- •Тема 1. Ризик у менеджменті та основні принципи його аналізу.
- •1. Сутність та системні характеристики менеджменту.
- •Проблеми компанії (підприємства)
- •2. Загальні проблеми, головні цiлi менеджменту та ризик.
- •3. Аналіз ризику.
- •4. Основні причини виникнення ризику.
- •Тема 2. Класифікація ризику та загальні методи управління ним. Шляхи мінімізації ризику.
- •1. Класифікація видів ризику
- •2. Основні підходи до процесу управління ризиком.
- •3. Різноманітність методів управління ризиком.
- •4. Диверсифікація як засіб зниження ризику.
- •5. Передача ризику.
- •6. Страхування ризиків.
- •7. Можливі шляхи зниження внутрішніх ризиків.
- •8. Структура ризику та типи поводження менеджерів (суб’єктів ризику).
- •Тема 3. Система кількісних оцінок ризику.
- •1. Загальні підходи щодо кількісної оцінки ризику в спектрі економічних проблем.
- •2. Ризик в абсолютному виразі.
- •3. Ризик у відносному виразі.
- •4. Ризик та нерівність Чебишева.
- •5. Допустимий, критичний та катастрофічний ризики.
- •6. Оцінка ризику ліквідності.
- •7. Коефіцієнт чутливості бета (β).
- •Тема 4. Портфельні ризики.
- •1. Сутність диверсифікації портфеля цінних паперів.
- •2. Сутність управління портфелем цінних паперів.
- •3. Норма прибутку цінних паперів.
- •4. Ризик цінних паперів.
- •5. Кореляція цінних паперів та її застосування.
- •6. Портфель з двох різних акцій.
- •7. Портфель з багатьох акцій.
- •8. Загальні засади теорії портфеля цінних паперів та оптимізація його структури.
- •9. Спрощена класична модель формування портфеля цінних паперів.
- •Тема 5. Ризик та теорія корисності.
- •1. Загальні засади та концепція теорії корисності.
- •2. Корисність за Нейманом. Сподівана корисність.
- •3. Різне ставлення до ризику та корисність.
- •4. Криві байдужості.
- •5. Функція корисності з інтервальною нейтральністю.
- •Тема 6. Підприємницький ризик.
- •Сутність підприємницького ризику.
- •Причини виникнення підприємницького ризику.
- •Функції підприємницького ризику.
- •Класифікація підприємницького ризику.
- •Тема 7. Ризики у виробничому підприємництві.
- •Ризики відсутності попиту на вироблену продукцію.
- •Ризики невиконання господарських договорів (контрактів).
- •Ризики підсилення конкуренції.
- •Ризики виникнення непередбачених витрат та зниження доходів.
- •Ризики втрати майна суб’єктом підприємництва.
- •Тема 8. Фінансовий ризик.
- •1. Ризики у фінансовому менеджменті.
- •Ризики у фінансовому менеджменті
- •2. Трансляційний валютний ризик.
- •3. Роль форвардних операцій в управлінні валютними ризиками.
- •4. Роль валютних ф’ючерсів в управлінні валютними ризиками.
- •5. Хеджування, як засіб управління ризиком.
- •6. Короткострокові відсоткові ф’ючерси, їх роль в управлінні ризиками.
- •7. Довгострокові відсоткові ф’ючерси, їх роль в управлінні ризиками.
- •8. Використання валютних опціонів в управлінні ризиками.
- •9. Біржові валютні опціони в управлінні ризиками.
- •10. Відсоткові опціони в управлінні ризиками.
- •11. Валютні свопи в управлінні ризиками.
- •12. Відсоткові свопи в управлінні ризиками.
- •Тема 9. Інвестиційні ризики та обґрунтування інвестиційної стратегії суб’єкту господарювання.
- •1. Загальні засади стратегічного управління суб’єктом господарювання з урахуванням ризику.
- •2. Основні принципи розробки інвестиційної стратегії з урахуванням ризику.
- •3. Методи оцінки інвестиційних проектів з урахуванням ризику.
- •4. Ризик щодо прийняття інвестиційних рішень.
- •5. Вплив інвестиційних проектів на ризик фірми.
- •6. Формування інвестиційної стратегії суб’єкта господарювання.
- •7. Аналіз підгалузей національної економіки щодо інвестицій.
- •8. Аналіз регіонів щодо інвестицій.
- •9. Оцінка інвестиційної стратегії компанії.
- •10. Принципи формування інвестиційного портфеля з урахуванням ризику.
- •Тема 10. Ризики у банківському підприємництві.
- •1. Кредитний ризик.
- •2. Валютний ризик.
- •3. Ринковий ризик.
- •4. Лізинговий ризик.
- •5. Факторинговий ризик.
- •6. Депозитний ризик.
- •7. Відсотковий ризик.
- •8. Ризик незбалансованої ліквідності.
- •9. Зовнішні банківські ризики.
- •Тема 11. Ризики в зовнішньоекономічній діяльності суб’єкта господарювання.
- •3. Ризик вибору та надійності партнера.
- •4. Маркетингові ризики.
- •5. Транспортні ризики.
- •6. Ризики, що пов’язані з основними положеннями зовнішньоторговельного контракту.
- •7. Комерційні ризики.
- •8. Митні ризики.
12. Відсоткові свопи в управлінні ризиками.
Кредит з плаваючою процентною ставкою піддає боржника ризику втрат від збільшення ставки відсотка. Боржник може спробувати уникнути цього ризику, взявши кредит під фіксований відсоток. Проте він може виявити, що унаслідок недостатньої пропозиції позикових коштів на ринку він не може знайти кредит під фіксовану процентну ставку або ж такий кредит надається тільки під дуже високі відсотки. Тоді позичальник може спробувати здійснити своп, обмінявши зобов'язання з плаваючою ставкою на зобов'язання з фіксованою ставкою, і тим самим отримати позику під фіксовані відсотки. При цьому він повинен заплатити премію іншому боржникові, який відмовляється від надійності відомої процентної ставки, яку він виплачуватиме в майбутньому.
Своп може бути здійснений безпосередньо між двома утримувачами зобов'язань або за посередництва банку. У останньому випадку банк може прийняти на себе роль другої сторони по операції для обох учасників, несучи ризик втрат від несплати і усуваючи для учасників необхідність встановлювати платоспроможність один одного. Це складає додаткову перевагу свопу, оскільки дозволяє сторонам залишатися анонімними. Це також полегшує проведення свопу для тих боржників, які мають відносно низьку платоспроможність.
На рисунку показана ситуація, в якій банк виступає в ролі посередника. Позичальник А отримав кредит від кредитора А під плаваючу ставку відсотка, але він віддав перевагу б визначеності, що забезпечується кредитом під фіксовану процентну ставку, і готовий заплатити за це премію. Банк в обмін на премію згоден забезпечити позичальника А коштами, що необхідні для виплати відсотків по кредиту з плаваючою ставкою, і готовий приймати процентні платежі по фіксованій ставці. Інтереси кредитора А ніяк не зачеплені, його боржником залишається позичальник А, і процентні платежі продовжують поступати з цього джерела. Кредитор А може навіть і не знати, що був здійснений своп. Тим часом позичальник А умовно прийняв на себе зобов'язання з фіксованою процентною ставкою.
Рис. Відсотковий своп за посередницива банка
Банк постарається збалансувати свої зобов'язання і спробує знайти позичальника з боргом під фіксовану ставку відсотка, готового прийняти на себе невизначеність плаваючої ставки за премію. Погоджуючись на це, позичальник Б імітуватиме кредит з плаваючою процентною ставкою, але в той же час у кредитора Б залишаються як надходження фіксованих відсотків, так і первинний боржник. Якщо банку не вдасться знайти позичальника Б, відповідного позичальнику А, то він може прийняти роль Б на себе. Банк в цьому випадку візьме позику під фіксовану ставку і обміняє свої зобов'язання з позичальником А. В результаті банк переведе свої зобов'язання у борг з плаваючою ставкою, а позичальник А, навпаки, з фіксованою ставкою.
Незалежно від того, чи приймає банк на себе роль позичальника Б, коли він виступає як посередник для обох позичальників, банк схильний до ризику втрат від невиконання зобов'язань ким-небудь з позичальників. За характером це буде відсотковий ризик: клієнт, що залишився, може одержувати відсотки за високою ставкою, а платити – по низькій. Первинна відповідність позичальників дозволяла збитки від операцій з одним клієнтом відшкодовувати за рахунок прибутку від операцій з іншим. Але як тільки одна із сторін перестає платити, банк розкритий для вірогідних збитків; і справді, клієнт, що приносить банку прибуток, може, найімовірніше, відмовитися від виконання своїх зобов'язань. Небезпека існує також і у тому випадку, коли банк бере на себе роль одного з позичальників, оскільки може виявитися, що він виплачуватиме високі фіксовані відсотки кредитору Б, одержуючи низькі відсотки від залучених коштів.