41. Поняття «Законодавча ініціатива», суб’єкти зі

Початковою стадією будь-якого законодавчого процесу будь-кого парламенту є Законодавча ініціатива.

Законодавча ініціатива – це офіційне внесення Законопроекту до Парламенту з метою його розгляду і прийняття, як Закону.

Офіційність внесення законопроекту означає, що це робить уповноважений суб'єкт. Право внесення законопроекту називається правомзаконодавчої ініціативи. Запропонувати парламенту проект якого-небудь закону може кожний громадянин, однак парламент не зобов'язаний його розглядати. Внесення законопроекту суб'єктом права законодавчої ініціативи зобов'язує парламент його розглянути у встановленому законом порядку. Суб'єктами права законодавчої ініціативи можуть бути: окре­мі парламентарії; групи парламентаріїв; постійні парламентські комітети (комісії); парламентські фракції; палата парламенту (у двопалатних парламентах); глава держави; уряд; представ­ницькі органи суб'єктів федерації, автономних утворень, місцево­го самоврядування; вищі суди; громадські організації; група (пев­не число) виборців та ін. Залежно від суб'єкта законодавчої іні­ціативи розрізняють парламентську, президентську, королівську, урядову, судову, народну і спеціальну законодавчу ініціативу.

Відповідно до Суб’єктів законодавчу ініціативу розрізняють як Парламентську, Президентську, Королівську, Урядову, Судову, Народну, Спеціальну ЗІ.

Коло суб’єктів ПЗІ передусім залежить від форми державного правління.

У Державах з Парламентарними формами правління суб’єктами ПЗІ є лише окремі парламентарії й Уряд.

У Країнах зі змішаною формою республіканського правління таке право має також президент.

У класичних президентських Республіках суб’єктами ПЗІ виступають лише окремі парламентарії (США)

В Естонії, Латвії, Словенії та Угорщині суб’єктами ПЗІ виступають постійні комісії або комітети Парламенту.

В Грузії, Естонії, Португалії СПЗІ виступають парламентські фракції.

У більшості федеративних держав СПЗІ виступають суб’єкти федерації

Португалія та Узбекестан (Унітарні держави) – СПЗІ виступають автономні утвореня в осбі їх представницьких органів влади.

Конституціями певних країн закріплено право Нродної ЗІ – Румунія.

В деяких країнах, де народ має ПЗІ він не має права подавати Законопроекти з Податків, Бюджету, Амністії (В Україні такі питання заборонено винсити на РЕферендум)

Конституція Російської федерації визначає найширше коло права СПЗІ. Ст. 104: ПЗІ належить президенту РФ, Раді Федерацій(верхня палата), Членам Ради Федерацій, Депутатам Деж.Думи, Уряду, Законодавчим або представницьким органам суб’єкті РФ. ПЗІ належить Конституційному суду, Верховному Суду, Вищому Арбітражному Суду з предмета їх відання.

ПЗІ має Генеральний Прокурор в Узбекестані.

У більшості д-в з 2палат.пар-том – вносяться лише до нижньої палати. Де палати мають рівнв права – одночасно до двох. Проте. Фінансові документи подаються саме на розгляд нижньої палати.

Правило – парламент зобов’язаний розглянути запропонований законопроект, але не прийняти

Суб'єкти права законодавчої ініціативи визначені статтею 93 Конституції України: «Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Рідою України позачергово». Конституційними змінами від 8 Грудня 2004 року з кола суб'єктів права законодавчої ініціативи іилучено Національний банк України. Невідкладні законопроекти мають бути терміново включені Верховною Радою України до по­рядку денного її сесії і розглянуті раніше від інших законопроек­тів — на всіх стадіях законодавчого процесу. Конституційна норма щодо позачергового розгляду Верховною Радою України законо­проектів, визначених Президентом України як невідкладні, додат­ково посилює його повноваження зі здійснення державної влади.Крім цього в багатьох Держ. ПЗІ звужено стосовно Держ. Бюджету. Як правило таким правом монопольно володіє Уряд.