- •Тема 1. Ризик у менеджменті та основні принципи його аналізу.
- •1. Сутність та системні характеристики менеджменту.
- •Проблеми компанії (підприємства)
- •2. Загальні проблеми, головні цiлi менеджменту та ризик.
- •3. Аналіз ризику.
- •4. Основні причини виникнення ризику.
- •Тема 2. Класифікація ризику та загальні методи управління ним. Шляхи мінімізації ризику.
- •1. Класифікація видів ризику
- •2. Основні підходи до процесу управління ризиком.
- •3. Різноманітність методів управління ризиком.
- •4. Диверсифікація як засіб зниження ризику.
- •5. Передача ризику.
- •6. Страхування ризиків.
- •7. Можливі шляхи зниження внутрішніх ризиків.
- •8. Структура ризику та типи поводження менеджерів (суб’єктів ризику).
- •Тема 3. Система кількісних оцінок ризику.
- •1. Загальні підходи щодо кількісної оцінки ризику в спектрі економічних проблем.
- •2. Ризик в абсолютному виразі.
- •3. Ризик у відносному виразі.
- •4. Ризик та нерівність Чебишева.
- •5. Допустимий, критичний та катастрофічний ризики.
- •6. Оцінка ризику ліквідності.
- •7. Коефіцієнт чутливості бета (β).
- •Тема 4. Портфельні ризики.
- •1. Сутність диверсифікації портфеля цінних паперів.
- •2. Сутність управління портфелем цінних паперів.
- •3. Норма прибутку цінних паперів.
- •4. Ризик цінних паперів.
- •5. Кореляція цінних паперів та її застосування.
- •6. Портфель з двох різних акцій.
- •7. Портфель з багатьох акцій.
- •8. Загальні засади теорії портфеля цінних паперів та оптимізація його структури.
- •9. Спрощена класична модель формування портфеля цінних паперів.
- •Тема 5. Ризик та теорія корисності.
- •1. Загальні засади та концепція теорії корисності.
- •2. Корисність за Нейманом. Сподівана корисність.
- •3. Різне ставлення до ризику та корисність.
- •4. Криві байдужості.
- •5. Функція корисності з інтервальною нейтральністю.
- •Тема 6. Підприємницький ризик.
- •Сутність підприємницького ризику.
- •Причини виникнення підприємницького ризику.
- •Функції підприємницького ризику.
- •Класифікація підприємницького ризику.
- •Тема 7. Ризики у виробничому підприємництві.
- •Ризики відсутності попиту на вироблену продукцію.
- •Ризики невиконання господарських договорів (контрактів).
- •Ризики підсилення конкуренції.
- •Ризики виникнення непередбачених витрат та зниження доходів.
- •Ризики втрати майна суб’єктом підприємництва.
- •Тема 8. Фінансовий ризик.
- •1. Ризики у фінансовому менеджменті.
- •Ризики у фінансовому менеджменті
- •2. Трансляційний валютний ризик.
- •3. Роль форвардних операцій в управлінні валютними ризиками.
- •4. Роль валютних ф’ючерсів в управлінні валютними ризиками.
- •5. Хеджування, як засіб управління ризиком.
- •6. Короткострокові відсоткові ф’ючерси, їх роль в управлінні ризиками.
- •7. Довгострокові відсоткові ф’ючерси, їх роль в управлінні ризиками.
- •8. Використання валютних опціонів в управлінні ризиками.
- •9. Біржові валютні опціони в управлінні ризиками.
- •10. Відсоткові опціони в управлінні ризиками.
- •11. Валютні свопи в управлінні ризиками.
- •12. Відсоткові свопи в управлінні ризиками.
- •Тема 9. Інвестиційні ризики та обґрунтування інвестиційної стратегії суб’єкту господарювання.
- •1. Загальні засади стратегічного управління суб’єктом господарювання з урахуванням ризику.
- •2. Основні принципи розробки інвестиційної стратегії з урахуванням ризику.
- •3. Методи оцінки інвестиційних проектів з урахуванням ризику.
- •4. Ризик щодо прийняття інвестиційних рішень.
- •5. Вплив інвестиційних проектів на ризик фірми.
- •6. Формування інвестиційної стратегії суб’єкта господарювання.
- •7. Аналіз підгалузей національної економіки щодо інвестицій.
- •8. Аналіз регіонів щодо інвестицій.
- •9. Оцінка інвестиційної стратегії компанії.
- •10. Принципи формування інвестиційного портфеля з урахуванням ризику.
- •Тема 10. Ризики у банківському підприємництві.
- •1. Кредитний ризик.
- •2. Валютний ризик.
- •3. Ринковий ризик.
- •4. Лізинговий ризик.
- •5. Факторинговий ризик.
- •6. Депозитний ризик.
- •7. Відсотковий ризик.
- •8. Ризик незбалансованої ліквідності.
- •9. Зовнішні банківські ризики.
- •Тема 11. Ризики в зовнішньоекономічній діяльності суб’єкта господарювання.
- •3. Ризик вибору та надійності партнера.
- •4. Маркетингові ризики.
- •5. Транспортні ризики.
- •6. Ризики, що пов’язані з основними положеннями зовнішньоторговельного контракту.
- •7. Комерційні ризики.
- •8. Митні ризики.
5. Кореляція цінних паперів та її застосування.
Як правило, інвестор купує декілька видів цінних паперів. У зв'язку з цим важливою є ще одна характеристика, що торкається пари цінних паперів. Вона характеризує взаємозв'язок між нормами прибутку двох цінних паперів. Називають її кореляцією цінних паперів. Поняття кореляції подамо на прикладі двох звичайних акцій.
Міру (ступінь) щільності взаємозв'язку між двома акціями (точніше, між нормами прибутку двох акцій) вимірюють за допомогою коефіцієнта кореляції. Якщо розглядають дві різні звичайні акції А та В, позначені відповідно номерами 1 та 2, то коефіцієнт їх кореляції визначають за формулою:
де р12 – коефіцієнт кореляції першої і другої акції;
m1 – очікувана норма прибутку першої акції;
m2 – очікувана норма прибутку другої акції;
R1t – можлива норма прибутку першої акції (i = 1…. n);
R2t – можлива норма прибутку другої акції (i = 1….n);
рi – вірогідність відповідно можливих норм прибули (i = 1….n);
σ1, σ2 – середньоквадратичне відхилення відповідно першої та другої акції.
Коефіцієнт кореляції двох акцій кiлькiсно оцінює щільність взаємозв'язку норм прибутку цих акцій між собою.
Приведемо деякі з його основних властивостей.
1. Коефіцієнт кореляції приймає значення в межах [-1,..1]
2. Абсолютна величина коефіцієнту кореляції вказує на силу взаємозв'язку норм прибутку акцій, тому чим вищою є абсолютна величина, тим міцніше між собою пов’язані ці акції. Найміцніше пов'язані між собою ті дві різні акції, коефіцієнт кореляції яких мало відрізняється від 1 чи - 1, а слабо пов'язаними ті, у яких коефіцієнт кореляції є близьким до нуля.
3. Знак коефіцієнта кореляції вказує напрямок взаємозв’язку норм прибутку акцій. Якщо він додатній, маємо так звану додатну кореляцію. Це означає, що зростання (зниження) норми прибутку однієї акції відбувається одночасно зі зростанням (зниженням) норми прибутку другої акції. Коли ж коефіцієнт кореляції є від’ємною величиною, то маємо коефіцієнт так званої від’ємної кореляції акцій. Це означає, що зростання (зниження) норми прибутку однієї акції відбувається одночасно зі зниженням (зростанням) норми прибутку другої акції.
На практиці додатна кореляція зустрічається частіше, ніж від'ємна. Це пов'язано з так званою силою зростання ринку. Наприклад, дослідження, що були проведені на Нью-йоркській біржі, показали, що переважна частина акцій має коефіцієнт кореляції у межах 0,4...0,6.
Аналогічно тому, як це було зроблено при розрахунку сподіваної норми прибутку та ризику при обчисленні коефіцієнта кореляції акцій, можна скористатися інформацією відносно норм прибутку акцій у минулому.
Формула для обчислення коефіцієнта кореляції двох акцій приймає при цьому такий вид:
де Т - кількість попередніх періодів, для яких маємо інформацію;
R1t — норма прибутку першого цінного паперу в t-му періоді;
R2t — норма прибутку другого цінного паперу в t-му періоді;
m1 —сподівана норма прибутку першого цінного паперу;
m2—сподівана норма прибутку другого цінного паперу;
"σ1", "σ2" —ризик (середньоквадратичне відхилення) відповідно першого та другого цінних паперів.
Проілюструємо характерні випадки щодо різних значень коефіцієнта кореляції двох акцій (рис. 4.1).
Рис. 9.1. Коефіцієнт кореляції двох акцій:
близький до 1 (а), до - 1 (б) та до 0 (в)
На рис. 4.1 на осі абсцис відкладені різні можливі значення норм прибутку деякої гіпотетичної акції 1, а на осі ординат— різні можливі значення норми прибутку гіпотетичної акції 2, що мали місце у минулі періоди.
З рис. 4.1(а) видно, що множина точок, координатами яких є можливі значення норми прибутку акції 1 і 2 за ті самі періоди, дуже щільно сконцентрована навколо деякої зростаючої прямої лінії.
Високим (низьким) нормам прибутку однієї акції відповідають за ті ж періоди високі (низькі) норми прибутку другої акції. З рис. 4.1(б) видно, що відповідна множина точок, кожна з яких характеризує значення норми прибутку акції 1 та 2 за один період, дуже щільно сконцентрована навколо деякої спадаючої прямої. Високим (низьким) нормам прибутку одній акції відповідають за той самий період низькі (високі) норми прибутку другої акції.
З рис. 4.1(в) видно, що відповідна множина точок не сконцентрована навколо будь-якої лінії. Можна говорити про відсутність якоїсь кореляційної залежності між нормами прибутку цих двох акцій за різні періоди. Коефіцієнт кореляції цих двох акцій є близьким до нуля.