28. Прямі та багатоступінчаті (непрямі) вибори депутатів, призначення членів парламенту, мандат «за посадою»

Однопалатні парламенти і нижчі палати двопалатних парламентів майже завжди формуються шляхом загальних і прямих виборів, що відбуваються за мажоритарною, пропорційною або змішаною системою.

Верхня палата формується різними способами:

1)шляхом загальних і прямих виборів, але з деякими відмінностями відносно того як формується нижня палата. Сенати у Польщі, Румунії, США, Бразилії, палата радників в Японії обирають­ся прямими виборами.

2)шляхом непрямих виборів (виборці обирають своїх представників, а представники обирають парламент. Австрія, Індія, Норвегія, Франція) В Австрії верхня палата — Федеральна рада — оби­рається ландтагами земель залежно від кількості населення землі. В Індії Рада штатів обирається легіслатурами (законодав­чими зборами) штатів.

3)шляхом призначення (Німеччина, Канада) - Бундестаг- складається з членів урядів земель, які їх призначають і відкликають. в Канаді призначаються генерал-губернатором, а в Йорданії — королем

4)за наявності дворянського титулу (Палата Лордів у ВБ – її членами можуть бути тільки пеи – особи, які мають 1 із 5 дворянських титулів: віконт, маркіз, граф, герцог, барон. Раніше розрізняли спадкових і довічних лордів, але зараз спадкових лордів не допускають до парламенту) 5)комбінований (поєднання виборності і призначеності. Обсяг компетенції ВП перебуває у прямій залежності від ступеню участі у її формуванні виборців)

Прямі вибори передбачають безпосередній тип голосування, тобто безпосереднє вираження виборцем власного ставлення до висунутих кандидатур. Прямі вибори верхніх і нижніх палат трохи різняться. Якщо депутати нижньої палати обираються за пропорційною, то депутати верхньої — за мажоритарною або за змішаною системою (існує й прецедент формування верхньої палати за соціально-корпоративним принципом). Так, у Бельгії виборчим пасивним правом наділено діючих і колишніх урядових та інших державних осіб, науковців, представників закладів вищої освіти, керівників підприємств, профспілок та економічних асоціацій. (Австралія, Аргентина, Іспанія, Польща, США та ін.).

Непрямі вибори, за яких між виборцями і кандидатами існує проміжна ланка, що опосередковує волю виборців.

У свою чергу непрямі вибори поділяються на два види:

- побічні (непрямі) вибори, за яких виборці шляхом голосування формують колегію виборців, яка збирається один раз, щоб визначити особу або осіб, які будуть заступа­ти виборні посади.

Найпоширеніший цей вид виборів у США.

- багатоступеневі вибори, при проведенні яких вираз­ником волі виборців виступає постійно діючий представниць­кий орган або одна з його палат, до компетенції яких входить обрання іншого органу або посадової особи. Цей вид виборів застосовувався в СРСР з 1924 по 1936 pp. Унікальною є практика формування верхньої палати парламенту Словенії – Національної Ради. Згідно зі ст. ст. 96 і 98 Конституції цієї країни, ця палата представляє соціальні, економічні, професійні та місцеві інтереси і складається із 40 радників: по чотири обирають від осіб, зайнятих за наймом, від фермерів, представників т. зв. “малого бізнесу” і “вільних професій”, шість – від некомерційних організацій і 22 – від територій.

Ще одним способом формування верхньої палати є формування верхньої палати шляхом призначення (Багамські Острови, Барбадос, Беліз, Гренада, Йорданія, Канада, Палау, Сент-Лусія, Таїланд, Тринідад і Тобаго, ФРН, Ямайка):

1) на змішаній основі, коли поєднуються елементи виборності, призначення і успадкування (Сенат Бельгії, Сенат Ірландії);

2) чисто феодальним (Палата лордів у Великобританії).

Наприклад, члени бундестагу призначаються урядами земель зі свого складу, а в Канаді сенаторів призначає генерал-губернатор за рекомендацією прем´єр-міністра.

У Великій Британії існує кілька способів невиборного формування палати лордів: передавання феодальних титулів (спадкові лорди); призначання королевою відставних політиків, які не мають права передавати свій титул у спадок; призначання королевою зі складу вищої судової інстанції (апеляційного суду) судових лордів; призначання королевою духовних лордів — вищих духовних ієрархів