бар'єр», «загороджувальний пункт», «обмежувальний пункт» - це мінімальна кількість голосів виборців яку повинна набрати політична партія для того , щоб бути допущеним до розподілу мандатів. ( в Туреччині-10%, в Ізраїлі-1%, в Україні-3%, Росія-7%, Швеція-3%, в Нідерландах бар’єру взагалі немає).
Для пол. партій і пол. блоків в деяких країнах може бути різний виб. бар’єр.
З дебільшого мінімум становить 5 % голосів виборців. Партії які не подолали цей бар’єр не отримують мандатів.
Автоматично відсікає проходження дрібних партій у парламент.
Може застосовуватись диференційований підхід допартій та виборчих блоків через запровадження “прогресивного виборчого бар’єру”. Наприклад - до партій менший бар’ер ніж до коаліцій.
26. Порядок формування верхньої палати парламенту.
Верхні палати парламенту формується різними способами:
1)Шляхом загальних прямих виборів, тобто таким самим способом як і нижня палата. Проте в.п.п. враховує територ. ознаку представництва територ. громад. . Їх нерiдко проводять не тiльки на основi виборчого права з бiльш високим вiковим цензом, а й з використанням iнших виборчих сис-тем. Зокрема, так формують iспанський, iталiйський, польський, румун-ський i чеський сенати, а також палату радникiв парламенту Японiї.
Приклади: 1)палата депутатів і сенат п-ту Італії форм. За змішанаї виборчої системи. Проте сенат враховує принцип представництва від областей. 2) Свої особливостi мають прямi вибори у верхнi палати парламентiв де-яких федеративних держав. Представництво в таких палатах насамперед враховує наявнiсть суб'єктiв федерацiї. Вiд кожного суб'єкта обирається рiвна кiлькiсть депутатiв. Так, сенат конгресу США обирається безпосеред-ньо виборчим корпусом за принципом <по два сенатори вiд кожного шта-ту>. На таких самих засадах вiдбуваються вибори верхнiх палат парла-ментiв Венесуели, Мексики i Бразилiї. У Швейцарiї до ради кантонiв оби-рають по два представники вiд кожного суб'єкта федерацiї. Для цього у 22 кантонах проводять прямi вибори, в одному вiдповiдна процедура вiдбу-вається в рамках кантонального представницького органу.
2) Формув. пар-в непрямими або опосередкованими виборами. Типовими прикладами є способи формування верхніх палат у пар-х Австрії, Індії, Нідерландах, Норвегії, Франції. Свої особливостi мають непрямi вибори у верхню палату парламенту Австрiї. Законодавчi органи (ландтаги) земель обирають своїх представникiв до федеральної ради. Кiлькiсть цих представникiв залежить вiд чисельностi населення суб'єктiв федерацiї i варiюється вiд трьох до дванадцяти. При цьому члени федеральної ради обираються на строки власних повноважень ландтагiв. Враховуючи, що пi строки рiзняться, депутати верхньої палати федерального парламенту перебувають не в рiвному становищi.
Прикладом може бути сенат парла-менту Францiї, який за конституцiєю забезпечує представництво <тери-торiальних колективiв> республiки, а також французiв, що мешкають за межами країни.
3) Призначення. Використ у Німеччині та Канаді. Так у ФРН члени Бундестрату призначаються урядами земель зі свого складу.
У Канаді члени сенату призначаються генерал-губернатором від кожної провінції за поданням глави федер. уряду.
4) принцип наявності дворянського титулу.Лорди Англії можуть бути лише пери-дворяни, які мають титул не нижче борона, герцог, маркіз, граф, віконт.
Донедавна лорди палати лордів поділ. на спадкових та довічних. Довічні л. – особи, які отримали свій титул за видатні заслуги перед державою без права передачі титулу у спадок (прем’єр-міністри, спікери після відставки, представники бізнесу, культури, спорту, науки). Спадкові лорди – представники верх палати, які передають свій статус у спадок. Проте у 1998 р. було схвалено акт монарха відповідно до якого було скасовано спадкова передача титулу. Окрім того є 20 судових лордів, які призначаються монархом із числа суддів апеляційного суду.
26 духовних лордів вищих ієрархів англіканської церкви, а також визнач квотою представників ірланд та шотланд. Лордів.
5)комбінований спосіб (Росія, Індія, Італія, Узбекистан). Рос. Федерація. До Ради Федерації верх. палати кожен суб’єкт рос. Федерації делегує по 2 представники, один з яких обирається законод органом суб’єкта федерації, а інший призначається керівним органом суб’єкта федерації.
В Італії президент может призначати довічно сенаторами 5 громадян, які прославили країну видатними досягненнями.
В Індії 12 з 244 членів Ради Штатів призначається Президентом із числа осіб, які мають особливі заслуги перед державою.