- •Поняття «парламентаризм». Парламентаризм як форма суспільного життя
- •2. Періодизація світового Парламентаризму.
- •3. Типи парламентаризму.
- •4. Парламентські інститути в античному світі.
- •5. Станово - представницькі установи Середньовічча та Нового часу…
- •6. Британьські концепції парламентаризму: Локк, Берк, Міль
- •7. Американські концепції парламентаризму: Медісон, Джефферсон, Гамільтон
- •8. Ідеї парламентаризму в німецькій класичній філософії
- •9. Сучасний парламентаризм, його значення та функції
- •10. Керівні органи парламенту: різновиди, способи формування, функції та роль.
- •11. Двопалатна структура парламенту: сутність і різновиди
- •12. Структура сучасних парламентів: поняття, типи парламентів.
- •13. Повноваження верховної палати парламенту.
- •14. Однопалатні парламенти.
- •15. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах унітарних держав
- •16. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах федеративних держав.
- •17. Принципи організації сучасних парламентів: основні ознаки
- •18. Сесійність і професійність сучасних парламентів
- •19. Кількісний склад сучасних парламентів
- •20. Строки повноважень парламентів
- •21. Порядок формування парламентів. Залежність складу парламенту від типу виборчої системи.
- •22. Мажоритарна виборча система. Її вплив на структуру парламенту.
- •23. Пропорційна виборча система та її роль у структуруванні парламенту
- •24. Змішана виборча система та її роль у структуризації парламенту
- •25. Поняття «обмежувальний пункт». Його вплив на структурування парламенту
- •26. Порядок формування верхньої палати парламенту.
- •27. Проблема двопалатності парламенту в унітарних державах.
- •28. Прямі та багатоступінчаті (непрямі) вибори депутатів, призначення членів парламенту, мандат «за посадою»
- •29. Парламентські фракції (клуби, групи) : підстави для формування, роль у роботі парламенту.
- •30. Постійні комітети (комісії) парламенту.
- •31. Особливості політичної структуризації п-тів в сша та в. Британії.
- •32. Чергові та позачергові сесії парламентів
- •33. Допоміжний апарат парламенту.
- •34.Праламентські слідчі комісії.
- •35. Статус парламентаріїв
- •36. Парламентскийй імунітет та індемнітет
- •37. Зміст законодавчої функції парламентів
- •38. Поняття «Законодавчий процес»
- •39. Основні етапи законотворення.
- •41. Поняття «Законодавча ініціатива», суб’єкти зі
- •42. Етап обговорення законопроекту
- •43. Етап прийняття Закону.
- •44. Парламентські читання у законодавчому процесі
- •45. Етап підписання Закону.
- •46. Право вето в Конституціях країн світу.
- •47. Відносне (відкладене) вето і процедура його подолання
- •48. Етап Офіційного оприлюднення закону
- •Поняття “механізм стримувань і противаг”
- •50.Установча функція парламенту : поняття
- •51. Процедура обрання глави держави парламентом.
- •Участь парламенту у формуванні уряду.
- •54.Участь парламенітв у формуванню органів державної влади або призначенню посадових осіб.
- •55.Повноваження парламенту у сфері зовнішньої політики .
- •56.Квазісудові функції парламентів(Імпічмент,амністія)
- •57. Контрольна функція парламенту: поняття
- •Поняття «парламент» без «парламентаризму»
- •Контрольні органи парламенту.
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •61. Форми парламентських контролю
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •62. Виконавча влада як об’єкт парламентського контролю.
- •63. Інтерпеляція та депутатський запит
- •64. Тимчасові комітети(комісії) призначення, процедура формування.
- •65. Питання про довіру уряду та звіти уряду.
- •У Німеччині
- •У Франції
- •66. Інститут омбудсмана
- •69. Парламентські слухання.
- •70. Бюджетний процес і рахункові палати
- •71. Поняття асигнатура і контра сигнатура.
- •73. Процес становлення парламентаризму в сучасній Україні
- •74. Процедура формування парламенту України
- •75. Верховна Рада України контексті сучасного парламентаризму,
- •76. Парламент України в системі вищих органів державної влади
- •77. Керівні органи українського парламенту
- •78. Структура Верховної Ради України
- •79. Повноваження парламенту України
- •80. Контрольна функція українського парламенту
- •81. Проблема політичної відповідальності парламенту в Україні
- •82. Правовий статус народного депутата України
- •83. Процедура проходження законопроекту в парламенті
- •84. Президентське право не вето та процедура його подолання в Україні
- •85. Підстави та процедура розпуску парламенту в Україні
- •86. Парламентські фракції та групи в парламенті України
- •87. Контроль парламенту за здійсненням делегованих повноважень.
- •88. Проблема утвердження парламентаризму в постсоціалістичних країнах
- •89. Проблема парламентаризму в президентських республіках
- •90. Поняття "криза парламентаризму", її сутність
64. Тимчасові комітети(комісії) призначення, процедура формування.
Крiм постiйних комiсiй, в парламентах створюються спецiальнi, слiдчi та деякi iншi комiсiї (комiтети). Вони здебiльшого дiють на тимча-совiй основi, тобто до вирiшення поставленого завдання.
Спецiальнi комiсiї (комiтети) можуть мати найрiзноманiтнiшу предметну компетенцiю. В нижнiй палатi парламенту Канади спецiальнi комiтети створюють для розгляду якогось окремого питання або для пiдготовки конкретного законопроекту. Спецiальний характер тут мають i так званi комiтети поточного законодавства. Вони формуються для ро-боти над визначеними положеннями законопроектiв пiсля їх розгляду в палатi на стадiї другого читання. У Францiї спецiальнi комiсiї створюють для розгляду будь-якого законопроекту на вимогу уряду, голови палати або кожної з постiйних комiсiй. Тим самим спецiальнi комiсiї за своєю компетенцiєю конкурують з постiйними комiсiями.
У палатах конгресу США спецiальнi комiтети створюють для вивчен-ня рiзного роду питань. Насамперед це питання застосування норм права i правопорушень у сферi державно-полiтичного життя. iнодi спецiальнi комiтети займаються пiдготовкою законодавчих рекомендацiй з окремих гострих проблем. У парламентi Фiнляндiї спецiальнi комiсiї займаються пiдготовкою питань порядку денного надзвичайних сесiй. У Швейцарiї, Японiї та рядi iнших країн спецiальнi комiсiї створюють для вирiшення пи-тань, якi не входять до компетенцiї жодної з постiйних комiсiй.
В iнших країнах предметом розгляду в спецiальних комiсiях буває розробка проектiв конституцiйних реформ, офiцiйних програм i планiв тощо. В усiх випадках спецiальнi комiсiї функцiонують на тимчасовiй ос-новi i припиняють свою дiяльнiсть пiсля завершення роботи та пiдготов-ки вiдповiдної доповiдi.
Свої особливостi мають спецiальнi комiтети, що функцiонують в па-латi громад парламенту Великобританiї. Зокрема, тут створено чотирнад-цять спецiальних комiтетiв, якi працюють на постiйнiй основi. Компе-тенцiя комiтетiв пов'язана iз змiстом повноважень головних мiнiстерств, а їхнiм завданням є перевiрка й оцiнка дiяльностi органiв виконавчої вла-ди. Як зазначалося, в iнших країнах таке завдання покладене на постiйнi комiсiї (комiтети) палат парламентiв. iснують у Великобританiї й iншi спецiальнi комiтети, зокрема так званi сесiйнi комiтети, щорiчно створю-ванi на початку кожної сесiї. Серед них у першу чергу слiд назвати комiтети з питань процедури i парламентських привiлеїв.
Ще одним рiзновидом вiдповiдних парламентських структур є слiдчi комiсiї, або комiтети з розслiдування. Створення таких тимчасових струк-тур передбачено практично в усiх країнах. Слiдчi комiсiї займаються питан-нями державно-полiтичного життя, якi мають певний суспiльний резонанс: вiд розслiдування зловживань окремих парламентарiїв та урядовцiв до мас-штабних полiтичних скандалiв. Їм звичайно надано широкi повноваження: викликати свiдкiв та експертiв, вести протоколи, фiксувати докази тощо.
Нерiдко припускається створення слiдчих комiсiй на вимогу певної кiлькостi членiв парламенту, якi становлять меншiсть. Наприклад, у Латвiї i Словенiї це третина, у ФРН - четверта, а в Грецiї i Чехiї - п'ята частина складу парламенту (палати). Тим самим опозицiї надано додатко-ву можливiсть у її парламентськiй дiяльностi.
В основних законах Австрiї та ФРН записано, що в своїх дiях з розслiдування такi комiсiї керуються вимогами процесуального законодав-ства. У Португалiї i Словенiї за вiдповiдними комiсiями визнанi тi самi пов-новаження в розслiдуваннi, що й за судами та слiдчими органами загально-I то характеру. В iталiї слiдчi комiсiї надiленi <вищою слiдчою владою> i не | можуть бути обмеженi у вивченнi тих питань, якi визначенi їм палатами. ; У Францiї створюються комiсiї з контролю та розслiдування. Рiзни-[ ця мiж ними полягає в тому, що першi збирають iнформацiю з визначе-i них палатою питань, а останнi перевiряють дiяльнiсть державних органiв \ i установ. Проте формування таких комiсiй не припускається в тих ви-! падках, коли певне питання вже стало предметом досудового або судово-го розслiдування. В Японiї повноваження в розслiдуваннi можуть бути наданi палатами або їхнiми головами будь-якiй постiйнiй комiсiї. i У палатах парламенту Великобританiї можливiсть створення i слiдчих комiтетiв не передбачена. Однак деякi вiдповiднi права, зокрема право викликати свiдкiв та експертiв, мають постiйно дiючi спецiальнi комiтети палати громад з контролю за дiяльнiстю мiнiстерств.