- •Тема 1. Ризик у менеджменті та основні принципи його аналізу.
- •1. Сутність та системні характеристики менеджменту.
- •Проблеми компанії (підприємства)
- •2. Загальні проблеми, головні цiлi менеджменту та ризик.
- •3. Аналіз ризику.
- •4. Основні причини виникнення ризику.
- •Тема 2. Класифікація ризику та загальні методи управління ним. Шляхи мінімізації ризику.
- •1. Класифікація видів ризику
- •2. Основні підходи до процесу управління ризиком.
- •3. Різноманітність методів управління ризиком.
- •4. Диверсифікація як засіб зниження ризику.
- •5. Передача ризику.
- •6. Страхування ризиків.
- •7. Можливі шляхи зниження внутрішніх ризиків.
- •8. Структура ризику та типи поводження менеджерів (суб’єктів ризику).
- •Тема 3. Система кількісних оцінок ризику.
- •1. Загальні підходи щодо кількісної оцінки ризику в спектрі економічних проблем.
- •2. Ризик в абсолютному виразі.
- •3. Ризик у відносному виразі.
- •4. Ризик та нерівність Чебишева.
- •5. Допустимий, критичний та катастрофічний ризики.
- •6. Оцінка ризику ліквідності.
- •7. Коефіцієнт чутливості бета (β).
- •Тема 4. Портфельні ризики.
- •1. Сутність диверсифікації портфеля цінних паперів.
- •2. Сутність управління портфелем цінних паперів.
- •3. Норма прибутку цінних паперів.
- •4. Ризик цінних паперів.
- •5. Кореляція цінних паперів та її застосування.
- •6. Портфель з двох різних акцій.
- •7. Портфель з багатьох акцій.
- •8. Загальні засади теорії портфеля цінних паперів та оптимізація його структури.
- •9. Спрощена класична модель формування портфеля цінних паперів.
- •Тема 5. Ризик та теорія корисності.
- •1. Загальні засади та концепція теорії корисності.
- •2. Корисність за Нейманом. Сподівана корисність.
- •3. Різне ставлення до ризику та корисність.
- •4. Криві байдужості.
- •5. Функція корисності з інтервальною нейтральністю.
- •Тема 6. Підприємницький ризик.
- •Сутність підприємницького ризику.
- •Причини виникнення підприємницького ризику.
- •Функції підприємницького ризику.
- •Класифікація підприємницького ризику.
- •Тема 7. Ризики у виробничому підприємництві.
- •Ризики відсутності попиту на вироблену продукцію.
- •Ризики невиконання господарських договорів (контрактів).
- •Ризики підсилення конкуренції.
- •Ризики виникнення непередбачених витрат та зниження доходів.
- •Ризики втрати майна суб’єктом підприємництва.
- •Тема 8. Фінансовий ризик.
- •1. Ризики у фінансовому менеджменті.
- •Ризики у фінансовому менеджменті
- •2. Трансляційний валютний ризик.
- •3. Роль форвардних операцій в управлінні валютними ризиками.
- •4. Роль валютних ф’ючерсів в управлінні валютними ризиками.
- •5. Хеджування, як засіб управління ризиком.
- •6. Короткострокові відсоткові ф’ючерси, їх роль в управлінні ризиками.
- •7. Довгострокові відсоткові ф’ючерси, їх роль в управлінні ризиками.
- •8. Використання валютних опціонів в управлінні ризиками.
- •9. Біржові валютні опціони в управлінні ризиками.
- •10. Відсоткові опціони в управлінні ризиками.
- •11. Валютні свопи в управлінні ризиками.
- •12. Відсоткові свопи в управлінні ризиками.
- •Тема 9. Інвестиційні ризики та обґрунтування інвестиційної стратегії суб’єкту господарювання.
- •1. Загальні засади стратегічного управління суб’єктом господарювання з урахуванням ризику.
- •2. Основні принципи розробки інвестиційної стратегії з урахуванням ризику.
- •3. Методи оцінки інвестиційних проектів з урахуванням ризику.
- •4. Ризик щодо прийняття інвестиційних рішень.
- •5. Вплив інвестиційних проектів на ризик фірми.
- •6. Формування інвестиційної стратегії суб’єкта господарювання.
- •7. Аналіз підгалузей національної економіки щодо інвестицій.
- •8. Аналіз регіонів щодо інвестицій.
- •9. Оцінка інвестиційної стратегії компанії.
- •10. Принципи формування інвестиційного портфеля з урахуванням ризику.
- •Тема 10. Ризики у банківському підприємництві.
- •1. Кредитний ризик.
- •2. Валютний ризик.
- •3. Ринковий ризик.
- •4. Лізинговий ризик.
- •5. Факторинговий ризик.
- •6. Депозитний ризик.
- •7. Відсотковий ризик.
- •8. Ризик незбалансованої ліквідності.
- •9. Зовнішні банківські ризики.
- •Тема 11. Ризики в зовнішньоекономічній діяльності суб’єкта господарювання.
- •3. Ризик вибору та надійності партнера.
- •4. Маркетингові ризики.
- •5. Транспортні ризики.
- •6. Ризики, що пов’язані з основними положеннями зовнішньоторговельного контракту.
- •7. Комерційні ризики.
- •8. Митні ризики.
9. Біржові валютні опціони в управлінні ризиками.
Біржові опціони стандартизовані. За їх умовами існує обмежений вибір валютної суми, ціни виконання і дати закінчення контракту. Наприклад, торгівля стерлінговими опціонами на Лондонській міжнародній біржі фінансових ф'ючерсів (LIFFE) здійснюється блоками по 25 000 ф. ст., ціна виконання, яку можна вибрати, встановлюється з інтервалом 5 центів (наприклад, 1,30, 1,35, 1.40 дол. за 1 ф. ст.) і є тільки 5 дат виконання на будь-який момент виконання опціону.
Стандартизація необхідна для забезпечення відповідної ліквідності на біржових опційних ринках. Недивно, проте, що це примушує корпорації переважно віддавати перевагу не біржовим опціонам. Біржові опціони, як правило, використовуються банками, включаючи ті з них, які шукають спосіб компенсувати торгівлю позабіржовими опціонами, що надаються клієнтам. Що ж до корпорацій, то вони можуть знайти, що біржові опціони дешевші, якщо вони готові прийняти умови їх стандартизації.
Хеджери віддають перевагу продажу опціонів, що є у них в наявності, а не їх виконанню. Зокрема, це найвірогідніший варіант поведінки у випадку з біржовими опціонами. Наступний гіпотетичний приклад показує, як це відбувається.
Припустимо, що наявний обмінний курс складає 1 ф. ст. = 1,25 дол. США і експортер чекає отримання доларів через 2 місяці. Він купує стерлінгові опціони колл з ціною виконання 1,25 дол., заплативши премію з розрахунку 2 центи за 1 ф. ст. В день отримання доларів він знаходить, що курс фунта стерлінгів піднявся до 1 ф. ст. = 1,30 дол. Він може виконати опціони і заплатити по 1,25 дол. за 1 ф. ст. Але враховуючи те, що він заплатив опційну премію 2 центи за 1 ф. ст., то в цілому ціна, яку він платитиме за 1 ф. ст., складе 1,27 дол. По іншому варіанту він може продати опціони. Зростання ціни фунта стерлінгів з 1,25 до 1,30 дол. повинен підвищити ринкову вартість опціонів колл, що полягали на курс 1 ф. ст. = 1,25 дол. Премії можуть зрости, наприклад, з 2 до 5,5 центів за 1 ф. ст. Хеджер може продати свої опціони з прибутком 3,5 центи на 1 ф. ст., а потім купити фунти стерлінгів за новою наявною ціною 1,30 дол. Враховуючи прибуток, одержаний від продажу опціонів, результуюча ціна фунтів, яку він заплатив, буде рівна: 1,30 дол. – 0,035 дол. = 1,265 дол. за 1 ф. ст.
Слід чекати, що біржові опціони, якими торгують, наприклад, на Лондонській фондовій біржі або на LIFFE, швидше продаватимуться хеджерами, ніж виконуватися. Це відбувається тому, що тимчасова вартість не може бути негативною.
Якщо опціон проданий до терміну виконання, тобто вірогідність того, що якась тимчасова вартість залишатиметься.
Операції з продажу раніше куплених опціонів дають можливість отримання прибутку. Продаж раніше куплених опціонів робить можливою спекуляцію, в основі якої лежать або розрахунок на майбутні зміни ринкових очікувань волатільності (тобто нестійкості курсів), або розрахунок на темп змін обмінних курсів.
Одним з чинників при встановленні премії є очікувана мінливість певного обмінного курсу. Велика волатільность збільшує вірогідність того, що опціони можна буде з прибутком виконати, що приводить до вищих премій, запрошуваних продавцями опціонів. Одночасно з цим, збільшені шанси на отримання прибутку пояснюють готовність покупців опціонів платити вищі премії. Спекулянт, який вважає, що ринкові очікування волатільності зростуть, може купити опціони і згодом продати їх за вищу премію, коли ринкові очікування зростання волатільності виправдаються.
Розрахунок на темп змін обмінного курсу також відкриває можливість прибуткової спекуляції. Наприклад, припустимо, що наявний обмінний курс 1 ф. ст. = 1,25 дол. і що премія опціону колл "з програшем" з ціною виконання 1,30 дол. буде 1 цент за 1 ф. ст. Якщо курс зросте, скажімо, до 1,28 дол. через декілька днів, то премія опціону колл з ціною виконання 1,30 дол. також зросте, можливо, до 1,75 центів за 1 ф. ст. Спекулянт тоді зможе продати опціон з прибутком в 0,75 центи на 1 ф. ст., тоді як точне таке ж підвищення, яке не відбудеться до терміну закінчення або близько до терміну закінчення контракту, може принести спекулянту збитки.
У попередньому прикладі прибуток був одержаний по опціону, який залишався "з програшем". І дійсно, використовування опціонів "з програшем" для спекуляції може забезпечити велику прибутковість в процентному виразі, ніж опціони "з програшем". Хоча збільшення ціни фунта стерлінгів підвищило б премії опціонів колл "з виграшем", той факт, що премії опціонів "з програшем" нижчі, означає тільки, що дохід в процентному відношенні, розрахований по грошах, що виплатять як премії, буде вищим по опціонах "з програшем".
Можливість отримання вищого процентного доходу від опціонів "з програшем" присутня також, коли джерелом прибутку є не темп, а величина змін ціни фунта стерлінгів. Знову-таки, хоча абсолютний прибуток від опціону, якщо він "з програшем", при первинній ціні фунта стерлінгів буде нижчим, ніж абсолютний прибуток від опціону, який із самого початку "у виграші", менші витрати на опціон "з програшем" можуть означати, що процентний дохід, одержаний на інвестований капітал, буде більше.
Той факт, що продавати біржові опціони вигідніше, ніж виконувати, означає, що продавці опціонів можуть розраховувати на те, що виконання опціонів не відбудеться до дати їх закінчення, навіть якщо це опціони американського типу, якими торгують на Лондонській фондовій біржі і LIFFE. З цього виходить, що хеджери і спекулянти можуть використовувати комплексні стратегії продажу опціонів (такі, як вертикальні спреди, стелажні операції – стредли, стренгли і спреди "метелик"), не побоюючись, що ці стратегії будуть підірвані виконанням проданих ними опціонів до тих термінів, які продавці вибрали для закриття позицій.
Якщо ринкова ціна опціону відрізняється від його справедливої ціни, то створюються умови для отримання прибутку від цінових спекуляцій. Спекулянт опціонами розраховує справедливі ціни на опціони на базі математичної моделі і ґрунтуючись на власній оцінці очікуваної мінливості цін. Якщо ринкова ціна контракту нижче одержаної в розрахунках справедливої ціни, то може виявитися вигідним купувати контракти, щоб продати їх після досягнення ринковою ціною рівня справедливої ціни. Так само опціон, премія якого перевищує справедливу ціну, може бути проданий в очікуванні зниження премії в майбутньому до рівня, встановленого математичними розрахунками. Успішність цінової спекуляції опціонами повністю залежить від обґрунтованості математичної моделі і оцінки спекулянтом очікувань мінливості цін, використовуваних в його розрахунках справедливої ціни.
Спекулянту опціонами необхідно хеджувати свою позицію, щоб уникнути ризику збитків у разі непередбачених змін обмінних курсів і очікувань коливається цін. Контракт, куплений з метою отримання прибули від зростання премії до рівня справедливої ціни, може виявитися збитковим, якщо в результаті змін курсу або спаду ринкових очікувань коливається цін справедлива ціна знизиться (разом з преміями опціонів). Спекулянт опціонами хеджуватиме ризик, відкриваючи короткі позиції для компенсації довгих позицій, і навпаки. Ідеальною стратегією могла б бути одночасна покупка опціонів із заниженою ціною і продаж (виписка) опціонів із завищеною ціною, з тим щоб обидва потенційно прибуткові позиції хеджували одна іншу.