- •Поняття «парламентаризм». Парламентаризм як форма суспільного життя
- •2. Періодизація світового Парламентаризму.
- •3. Типи парламентаризму.
- •4. Парламентські інститути в античному світі.
- •5. Станово - представницькі установи Середньовічча та Нового часу…
- •6. Британьські концепції парламентаризму: Локк, Берк, Міль
- •7. Американські концепції парламентаризму: Медісон, Джефферсон, Гамільтон
- •8. Ідеї парламентаризму в німецькій класичній філософії
- •9. Сучасний парламентаризм, його значення та функції
- •10. Керівні органи парламенту: різновиди, способи формування, функції та роль.
- •11. Двопалатна структура парламенту: сутність і різновиди
- •12. Структура сучасних парламентів: поняття, типи парламентів.
- •13. Повноваження верховної палати парламенту.
- •14. Однопалатні парламенти.
- •15. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах унітарних держав
- •16. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах федеративних держав.
- •17. Принципи організації сучасних парламентів: основні ознаки
- •18. Сесійність і професійність сучасних парламентів
- •19. Кількісний склад сучасних парламентів
- •20. Строки повноважень парламентів
- •21. Порядок формування парламентів. Залежність складу парламенту від типу виборчої системи.
- •22. Мажоритарна виборча система. Її вплив на структуру парламенту.
- •23. Пропорційна виборча система та її роль у структуруванні парламенту
- •24. Змішана виборча система та її роль у структуризації парламенту
- •25. Поняття «обмежувальний пункт». Його вплив на структурування парламенту
- •26. Порядок формування верхньої палати парламенту.
- •27. Проблема двопалатності парламенту в унітарних державах.
- •28. Прямі та багатоступінчаті (непрямі) вибори депутатів, призначення членів парламенту, мандат «за посадою»
- •29. Парламентські фракції (клуби, групи) : підстави для формування, роль у роботі парламенту.
- •30. Постійні комітети (комісії) парламенту.
- •31. Особливості політичної структуризації п-тів в сша та в. Британії.
- •32. Чергові та позачергові сесії парламентів
- •33. Допоміжний апарат парламенту.
- •34.Праламентські слідчі комісії.
- •35. Статус парламентаріїв
- •36. Парламентскийй імунітет та індемнітет
- •37. Зміст законодавчої функції парламентів
- •38. Поняття «Законодавчий процес»
- •39. Основні етапи законотворення.
- •41. Поняття «Законодавча ініціатива», суб’єкти зі
- •42. Етап обговорення законопроекту
- •43. Етап прийняття Закону.
- •44. Парламентські читання у законодавчому процесі
- •45. Етап підписання Закону.
- •46. Право вето в Конституціях країн світу.
- •47. Відносне (відкладене) вето і процедура його подолання
- •48. Етап Офіційного оприлюднення закону
- •Поняття “механізм стримувань і противаг”
- •50.Установча функція парламенту : поняття
- •51. Процедура обрання глави держави парламентом.
- •Участь парламенту у формуванні уряду.
- •54.Участь парламенітв у формуванню органів державної влади або призначенню посадових осіб.
- •55.Повноваження парламенту у сфері зовнішньої політики .
- •56.Квазісудові функції парламентів(Імпічмент,амністія)
- •57. Контрольна функція парламенту: поняття
- •Поняття «парламент» без «парламентаризму»
- •Контрольні органи парламенту.
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •61. Форми парламентських контролю
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •62. Виконавча влада як об’єкт парламентського контролю.
- •63. Інтерпеляція та депутатський запит
- •64. Тимчасові комітети(комісії) призначення, процедура формування.
- •65. Питання про довіру уряду та звіти уряду.
- •У Німеччині
- •У Франції
- •66. Інститут омбудсмана
- •69. Парламентські слухання.
- •70. Бюджетний процес і рахункові палати
- •71. Поняття асигнатура і контра сигнатура.
- •73. Процес становлення парламентаризму в сучасній Україні
- •74. Процедура формування парламенту України
- •75. Верховна Рада України контексті сучасного парламентаризму,
- •76. Парламент України в системі вищих органів державної влади
- •77. Керівні органи українського парламенту
- •78. Структура Верховної Ради України
- •79. Повноваження парламенту України
- •80. Контрольна функція українського парламенту
- •81. Проблема політичної відповідальності парламенту в Україні
- •82. Правовий статус народного депутата України
- •83. Процедура проходження законопроекту в парламенті
- •84. Президентське право не вето та процедура його подолання в Україні
- •85. Підстави та процедура розпуску парламенту в Україні
- •86. Парламентські фракції та групи в парламенті України
- •87. Контроль парламенту за здійсненням делегованих повноважень.
- •88. Проблема утвердження парламентаризму в постсоціалістичних країнах
- •89. Проблема парламентаризму в президентських республіках
- •90. Поняття "криза парламентаризму", її сутність
41. Поняття «Законодавча ініціатива», суб’єкти зі
Початковою стадією будь-якого законодавчого процесу будь-кого парламенту є Законодавча ініціатива.
Законодавча ініціатива – це офіційне внесення Законопроекту до Парламенту з метою його розгляду і прийняття, як Закону.
Офіційність внесення законопроекту означає, що це робить уповноважений суб'єкт. Право внесення законопроекту називається правомзаконодавчої ініціативи. Запропонувати парламенту проект якого-небудь закону може кожний громадянин, однак парламент не зобов'язаний його розглядати. Внесення законопроекту суб'єктом права законодавчої ініціативи зобов'язує парламент його розглянути у встановленому законом порядку. Суб'єктами права законодавчої ініціативи можуть бути: окремі парламентарії; групи парламентаріїв; постійні парламентські комітети (комісії); парламентські фракції; палата парламенту (у двопалатних парламентах); глава держави; уряд; представницькі органи суб'єктів федерації, автономних утворень, місцевого самоврядування; вищі суди; громадські організації; група (певне число) виборців та ін. Залежно від суб'єкта законодавчої ініціативи розрізняють парламентську, президентську, королівську, урядову, судову, народну і спеціальну законодавчу ініціативу.
Відповідно до Суб’єктів законодавчу ініціативу розрізняють як Парламентську, Президентську, Королівську, Урядову, Судову, Народну, Спеціальну ЗІ.
Коло суб’єктів ПЗІ передусім залежить від форми державного правління.
У Державах з Парламентарними формами правління суб’єктами ПЗІ є лише окремі парламентарії й Уряд.
У Країнах зі змішаною формою республіканського правління таке право має також президент.
У класичних президентських Республіках суб’єктами ПЗІ виступають лише окремі парламентарії (США)
В Естонії, Латвії, Словенії та Угорщині суб’єктами ПЗІ виступають постійні комісії або комітети Парламенту.
В Грузії, Естонії, Португалії СПЗІ виступають парламентські фракції.
У більшості федеративних держав СПЗІ виступають суб’єкти федерації
Португалія та Узбекестан (Унітарні держави) – СПЗІ виступають автономні утвореня в осбі їх представницьких органів влади.
Конституціями певних країн закріплено право Нродної ЗІ – Румунія.
В деяких країнах, де народ має ПЗІ він не має права подавати Законопроекти з Податків, Бюджету, Амністії (В Україні такі питання заборонено винсити на РЕферендум)
Конституція Російської федерації визначає найширше коло права СПЗІ. Ст. 104: ПЗІ належить президенту РФ, Раді Федерацій(верхня палата), Членам Ради Федерацій, Депутатам Деж.Думи, Уряду, Законодавчим або представницьким органам суб’єкті РФ. ПЗІ належить Конституційному суду, Верховному Суду, Вищому Арбітражному Суду з предмета їх відання.
ПЗІ має Генеральний Прокурор в Узбекестані.
У більшості д-в з 2палат.пар-том – вносяться лише до нижньої палати. Де палати мають рівнв права – одночасно до двох. Проте. Фінансові документи подаються саме на розгляд нижньої палати.
Правило – парламент зобов’язаний розглянути запропонований законопроект, але не прийняти
Суб'єкти права законодавчої ініціативи визначені статтею 93 Конституції України: «Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Рідою України позачергово». Конституційними змінами від 8 Грудня 2004 року з кола суб'єктів права законодавчої ініціативи іилучено Національний банк України. Невідкладні законопроекти мають бути терміново включені Верховною Радою України до порядку денного її сесії і розглянуті раніше від інших законопроектів — на всіх стадіях законодавчого процесу. Конституційна норма щодо позачергового розгляду Верховною Радою України законопроектів, визначених Президентом України як невідкладні, додатково посилює його повноваження зі здійснення державної влади.Крім цього в багатьох Держ. ПЗІ звужено стосовно Держ. Бюджету. Як правило таким правом монопольно володіє Уряд.