- •Поняття «парламентаризм». Парламентаризм як форма суспільного життя
- •2. Періодизація світового Парламентаризму.
- •3. Типи парламентаризму.
- •4. Парламентські інститути в античному світі.
- •5. Станово - представницькі установи Середньовічча та Нового часу…
- •6. Британьські концепції парламентаризму: Локк, Берк, Міль
- •7. Американські концепції парламентаризму: Медісон, Джефферсон, Гамільтон
- •8. Ідеї парламентаризму в німецькій класичній філософії
- •9. Сучасний парламентаризм, його значення та функції
- •10. Керівні органи парламенту: різновиди, способи формування, функції та роль.
- •11. Двопалатна структура парламенту: сутність і різновиди
- •12. Структура сучасних парламентів: поняття, типи парламентів.
- •13. Повноваження верховної палати парламенту.
- •14. Однопалатні парламенти.
- •15. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах унітарних держав
- •16. Повноваження нижньої палати парламенту в двопалатних парламентах федеративних держав.
- •17. Принципи організації сучасних парламентів: основні ознаки
- •18. Сесійність і професійність сучасних парламентів
- •19. Кількісний склад сучасних парламентів
- •20. Строки повноважень парламентів
- •21. Порядок формування парламентів. Залежність складу парламенту від типу виборчої системи.
- •22. Мажоритарна виборча система. Її вплив на структуру парламенту.
- •23. Пропорційна виборча система та її роль у структуруванні парламенту
- •24. Змішана виборча система та її роль у структуризації парламенту
- •25. Поняття «обмежувальний пункт». Його вплив на структурування парламенту
- •26. Порядок формування верхньої палати парламенту.
- •27. Проблема двопалатності парламенту в унітарних державах.
- •28. Прямі та багатоступінчаті (непрямі) вибори депутатів, призначення членів парламенту, мандат «за посадою»
- •29. Парламентські фракції (клуби, групи) : підстави для формування, роль у роботі парламенту.
- •30. Постійні комітети (комісії) парламенту.
- •31. Особливості політичної структуризації п-тів в сша та в. Британії.
- •32. Чергові та позачергові сесії парламентів
- •33. Допоміжний апарат парламенту.
- •34.Праламентські слідчі комісії.
- •35. Статус парламентаріїв
- •36. Парламентскийй імунітет та індемнітет
- •37. Зміст законодавчої функції парламентів
- •38. Поняття «Законодавчий процес»
- •39. Основні етапи законотворення.
- •41. Поняття «Законодавча ініціатива», суб’єкти зі
- •42. Етап обговорення законопроекту
- •43. Етап прийняття Закону.
- •44. Парламентські читання у законодавчому процесі
- •45. Етап підписання Закону.
- •46. Право вето в Конституціях країн світу.
- •47. Відносне (відкладене) вето і процедура його подолання
- •48. Етап Офіційного оприлюднення закону
- •Поняття “механізм стримувань і противаг”
- •50.Установча функція парламенту : поняття
- •51. Процедура обрання глави держави парламентом.
- •Участь парламенту у формуванні уряду.
- •54.Участь парламенітв у формуванню органів державної влади або призначенню посадових осіб.
- •55.Повноваження парламенту у сфері зовнішньої політики .
- •56.Квазісудові функції парламентів(Імпічмент,амністія)
- •57. Контрольна функція парламенту: поняття
- •Поняття «парламент» без «парламентаризму»
- •Контрольні органи парламенту.
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •61. Форми парламентських контролю
- •10) Діяльність за здійсненням делегованих поановажень
- •62. Виконавча влада як об’єкт парламентського контролю.
- •63. Інтерпеляція та депутатський запит
- •64. Тимчасові комітети(комісії) призначення, процедура формування.
- •65. Питання про довіру уряду та звіти уряду.
- •У Німеччині
- •У Франції
- •66. Інститут омбудсмана
- •69. Парламентські слухання.
- •70. Бюджетний процес і рахункові палати
- •71. Поняття асигнатура і контра сигнатура.
- •73. Процес становлення парламентаризму в сучасній Україні
- •74. Процедура формування парламенту України
- •75. Верховна Рада України контексті сучасного парламентаризму,
- •76. Парламент України в системі вищих органів державної влади
- •77. Керівні органи українського парламенту
- •78. Структура Верховної Ради України
- •79. Повноваження парламенту України
- •80. Контрольна функція українського парламенту
- •81. Проблема політичної відповідальності парламенту в Україні
- •82. Правовий статус народного депутата України
- •83. Процедура проходження законопроекту в парламенті
- •84. Президентське право не вето та процедура його подолання в Україні
- •85. Підстави та процедура розпуску парламенту в Україні
- •86. Парламентські фракції та групи в парламенті України
- •87. Контроль парламенту за здійсненням делегованих повноважень.
- •88. Проблема утвердження парламентаризму в постсоціалістичних країнах
- •89. Проблема парламентаризму в президентських республіках
- •90. Поняття "криза парламентаризму", її сутність
32. Чергові та позачергові сесії парламентів
Розрізняються чергові і надзвичайні сесії. Скликання чергових сесій парламентів має три основних форми. Перша: для їх скликання не потрібен окремий акт глави держави чи уряду і парламент може засідати у будь-який час (ФРН, Італія та ін.). Друга форма скликання сесій полягає в тому, що для цього необхідний акт глави держави (Австрія, Великобританія, Індія, Японія). Набуває поширення й така форма скликання сесій, як нормативно-правова: початок і закінчення сесій визначається конституцією (Бразилія та ін.). Кількість парламентських сесій протягом року в різних країнах різна: один раз (США, Японія); два рази (Іспанія, Франція) і навіть три або чотири рази (Індія). Але сесії не можуть тривати протягом усього року. Вони перериваються на парламентські канікули (літні) й офіційні свята.
Очередные сессии Это периоды, в течение которых парламент заседает без особых причин или созывов лишь потому, что это предусмотрено Конституцией или (намного реже) законом. Даты открытия и закрытия очередных сессий в разных государствах различны. За один год может пройти одна, две и даже (намного реже) три сессии. Сроки сессий в Федеральном Собрании Российской Федерации устанавливаются для Государственной Думы и Совета Федерации отдельно друг от друга. Ежегодная работа Федерального Собрания делится на две сессии: весеннюю (между зимними и летними каникулами) и осеннюю (между летними и зимними каникулами). Право определения сроков очередных сессий оставлено за самой Государственной Думой и Советом Федерации. С этой целью принимаются соответствующие постановления.
Согласно ст. 83 Конституции Украины очередные сессии Верховной Рады Украины начинаются в первый вторник февраля и первый вторник сентября каждого года.
В XX поправке к американской конституции просто предусмотрено, что Конгресс США ежегодно собирается в начале января месяца. В Финляндии Парламенту предоставлена полная свобода в выборе сроков очередных сессий.
В некоторых государствах, напротив, сроки начала и окончания очередных сессий закреплены в конституции. Французский парламент с 1995 собирается лишь на одну очередную сессию, которая начинается в первый рабочий день октября и завершается в последний рабочий день июня. Республиканское собрание Португалии также заседает с 15 сентября по 15 июня.
Кортесы Испанского Королевства проводят две очередных сессии в течение года: с сентября по декабрь и с февраля по июнь.
А в Парламенте Руанды существует три очередных сессии продолжительностью два месяца каждая: первая начинается 5 февраля, вторая — 5 июня, а третья — 5 октября.
Открытие очередной сессии может также сопровождаться особой церемонией, такой как тронная речь в Соединённом королевстве.
Период между двумя очередными сессиями называется «парламентскими каникулами».
Позачергові (надзвичайні) сесії можуть скликатися у разі необхідності главою держави на вимогу частини депутатів (в одних країнах – 1/3, в інших – 2/3, а в окремих – 2/3). На позачерговій сесії можуть обговорюватися тільки ті питання, для яких вони скликані.
Чрезвычайная сессия В отличие от очередной, чрезвычайная сессия проходит вне предусмотренного или закреплённого за очередной сессией периода. Продолжительность и причина такого вида сессии должны определяться на специальном собрании.
Если вернуться к вышеупомянутым примерам, то созыв на чрезвычайную сессию французского парламента может произойти лишь с июля по сентябрь и лишь по требованию премьер-министра или большинства членов Национального собрания. Подобные сессии открываются и закрываются президентским указом.
В Португалии решение принимает постоянная комиссия Собрания или президент, но вопрос должен быть особым, а в Испании проведение чрезвычайной сессии обусловлено требованием Постоянной депутации от правительства или абсолютного большинства депутатов и/или сенаторов.
В Японии созвать парламент на чрезвычайную сессию может лишь кабинет министров. Между тем, он обязан это сделать, если этого требуют не менее четверти депутатов или советников.
В других странах, в том числе в США и России, в отношении чрезвычайной сессии ничего не предусмотрено.
Обязательная сессия отличается от чрезвычайной тем, что её проведение просто обусловлено решением или событием, причём официальное собрание не требуется. К тому же, подобная сессия может проводиться в течение чрезвычайной сессии.
Так, Государственная Дума Федерального Собрания Российской Федерации обязательно собирается на первое заседание на тридцатый день после избрания, но Президент может созвать заседание и ранее этого срока.
Французское Национальное собрание обязательно заседает во второй четверг после своего избрания, если до этого оно было распущено. Сессия обязательно открывается на пятнадцать дней, если вдруг парламент находится на каникулах. В Финляндии парламент должен незамедлительно собраться в случае мобилизации войск.
.