- •Тема 1. Ризик у менеджменті та основні принципи його аналізу.
- •1. Сутність та системні характеристики менеджменту.
- •Проблеми компанії (підприємства)
- •2. Загальні проблеми, головні цiлi менеджменту та ризик.
- •3. Аналіз ризику.
- •4. Основні причини виникнення ризику.
- •Тема 2. Класифікація ризику та загальні методи управління ним. Шляхи мінімізації ризику.
- •1. Класифікація видів ризику
- •2. Основні підходи до процесу управління ризиком.
- •3. Різноманітність методів управління ризиком.
- •4. Диверсифікація як засіб зниження ризику.
- •5. Передача ризику.
- •6. Страхування ризиків.
- •7. Можливі шляхи зниження внутрішніх ризиків.
- •8. Структура ризику та типи поводження менеджерів (суб’єктів ризику).
- •Тема 3. Система кількісних оцінок ризику.
- •1. Загальні підходи щодо кількісної оцінки ризику в спектрі економічних проблем.
- •2. Ризик в абсолютному виразі.
- •3. Ризик у відносному виразі.
- •4. Ризик та нерівність Чебишева.
- •5. Допустимий, критичний та катастрофічний ризики.
- •6. Оцінка ризику ліквідності.
- •7. Коефіцієнт чутливості бета (β).
- •Тема 4. Портфельні ризики.
- •1. Сутність диверсифікації портфеля цінних паперів.
- •2. Сутність управління портфелем цінних паперів.
- •3. Норма прибутку цінних паперів.
- •4. Ризик цінних паперів.
- •5. Кореляція цінних паперів та її застосування.
- •6. Портфель з двох різних акцій.
- •7. Портфель з багатьох акцій.
- •8. Загальні засади теорії портфеля цінних паперів та оптимізація його структури.
- •9. Спрощена класична модель формування портфеля цінних паперів.
- •Тема 5. Ризик та теорія корисності.
- •1. Загальні засади та концепція теорії корисності.
- •2. Корисність за Нейманом. Сподівана корисність.
- •3. Різне ставлення до ризику та корисність.
- •4. Криві байдужості.
- •5. Функція корисності з інтервальною нейтральністю.
- •Тема 6. Підприємницький ризик.
- •Сутність підприємницького ризику.
- •Причини виникнення підприємницького ризику.
- •Функції підприємницького ризику.
- •Класифікація підприємницького ризику.
- •Тема 7. Ризики у виробничому підприємництві.
- •Ризики відсутності попиту на вироблену продукцію.
- •Ризики невиконання господарських договорів (контрактів).
- •Ризики підсилення конкуренції.
- •Ризики виникнення непередбачених витрат та зниження доходів.
- •Ризики втрати майна суб’єктом підприємництва.
- •Тема 8. Фінансовий ризик.
- •1. Ризики у фінансовому менеджменті.
- •Ризики у фінансовому менеджменті
- •2. Трансляційний валютний ризик.
- •3. Роль форвардних операцій в управлінні валютними ризиками.
- •4. Роль валютних ф’ючерсів в управлінні валютними ризиками.
- •5. Хеджування, як засіб управління ризиком.
- •6. Короткострокові відсоткові ф’ючерси, їх роль в управлінні ризиками.
- •7. Довгострокові відсоткові ф’ючерси, їх роль в управлінні ризиками.
- •8. Використання валютних опціонів в управлінні ризиками.
- •9. Біржові валютні опціони в управлінні ризиками.
- •10. Відсоткові опціони в управлінні ризиками.
- •11. Валютні свопи в управлінні ризиками.
- •12. Відсоткові свопи в управлінні ризиками.
- •Тема 9. Інвестиційні ризики та обґрунтування інвестиційної стратегії суб’єкту господарювання.
- •1. Загальні засади стратегічного управління суб’єктом господарювання з урахуванням ризику.
- •2. Основні принципи розробки інвестиційної стратегії з урахуванням ризику.
- •3. Методи оцінки інвестиційних проектів з урахуванням ризику.
- •4. Ризик щодо прийняття інвестиційних рішень.
- •5. Вплив інвестиційних проектів на ризик фірми.
- •6. Формування інвестиційної стратегії суб’єкта господарювання.
- •7. Аналіз підгалузей національної економіки щодо інвестицій.
- •8. Аналіз регіонів щодо інвестицій.
- •9. Оцінка інвестиційної стратегії компанії.
- •10. Принципи формування інвестиційного портфеля з урахуванням ризику.
- •Тема 10. Ризики у банківському підприємництві.
- •1. Кредитний ризик.
- •2. Валютний ризик.
- •3. Ринковий ризик.
- •4. Лізинговий ризик.
- •5. Факторинговий ризик.
- •6. Депозитний ризик.
- •7. Відсотковий ризик.
- •8. Ризик незбалансованої ліквідності.
- •9. Зовнішні банківські ризики.
- •Тема 11. Ризики в зовнішньоекономічній діяльності суб’єкта господарювання.
- •3. Ризик вибору та надійності партнера.
- •4. Маркетингові ризики.
- •5. Транспортні ризики.
- •6. Ризики, що пов’язані з основними положеннями зовнішньоторговельного контракту.
- •7. Комерційні ризики.
- •8. Митні ризики.
Ризики виникнення непередбачених витрат та зниження доходів.
Ризик виникнення непередбачених витрат в першу чергу наступає у разі збільшення ринкових цін на ресурси (послуги), що споживаються в процесі виробничої діяльності, вище запланованого рівня внаслідок:
помилок в аналізі і прогнозуванні кон'юнктури на ринках ресурсів;
зміни політики ціноутворення у постачальників ресурсів, з якими у виробника укладені довгострокові договори, що передбачають можливості для перегляду цін;
зменшення кількості постачальників, з якої виробнича фірма може вибирати найбільш економічних постачальників.
До цієї ж групи ризиків входить ризик додаткових виплат за терміновість виконання робіт і постачань, замінюючи невиконані контрагентами і партнерами, з якими господарські відносини в процесі виробничої діяльності можуть бути перервані. Виникнення цього ризику пов'язане з різким здорожчанням замовлень, які фірмі в терміновому порядку доводиться розміщувати у альтернативних постачальників і підрядчиків, зокрема, якщо його контрагенти і партнери не виконують свої зобов'язання або виконують їх з порушенням термінів і якості.
Ризик необхідності виплат штрафних санкцій і арбітражних судових витрат наступає у випадку:
забруднення виробничою фірмою навколишнього середовища, у зв'язку з чим буде виплата штрафних санкцій;
спричинення збитку життю і здоров'ю працівників підприємства, споживачів продукції і населення;
сплати штрафів і відшкодування збитку споживачам при реалізації товарів, що виготовляються з порушеннями вимог стандартів;
виникнення матеріальної відповідальності, яку приймає на себе фірма за своїми зобов'язаннями перед клієнтами, особливо тими зобов'язаннями, які виробник може вчасно не виконати із-за внутрішніх причин або через невиконання зобов'язань його партнерами і контрагентами;
неможливості врегулювання деяких претензій фірми до контрагентів в двосторонньому порядку, у зв'язку з чим вона вимушена подавати офіційний позов в арбітраж або суд. У даній ситуації виробнича фірма-позивач до позитивного і остаточного вирішення арбітражно-судової інстанції повинна нести витрати арбітражно-судового процесу. У разі позитивного рішення для позивача фірмою-відповідачем дані витрати можуть бути відшкодовані.
Сюди ж відноситься ризик втрати прибутку унаслідок вимушених перерв у виробництві. Непрямим збитком від простою вважається упущений прибуток, витрати, що пов'язані з ліквідацією наслідку події, що викликала перерву у виробництві, а також поточні витрати, які несе підприємство незалежно від того, продовжується виробничий процес або він припинений. Як правило, непрямий збиток значно перевищує безпосередні збитки, які пов'язані з пошкодженням або знищенням майна.
Втрата прибутку може відбутися в результаті заміни застарілого устаткування, впровадження нової техніки і технології, а також унаслідок проведення страйків і в результаті інших суспільно-політичних чинників.
Окрім цього, виробнича фірма може зазнати збитки у зв'язку з втратою грошових активів в цінних паперах, в результаті негативної зміни для фірми курсу акцій, що належать їй, або в результаті банкрутства підприємств, акції яких складають основну частину інвестиційного портфеля фірми. Понизити рівень даного ризику можна, розміщуючи вільні грошові активи за різними напрямами, наприклад, не тільки в цінні папери, але і на депозитні рахунки.
У цю ж групу можна віднести ризик майбутнього підвищення плаваючої процентної ставки за наданою виробничій фірмі кредитній лінії. Цей ризик полягає в тому, що якщо довгостроковий кредит наданий на умовах кредитної лінії, рефінансованої за рахунок кредитів, які кредитор фірми у свою чергу бере у третьої особи (звичайно це крупніший банк, банківська група або держава), а ставки по кредитах рефінансування кредитної лінії збільшуються, то на підставі договору про кредитну лінію кредитор, як правило, переносить збільшені витрати на відсоток, який виплачує фірма-кредитор.