- •Поняття «парламентаризм». Парламентаризм як форма суспільного життя
- •2. Періодизація світового Парламентаризму.
- •3. Типи парламентаризму.
- •4. Парламентські інститути в античному світі.
- •5. Станово - представницькі установи Середньовічча та Нового часу…
- •6. Британьські концепції парламентаризму: Локк, Берк, Міль
- •7. Американські концепції парламентаризму: Медісон, Джефферсон, Гамільтон
- •8. Ідеї парламентаризму в німецькій класичній філософії
- •9. Сучасний парламентаризм, його значення та функції
- •10. Керівні органи парламенту: різновиди, способи формування, функції та роль.
- •11. Двопалатна структура парламенту: сутність і різновиди
- •12. Структура сучасних парламентів: поняття, типи парламентів.
- •13. Повноваження верховної палати парламенту.
- •14. Однопалатні парламенти.
- •15. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах унітарних держав
- •16. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах федеративних держав.
- •17. Принципи організації сучасних парламентів: основні ознаки
- •18. Сесійність і професійність сучасних парламентів
- •19. Кількісний склад сучасних парламентів
- •20. Строки повноважень парламентів
- •21. Порядок формування парламентів. Залежність складу парламенту від типу виборчої системи.
- •22. Мажоритарна виборча система. Її вплив на структуру парламенту.
- •23. Пропорційна виборча система та її роль у структуруванні парламенту
- •24. Змішана виборча система та її роль у структуризації парламенту
- •25. Поняття «обмежувальний пункт». Його вплив на структурування парламенту
- •26. Порядок формування верхньої палати парламенту.
- •27. Проблема двопалатності парламенту в унітарних державах.
- •28. Прямі та багатоступінчаті (непрямі) вибори депутатів, призначення членів парламенту, мандат «за посадою»
- •29. Парламентські фракції (клуби, групи) : підстави для формування, роль у роботі парламенту.
- •30. Постійні комітети (комісії) парламенту.
- •31. Особливості політичної структуризації п-тів в сша та в. Британії.
- •32. Чергові та позачергові сесії парламентів
- •33. Допоміжний апарат парламенту.
- •34.Праламентські слідчі комісії.
- •35. Статус парламентаріїв
- •36. Парламентскийй імунітет та індемнітет
- •37. Зміст законодавчої функції парламентів
- •38. Поняття «Законодавчий процес»
- •39. Основні етапи законотворення.
- •41. Поняття «Законодавча ініціатива», суб’єкти зі
- •42. Етап обговорення законопроекту
- •43. Етап прийняття Закону.
- •44. Парламентські читання у законодавчому процесі
- •45. Етап підписання Закону.
- •46. Право вето в Конституціях країн світу.
- •47. Відносне (відкладене) вето і процедура його подолання
- •48. Етап Офіційного оприлюднення закону
- •Поняття “механізм стримувань і противаг”
- •50.Установча функція парламенту : поняття
- •51. Процедура обрання глави держави парламентом.
- •Участь парламенту у формуванні уряду.
- •54.Участь парламенітв у формуванню органів державної влади або призначенню посадових осіб.
- •55.Повноваження парламенту у сфері зовнішньої політики .
- •56.Квазісудові функції парламентів(Імпічмент,амністія)
- •57. Контрольна функція парламенту: поняття
- •Поняття «парламент» без «парламентаризму»
- •Контрольні органи парламенту.
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •61. Форми парламентських контролю
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •62. Виконавча влада як об’єкт парламентського контролю.
- •63. Інтерпеляція та депутатський запит
- •64. Тимчасові комітети(комісії) призначення, процедура формування.
- •65. Питання про довіру уряду та звіти уряду.
- •У Німеччині
- •У Франції
- •66. Інститут омбудсмана
- •69. Парламентські слухання.
- •70. Бюджетний процес і рахункові палати
- •71. Поняття асигнатура і контра сигнатура.
- •73. Процес становлення парламентаризму в сучасній Україні
- •74. Процедура формування парламенту України
- •75. Верховна Рада України контексті сучасного парламентаризму,
- •76. Парламент України в системі вищих органів державної влади
- •77. Керівні органи українського парламенту
- •78. Структура Верховної Ради України
- •79. Повноваження парламенту України
- •80. Контрольна функція українського парламенту
- •81. Проблема політичної відповідальності парламенту в Україні
- •82. Правовий статус народного депутата України
- •83. Процедура проходження законопроекту в парламенті
- •84. Президентське право не вето та процедура його подолання в Україні
- •85. Підстави та процедура розпуску парламенту в Україні
- •86. Парламентські фракції та групи в парламенті України
- •87. Контроль парламенту за здійсненням делегованих повноважень.
- •88. Проблема утвердження парламентаризму в постсоціалістичних країнах
- •89. Проблема парламентаризму в президентських республіках
- •90. Поняття "криза парламентаризму", її сутність
35. Статус парламентаріїв
Парламентарій – це особа, яка на тій чи іншій підставі є членом парламенту. Такими підставами можуть бути – обрання, призначення, парламентарій за посадою, наявність дворянського титулу. У різних країнах світу парламентарі мають різні назви – депутати, представники народу, народні депутати, конгресмени, сенатори. Великобританія – парламентарій лише представник нижньої палати. США верхня палата – сенатори, нижня – конгресмени. Правовий статус парламентарія визначається конституціями і спец законами.
Основними принципами цього статусу є принцип вільного мандату або імперативність мандату, принцип парламентського індемнітету, принцип парламентського імунітету і принцип несумісності мандата з іншими видами діяльності.
• Принцип вільного мандату встановлює юридичну незалежність парламентарія від його виборців. Це означає, що він не несе жодної юридичної відповідальності за свою діяльність перед виборцями і не може бути ними відкликаний. І навпаки принцип імперативного мандату (з лат. – владний, наказовий) встановлює юридичну відповідальність парламентарія перед виборцями і означає, що він може бути відкликаний своїми виборцями. Переважна більшість країн має принцип вільного мандату. Тому парламентар виступає від імені народу. В Україні – вільний мандат. Принцип імперативності депутатського мандату сьогодні використовуються у Киргизстані та Таджикистані. В деяких демократичних державах світу імперативність стосується призначуваних членів парламенту. Як приклад, члени Бундесрату ФРН, які призначаються урядами земель ФРН в будь-який момент можуть бути відкликані.
• Принцип парламентського індемнітету (індемнітас з лат. – відшкодування збитків) – парламентарій не несе юридичної відповідальності за промови, виступи, запити, голосування, внесення законопроектів та поправок до них в роботі парламентських комісій та комітетів. В парламентській практиці парламентарій на сесійних засіданнях парламенту голосує, керуючись своїм внутрішнім переконанням і за це не повинен нести жодної відповідальності. В одних країнах парламентський індемнітет існує лише в стінах парламенту, а в інших поширюється за його межі. В деяких країнах він має абсолютний характер, а в інших – відносний. Абсолютний характер – жодної відповідальності за виступи і висловлення. Проте є відносний індемнітет – відповідальність за образу, наклеп і паплюження чесного імені – Білорусь, ФРН, Італія, Латвія, Литва. В деяких країнах депутатський індемнітет означає депутатську винагороду – зарплату.
• Парламентський імунітет (лат. – імунітас – звільнення або свобода) – це юридична недоторканість парламентарія. Це означає, що парламентарій не може бути притягнений до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований без згоди парламенту. В більшості держав світу парламентський імунітет не має абсолютного характеру. Він може поширюватися на весь час обрання парламентарія, на період сесії парламенту або на час перебування його в дорозі на сесію або назад (у США). Практично у всіх країнах за винятком України, Туреччини, Росії парламентар позбавляється імунітету в разі затримання його на місці скоєння злочину. Український парламентаризм має три приклади позбавлення імунітету – Лазаренка, Агафонова і Лозинського.
• Принцип несумісності мандата парламентарія - парламентарій протягом всього строку повноважень не може обіймати визначену законом посади. Звичайною є заборона сумісництва членства в обох палатах парламенту або поєднання більше одного представницького мандату. Не припускається поєднання парламентського мандату з постом Президента, перебуванням на державній службі ( за певним винятком), і як правило з будь-якими посадами ,які мають на меті отримання прибутку за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності.