Тема 6. Синтаксичні норми сучасної української мови в офіційно–діловому стилі

Практичне заняття – 1 година

1. Синтаксичні норми сучасної української мови в офіційно–діловому стилі.

2. Типові порушення норм української мови на синтаксичному рівні.

Теми реферативних повідомлень

1. Синтаксичні норми сучасної української мови в офіційно–діловому стилі.

2. Типові порушення норм української мови на синтаксичному рівні.

3. Прості речення в текстах офіційно–ділового стилю.

4. Складні речення в текстах офіційно–ділового стилю.

5. Загальна характеристика основних розділів мовознавства.

6. Речення: поняття, ознаки, типи.

2. Методичні рекомендації

При підготовці до першого запитання, студентам слід звернути увагу на те, що синтаксис вивчає будову словосполучення, речення, тексту; одиницями синтаксису є слова та форми слів, які входять до складу словосполучень і речень, словосполучення, які входять до структури речення, речення, текст. Треба запам’ятати особливості синтаксису текстів офіційно–ділового стилю (прямий порядок слів, присудок переважно у формі теперішнього часу, пасивні конструкції, наявність віддієслівних іменників, дієприкметникові і дієприслівникові звороти, використання підрядних речень означальних, мети та умови). Необхідно знати типи граматичного зв’язку слів у словосполученні (керування, прилягання, узгодження); складні випадки керування в текстах офіційно–ділового стилю. Найбільшої уваги заслуговує вживання у текстах офіційно–ділового стилю простих і складних речень. Необхідно знати визначення речення, його найважливіші ознаки і типи; правила узгодження підмета й присудка; пунктуацію в простому і складному реченнях. Окремо розглядаються речення, які ускладнені компонентами, вставними словами і вставленими конструкціями, різними зворотами, перерахуванням умов і обставин, за яких здійснюється норма, і які обтяжують речення з погляду його будови, що призводить до зменшення рівня зрозумілості текстів правової сфери.

При підготовці до другого запитання студенти відпрацьовують типові порушення синтаксичних норм, яких припускаються в офіційно–діловому та науковому стилях.

Завдання

Розставте розділові знаки у запропонованих реченнях:

1. Самоконтроль – здійснення усвідомлених вольових зусиль, спрямованих на підтримання належного психічного тонусу, збереження енергійності, працездатності і водночас на стримування власних емоцій.

2. Трансфер (лат. – переносити) – психоаналітичне поняття, що означає спонтанне перенесення особою на психотерапевта (авторитета) її емоційного ставлення до значущих для неї людей (батьків).

3. Установка – неусвідомлений стан готовності особи сприймати певні явища, оцінювати їх та реагувати певним чином. Установка виникає внаслідок певного передбачення людиною майбутніх подій і відповідної до цього передбачення форми реагування.

4. Функціональний стан (психофізіологічний) – стан працюючої людини. Основні види функціональних станів: стан оперативного спокою, адекватної мобілізації, динамічної неузгодженості, стан загальмованості, пильнування, напруженості, втоми тощо.

5. Холодність – відсутність палкості, пристрасності, душевної теплоти; безпристрасне ставлення до когось; прохолодність – стриманість у вияві почуттів, безпристрасна байдужість або деяка відчуженість, відсутність інтересу до когось, чогось; байдужність.

Література: [3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19]

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

Екзаменаційний білет містить три питання: 1 і 2 – теоретичні питання, 3 – практичне завдання.

Теоретичні питання

1. Предмет і завдання курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Зв’язок курсу з правовими дисциплінами.

2. Знання мови як обов’язковий компонент фахової і загальномовної культури правознавців.

3. Поняття “державна мова”, “офіційна мова”, “національна мова”, “мова міжнаціонального спілкування”, “міжнародна мова”, їх співвідношення.

4. Мова як найважливіший засіб людського спілкування. Мова як соціальний феномен і система систем. Функції мови.

5. Мова як об’єкт конституційно–правового регулювання в Україні.

6. Українська мова як державна та її функції.

7. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.

8. Мова кримінального судочинства.

9. Основні класифікації юридичних термінів.

10. Джерела юридичної термінології. Проблеми запозичення юридичних термінів.

11. Вимоги до вживання юридичних термінів у текстах правової сфери.

12. Генетична природа української юридичної термінології.

13. Типи класифікацій юридичних термінів.

14. Усне мовлення юристів. Усне офіційне спілкування в юридичній практиці.

15. Вимоги до усного мовлення за законодавством України.

16. Писемне мовлення як відображення усного. Основні відмінності усного і писемного мовлення.

17. Особливості передачі усного мовлення в писемній формі. Трансформація усного мовлення в писемне.

18. Писемне мовлення правознавців. Вимоги до писемної форми документа за законодавством України.

19. Норми мови і лінгвістична культура правознавців.

20. Культура мовлення правознавців та її ознаки.

21. Стилі мови та їх різновиди (загальна характеристика).

22. Характеристика офіційно–ділового стилю: призначення, сфери використання, основні риси. Основні риси текстів офіційно–ділового стилю.

23. Характеристика підстилів офіційно–ділового стилю, їх жанрів.

24. Характеристика наукового стилю. Підстилі й жанри наукового стилю.

25. Мовні особливості наукового стилю. Основні риси текстів наукового стилю.

26. Жанри й особливості законодавчого та юридичного підстилів офіційно–ділового стилю.

27. Поняття літературної норми. Типи мовних норм.

28. Проблеми синонімів і паронімів у текстах офіційно–ділового стилю.

29. Поняття запозичення. Співвідношення власномовних і запозичених компонентів у терміносистемі права.

30. Іншомовні терміни у текстах правової сфери. Вимоги до їх застосування.

31. Лексика з погляду вживання в текстах правової сфери.

32. Лексика української мови за походженням.

33. Мова права, її особливості.

34. Особливості складних речень, що використовуються у текстах нормативно–правових актів.

35. Типи синтаксичного зв’язку слів у словосполученні. Складні випадки керування в текстах документів.

36. Складні випадки узгодження в текстах правової сфери.

37. Особливості простих речень у текстах правової сфери.

38. Місце юридичних термінів у мові права.

39. Неупорядкованість юридичної термінології та шляхи її вдосконалення.

40. Групи термінологічної лексики. Зв’язок юридичної термінології з іншими фаховими тезаурусами.

41. Лексична варіантність юридичної термінології.

42. Функціонування української мови як державної в адміністративному, кримінальному, цивільному судочинстві.

43. Синонімія, паронімія, антонімія в юридичній термінології.

44. Полісемія й омонімія в юридичній термінології.

45. Фразеологізми правової сфери.

46. Міжнародні, загальноприйняті, спеціальні абревіатури. Види абревіатур за графічною формою.

47. Правила скорочення слів.

48. Складні випадки вживання іменних частин мови у правовій сфері.

49. Числівник. Особливості його вживання в усному мовленні й відтворення в текстах офіційно–ділового стилю.

50. Займенник. Засоби запобігання помилкам, пов’язаним із неправильним або невдалим уживанням займенників.

51. Вимоги до графічних скорочень та абревіатур у текстах офіційно–ділового стилю.

52. Утворення та правопис дієслівних форм. Складні випадки правопису дієслів і віддієслівних утворень.

53. Особливості вживання іменників і прикметників у текстах офіційно–ділового стилю.

54. Правопис складних іменників і прикметників.

55. Правопис власних назв, складні випадки вживання прізвищ у текстах правової сфери.

56. Особливості перекладу прийменникових конструкцій у текстах офіційно–ділового стилю.

57. Професіоналізми й жаргонізми у мовленні юриста.

58. Активна й пасивна лексика з погляду використання у текстах правової сфери.

59. Нелітературні прошарки лексики.

60. Визначення понять “текст”, “текстологія”, “юридичний текст”. Ознаки юридичного тексту.

61. Юридичний текст як одна з важливих форм вираження права.

62. Синтаксис як розділ граматики. Особливості синтаксису текстів офіційно–ділового стилю.

63. Іншомовна лексика в складі української юридичної термінології. Доречність уживання іншомовних слів у текстах правової сфери.

64. Складні випадки правопису: написання подовжених та подвоєних приголосних, вживання м’якого знака й апострофа.

65. Морфологічні норми сучасної української мови в офіційно–діловому стилі.

66. Синтаксичні норми сучасної української мови в офіційно–діловому стилі.

67. Типові порушення норм української мови на синтаксичному рівні.

68. Типові порушення норм української мови на лексичному рівні.

69. Типові порушення норм української мови на морфологічному рівні.

70. Типові порушення норм української мови на орфографічному рівні.